Питання і завдання для самоконтролю
1. Які основні завдання позакласної роботи ви знаєте?
2. Визначте особливості організації позакласної роботи в початкових класах.
3. Перелічіть вимоги та принципи, яких треба дотримуватися при проведенні позаурочної роботи.
4. Які форми позакласної роботи ви знаєте?
5. Які гуртки можуть функціонувати в початкових класах?
6. Визначте особливості проведення гурткових занять.
7. Складіть календарний план роботи гуртка “Умілі руки” для учнів початкових класів.
8. Дайте характеристику основних форм масової роботи.
9. Виберіть із журналів “Початкова школа” і “Начальная школа” та складіть список тих виховних заходів, які стосуються вдосконалення трудової підготовки молодших школярів.
10. Розробіть сценарій конкретного виховного заходу, правильно визначте його мету.
11. Визначте зміст суспільно корисної, продуктивної праці молодших школярів.
12. Які педагогічні вимоги сприяють підвищенню ефективності трудової діяльності учнів початкових класів?
ЛЕКЦІЯ V II . ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
ПЛАН
1. Підготовка вчителя до уроків трудового навчання.
2. Обладнання уроків трудового навчання.
3. Правила безпечної праці та їх дотримання.
4. Планування трудового процесу учнів.
5. Оцінювання результатів праці молодших школярів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Веремійчик І.М. Методика трудового навчання в початковій школі / І.М. Вермійчик. – Тернопіль: Мальва – ОСО, 2004. – С. 91-93.
2. Волкова Н.П. Педагогіка / Н.П. Волкова. – К.: Академвидав, 2007. – С. 406-414.
3. Малафіїк І.В. Дидактика / І.В.Малафіїк. – К.: Кондор, 2005. – С. 240-247.
4. Рожнев Я.А. Методика трудового обучения с практикумом в учебных мастерских / Я.А. Рожнев. – М.: Просвещение, 1988. – С. 35-47.
5. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти / О.Я. Савченко. – К.: Грамота, 2012. – С. 173-218.
6. Скотинянський П.Г. Методика трудового навчання в початкових класах / П.Г. Скотинянський. – К.: Радянська школа, 1972. – С. 41-64.
7. Трудовое обучение в начальных классах. – М., Просвещение, 1978. – С. 59-64.
8. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін / Д.О. Тхоржевський. – К.: Вища школа, 1992. – С. 121-136.
9. Фрейтаг И.П. Урок технического труда в начальных классах / И.П. Фрейтаг. – М.: Просвещение, 1990. – С. 30-53.
10. Шутяк В.Г. Методика трудового навчання в початкових класах / В.Г. Шутяк. – Рівне, 2001. – С. 114-142.
1. Підготовка вчителя до уроків трудового навчання
Проведення уроків трудового навчання вимагає від учителя початкових класів ретельної методичної та матеріальної підготовки. На відміну від інших уроків учителеві недостатньо добре знати програмний матеріал і вміти методично правильно його викладати. Йому необхідно забезпечити навчальний процес різними матеріалами й інструментами, самому добре засвоїти ті операції, які мають виконувати діти, ознайомитися з деякими видами виробництва, технікою. Тому, крім написання конспекту, важливу роль відіграє попередня підготовка вчителя до уроків праці, яка включає такі етапи:
а) вивчення програми і наявної літератури;
б) тематичне планування уроків;
в) вибір продукту праці;
г) підготовка матеріалів та інструментів;
ґ) підготовка і вибір наочних посібників;
д) вибір учителем форм роботи.
Добре спланована попередня підготовка вчителя створює передумови для своєчасного матеріального забезпечення навчального процесу, встановлення тісного зв’язку між трудовим навчанням та іншими предметами, здійснення диференційованого й індивідуального підходу на уроках.
Вивчення програми і наявної літератури
Підготовка вчителя до уроків трудового навчання починається з вивчення шкільної програми і пояснювальної записки до неї. Знання всієї програми дає можливість учителеві заздалегідь підготувати робочу кімнату до уроків, придбати необхідні матеріали та інструменти, потурбуватися про наочність. Це важливо, бо матеріальне забезпечення шкіл здійснюється із значними труднощами, і тому не треба відкладати вирішення цього питання до безпосереднього проведення уроків.
Вивчення програми є необхідною умовою для складання календарного плану. Воно застерігає вчителя від дублювання навчального матеріалу, дає можливість чітко спланувати на кожен урок ті знання й уміння, якими мають оволодіти молодші школярі. Ґрунтовно опрацювавши програму, учитель заздалегідь вибирає об’єкти для екскурсії, визначає, з якими видами виробництва діти будуть знайомитися за допомогою кінофільмів чи діафільмів, планує підсумкові уроки з окремих видів праці, вибирає варіативну частину, розробляє її зміст.
У пояснювальній записці визначені мета й основні завдання трудової політехнічної підготовки учнів початкових класів, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, що спрямовує діяльність учителя на досягнення освітніх цілей, допомагає в плануванні уроків праці.
