Діаграма 1. Рівні готовності майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями початкової школи

Дата: 2025-06-02; Просмотры: 20

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

Для більш детального аналізу було розглянуто кожний компонент окремо. Так прослідковується тенденція, що найбільша кількість опитаних студентів показала низький мотиваційний рівень, а найвищий - когнітивний рівень, тобто знаннєвий.

Таблиця 2. Результати готовності майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.

За допомогою діаграми виникає можливість прослідкувати дану тенденцію.

Діаграма 2. Результати готовності майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.

Як показало проведене дослідження, для студентів характерний недостатній рівень готовності до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями початкової школи. Причиною цього являється наявність в їх роботі ряду труднощів, котрі носять суб’єктивний та об’єктивний характер. Серед них наявний неоднозначний підхід вчених до проблеми організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями, відсутність необхідної матеріальної бази, недосконалість підручників та навчальних посібників.

Проведений нами констатувальний експеримент показав низький рівень готовності майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.

Спричинити такий стан, на нашу думку, могло недостатнє розуміння важливості організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями, відсутність усвідомлення студентами мети та завдань навчання та виховання гіперактивних учнів, недостатній рівень розвитку практичного досвіду майбутніх вчителів початкової школи, наявність студентських стереотипів про організацію навчання та виховання молодих школярів.

Тому розроблена модель підготовки майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями спрямована на формування практичних умінь розв’язання ситуацій, котрі можуть виникнути під час навчально-виховного процесу, проведення виховних заходів, проведення уроків, створення навчальних та виховних ситуацій під час процесу навчання.

2.2 Організація та методика проведення експериментальної роботи

Апробація запропонованої системи професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи до педагогічної взаємодії у навчально-виховному середовищі початкової школи спрямовувалася на забезпечення комплексу організаційно - педагогічних умов успішного формування готовності майбутніх вчителів початкової школи до педагогічної взаємодії, основними з яких визначено особистісну зорієнтованість навчально-виховної взаємодії та цілісно - смислову спрямованість студентів на педагогічну взаємодію, забезпечення досвіду їхньої професійно-педагогічної самоосвіти, самовиховання та само актуалізації, гармонізацію впливів із внутрішньою активністю студентів, специфічність та поетапність формувальних впливів на розвиток різних компонентів готовності до педагогічної взаємодії.

Завданням експериментального дослідження було:

Ø Провести аналіз результатів експериментального дослідження

Ø Розробити та апробувати навчально-методичні комплекси організації навчально-пізнавальної, самостійної науково-дослідної роботи, навчально-виховних, педагогічних практик, що ґрунтуються на пізнавальних, індивідуальних, дослідницьких завданнях

Ø Здійснити коригування теоретичних та методичних рекомендацій щодо формування готовності майбутніх вчителів початкової школи до організації педагогічної діяльності з гіперактивними учнями та внести зміни і доповнення до змісту навчання майбутніх педагогів початкової школи

Проведення експериментального дослідження можна умовно розділити на кілька взаємопов’язаних етапів, що відображають загальну логіку пошуку.

І) На першому етапі здійснювався теоретичний аналіз проблеми: досліджувалася філософська, психолого-педагогічна література, наукові роботи, дисертації. Узагальнювався досвід навчання майбутніх вчителів початкової школи у вищих навчальних закладах, обґрунтовувалася методика дослідження, проводилася діагностика стану досліджуваної проблеми в практиці роботи вищої та загальноосвітньої школи. На засадах особистісно та компетентнісно орієнтованих підходів вдосконалювалися курси "Загальні основи педагогіки", "Історія педагогіки", "Дидактика", "Вступ до спеціальності", " Теорія та методика виховання", методики початкового навчання, програми практик, проведення студентської науково - дослідної роботи, розроблялися інтегровані спецкурси. Узагальнені результати послугували підґрунтям для розроблення методики пошукового дослідження.

