Рибалка, Психологія праці. с. 6-84 Карамушка Л.
16. Працездатність як умова ефективності праці.
Працезда́тність — здатність до трудової діяльності, яка залежить від стану здоров'я людини.
Залежно від характеру роботи, яку може виконувати людина, розрізняють
загальну (тобто здатність до виконання роботи в звичайних умовах),
професійну (здатність до виконання роботи певної професії),
спеціальну (тобто здатність до виконання робіт у певних виробничих або кліматичних умовах — під землею, у тропіках, тощо).
Загальна працездатність, яка характеризується фізичною і розумовою працездатністю та емоційною стійкістю людини, реалізується в процесі праці як професійна працездатність. Ефективність професійної працездатності залежить:
· від трудових навантажень;
· умов виробничого середовища;
· професійної підготовки і професійної придатності до даного виду праці; мотивації.
Всі ці фактори зумовлюють трудове напруження, тобто підвищення інтенсивності фізіологічних і психічних процесів, які забезпечують професійну діяльність.
1. Сутність працездатності:
Працездатність людини – це здатність виконувати доцільну діяльність на заданому рівні продуктивності протягом певного часу.
Працездатність залежить від: психофізіологічних можливостей організму; умов виконання діяльності.
2. Ефективність праці – показник, який вимірюється відношенням досягнутого результату (за певним критерієм) до: а) максимально можливого в даних умовах; б) або наперед запланованого.
На практиці використовують два універсальні критерії ефективності праці:
а) продуктивність праці(найчастіше, економічна) - відношення кількості виробленої продукції до виробничих затрат (ресурсів).
До основних ресурсів належать:
-люди (людські ресурси),
-капітал (фінанси),
- матеріали,
-технології
-інформація.
б) задоволеність праці - психічний стан, який характеризує рівень задоволеності домагань суб»єкта.
3. Зв»язок між працездатністю та ефективністю праці.
-працездатність відноситься до однієї із характеристик такого ресурсу праці, як людина, і впливає на ефективність праці.
4. Психологічні аспекти підвищення працездатності людини
4.1. Необхідно враховувати загальні фази працездатності.
Слід враховувати, що у процесі діяльності відбувається зміна рівня працездатності, яка описується кривою працездатності - графік залежності ефективності діяльності від тривалості її виконання. Німецький вчений Е.Крапелін, аналізуючи ефективність виконання діяльності, виділив 4 основні стадії працездатності людини:
-впрацювання;
-оптимальна працездатність;
-втома;
-кінцевий прорив.
4.2. З метою попередження втоми (тимчасового зниження працездатності людини під впливом тривалої фізичної або розумової праці) необхідно використовувати спеціальний режим роботи та час відпочинку.