Класифікація трудових мотивів за ознакою економічних та соціальних потреб працівника в умовах перехідної економіки
| Мотиви, що ґрунтуються на економічних потребах | Мотиви, що ґрунтуються на соціальних потребах |
| - бажання отримувати доход (оплату праці) для забезпечення потреб існування працівника та його сім’ї на мінімально достатньому рівні; - прагнення достатку, певного рівня добробуту, матеріального стандарту життя; - прагнення отримувати оплату праці, яка відповідає витраченим зусиллям, трудовому внеску у результати праці підприємства; - прагнення отримувати доход, достатній для інвестицій в подальший саморозвиток, освіту, підвищення кваліфікації з метою отримання більшого доходу в майбутньому; - прагнення до участі у розподілі прибутків підприємства; - прагнення до володіння майном; - прагнення до участі в акціонуванні капіталу, отриманні доходу від його функціонування (дивідендів); - прагнення матеріально забезпечити себе і своїх нащадків в майбутньому шляхом нагромадження капіталу; - бажання за рахунок підприємства відшкодувати витрати на навчання, відпочинок, лікування, придбання житла, дачі тощо; - прагнення до праці в тіньовому секторі економіки для отримання більш високого доходу, який не обкладається податками; - прагнення до праці у владних структурах для наближення до каналів розподілу грошей, отримання "тіньового" доходу тощо. | - бажання мати цікаву за змістом роботу; - прагнення мати сприятливі та безпечні умови праці (бажання виконувати працю, яка не є фізично важкою, брудною, небезпечною); - прагнення приймати участь у трудовому процесі, який техніко-технологічно та інформаційно забезпечений, праця організована на сучасному рівні; - прагнення до праці із зручним режимом роботи для працівника та його сім’ї; - бажання уникнути роботи монотонної, одноманітної, рутинної; - прагнення до доброзичливих відносин з керівництвом та колегами, уникнення конфліктів; - прагнення до роботи творчого змісту, виконання завдань інноваційного характеру; - бажання виконувати роботу, яка є суспільно значимою, корисною, престижною; - прагнення до більшої самостійності в роботі; - бажання причетності до справ підприємства, прагнення до участі в управлінні; - бажання виконувати роботу більш складнішу, відповідальнішу; - прагнення до лідерства, влади, професійного й службового зростання, прояву ініціативи; - прагнення до постійного підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня; - прагнення трудових досягнень для забезпечення визнання у колективі, конкурентних переваг у сфері праці; - прагнення до стабільної зайнятості, яка гарантує отримання доходу у довготривалому періоді, соціальну безпеку і захищеність в разі хвороби, старості; - прагнення до морального та статусного визнання трудових заслуг; - прагнення завдяки своїй праці забезпечити за рахунок підприємства можливості відпочинку, оздоровлення, лікування, навчання; - потреба у страхуванні та соціальному забезпеченні, в отриманні соціальних пільг та компенсацій в разі настання ситуацій соціального ризику – зростання цін, втрати працездатності, втрати членів сім’ї тощо. |
Трудові мотиви формуються під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. Внутрішні чинники виступають суб’єктивними чинниками трудової мотивації, які визначаються потребами, інтересами, ціннісними орієнтаціями конкретної особистості у сфері праці, пов’язані з особистісними характеристиками працівника (стать, вік, освіта, сімейний стан, професія, трудовий стаж, особистий досвід, загальна і професійна культура, спрямованість інтересів), рисами трудового менталітету.
 |
Мотив перебуває «всередині» людини, має «персональний» характер, залежить від безлічі зовнішніх і внутрішніх стосовно людини чинників. Мотив не тільки спонукає людину до дії, а й визначає, що саме і як треба зробити.
Форми мотивації:
Найбільш часто в літературі виокремлюють такі форми (види) мотивації:
- матеріальна – узгоджують із прагненням достатку, добробуту, матеріального стандарту життя, тісно корелює з рівнем заробітної плати, різноманітними методами і формами матеріального стимулювання;
- нематеріальна мотивація:
- трудова – з потребами мати змістовну, цікаву, корисну роботу, цікаве професійне спілкування, пристойні умови праці для самовираження, самореалізації;
- статусна – прагнення людини виконувати складну, відповідальну роботу, працювати у більш престижній сфері діяльності, посісти вищу посаду, користуватися авторитетом, бути визнаним фахівцем своєї справи.
Провідна роль у матеріальній мотивації трудової діяльності належить заробітній платі як основній формі доходу найманих працівників та головному чиннику, оскільки:
1) вищий рівень заробітної плати сприяє зниженню плинності кадрв, та формування стабільного трудового колективу;
2) дає змогу відібрати на ринку праці найбільш підготовлених, досвідчених, ініціативних, орієнтованих на успіх працівників, продуктивність праці потенційно яких вища за середній рівень;
3) чинник підвищення відповідального ставлення до праці, її інтенсифікації.
Методи нематеріальної мотивації праці:
- гуманізація праці;
- залучення працівників до управління виробництвом.
На сьогодні відбувається трансформація трудових мотивів – зростає спрямованість на постійне оновлення своїх знань та професійних навичок, тобто з’являються усвідомлені прагнення до розвитку конкурентоспроможності своєї робочої сили, підвищення продуктивності праці.
-
Загалом в залежності від ознаки класифікація може бути різною: