Процес психологічного дослідження трудової діяльності та особистості працівника складається з ряду етапів: підготовки, збиран­ня, обробки та інтерпретації фактичних даних, формулювання, висновків.

На підготовчому етапі вивчається стан досліджуваної проблеми, проводяться попередні спостереження, ознайомчі бесіди, пілотажні ан­кетування, визначаються мета і завдання дослідження. Важливим еле­ментом цього етапу стає гіпотеза - уявлення про очікуваний результат дослідження.

На етапі збирання фактичних даних використовуються емпіричні методи (спостереження, бесіда, тестування, експеримент тощо). Експериментальні дані фіксуються в протоколі, що має бути достатньо повним і цілеспрямованим, передбачати реєстрацію усіх необхідних параметрів експериментальної ситуації та психічних властивостей.

Етап обробки даних передбачає якісний та кількісний аналіз і син­тез зафіксованих даних.

На останньому етапі дослідження здійснюється інтерпретація да­них та формулювання висновків, встановлюється їхня відповідність чи невідповідність вихідній гіпотезі, виявляються нові питання та про­блеми, на основі яких формується програма подальшого дослідження проблеми.

Відповідно до етапів психологічного дослідження доцільно розрізняти чотири групи методів: організаційні, емпіричні, методи об­робки даних та інтерпретаційні методи.

Організаційні методи включають: комплексний метод, коли об'єкт вивчається різними засобами представниками різних наук, що дає змо­гу з різних боків охарактеризувати особистість працівника; порівняльний метод, який реалізується зіставленням груп піддослідних, що відрізняються за віком, профілем трудової діяльності тощо; лонгітюдний метод, який виявляється у багаторазових обсте­женнях одних і тих самих осіб протягом тривалого часу.

До групи емпіричних методів входять: спостереження і самоспос­тереження; експериментальні методи; психодіагностичні методи (тес­ти, анкети, опитувальники, соціометрія, референтометрія, інтерв'ю, бесіда); аналіз продуктів трудової діяльності, біографічний метод; тру­довий метод.

Методи обробки даних — це якісні та кількісні методи. Якісний ме­тод передбачає порівняльний аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизацію та зіставлення з результатами інших досліджень. До кількісних методів належать, наприклад, визначення середніх величин та міри розсіювання, коефіцієнтів кореляції, факторний аналіз, побудо­ва графіків, гістограм, схем, таблиць, матриць тощо.

До інтерпретаційних методів належать генетичний метод, тобто аналіз психологічних даних у процесі розвитку - з виділенням стадій, критичних моментів, суперечностей тощо, а також структурний, сис­темний метод, який передбачає встановлення зв'язків між усіма психічними якостями індивіда. Останній полягає у реалізації особистісного підходу, коли всі психічні властивості розглядаються у цілісній системі. Проводиться також макро- та мікроструктурний аналіз трудової діяльності особистості працівника.

Розглянемо деякі емпіричні методи отримання фактичних даних про психіку працівника.

Метод спостереження полягає в тому, що експериментатор збирає інформацію, не втручаючись у ситуацію. Існує принципова відмінність наукового спостереження від жигтєвого, яке обмежується реєстрацією фактів і має випадковий, неорганізований характер. На противагу йому, наукове спостереження базується на певному плані, програмі, фіксації фактів та особливостей ситуації, на аналізі та інтерпретації даних.