) штрафні бали за пропуски занять (лекцій, практичних) без поважних причин - - 5 балів.

Дата: 2025-06-02; Просмотры: 11

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

За результатами пропонованої експериментальної методики студенти мали усвідомити, що існують такі шляхи забезпечення безперервної освіти, а саме:

ü «стикування» чинних програм і підручників суміжних класів у їх завданнях та змісті;

ü систематичність і послідовність викладання теоретичних відомостей з опорою на вивчене;

ü організація пропедевтичного вивчення навчального матеріалу у початковій школі;

ü підвищення вимог до учнів - випускників початкової школи;

ü єдиний підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 і 5-12 класів.

2.3 Аналіз результатів педагогічного експерименту

Навчальний експеримент вимагав з’ясувати ефективність розробленої технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти. З цією метою наприкінці формувального експерименту було проведено контрольний зріз та виявлено рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти. Навчальні досягнення студентів оцінювали за 5-бальною шкалою згідно з уточненими нами критеріями (див. таблицю 2.14):

Таблиця 2.14. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів з курсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти»

Так, на завершення дослідного навчання було проведено контрольний зріз серед четвертокурсників, що навчалися за експериментальною і традиційною методикою. Отже, студенти обох груп («А» і «Б») виконували завдання:

. Зазначте, на яких принципах (згідно з чинними документами) побудовано систему освіти в Україні.

. Назвіть основні шляхи розв’язання проблеми наступності і перспективності, визначені вітчизняними та зарубіжними дидактами.

. Окресліть основні шляхи, що забезпечують здійснення безперервної освіти в межах загальноосвітнього навчального закладу.

. Розробіть план-конспект уроку з навчального предмету (за вибором) для початкової школи з урахуванням принципу перспективності.

Проаналізуємо результати виконання завдань контрольного зрізу.

Пропонуючи майбутнім фахівцям перше завдання, ми намагалися перевірити знання щодо тенденцій розвитку і принципів побудови системи загальної середньої освіти України на сучасному етапі. За результатами виконання студентами цього завдання констатуємо, що 51% четвертокурсників, які навчалися за експериментальною технологією, і 30% бакалаврів контрольних груп упоралися з ним. Відповідно 8% і 5% майбутніх учителів початкової школи виконали це завдання з незначною допомогою викладача. Аналіз результатів експерименту свідчить, що 65% студентів, які навчалися за традиційною технологією, при визначенні принципів побудови сучасної української системи освіти не називають безперервність, а, отже, не готові до здійснення навчання на основі наступності і перспективності в межах ЗНЗ.

Метою наступного завдання було з’ясувати, наскільки бакалаври теоретично підготовлені до впровадження основних принципів освіти (наступності і перспективності) у власну педагогічну діяльність. 18% студентів ЕГ і 63% студентів КГ у своїх відповідях зазначили, що основним шляхом розв’язання проблеми наступності і перспективності, на думку вітчизняних і зарубіжних дидактів, є викладання навчального матеріалу з урахуванням вікових особливостей учнів. 43% бакалаврів, що навчалися за дослідною технологією, вважали, що педагоги-науковці виділили наступні шляхи забезпечення означених принципів у процесі навчання:

· знання учителями початкової школи програмових вимог і методів роботи в основній ланці, а вчителями-предметниками - програм і методів роботи початкової школи;

· викладання навчального матеріалу з урахуванням наступності.

% четвертокурсників означеного контингенту доповнили цей список ще й таким твердженням: удосконалення навчальних планів, програм і підручників, зокрема щодо забезпечення поступового зростання навантаження учнів і ускладнення їхньої роботи.

Відповідно 8% майбутніх учителів ЕГ і 37% бакалаврів КГ не змогли правильно виконати запропоноване завдання.

