49.Фази працездатності: сучасний деталізований перелік та характеристика
1. Працездатність людини – це здатність виконувати доцільну діяльність на заданому рівні продуктивності протягом певного часу.
Працездатність залежить від: психофізіологічних можливостей організму та умов виконання діяльності.
Оцінка працездатності:
Визначається порівнянням реальних показників виконання діяльності і психофізіологічних характеристик з відповідними показниками характеристиками, одержаними в стані спокою. За його результатами розрізняють 3 ступеня працездатності:
-максимальний;
-оптимальний;
-занижений.
2. Фази працездатності.
2.1. У процесі діяльності відбувається зміна рівня працездатності, яка описується кривою працездатності - графік залежності ефективності діяльності від тривалості її виконання. Німецький вчений Е.Крапелін, аналізуючи ефективність виконання діяльності, виділив 4 основні стадії працездатності людини:
-впрацювання;
-оптимальна працездатність;
-втома;
-кінцевий прорив.
2.2. Російська вчена Ю.ВКотелова виділила такі6 фаз працездатності:
1.впрацювання;
2.послідовне підвищення працездатності (залежить від характреа роботи та працездатності працівника);
Далі спостерігається наступний період оптимальної працездатності (спостерігається деяке коливання працездатності4 але спостерігається максимальна мобілізація волі і організму);
3. Період повної компенсації. Тут з»являються елементи втоми (відволікаємість, зміна рухів), але працездатність залишається на такому ж рівні, за рахунок волі людини.
4. Період зниження максимальної працездатності. Компенсація стає нестійкою в результаті наростання втоми.
5. Підвищення продуктивності праці на фоні втоми, що розвивається.
6. Прогресуюче зниження працездатності.
50. Універсальні критерії ефективності праці.
Ефективність праці визначається рівнем працездатності людини. Ефективність праці – відношення досягнутого результату (за певним критерієм) до максимально можливого чи заздалегідь заданого.
Ефективність праці можна визначати, якщо є чіткі кількісні чи якісні критерії для порівняння:
1. продуктивність (визначається як результат певної діяльності, яка здійснюється в даний відрізок часу у відповідних умовах);
2. задоволеність працею (психологічний стан, який викликаний співвідношенням певних домагань людини і можливістю здійснити свої домагання у трудовій діяльності).