2 . Експериментальна технологія підготовки майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти

Дата: 2025-06-02; Просмотры: 13

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

2 .1 Зміст і завдання експериментально-дослідного навчання

Як уже зазначалося, передумовою реалізації системи безперервної мовної освіти є додержання принципів наступності і перспективності між ступенями загальноосвітньої школи.

Аналіз літератури з проблеми дослідження, чинних програм і підручників для 1-4 класів та результати констатувального експерименту дозволили розробити технологію підготовки майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти.

Мета навчального експерименту полягає в перевірці доцільності впровадження пропонованої технології у практику навчання майбутніх учителів початкової школи; визначенні найбільш ефективних методів щодо підготовки фахівців до здійснення безперервної освіти.

Навчальний експеримент передбачав розв’язання таких завдань:

· визначити сукупність понять із галузі педагогіки, які розкриватимуть суть безперервної освіти;

· розробити комплекс лекцій з означеної проблеми;

· розробити спеціальний комплекс практичних завдань;

· розробити шкалу оцінювання навчальних досягнень студентів з курсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної освіти».

Для реалізації мети і завдань було розроблено програму експериментального навчання, яка побудована на основі типової програми з педагогіки для спеціальності 6.010100 «Початкове навчання».

З метою з’ясування доцільності впровадження пропонованої методики, спрямованої на підготовку майбутніх учителів початкової школи до здійснення навчання з урахуванням принципів наступності і перспективності, навчальний експеримент проводився в експериментальних групах, що мали приблизно однакову наповнюваність (різниця в кількості учасників не перебільшувала 5) і загальний рівень навчальних досягнень студентів. Навчальний процес здійснювали одні і ті ж самі викладачі.

У контрольних групах (групи «Б») студенти навчалися за традиційним навчальним планом для спеціальності 6.010100 «Початкове навчання».

В експериментальних групах (групи «А») було апробовано розроблену нами технологію щодо підготовки майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти. Вивчення пропонованого експериментального курсу не виходило за межі годин, відведенихзгідно з варіативною частиною робочого навчального плану для вказаної вище спеціальності.

Згідно з програмою експерименту у групах «А» навчання проводилося за діючими підручниками з педагогіки [63; 93; 113]. Для досягнення ефективності пропонованої технології було використано і розроблено на основі сучасних педагогічних технологій конспекти лекцій, плани практичних і методичні рекомендації до виконання самостійної роботи зі спецкурсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти».

Одним із способів керування пізнавальною діяльністю майбутніх учителів під час вивчення пропонованого експериментального курсу був проблемний виклад навчального матеріалу. Він полягав у створенні і розв’язанні проблемних ситуацій на різних етапах опрацювання педагогічних фактів і явищ. Головним компонентом такого навчання виступала актуалізація раніше засвоєного, що, на нашу думку, мало служити основою для ідентифікації поняття й усвідомлення студентами нового матеріалу. Ми припускали, що суперечність між наявними знаннями майбутніх педагогів і тим, що вони мають знати, стимулюватиме їхнє мислення, сприятиме розвитку в них аналітико-синтетичних умінь, навичок самостійної роботи пошукового характеру.

Засобом реалізації проблемного навчання виступала комп’ютерна техніка. Використання комп’ютера на лекціях і практичних заняттях, на нашу думку, мало дозволити поліпшити сприймання майбутніми фахівцями нових знань, сприяти розвитку їхнього інтелектуального потенціалу, встановленню зв’язків між новим і вже відомим матеріалом, дати можливість програмувати різні види завдань (у тому числі і проблемного характеру), зразки планів-конспектів уроків. З допомогою такого навчання студент матиме змогу самостійно перевірити власний рівень засвоєння знань і вибрати завдання посильної складності.

Навчання проводили на основі диференціації завдань, що зумовило поділ студентів, що брали участь в експерименті, на групи залежно від рівня їхніх можливостей. Групова робота мала компенсувати недоліки фронтальної та індивідуальної діяльності та сприяти безпосередній взаємодії між її представниками, активізувати їх навчання, створювати широку наочно-чуттєву базу для теоретичних узагальнень. Ми припускали, що такий вид роботи, під час якого юнак або дівчина стає часткою групи співпрацюючих студентів, матиме значний розвивальний потенціал. У результаті молоде покоління вчителів ефективно оволодіватиме навчальною діяльністю та накопичуватиме передумови для переходу на наступний щабель у своєму розвитку.

Ми вважали, що використання вищеназваних педагогічних технологій забезпечить реалізацію наступності і перспективності як у змісті матеріалу, так і відборі способів діяльності студентів, що сприятиме їхній підготовці до здійснення безперервної освіти.

В експериментальній технології знайшли відбиток загальнодидактичні принципи (наступність, перспективність, науковість, доступність, активність, наочність).