Цілком зрозуміло, що вчитель повинен знати значно більше, ніж його учні. Він має бути готовим до відповіді не лише на запитання дітей, що стосуються шкільної програми, а й ті, які виходять за її межі. А для цього треба знати основи сучасного виробництва, найбільш розповсюджені професії, техніку, технологічні процеси, добре володіти трудовими вміннями. Тому вчителеві необхідно нагромаджувати теоретичний матеріал, який полегшуватиме його підготовку до проведення уроків, постійно читати спеціальну й методичну літературу. У методичній літературі даються рекомендації, як краще організувати трудовий процес, вибрати об’єкти праці, висвітлений передовий досвід.
У кожному місті чи районі є вчителі, які досягли хороших успіхів у навчанні дітей. Одні вміло формують в учнів міцні трудові вміння, інші вдало їх знайомлять з елементами техніки, а треті раціонально використовують міжпредметні зв’язки, вибирають найбільш оптимальні методи. Методичні об’єднання організовують проведення відкритих уроків, заслуховують на своїх засіданнях окремих учителів, щоб їхні досягнення могли запозичити інші. Вивчення літератури, творче використання досвіду допомагає вчителям краще підготуватися до уроків трудового навчання.
Календарно-тематичне планування
У системі підготовки вчителя до уроків важливе місце займає календарне планування на рік, розподіл навчального матеріалу за чвертями. Орієнтовні плани публікуються в журналі “Початкова школа”, можуть пропонуватися в методичних посібниках, а також місцевим ІУВ чи органами освіти. Але найкраще, коли тематичний план буде складений самостійно кожним учителем, виходячи з наявності робочої кімнати, обладнання, матеріалів, особливостей класного колективу, а також своєї фахової підготовки.
При складанні календарного плану вчитель повинен узяти за основу навчальний план; розібратися в тому варіанті, за яким працює школа, визначитися, чи це буде інтегрований курс “Художня праця”, чи уроки трудового навчання проводитимуться окремо; установити кількість годин на тиждень (можливе їхнє збільшення за рахунок шкільного варіанта). Потім учитель вибирає варіативну частину, погодивши її з керівництвом школи.
При складанні тематичного плану треба мати на увазі, що послідовність чергування видів праці може не збігатися з послідовністю їхнього розміщення в програмі. Так, і програмою, і орієнтовним календарним планом, опублікованим у журналі “Початкова школа”, першими визначені уроки з обробки паперу і картону. Частина вчителів механічно користується друкованою основою, відчуваючи значні труднощі під час проведення занять. Складаючи тематичний план, учитель повинен передбачити, що уроки з обробки паперу в перших класах можна проводити лише тоді, коли учні добре засвоять лічбу хоча б у межах десяти, вивчать лінійку і її шкалу, навчаться проводити лінії, розпізнавати геометричні фігури за їхніми основними ознаками. Програма з математики не передбачає засвоєння першокласниками в першій чверті перерахованих вище понять. Тому уроки з обробки паперу і картону варто планувати не в першій, що найчастіше роблять учителі, а в третій чверті. Тоді під час трудового навчання не потрібно буде витрачати дорогоцінних хвилин на ознайомлення школярів із тим матеріалом, який буде вивчатися ними пізніше на уроках математики.
Осінь – найкраща пора для роботи з природними матеріалами. Адже зібрані і висушені жолуді чи каштани погано піддаються обробці. Та й свіже листя має значно ширшу гаму кольорів, ніж засушене. Тому роботу з природними матеріалами варто планувати лише в першій чверті.
Поряд з цим можна ознайомити першокласників з побутовою працею і самообслуговуванням, дати загальне уявлення про правила догляду за одягом і взуттям, про бережливе ставлення до своїх речей і суспільної власності. Добре, коли з перших уроків діти почнуть працювати з тканиною, навчаться користуватися голкою, виконувати найпростіші шви. Це активізує їхню працю із самообслуговування, привчить до самостійності, вивільнить батьків від пришивання ґудзиків і комірців.
Більшість авторів у своїх методичних посібниках і статтях радять постійно чергувати види праці не лише протягом року, а й протягом чверті. Однак це не означає, що на кожному уроці потрібно брати інший матеріал для обробки, бо тоді діти не зможуть добре засвоїти навчальний матеріал, оволодіти трудовими вміннями. Треба планувати трудове навчання учнів так, щоб після ознайомлення їх із певними поняттями і новими прийомами обробки матеріалу йшло засвоєння цих прийомів, використання знань та вмінь у нових умовах і, нарешті, необхідний урок узагальнення всього раніше вивченого матеріалу. Тому найкраще вивчати матеріал блоками по 3-5 уроків. Це стосується всіх розділів програми і всіх класів.