ІІ) На другому етапі був проведений пошуковий, констатувальний та розпочато формувальний експеримент. На підставі проаналізованих психолого-педагогічних та філософських джерел щодо системи професійної підготовки до організації педагогічної взаємодії, із урахуванням ретроспективного аналізу позитивного національного досвіду, сучасних зарубіжних технологій, безпосередньої експериментальної роботи розроблялася концепція дослідження, визначалися підходи до її реалізації у процесі науково-дослідної, навчально-пізнавальної діяльності та педагогічної практики.

Було сформульовано припущення, що зміст підготовки до організації педагогічної взаємодії потребує змін у напрямі посилення спеціальної підготовки майбутніх вчителів початкової школи до педагогічної взаємодії, а система професійної підготовки має бути цілісною та відкритою, спрямованою на особистісно та компетентнісно зорієнтоване навчання та виховання.

Результати пошуку слугували підґрунтям для вдосконалення змісту, форм, методів і складових підготовки майбутніх педагогів до організації педагогічної взаємодії з гіперактивними учнями та реалізувалися у викладанні курсів та спецкурсів, а також у виданні навчальних посібників для студентів.

ІІІ) Третій етап передбачав апробацію навчально-методичної системи, практичну перевірку основних положень концепції, формування готовності педагогів до організації педагогічної взаємодії, коригування експериментальних методик

Під час дослідно-експериментальної роботи проводилася апробація навчально-методичних комплексів організації навчально-пізнавальної, самостійної науково - дослідної роботи, навчально-виховних, педагогічних практик: курсів, спецкурсів, навчальних посібників. У навчально-виховному процесі апробовувалися як традиційні лекційні, семінарські, практичні, лабораторні заняття, так й інноваційні форми: лекції - діалоги, лекції - дискусії, лекції - полілоги; у структурі семінарських та практичних занять дістали відображення дидактичні, рольові ігри, дискусії - спів міркування тощо. Самостійна робота визначалася навчальною програмою дисципліни та супроводжувалася навчальними посібниками, практикумами, конспектами лекцій викладача, списком наукової та фахової, монографічної та періодичної літератури. Індивідуальні навчальні заняття проводилися з метою підвищення рівня підготовки студентів до організації педагогічної взаємодії та розкриття їхніх індивідуальних творчих здібностей. У процесі виконання контрольних, творчих, проблемних завдань студенти опанували методику проведення наукових досліджень. Проміжні й кінцеві результати дослідної роботи аналізувалися, узагальнювалися, проводилася кількісна та якісна обробка даних результатів.

Також експериментальна робота передбачала апробацію та експертне оцінювання навчальних посібників. Визначення якості навчальних посібників, роль у формуванні готовності майбутніх вчителів до організації педагогічної взаємодії у навчально-виховному середовищі початкової школи, здійснити подальшу ґрунтовну корекцію їх змісту, перевидати для більшого загалу користувачів.

Експертне оцінювання навчальних посібників стосувалося їхнього змісту: визначалася їх науковість, доступність, логіка викладу, чіткість визначень, обсяг змісту; побудови (з’ясовувався розподіл тексту на модулі і теми, наявність чіткої рубрикації, додатків, словника термінів); методичного апарату (оцінювалися тестові, контрольні завдання, творчі завдання та завдання, спрямовані на самостійний пошук, логічне мислення).

2.3 Шляхи та умови оптимізації професійної підготовки вчителів початкової школи для організації роботи з гіперактивними учнями

Мета формувального експерименту полягала в тому, щоб реалізувати таку систему організації навчально-виховного процесу, яка б стимулювала розвиток у майбутніх вчителів початкової школи ознак вияву кожного із компонентів готовності до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями. Цього передбачалося досягти шляхом формування у майбутніх педагогів глибини і системності знань складових готовності до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями, дієвості практичних умінь, сталого інтересу до обраної професії, майбутньої педагогічної діяльності. Комплексна організація підготовки передбачала взаємозв’язок науково-дослідної, навчально-пізнавальної, виховної підсистем та підсистеми практик з урахуванням динаміки розвитку готовності до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.

Організовуючи дослідження, бралося до уваги те, що для успішного формування готовності майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями у навчальному середовищі школи першого ступеня необхідна дія зовнішніх чинників, особливих умов, які можливо створити у процесі навчання і які викликають у суб’єкта позитивні емоційні переживання. Наслідком дії таких чинників є прийняття суб’єктом рішення щодо вибору означеної діяльності як майбутньої професії чи відмови від неї.

