У науковій психології використовується також метод самоспосте реження, який виступає як засіб вивчення, аналізу та синтезу власних учинків і дій, порівняння своїх думок з думками інших людей.
Застосування анкет (опитувальників) допомагає збирати фактичний матеріал, що стосується змісту та спрямованості думок, оцінок, настроїв людей. Недоліком цього методу є певний суб'єктивізм, неможливість контролювати щирість респондентів (тих, хто відповідає на запитання анкети).
Бесіда та інтерв'ю, як методи здобуття інформації про особистість працівника, її погляди, самооцінку, ціннісні установки, психічні властивості, спираються на попередньо розроблену програму, гнучку стратегію формування запитань затежно від очікуваних та отриманих відповідей.
Головним методом психологічного пізнання вважається експери мент.
Залежно від рівня втручання дослідника у перебіг психічних явищ, експеримент може бути констатуючим, коли вивчаються наявні психічні особливості без зовнішнього втручання, та формуючим, коли психічні властивості особистості вивчаються в процесі «штучного» цілеспрямованого розвитку з використанням засобів навчання й виховання людини.
За схемою констатуючого експерименту можна також вивчати природу психічних властивостей у процесі їхнього розвитку, для чого застосовуються так звані поперечні та поздовжні зрізи. При поперечному зрізі одночасно порівнюються психічні властивості кількох груп піддослідних, які відрізняються за віком, щоб розкрити динаміку вікового розвитку досліджуваної психічної властивості. Однак при такому підході залишаються поза увагою індивідуальні особливості розвитку психіки.
При поздовжньому зрізі простежуються зміни у психічних властивостях певних людей протягом тривалого часу (місяці й роки). Це допомагає вивчати розвиток особистості в її цілісності.
За наявністю оснащення умовами проведення психологічний експеримент може бути лабораторним і природним. При лабораторному експерименті використовується спеціальна апаратура, наприклад, тахістоскоп - при обстеженні обсягу уваги, або комп'ютер - для пред'явлення і обрахунку результатів тесту. Дії піддослідного регламентуються інструкцією. Природному виробничому експерименту властиві звичайні умови, коли піддослідний не здогадується про власну участь у дослідах, а експериментальні дії обмежуються замаскованим включенням дослідника або його асистента у спільну з піддрслідним(и) поведінку та діяльність (скажімо, у трудову діяльність виробничої бригади).
Значного поширення набули тести, які використовуються для визначеная властивостей особистості, вимірювання рівня їх розвитку, порівняно зі стандартом. Тест складається із завдань або запитань, що добираються за критеріями валідності (відповідності психічній якості, котра виявляється за його допомогою), надійності (сталості результатів при повторних вимірюваннях), стандартизованості (налагодженості в процесі перевірки на великій кількості піддослідних з визначенням достатнього рівня чутливості) тощо. Інколи тест для свого створення та апробування потребує багато років. За допомогою тестів - а їх уже налічується кілька тисяч - психологи мають змогу перевіряти здібності, навички, уміння, риси характеру й інші якості особистості працівника з метою відбору, контролю, прогнозу, навчання тощо.
Соціометричний та референтометричний методи забезпечують вивчення стосунків між членами виробничої груп, виявляють їхню структуру (лідерів, аутсайдерів тощо) на основі відносно простої процедури вибору одними членами групи інших за параметрами симпатії - антипатії, референтності - індиферентності (стосовно певних цінностей).
Аналіз продуктів трудової діяльності, як метод дослідження, можливий за наявності об'єктивних (матеріальних або матеріалізованих) наслідків діяльності людини, таких як архівні матеріали, чернеткові записи, щоденники, креслення, варіанти ескізів та малюнків. їх аналіз дає підстави ретроспективно відтворювати закономірності трудової діяльності особистості, її психічні властивості. Прикладом застосування цього методу є вивчення психологом Б.М.Кедровим наукового архіву Д.І.Менделєєва часів створення ним періодичної системи хімічних елементів та побудова на цій основі психологічної теорії наукового відкриття.
Для біографічного методу притаманне використання матеріалів, що стосуються особливостей життєвого шляху людини, її становлення як особистості, аналіз важливих подій у її дитинстві, юнацтві, навчанні та трудовій діяльності, внаслідок чого реконструюються характерні риси особистості.
Трудовий метод передбачає включення дослідника у конкретну професійну, громадську діяльність, оволодіння її технологією, входження у відповідну роль з метою вивчення ніби зсередини її закономірностей. Ефективність трудового методу залежить від здатності дослідника до перенавчання, перевтілення, певного артистизму, рефлексії, об'єктивної фіксації дослідних даних тощо.
