12 умов встановлення рівноваги в системі «Суб»єкт праці-професійне середовище»
1. Професійний відбір:
- оптимальна форма узгодженості можливостей людини, які є в наявності. Відбувається селекція претендів на посаду за допомогою певної групи тестів. «Просіювання» претендів на гуманістичній основі;
- допустима форма – природний професійний добір. Сама людина відшукує роботу, яка її задовольняє . Спостерігається певний рівень плинності кадрів.
-малоефективна форма: профвідбір к відсів непридатних до роботи
2. Підбір праці до людини:
-форма самостійного професійного визначення (умови: адекватна самооцінка; складна професійна позиція);
-профконсультація як допомога у самостійному прийнятті рішення щодо майбутньої професії;
-профконсультація з жорстким керуванням людським фактором. Початкові види консультації. Рівні ведення інформаційної роботи.
3. Формування професійно важливих якостей:
-професійний розвиток і самоосвіта;
-спеціально організовані форми професійної освіти;
-спрямоване жорстке формування професійно важливих якостей.
4. Створення засобів праці:
-Самостійне покращення, раціоналізація умов і засобів праці;
-спеціальне проектування ерготичних систем (розподіл функцій між людиною і технікою);
-витіснення людини із системи (приклад - «заводи-роботи»).
Для психології праці необхідно працювати на відповідність властивостей суб’єкта праці і проф. середовища.
1 стратегія: властивості субєкста праці відповідають вимогам людини.
2 стратегія: відповідність характеристики проф. середовища вимогам людини.
Відповідність між двома вказаними умовами – запорука рівноваги в системі.
Рівновага в системі проявляється в:
1) ефективності і якості праці
2) задоволенні людини процесом, собою, результатом, стосунками.
(см вопрос 9)
Центральна проблема областей знання, орієнтованих на вивчення особливостей організації праці та становлення професіонала, полягає у встановленні найкращої взаємної відповідності, взаємної доцільності людини як суб'єкта праці, з одного боку, і об'єктивних вимог соціально фіксованого трудового посту - з іншого.
Другою важливою умовою «встановлення найкращої взаємної відповідності ... людини як суб'єкта праці ... і об'єктивних вимог соціально фіксованого трудового поста »є розвиток людини як особистості, як індивідуальності, формування його індивідуального стилю діяльності, стилю життєдіяльності.
8.Характеристика основних ознак порушення рівноваги в системі «суб'єкт праці - професійне середовище».
Ознаками порушення рівноваги в системі є:
1) зниження якості і продуктивності – аварійність і виробничий травматизм, професійне захворювання, порушення трудової дисципліни. Психолог повинен знайти подальшу проблему і забезпечити знешкодження причин порушення рівноваги в системі – засоби оптимізації в системі
2) оптимізація трудової системи – робить рівновагу між системою людина – середовище. Золоте правило відповідності в системі взаємовідносин людина і професійне середовище. Удосконалення суб’єкта діяльності, оптимізація предмету праці
1.Психологія праці вивчає закономірності відповідності динамічної рівноваги в системі «людина як суб»єкт діяльності –професійне середовище». Людина в даній системі виступє як суб»єкт праці, який є сплавом властивостей особистості та індивіда (здібності , професійний досвід, професійні задачі, умови).
Для психології праці важливо працювати на відповідність властивостей суб»єкта праці та професійного середовища. Основні стратегії відповідності:
1) Властивості суб»єкта праці відповідають вимогам професійної діяльності
2) Відповідність характеристик професійного середовища вимогам людини.
Відповідність за вказаними стратегіями –умова рівноваги в системі.
2.Основні ознаки порушення рівновага в системі «суб»єкт праці-професійне середовище».
-не ефективність праці;
-зниження якості праці;
- не задоволеності людини результатами праці;
-не задоволеності стосунками в трудовому колективі.
3.Засоби компенсації недоліків рівноваги:
- Компенсація за рахунок розвитку необхідних професійних якостей.
(Питер Лоуренс: Принцип Пітера: кожна людина повинна перебувати на рівні своєї компетентності).
- Пошук відповідності двох складових системи (Клімов: використання профорієнтації, психопрофілактики тощо).