Успішне формування готовності майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями є наслідком цілеспрямованої взаємодії викладача та студента. Доцільним, зважаючи на характер цього процесу як педагогічного явища, є розподіл його на етапи, для кожного з яких притаманні певні впливи з боку викладача та реакції студентів. На основі описаних у дослідженнях чотирьох рівнів сформованості професійно - пізнавального інтересу до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями: високий (педагогічне покликання), достатній (стала захопленість), елементарний (ситуативне позитивне ставлення) і низький (байдуже ставлення), було виокремлено чотири етапи його формування:

) Організаційно - інформаційний

2) Професійно - педагогічного проектування

) Рефлексивний

) Ціннісно-коригувальний

Усвідомлюючи, що успішність формування готовності майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями залежить від змісту, форм та методів навчання, а також від якості взаємин викладачів та студентів, було побудовано експериментальну роботу за принципами гуманізації, інтеграції та професійної спрямованості. Співпраця викладача та студентів, стимулювання самостійності, врахування ролі самооцінки та мотивації особистості розглядалися як підґрунтя формування професійно - пізнавального інтересу до організації навчально-виховної роботи з учнями, що мають синдрому дефіциту уваги із гіперактивністю.

Системотвірним чинником змісту педагогічної підготовки майбутніх вчителів початкової школи виступив блок педагогічних дисциплін, спрямованих на опанування ними методології та технологій педагогічної діяльності (" Вступ до спеціальності", " Педагогіка", " Основи педагогічної майстерності "). Концептуальним положенням дослідження стала необхідність інтеграції змісту означених дисциплін та викладання їх впродовж всього навчання у ВНЗ.

Особливу увагу було приділено курсу "Вступ до спеціальності", який було розглянуто як своєрідний орієнтувальний модуль блоку педагогічних дисциплін. Його вивчення було спрямоване на формування ціннісних уявлень про організацію навчально-виховної роботи, її соціальну значущість, гуманістичний і творчий характер; формування засад професійної культури студентів; поглиблення орієнтації на педагогічну професію, розвиток особистісного ставлення до педагогічної діяльності.

Вступна тема " Роль педагогічної професії у сучасному суспільстві " мала на меті висвітлення ідей прогресивних педагогів минулого про значення та місце вчительської професії у соціумі, а також ролі традицій та інновацій у розвитку освітніх процесів. Студенти ознайомлювалися з особливими функціями педагогічної діяльності та її компонентами. Проблемні питання " Чому в усіх видах діяльності існує суб’єкт та об’єкт, а в педагогічній діяльності є не об’єкт, а суб’єкт?", " Чому за сучасних умов переходу на нові інформаційні технології та розширення можливостей отримання інформації роль педагога не лише не знижується, а навіть зростає?" сприяють усвідомленню студентами першого курсу соціальної значущості педагогічної професії. Студенти під керівництвом викладача доходять висновку, що специфіка педагогічної діяльності полягає у глибокому проникненні її в особистість самого педагога. Особливий інтерес для них становить відкриття, що за умов створення нових освітніх систем, впровадження інформаційних технологій у різні сфери життя суспільства зростає значення особистісних якостей педагога.

Другий змістовий модуль курсу "Вчитель як суб’єкт педагогічної діяльності "розкриває гуманістичну сутність особистості майбутнього вчителя початкової школи, зміст його професійної та загальної культури, професійно значущі якості особистості та структуру професійної компетентності вчителя.