Складаючи календарний план, учитель повинен пам’ятати, що знання й уміння, придбані учнями на уроках з одного виду праці, повинні використовуватися при обробці інших матеріалів, додаючи при цьому нові елементи, які ще невідомі. Уже в плані треба передбачити перспективи розвитку школярів, послідовне просування їх у засвоєнні політехнічних знань і вмінь.
Визначаючи види робіт і послідовність уроків, треба враховувати міжпредметні зв’язки, передбачати ті політехнічні знання й уміння, які мають бути сформовані в школярів під час вивчення різних предметів. Тоді на уроках трудового навчання буде значно більше можливостей для використання придбаних знань й умінь на практиці, для виконання трудових операцій з обробки передбачених програмою матеріалів.
У методичних посібниках, рекомендаціях органів народної освіти даються взірці складання календарного плану. Один із них має такий вигляд:
Складений за таким взірцем календарний план є досить загальним і схематичним, мало чим відрізняється від програми, і вчителі не будуть відчувати постійної потреби ним користуватися.
Дещо краща схема для середніх і старших класів запропонована Д.О. Тхоржевським1:
Гадаємо, що в календарному плані, крім визначених тем, треба передбачити матеріали, з якими будуть працювати молодші школярі (щоб придбати їх заздалегідь), інструменти і додаткове устаткування, обов’язково врахувати міжпредметні зв’язки, визначити на кожен урок основні політехнічні знання й уміння, які мають бути сформовані в учнів. Це зробить уроки більш змістовними і цікавими для дітей, дасть змогу врахувати і рівномірно розподілити основні завдання і навчальний матеріал, позбутися дублювання. Тому пропонується така схема для календарного плану (див. додаток № 2).
Крім висловлених вище порад, хочеться ще додати, що кожен урок має нести для дітей щось нове, цікаве, захоплююче. Знання й уміння не повинні повторюватися чи бути одноманітними, бо тоді молодші школярі швидко втрачають інтерес до трудового навчання. Планувати треба лише ті уроки, які можна добре підготувати і провести при хорошій організації праці.
Вибір продукту праці
Вибір виробів для виготовлення учнями початкових класів на уроках трудового навчання є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя. Матеріальний результат навчально-практичної діяльності школярів є продуктом праці. До його вибору ставляться такі вимоги:
1) продукти праці повинні мати практичну користь і цінність і використовуватися самими учнями чи оточуючими їх людьми. Не варто виготовляти нікому не потрібних речей, бо діти будуть втрачати інтерес до праці;
2) виріб завжди вибирається такий, щоб, виготовляючи його, успішно реалізовувалися програмні вимоги, діти оволодівали політехнічними знаннями, у них формувалися необхідні уміння. У програмі дається перелік об’єктів для практичної роботи, але це не означає, що на уроках трудового навчання треба вибирати саме їх. Виріб є для учнів у першу чергу засобом навчання. Він може бути довільним, але процес його виготовлення повинен складатися з операцій, передбачених шкільною програмою, мати пізнавальну й політехнічну цінність;
3) треба, щоб праця над виробом мала творчий характер, давала можливість молодшим школярам різнобічно розвиватися, проявляти власну ініціативу і самостійність, задовольняти при цьому їхні нахили і здібності;
4) під час виготовлення виробів повинні вирішуватися і виховні завдання, формуватися в дітей важливі для трудової діяльності риси та якості;
5) процес роботи над виробом повинен передбачати виконання індивідуальної, групової та колективної праці, що давало б можливість виявляти стосунки між учнями, формувати в них почуття відповідальності, підтримки і взаємодопомоги;
6) виготовлення виробу має бути доступним і посильним для школярів, а сам продукт праці – зрозумілим за конструкцією і призначенням. У дітей буде виникати бажання працювати, почуття задоволення, радість і піднесення, коли вони зможуть досягати в трудовій діяльності певних успіхів;
7) найкраще, коли учні самі виберуть для виготовлення якийсь виріб із запропонованих учителем кількох можливих (якщо передбачена фронтальна робота) або кожен індивідуально вибере власний варіант. Але при цьому праця повинна бути добре організована і забезпечена необхідною кількістю матеріалів та інструментів для учнів усього класу;
8) для виготовлення молодшими школярами не рекомендуються однакові чи однотипні вироби протягом кількох уроків, щоб не знизити інтересу до праці. Кожне трудове завдання повинно нести в собі певну новизну, бути цікавим учням.
У початкових класах можна пропонувати різні за складністю вироби. Надто прості не будуть мати пізнавальної цінності і не привчать дітей переборювати труднощі. При виготовленні складніших виникає загроза зменшення самостійності учнів, бо при цьому вчителі найчастіше користуються репродуктивними методами, заготовляють матеріал необхідних розмірів, шаблони, трафарети, проводять поопераційний, а не загальний інструктаж. Через те вибір виробів – досить важлива і відповідальна справа. І щоб не втрачалися навчальні і розвивальні функції уроків, треба дотримуватися визначених вище вимог.