Перспективність полягала у підготовці бакалаврів до засвоєння систематичного курсу технологій викладання рідної мови, математики, «Я і Україна» тощо під час навчання на 5 курсі та готувало майбутніх учителів до оволодіння навичками здійснення безперервної освіти. Практичні спостереження студентів над способами забезпечення безперервності в освіті сприяли розумінню ними зв’язку між усіма освітніми концентрами, а також оволодінню навичками здійснювати перспективне вивчення навчального матеріалу з різних дисциплін курсу початкової школи.

Наступність полягала в розширенні і поглибленні знань студентів, набутих на попередньому етапі навчання. Так, майбутні вчителі початкової школи, конкретизували знання про принципи, методи і форми організації навчання на уроках рідної мови, читання, математики тощо в 1-4 класах. На нашу думку, підготовка студентів до професійної діяльності на основі виявлення взаємозв’язку старих і нових знань дасть можливість підняти бакалаврів на новий рівень щодо засвоєння матеріалу, активізувати їхню пізнавальну діяльність та інтелектуальний розвиток.

Оскільки зміст навчання мови має відповідати рівню сучасної педагогічної науки, пропоновану технолгію розроблено з урахуванням принципу науковості. Його реалізація передбачала ознайомлення студентів з об’єктивними науковими фактами та науковою термінологією, систематизацію знань майбутніх педагогів про дидактичні явища. Ми вважали, що вивчення теоретичного матеріалу на основі вищеназваного принципу сприятиме уточненню, поглибленню понять, що забезпечить ефективність пропонованої технології.

Опрацювання навчального матеріалу не можливо уявити без використання наочності. Вона допомагає чітко визначити найголовніші властивості таких загальнодидактичних і специфічно методичних категорій, як принципи, методи і форми навчання, дозволяє студентам установити зв’язки між ними, забезпечує доступність у навчанні. Отже, на нашу думку, успішне оволодіння бакалаврами професійними знаннями, вміннями й навичками значною мірою залежить від продуманого використання наочності.

У ролі засобів наочності під час експериментального вивчення спецкурсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти» використовували різноманітні схеми (загальнодидактичні принципи, специфічно методичні принципи, дидактичні методи, форми навчання учнів початкової школи), таблиці тощо.

Реалізація пропонованої експериментальної програми на основі вищезгаданих принципів досягається шляхом:

· розуміння студентами суті дидактичних категорій;

· засвоєння майбутніми вчителями початкової школи способів здійснення безперервної освіти;

· усвідомлення студентами психолого-педагогічних особливостей навчання школярів на основі наступності і перспективності.

Ми вважали, що ефективність дослідної технології визначається сформованістю таких компетенцій бакалаврів:

· оперувати педагогічною термінологією;

· самостійно здійснювати процес навчання учнів початкової школи на загальнодидактичних і специфічно методичних принципах;

· володіти практичними вміннями організовувати вивчення дисциплін шкільного курсу на основі наступності і перспективності;

· уміти практично реалізовувати пріоритети і принципи освіти;

· володіти важливими професійними вміннями (гностичними, проектувальними, конструктивними, організаційними, комунікативними);

· володіти на належному рівні сучасним інструментарієм, ефективними когнітивними, проблемними, креативними методами навчання, специфічними прийомами, сучасними засобами навчання, які сприяють здійсненню безперервної шкільної освіти.

Усе викладене вище дало нам підстави для реалізації програми експериментального навчання, створеної на основі принципів наступності і перспективності.

2.2 Технологія підготовки майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти

Оволодіння учнями вміннями й навичками з навчальних предметів, що передбачені освітнім стандартом, базується на засвоєнні ними комплексу теоретичних понять. Успішна організація цього процесу визначається багатьма чинниками, одним із яких є чітке розуміння вчителем шляхів формування кожного з понять. Отже, педагог, перш ніж визначити методи, які забезпечують найбільш повне усвідомлення школярами суттєвих ознак поняття, має бачити перспективу його розвитку й основні етапи засвоєння.

Той факт, що поняття з рідної мови і математики послідовно проходять через весь шкільний курс навчання, дозволяє здійснювати вивчення теоретичного матеріалу з означених навчальних предметів на основі принципів наступності і перспективності, тобто поступово збагачувати його змістову сторону.

За розробленою експериментальною технологією підготовка студентів до здійснення виробничих функцій та основних завдань діяльності передбачає ознайомлення майбутніх фахівців з особливостями початкової освіти на сучасному етапі розбудови нашої країни, її роллю у забезпеченні безперервної освіти особистості. Значна увага приділяється питанням щодо модернізації системи загальної шкільної освіти; безперервності освіти; значення єдності принципів, методів і форм навчання в руслі забезпечення безперервної освіти в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі. Вивчення курсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти» має фундаментальне значення для подальшого ознайомлення майбутніх фахівців в галузі початкової освіти з технологіями навчання предметів шкільного курсу. Пропонований курс має таку структуру (табл. 2.6):

Таблиця 2.6. Опис предмета навчального курсу

Як видно із наведеної вище таблиці, структура навчального курсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти» містить три змістових модулі. У першому змістовому модулі розглядаються тенденції розвитку і принципи побудови системи загальної середньої освіти України на сучасному етапі, аналізуються основні документи, які регламентують процес навчання і виховання в сучасному ЗНЗ: «Про освіту», «Про загальну середню освіту»; наступність і перспективність визначаються як основна запорука здійснення безперервної шкільної освіти.