Третій змістовий модуль "Педагогічна діяльність вчителя" спрямовується на розкриття мети, сутності та змісту педагогічної діяльності як особливого виду соціальної діяльності, спрямованої на передання молодшим поколінням від старших накопиченої людством культури, створення умов для особистісного розвитку та підготовку майбутнього вчителя початкової школи до виконання певних соціальних ролей у суспільстві. До нього належить тема "Мотивація педагогічної діяльності", що висвітлює сукупність внутрішніх та зовнішніх мотивів діяльності педагога, серед яких домінантним є турбота про щастя дітей, які роблять перші кроки у складному суперечливому світі. У цьому ракурсі розглядаються функції педагогічної діяльності, педагогічні вміння вчителя та стилі педагогічної діяльності. Детальніше проаналізовано зміст, складові та показники педагогічної майстерності вчителя. Студентам пропонуються тести для самоперевірки здатності до педагогічної діяльності, розвитку задатків до неї, рівня емпатійності, рефлективності тощо.

Завдання такого типу мають супроводжувати вивчення усіх педагогічних дисциплін, адже саме вони покликані поєднати у свідомості майбутніх педагогів вчительський ідеал та конкретні знання, вміння та якості, якими має володіти вчитель. Це вможливлює подолання поширеного у практиці ВНЗ розриву між декларативним утвердженням високої моральної місії педагога та реальним рівнем вимог до представників педагогічної професії.

Започатковуючи систематичну педагогічну підготовку, зміст означеного курсу синтезував соціокультурні, психологічні та педагогічні знання про специфіку педагогічної професії та сутність педагогічної діяльності і можливості самопізнання свого професійного зростання.

У змісті дисципліни " Вступ до спеціальності " було задано своєрідну індивідуальну траєкторію розвитку професійно - пізнавального інтересу до педагогічної взаємодії у навчально-виховному середовищі початкової школи, на яку орієнтувалися навчальні програми всіх педагогічних предметів.

Метою курсу " Педагогіка " є вивчення загальних закономірностей виховання, навчання та розвитку підростаючих поколінь, які становлять теоретичне підґрунтя фахової підготовки майбутнього вчителя початкової школи.

Програма курсу передбачає чотири змістові модулі, що відображають основні розділи педагогіки: " Загальні основи педагогіки", " Дидактика", " Теорія виховання " та " Школознавство". Теми, що включені до першого змістового модуля, ознайомлюють студентів із педагогікою, як наукою, її категоріальним апаратом, джерелами та теоретичними засадами, методами наукового дослідження у педагогіці. Матеріал цього модуля підводить майбутніх педагогів до усвідомлення мети виховання, принципів побудови освітньої системи в Україні. Другий змістовий модуль ознайомлює студентів із засадами дидактики. Зміст цього модуля включає загальну характеристику процесу навчання, аналіз принципів, методів, засобів та форм організації навчання. Третій та четвертий змістові модулі передбачають опанування студентами матеріалу з таких розділів педагогіки, як " Теорія виховання " та " Школознавство".

Зміст навчального курсу ґрунтується на ідеях народної педагогіки, класичних педагогічних теоріях видатних вітчизняних та зарубіжних вчених, сучасних наукових концепціях, враховує визначені в державних нормативно - правових документах напрямки розвитку освіти в Україні.

У викладанні курсу використовувалося включення студентів до різних форм навчальної роботи: лекції, семінарські заняття, самостійна робота. На лекціях логічно та послідовно викладалися найбільш загальні та складні питання, що формують у майбутнього спеціаліста систему загальнопедагогічних уявлень. Семінарські заняття уточнювали, конкретизували та систематизували знання студентів, здобуті в ході проведення лекцій та виконання самостійної роботи., розвивали вміння робити повідомлення, висловлювати власне розуміння проблемних питань, формувати педагогічне мислення та професійно - пізнавальний інтерес до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями молодшого шкільного віку.

Студентам надавалися рекомендації що виконання самостійної роботи з курсу:

. Розпочинати вивчення теми слід з опрацювання матеріалу за посібником: прочитати, виписати в конспект визначення, класифікації, важливі положення.

2. Опрацювати теоретичний матеріал з інших наукових джерел (практикуми, хрестоматії, матеріали візуального супроводу лекцій тощо): прочитати статті, виписати головні думки та тези, цитати, перенести до конспекту таблиці та схеми.

. Завершити вивчення теми виконанням творчих письмових завдань чи розв’язанням педагогічних ситуацій та задач.

. Додаткові завдання виконуються за бажанням, реферативні роботи виконуються на окремих аркушах, вказується опрацьована додаткова література чи інше наукове джерело (наприклад, Інтернет - ресурс).

