Є 2 можливі шляхи зміни процесу праці з метою підвищення її ефективності: інтенсифікація та раціоналізація.

Інтенсифікація досягається шляхом прискорення темпу робочих рухів, збільшення фізичного навантаження, зменшення пауз на відпочинок. Вона може себе оправдовувати, коли проводиться разом із раціоналізацією. Раціоналізація – удосконалення методів чи організації роботи, способів виконання діяльності (відпрацювання індивідуального стилю діяльності). Надмірна інтенсифікація призводить до зниження якості праці, або до підвищення втомлюваності (викликається збільшенням кількості рухів в одиницю часу, підвищенням навантаження, відсутністю відпочинку, напруженням довільної уваги, негативними емоціями). Але втома виникає і в процесі роботи, що виконується в оптимальному темпі.

1.Ефективність праці – показник, який вимірюється відношенням досягнутого результату (за певним критерієм) до: а) максимально можливого в даних умовах; б) або наперед запланованого.

2. Визначення ефективності праці можливе за умови:

- існування чітких кількісних або якісних критеріїв

-для порівняння досягнутого і запланованого результатів

-а також встановлення одиниці їх (результатів)вимірювання

3.На практиці використовують два універсальні критерії ефективності праці:

а) продуктивність праці(найчастіше, економічна) - відношення кількості виробленої продукції до виробничих затрат (ресурсів).

До основних ресурсів належать:

-люди (людські ресурси),

-капітал (фінанси),

- матеріали,

-технології

-інформація.

б) задоволеність праці - психічний стан, який характеризує рівень задоволеності домагань суб»єкта.

Задоволеність працею - емоційно-оцінне ставлення особистості або групи до виконуваної роботи і умов її протікання.

Може виконувати, як позитивну, так і негативну роль.

Від задоволеності працею, вдосконалення форм її організації, гуманізації змісту залежить економічна ефективність праці.

Види задоволеності:

А) задоволеність змістом праці;

Б) задоволеність умовами праці;

В) Задоволеність стосунками з колективом, керівником;

Г) Задоволеність професійним зростанням тощо.

4.Соціально-психологічні фактори ефективності праці:

-стиль керівництва;

-канали спілкування;

-система міжособистісних стосунків;

-величина групи;

-рівень згірутованості групи тощо.

51. Характеристика психологічної мікросхеми праці.