Аналізуючи результати виконання четвертокурсниками завдання №3, зазначимо, що 68% студентів експериментальних груп і 31% студентів контрольних груп успішно впоралися з ним. Зазначеним контингентом майбутніх учителів було окреслено такі шляхи, що забезпечують здійснення безперервної освіти в межах загальноосвітнього навчального закладу:

ü «стикування» чинних програм і підручників суміжних класів у їх завданнях та змісті;

ü систематичність і послідовність викладання теоретичних відомостей з опорою на вивчене;

ü організація пропедевтичного вивчення навчального матеріалу у початковій школі;

ü підвищення вимог до учнів - випускників початкової школи;

ü єдиний підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 і 5-12 класів.

Таким чином, можна констатувати, що 69% бакалаврів, які навчалися за традиційною технологією, не усвідомлюють, що здійснення безперервної освіти в межах загальноосвітнього навчального закладу можливе лише за умови забезпечення наступності і перспективності у змісті освіти, діяльності вчителів початкової та основної школи.

Наступне завдання мало на меті визначити рівні сформованості у майбутніх фахівців професійних умінь щодо забезпечення безперервності у навчанні школярів. Аналіз результатів виконання завдання показав, що студенти експериментальних груп із ним упоралися успішніше. Про це свідчить той факт, що у четвертокурсників, які навчалися за дослідною технологією, не викликало труднощів скласти план-конспект уроку з навчального предмету (за вибором) для початкової школи з урахуванням принципу перспективності (див. додаток Б).

Разом з тим, майбутні фахівці з контрольних груп показали значно нижчий рівень виконання поставленого завдання. 24% студентів, що навчалися за традиційною технологією, не змогли виконати це завдання. 69% четвертокурсників КГ обмежились тим, що у розробленому конспекті вказали, що детальніше з означеною темою учні ознайомляться в основній школі. Отже, зазначений контингент бакалаврів не усвідомлює того, що перспективність полягає у визначенні пріоритетних напрямів у розвитку учнів. За такого підходу кожний етап у навчанні вносить нові знання, нові утруднення, яких не було раніше, збагачує розвиток і навчання. Він має бути складнішим за попередній (інакше дітям буде нецікаво), але водночас посильним для школярів, тобто таким, що поступово ускладнюється.

Таблиця 2.15. Рівні сформованості готовності студентів до здійснення безперервної освіти

Загальний показник сформованості значених вище умінь і навичок в майбутніх учителів початкової школи продемонструємо за допомогою діаграми 2.4:

Діаграма 2.4. Загальний показник сформованості в майбутніх учителів початкової школи готовності до здійснення безперервної освіти

Отже, результати дослідного навчання переконливо засвідчили, що студенти експериментальних груп краще володіють вміннями і навичками щодо здійснення безперервної освіти, ніж контрольних, оскільки їх формування проводилося поетапно, за допомогою спеціально розробленої технології.

Завершальний етап експериментального навчання передбачав виявлення ефективності пропонованої технології. З цією метою нами було виведено середньоарифметичний бал успішності студентів груп «А» і «Б» (див. таблицю 2.16) з курсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти»:

Таблиця 2.16. Середньоарифметичний бал навчальних досягнен студентів експериментальної і контрольної груп з курсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти»

Виразивши відношення здобутих результатів на завершальному етапі навчання коефіцієнтом успішності (К_у), одержимо:

К_у = = = 1,12,

де А_е - середньоарифметичний бал успішності в експериментальних групах, А_к - середньоарифметичний бал успішності в контрольних групах. Так, середній бал успішності в студентів групи «А» в 1,12 рази вище, ніж у групах «Б».

Аналіз наведених результатів дозволив зробити висновок, що майбутні фахівці, які навчалися за експериментальною технологією, виявили значно вищий рівень сформованості умінь і навичок щодо здійснення навчання з урахуванням наступності і перспективності. Так, більшість студентів ЕГ (68%) уміє виконувати самостійні завдання із незначною допомогою викладача; оволоділа вміннями виконувати окремі етапи вирішення проблеми і застосовувати їх у співробітництві з педагогом (49%); уміє застосовувати способи діяльності в нових ситуаціях; самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом викладача; володіє вміннями самостійно вирішувати проблеми (19%). Отже, це є свідченням того, що розроблена нами дослідна технологія формування у студентів готовності до здійснення безперервної освіти забезпечує позитивну динаміку розвитку навчальних досягнень студентів.