Міждисциплінарна інтеграція означених курсів не лише давала студентам змогу сформувати цілісні уявлення про виховання та навчання як основний зміст професійної діяльності вчителя початкової школи та практичні навички, а й виявляти гнучкість та мобільність у використанні знань та вмінь трансформувати професійну інформацію у площину практичної реалізації. Це створювало умови для розвитку професійно - пізнавального інтересу до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.

У процесі дослідно-експериментальної роботи широко використовувалися інтерактивні технології навчання, що активізувало пізнавальну діяльність студентів, максимально наблизило їх навчальну діяльність до професійної. Значну увагу було приділено навчальній та педагогічній практиці як важливому засобу адаптації майбутніх вчителів початкової школи до педагогічної діяльності, випробування власних можливостей, підтвердження правильності професійного вибору.

Відповідно до гіпотези та виявлених у результаті теоретичного аналізу наукової літератури та костатувального експерименту сутністю й особливостей підготовки студентів до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями було обґрунтовано модель підготовки майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивним учнями.

Програма підготовки до організації навчально-виховної роботи з учнями, що мають синдром дефіциту уваги з гіперактивністю включала чотири етапи:

І етап - організаційно-інформаційний (І курс)

Завданням цього етапу було ініціювання бажання студентів здобувати необхідні знання та навички з метою успішного здійснення навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями. У першокурсників формували знання про виникнення та становлення професії вчителя, гуманістичну сутність педагогічної діяльності, її функції, види та мотивацію. З метою посилення інтересу до навчальної інформації застосовували перспективний педагогічний досвід, ідеї педагогіки співпраці.

Викладачі відзначали підвищення відповідальності та активності під час занять, значне зменшення пропущених занять, більшу зацікавленість з боку студентів під час виконання практичних завдань. Самі студенти також оцінили нововведення досить високо. За цією системою студент має якомога більше працювати самостійно: читати додаткову наукову літературу, виконувати індивідуальні завдання, брати активну участь у дискусіях та диспутах.

Вважаючи, що найдієвішим та найкращим для сприйняття є особистий приклад викладача як носія педагогічної професії, було проведено попередню роботу з викладацьким складом стосовно завдань та проміжних результатів дослідницько-експериментальної роботи. Апелюючи до їхнього бажання самовдосконалення та творчого пошуку, спираючись на здатність відступати від традиційної університетської практики та застосовувати інноваційні педагогічні технології, було спільно розроблено план роботи з впровадження запропонованої системи педагогічних умов підготовки майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями. Викладачі були ознайомлені із побажаннями студентів, що їх висловили на консультативному етапі дослідження.

Набула підтримки у студентів ідея використання ділових ігор як форми колективної творчості. Якщо спочатку вони поставилися до ідеї скептично, то після застосування гри " Школа і соціум " змінили свою думку та позитивно оцінили використаний у ній метод мозкового штурму. Студенти переконалися, що обговорення різних поглядів на значення процесів навчання та виховання, їх зміст доводить багатоплановість цих складних соціальних явищ.

Викладачі урізноманітнювали читання лекцій, застосовуючи їх композиційну побудову (чи їх фрагментів) у вигляді педагогічних задач, що вимагали розв’язання. Наприклад, у перебігу лекцій залучали студентів до висловлення власних міркувань з приводу проблемних ситуацій, які розглядалися, у контексті навчального матеріалу.

Для формування аналітичних умінь студентам був наданий алгоритм розв’язання педагогічних ситуацій. Засвоєння алгоритму важливе з огляду на створення умов ефективного педагогічного спілкування та запобігання зниженню інтересу студентів до вирішення педагогічних ситуацій. Майбутні вчителі початкової школи мають чітко засвоїти, що педагогічна ситуація є одиницею педагогічної діяльності і що у практичній роботі вчителя вони постають багаторазово і, як правило, одночасно. Студентам був запропонований алгоритм, що включає п’ять етапів.