9. «3олоте правило» як система заходів організації взаємовідповідності в системі «суб'єкт праці - професійне середовище».
"Золотое правило" - это правило организации взаимосоответствия элементов системы: "человек - предмет труда - средства труда - среда" (если, например, вводятся новые требования к человеку-работнику, то это необходимо компенсировать в других элементах эргатической системы).
Золоте правило психології праці в тому і полягає, що ми прагнучи підвищити виробництво, ефективність, якість роботи людини, не можемо довільно робити все, що хочемо, з системою «людина – предмет праці – засіб праці – середовище», не враховуючи факт взаємовідповідності людини і трудового поста. А саме, якщо ми тими чи іншими заходами порушуємо тут традиційно складену відповідність (вводячи, наприклад, нові вимоги до людини, доручаючи йому нові функції, ускладнюючи, змінюючи, змінюючи предмет, засоби, предметні і соціальні умови праці), необхідно компенсувати неминуче утворений розголос в кожному випадку «контрзаходами», комплекс яких потрібно спеціально шукати, можливо в прикладному дослідженні. Окремим виразом вказаного правила є положення про те, що якщо розподіл, перерозподіл функцій в ергатичній системі і між такими системами ми здійснюємо довільно, без врахування обговорюваного тут феномена «відповідності-невідповідності», то це закономірно призводить до певних, часто непередбачених наслідків (помилкам, аваріям, «відсіву», «плинність» кадрів, несприятливими функціональними станами робітників з подальшими відхиленнями стану їх здоров’я, а разом з цими явищами – також до непередбачуваних, стихійних змін «вигляду» професій – їх злиттю, розподіленню, отриманню одних і появі інших.). Хоча, досвід вже породив багато форм вказаних вище «контрзаходів» - при введенні нової техніки зазвичай проводяться інструктажі, перенавчання, доучування, підвищення кваліфікації кадрів; якщо низький рівень керівництва трудовим колективом і несприятливі особисті якості керівника, його можуть замінити і тим самим створити більш гарні соціальні умови праці. Якщо молодь перестає прагнути йти в сферу матеріального виробництва, знаючи, що там не солодко, намагаються підняти рівень культури матеріального виробництва, роблячи його більш привабливим, активніше здійснюють пропаганду робочих професій.
Додатково:
Психологія праці вивчає закономірності відповідності динамічної рівноваги в системі «людина як суб»єкт діяльності –професійне середовище». Людина в даній системі виступє як суб»єкт праці, який є сплавом властивостей особистості та індивіда (здібності , професійний досвід, професійні задачі, умови).
Для психології праці важливо працювати на відповідність властивостей суб»єкта праці та професійного середовища. Основні стратегії відповідності:
1) Властивості суб»єкта праці відповідають вимогам професійної діяльності.
2) Відповідність характеристик професійного середовища вимогам людини.
Відповідність за вказаними стратегіями –умова рівноваги в системі.
Рівновага в системі виявляється в:
-ефективності та якості праці;
-задоволеності людини результатами праці;
-задоволеності стосунками в трудовому колективі.
Засоби компенсації недоліків рівноваги:
1. Компенсація за рахунок розвитку необхідних професійних якостей.
(Питер Лоуренс: Принцип Пітера: кожна людина повинна перебувати на рівні своєї компетентності).
2. Пошук відповідності двох складових системи (Клімов: використання профорієнтації, психопрофілактики тощо).
10.Навчальна і побутова діяльність як умови трудової професійної діяльності.
Навчальна і побутова діяльність є умовою трудової професійної діяльності.
1. Навчання – спеціально організований процес управління учбовою діяльністю людини, спрямований на здобуття знань і оволодіння навичками і вміннями. Здійснюється педагогічними працівниками та організаторами навчальної діяльності
Основна мета навчання- підготовка до майбутньої самостійної професійної діяльності;
Основний засіб - освоєння узагальнених результатів того, що створене попередньою працею людства; освоюючи підсумки минулої суспільної праці, людина готується до власної трудової діяльності.
Зміст навчання визначають навчальні програми, які відображають досягнення людства і потреби суспільної практики;