Висновки

За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Сучасне розуміння ролі якісної освіти у формуванні особистості школяра зумовлюють необхідність створення такої системи безперервного навчання в ЗНЗ, яка б ураховувала найважливіші загальнодидактичні принципи. Безперервна освіта - це різні ступені і форми здобуття й удосконалення загальноосвітньої і професійної підготовки, тобто система навчання, побудована на засадах наступності і перспективності. Основною умовою реалізації єдиної системи навчання, яка забезпечує поступовий розвиток особистості, є наступність і перспективність. У магістерській роботі обґрунтовано актуальність проблеми реалізації наступності та перспективності у викладанні предметів шкільного курсу, проаналізовано психологічні, педагогічні та частковометодичні засади її розв’язання.

2. Реалізації безперервності в освіті сприяє створення відповідних науково-виробничих комплексів, основна мета яких полягає у забезпеченні підготовки педагогів до здійснення навчання на основі спадкоємності. Спираючись на результати дослідження вітчизнаняних педагогів і психологів, ми дійшли висновку, що готовність майбутнього вчителя до здійснення безперервної освіти є інтегральним особистісним утворенням, яке вміщує в собі оптимальну суму знань, необхідну систему вмінь, психологічну установку на досягнення поставленої мети, мотиви, потреби, здібності, особистісні якості, адекватні вимогам діяльності.

3. Аналіз чинних програм і підручників з рідної мови засвідчив те, що в процесі їх удосконалення було забезпечено належну орієнтацію на втілення принципів наступності та перспективності між початковою й основною школою (на прикладі вивчення морфеміки і словотвору), а саме:

· поступову наповнюваність понять новими ознаками, наближення їх визначень до наукових;

· ускладнення завдань морфемного і словотворчого розбору шляхом розширення кола граматичних форм, пропонованих для аналізу, а також збільшення кількості морфем у слові й урізноманітнення їх значень.

4. Проведений у ході констатувального експерименту аналіз стану сформованості в учнів початкової і основної школи (на прикладі морфеміки і словотвору) виявив недоліки традиційної методики, зокрема недостатньо повну реалізацію принципів наступності та перспективності. Також результати анкетування вчителів початкової школи і студентів спеціальності «Початкове навчання» підтвердили те, що частині опитаних бракує спеціальної професійно-методичної підготовки до опрацювання навчального матеріалу з урахуванням зазначених дидактичних принципів.

5. За результатами аналізу теоретичних засад та практики опрацювання навчального матеріалу (на прикладі рідної мови) в початковій і основній школі було розроблено й апробовано технологію підготовки майбутніх учителів 1-4 класів до здійснення безперервної освіти, елементами якої є:

· послідовне розкриття взаємозв’язку і взаємозумовленості в досягненнях у галузі психології, педагогіки і часткових методик щодо запровадження безперервної освіти школярів;

· підготовка студентів до створення умов для перспективного засвоєння учнями теоретичного матеріалу;

· використання сучасних педагогічних технологій (проблемний виклад матеріалу, інтерактивні технології, мультимедійні навчальні програми, групова навчальна діяльність студентів тощо).

6. Обґрунтовано, що необхідними організаційно-педагогічними умовами забезпечення наступності та перспективності під час організації навчального процесу в ЗНЗ є:

· стикування чинних програм і підручників суміжних класів у завданнях та змісті;

· систематичність і послідовність викладання теоретичних відомостей з опорою на вивчене;

· організація пропедевтичного вивчення способів творення слів у початковій школі;

· підвищення вимог до якості освіти і розвитку учнів - випускників початкової школи;

· єдиний підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 і 5-12 класів.