Перший етап забезпечує адекватне оцінювання вчителем ситуації та усвідомлення свого ставлення до неї з метою застереження від прийняття імпульсивного рішення, яке може ускладнити взаємини з учнем. Студенти мають розуміти, що швидко приймати рішення варто лише тоді, коли ситуація вийшла з - під контролю та може стати причиною завдання шкоди здоров’ю або життю вихованця (критичні ситуації). У звичайній ситуації педагог має приймати рішення виважено, скористатися паузою, проаналізувати власні емоції.

Другий етап - з’ясування причин виникнення ситуації. Педагог аналізує мотиви вчинку учня. Це необхідно зробити з огляду на можливість його адекватного оцінювання, на противагу необґрунтованим діям педагога, спрямованих на оцінку не вчинка, а особистості дитини загалом. Важливість з’ясування причини полягає у залежності засобу педагогічного впливу саме від причини вчинка та необхідності здійснення індивідуального підходу.

Третій етап - усвідомлення очікуваного результату педагогічного впливу та вибір оптимального способу його застосування. З метою запобігання помилкам або негативізму поведінки учнів вчитель має передбачити результати свого педагогічного впливу.

Четвертий етап - власне педагогічні дії. Успіх цього етапу та розв’язання педагогічної ситуації загалом залежить від того, наскільки правильно педагог діяв на попередніх етапах (визначав мотиви вчинку, виховну мету свого впливу та власне засоби впливу). Студенти мають усвідомити, що педагог відповідальний за віддаленість наслідків свого впливу, розуміти, що він працює на те, якою дитина буде завтра.

П’ятий етап - аналіз результатів педагогічної діяльності та оцінювання її ефективності. Вона вимагає рефлексії задля запобігання можливим педагогічним помилкам у майбутньому.

Закріплення набутих у процесі розв’язання педагогічної ситуації знань забезпечується шляхом відповіді студентів на запитання " Як вчинити, якщо результати не виправдали очікувань?" та за допомогою самостійного вирішення студентами педагогічних ситуацій на основі алгоритму.

З метою ініціювання усвідомлення студентами власного професійного ідеалу їм було запропоновано написати міні - твори на тему " Яким я буду вчителем". у результаті було виокремлено три вихідні положення, за якими студенти проектували свій майбутній образ педагога:

. Наслідування улюбленого вчителя

2. Прагнення бути схожим на викладача ВНЗ

. Небажання повторювати помилки свої шкільних педагогів

Важливим моментом у ході виконання цієї роботи було налагодження взаємоповаги у поєднанні з вимогливістю до студентів, недопущення панібратства та зневажливого ставлення. Однією з претензій студентів до навчально-виховного процесу і викладачів була саме неповага, відверте нехтування індивідуальністю, минулим досвідом.

Здатність адекватно оцінити свої знання та вміння та із врахуванням цього працювати над розвитком свого професійного потенціалу - одна з головних рис майбутнього вчителя початкової школи. Прийом самооцінки свого домашнього завдання використовували ще у школі, тому застосування його не спричинило непорозумінь. Це навпаки сприяло створенню атмосфери взаємодовіри.

Як один із найдієвішим прийомів активізації мислительної діяльності студентів та стимуляції професійно - пізнавального інтересу до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями було використано полілоги зі студентами, заохочуючи їх до обміну думками, звертаючись до їхнього учнівського досвіду. Студентів попросили підняти руки як стверджувальну відповідь на запитання типу " А Ваш вчитель застосовував такий метод?", " А під час Вашої практики у школі траплялися такі труднощі?". Студенти позитивно оцінили такий спосіб залучення їх до спілкування у процесі навчання.

Ефективними з точки зору навчальної діяльності були семінарські заняття у формі колективної творчої співпраці. Студентам було запропоновано написати есе на тему " Поради молодшій сестрі", намалювати колективний портрет " Мій улюблений вчитель". Апелювання до минулого досвіду студентів першого курсу підвищувало їхній інтерес, сприяло становленню партнерських відносин, створювало атмосферу довіри та співпраці.

Позитивні емоції, які переважали у студентів, підсилювали мотивацію до навчання та ініціювали очікування застосування набутих знань у власній практичній діяльності.