2.Методи проектування та удосконалення трудової діяльності відносяться до числа таких, результатом яких є проектування, побудова більш досконалої, продуктивної, безпечної трудової діяльності. Для цього необхідно вивчити на основі методів дослідження вимоги до особистості працівника з боку оновлюваної чи новостворюваної трудової діяльності (з метою професійної підготовки або ерепідготовки особистості працівника) та вимоги до діяльності з боку особистості, щоб адаптувати її до можливостей людини. Фактично, в процесі проектування нової дінльності ці вимоги неодноразово зіставляються між собою, дояоки не досягається оптимальне співвідношення.
У процесі новостворюваної діяльності має враховуватись її доцільна психологічна структура, яка включає в себе мотиваційні, інформаційні, цільові, інструментальні, емоційні компоненти. Крім цього, трудова діяльність повинна мати оптимальну соціальну організацію, зовнішнє управління та самоуправління.
Побудований таким чином проект трудової діяльності має бути апробований в реальних умовах і пройти соціально-психологічну експертизу на відповідність ергономічним та інженерно-психологічним тощо стандартам.
3.Методи активного впливу на особистість працівника. Сучасній науковій психології властиві не лише великі методичні можливості у пізнанні закономірностей психіки, але і здатність, при потребі, активно впливати на психічні властивості особистості працівника та на його трудову діяльність. Потреба у цьому виникає, коли людина потрапляє у психотравмуючі ситуації - внаслідок трудового перенапруження, перевтоми, міжособистісних конфліктів, стихійного лиха або техногенної катастрофи тощо. У цих випадках застосовуються методи активної психологічної дії на людину з метою поліпшення її стан, подолання негативних наслідків для її психіки тощо. Ці методи може застосовувати тільки професійно підготовлений практичний психолог,
Так, психодіагностика, моніторинг та трудова експертиза особистості працівника передбачають вивчення психологічних особливостей робітників з метою їх відбору, оптимальної розстановки кадрів, виявлення причин аварійності, професійних захворювань, ступеня втрати працездатності, наявності психологічних проблем - для їх подолання, обґрунтування доцільності виходу на дострокову пенсію, спрямування на лікування або професійну перепідготовку.
Психологічна просвіта трудівника має на меті його ознайомлення з вимогами до особистості з боку нової техніки та технології, з необхідними для оволодіння останніми професійно важливими якостями, з психологічними умовами і закономірностями трудової ДІЯЛЬНОСТІ ТОЩО.
Психологічне консультування проводиться з метою надання людині психологічної допомоги під час спеціально організованого спілкування, коли можуть бути актуалізовані додаткові психологічні можливості виходу трудівника з важкої життєвої або виробничої ситуації. Психологічна консультація будується за певним планом, який передбачає виявлення причин виникнення проблеми, шляхів та прийомів її вирішення і здатності до цього людини.
Психологічна корекція передбачає подолання певних відхилень у поведінці та діяльності працівника, в його особистості засобами вивчення її індивідуальних особливостей, їх відповідності вимогам навколишнього соціального та виробничого середовища, виявлення і подолання існуючих суперечностей, формування нових цілей, цінностей, мотивації поведінки, розробки програми, зміни способу життя особистості, перетворення її в ході самопізнання і самовиховання, розвитку здатності до саморегуляції тощо.
Соціально-психологічний і психологічний тренінг (вправи, ділові ігри) застосовуються для розвитку здібностей, наприклад, уваги, пам'яті, мислення, уяви тощо. Зокрема, соціально-психологічний тренінг спрямований на розвиток комунікативних, перцептивних, інтеракційних здібностей, що поліпшує здатність людини до міжособистісного спілкування, забезпечує її особистіше зростання. Цей тренінг виконується за певним сценарієм у так званих групах дискусій, Т-групах тощо.
Психологічна терапія та реабілітація - це система спеціальних немедичних психологічних методів оздоровчого впливу на людину для нормалізації її психічного стану - під час перебування у важкому стресі, при психогеніях (непатологічних станах психіки), депресіях тощо (приміром, в ситуації безробіття). У процесі психологічної терапії та реабілітації широко застосовується техніка гіпнозу, аутогенного тренування, а також - арттерапія (оздоровлення мистецтвом), терапія творчим самовираженням, трудотерапія та ін.
До перерахованих методів впливу на особистість працівника відносяться також активна професійна підготовка, навчання та виховання, що представлені спеціальними тренінгами професійних умінь, а також інтенсивні методи засвоєння знань, зокрема, гіпнопедія, використання тренажерів тощо.
Отже, сучасна психологія праці має в своєму розпорядженні широкий арсенал методів дослідження, проектування продуктивної, творчої діяльності, активного психологічного впливу на працівника, щоб допомогти йому у складних умовах напруженого, динамічного життя і праці. Тому психологія пр2. Цінність та обмеження методу спостереження в аналізі організації праці і відпочинку студентів.
42.Порівняльний аналіз типів і схем професіографування в залежності від мети застосування.