6. Ефективність дослідної технології щодо підготовки майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти визначалася сформованістю в них таких компетенцій:

· самостійно здійснювати процес навчання учнів початкової школи на загальнодидактичних і специфічно методичних принципах;

· володіти практичними вміннями організовувати вивчення дисциплін шкільного курсу на основі наступності і перспективності;

· уміти практично реалізовувати пріоритети і принципи освіти;

· володіти важливими професійними вміннями (гностичними, проектувальними, конструктивними, організаційними, комунікативними);

· володіти на належному рівні сучасним інструментарієм, ефективними когнітивними, проблемними, креативними методами навчання, специфічними прийомами, сучасними засобами навчання, які сприяють здійсненню безперервної шкільної освіти.

7. Кількісний та якісний аналіз отриманих результатів контрольного експерименту підтвердив ефективність розробленої технології щодо підготовки бакалаврів до здійснення навчання школярів із урахуванням наступності та перспективності, а, отже, правомірність висунутого нами припущення. Про це свідчить той факт, що студенти, які навчалися за нею, виявили значно вищий рівень сформованості умінь і навичок щодо організації безперервної освіти учнів ЗНЗ (більшість студентів ЕГ уміє виконувати самостійні завдання із незначною допомогою викладача; оволоділа вміннями виконувати окремі етапи вирішення проблеми і застосовувати їх у співробітництві з педагогом; уміє застосовувати способи діяльності в нових ситуаціях; самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом викладача; володіє вміннями самостійно вирішувати проблеми тощо). Отже, це є свідченням того, що розроблена нами дослідна технологія формування в четвертокурсників готовності до здійснення безперервної освіти забезпечує позитивну динаміку розвитку навчальних досягнень студентів.

Пропоноване дослідження не претендує на остаточне розв’язання порушеної проблеми. Перспективу подальшого наукового пошуку вбачаємо в удосконаленні професійно-методичної підготовки вчителів початкової та основної школи до реалізації принципів наступності та перспективності у викладанні предметів шкільного курсу.

Список використаних джерел

1. Айдарова Л.И. Психологические проблемы обучения младших школьников русскому языку / Л.И. Айдарова. - М.: Педагогика, 1970. - 144, [1] с.

2. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі / А.М. Алексюк. - [2-е вид., перероб. і доп.]. - К.: Вища щкола, 1981. - 206 с. - (Педагогічна бібліотека).

3. Алексюк А.М. Удосконалення навчального процесу в середній школі / А.М. Алексюк. - К.: Вища школа, 1986. - 184 с. - (Вуз - школі).

4. Ананьев Б.Г. Преемственность в обучении / Б.Г. Ананьев // Советская педагогика. - 1953. - №2. - С. 33-38.

5. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе / Ю.К. Бабанский. - М.: Просвещение, 1985. - 208 с.

6. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: (методические основы) / Ю.К. Бабанский. - М.: Просвещение, 1982. - 192, [1] с.

7. Баллер З.А. Преемственность в развитии культуры / З.А. Баллер. - М.: Наука, 1969. - 294 с.

8. Баранов М.Т. Обучение русскому языку в 5-6 классах: Пособие для учителей / М.Т. Баранов. - М.: Просвещение, 1986. - 302 с.

9. Барташев А.В. Преемственность обучения в общеобразовательной и профіессиональной школе (теоретико-методологический аспект) / Под ред. А.П. Беляевой. - Спб.: Ин-т профтех образ. РАО, 1996. - 198 с.

10.Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова: Підручник для 2 класу чотирирічної початкової школи / М.А. Білецька, М.С. Вашуленко. - [8-е вид.]. - К.: Освіта, 2001. - 272 с.

11.Білецька М.А., Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Навчання в 2 класі чотирирічної початкової школи: Українська мова. Читання. Русский язык: Навчально-методичний посібник / М.А. Білецька, М.С. Вашуленко, Н.Ф. Скрипченко. - К.: Освіта, 1992. - 414 с.