Другий змістовий модуль покликаний ознайомити майбутніх фахівців із концепціями неперервної освіти, базової освіти, початкової школи, висвітлити їхню реалізацію у змісті загальної середньої освіти.

У третьому модулі розглядаються форми організації навчання в сучасному ЗНЗ, особливості уроків у початковій школі, наступність і перспективність в організації форм роботи на уроці в загальноосвітньому навчальному закладі; особливості оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, шляхи дотримання спадкоємності в оцінюванні знань, умінь і навичок школярів.

Навчальна дисципліна «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти» пов’язана з філософією, педагогікою, психологією, частковими методиками викладання дисциплін (рідна мова, математика, «Я і Україна» тощо) та з іншими науками.

Опрацювання курсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти» передбачає аудиторну (лекції, практичні заняття), самостійну та індивідуальну роботу студентів, виконання завдання із самоперевірки, модульний контроль (табл. 2.7).

Таблиця 2.7. Тематичний план навчальної дисципліни

Лекції, пропоновані студентам, присвячені окремим темам курсу. За способом викладання цей вид навчальних занять був інформаційним, тобто передбачав передавання інформації шляхом послідовного розкриття наукових фактів, явищ, процесів. Обов’язковим елементом лекцій було подання теоретичного матеріалу у формі проблемного завдання, в умовах якого окреслювалися певні суперечності, які потребують вирішення.

Науковий і фактичний матеріал лекцій відображав ключові питання навчальної дисципліни (див. табл. 2.8).

Таблиця 2.8. Проектування лекційних занять

Наприклад, суть лекції №2 (тема: «Наступність і перспективність - основна запорука здійснення безперервної шкільної освіти») розкривалася викладачем через такі змістові лінії, а саме:

ü наступність і перспективність як складові безперервної освіти;

ü історія розвитку наступності і перспективності як психолого-педагогічної проблеми;

ü безперервність як основа викладання навчальних предметів у початковій школі.

Такий підхід, на нашу думку, дозволив розкрити майбутнім фахівцям суть поняття «безперервна освіта»; виділити її основні складові, серед яких чільне місце належить принципам наступності і перспективності. Оскільки психологія і педагогіка є основним підґрунтям часткових методик викладання предметів шкільного курсу, необхідно було висвітлити історію розвитку проблеми наступності і перспективності в дослідженнях учених і науковців різних періодів становлення людської цивілізації. Усе викладене вище давало нам можливість з’ясувати, як названі вище принципи реалізуються у процесі викладання предметів шкільного курсу в почактвоій школі.

Опрацьовуючи матеріал лекції №5 (тема: «Форми організації навчання в національному ЗНЗ»), студенти дізнавалися про варіативність типів уроків у початковій і основній школі. Так, за допомогою презентації-схеми «Типологія уроків для початкової та основної школи» ми демонстрували студентам, що сучасні підходи до виокремлення форм навчання в обох ланках ЗНЗ уможливлюють дотримання принципів наступності і перспективності (див. схему 2.1).

За результатами пропонованого курсу лекцій студенти мали усвідомити, що існують такі шляхи забезпечення безперервної освіти, а саме:

ü «стиковкування» чинних програм і підручників суміжних класів у їх завданнях та змісті;

ü систематичність і послідовність викладання теоретичних відомостей з опорою на вивчене;

ü організація пропедевтичного вивчення навчального матеріалу у початковій школі;

ü підвищення вимог до учнів - випускників початкової школи;

ü єдиний підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 і 5-12 класів.

Схема 2.1. Типологія уроків для початкової та основної школи

Практичні заняття були невід’ємною складовою у підготовці майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти. Ця форма організації навчального процесу передбачала опрацювання студентами теоретичних положень, засвоєних на лекціях та у процесі самостійної роботи, обговорення реферативних повідомлень, відігравала важливу роль у виробленні в бакалаврів навичок застосування здобутих знань для вирішення практичних завдань (див. табл. 2.9).

Таблиця 2.9. Проектування практичних занять

У змісті практичного заняття виділяли теоретичну і практичну частини. Перша передбачала співбесіду викладача і студентів з основних питань теми, друга - обговорення повідомлень з актуальних тем організації навчального процесу в сучасному ЗНЗ і виконання майбутніми фахівцями завдань практичного характеру. Наприклад:

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4