«Властивості відображення,що співставляє кожному метричному компакту сімейство його непустих компактних підмножин»
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ “КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. І. СІКОРСЬКОГО”
Фізико-математичний факультет
Кафедра диференціальних рівнянь
Курсова робота
з дисципліни «Диференціальні рівняння»
«Властивості відображення,що співставляє кожному метричному компакту сімейство його непустих компактних підмножин»
Виконав: студент гр. ОМ-61
Мартинов Д.О.
Затвердив: Пелюх Г. П.
Київ 2018
Зміст
Вступ ................................................................................................................................................ 1
1.Основні визначення і попередні результати. ............................................................................... 1
2.Основні результати ...................................................................................................................... 2
3.Приклади ...................................................................................................................................... 3
4.Додаткові властивості відображення Н ......................................................................................... 5
Список літератури............................................................................................................................ 5
Вступ
В даній праці досліджуються властивості відображення H, що співставляє кожному метричному компакту сімейство його непустих компактних підмножин. Показано, що це відображення є неперервним и 1-ліпщецевим. Існує гіпотеза, що не буває бієкція ізометрій простору Громова-Хаусдорфа на собі, окрім тотожного відображення Н, можливо, є ізометричним вкладенням простору Громова-Хаусдорфа в себе. В праці приведено декілька класів прикладів просторів, відстань між якими зберігається при даному відображенні. В доповненні наводяться властивості, які можливо спрощуют доведення ізометричності Н.
1.Основні визначення і попередні результати.
Нехай А- довільна множина. Через #А будемо позначати потужність множини А. Нехай Z - довільний метричний простір. Відстань між його точками x i y будемо позначати через |xy|. Через diam Z позначимо діаметр Z. Якщо X,Y C Z – непорожні підмножини, то покладемо |XY|=inf{|xy|:x X, y
Y}, а |XY|’=sup{|xy|:x
X, y
Y}. Якщо X={x}, то замість |{x}Y|=|Y{x}| i |{x}Y|=|Y{x}|’ будемо писати |xY|=|Yx| i |xY|’=|Yx|’ відповідно.
Для непорожніх X,Y C Z положимо =max{
|xY|,
|yX|}. Отримана величина називається відстанню Хаусдорфа між X i Y. Сім’єю усіх непорожніх замкнутих обмежених підмножин метричного простору Z позначимо через H(Z). Відомо[1],що H(Z) з відстанню Хаусдорфа є метричним простором.
Нехай X i Y – метричні простори. Трійка (X’,Y’,Z), яка складається з метричного простору Z і двух його підмножин X’ i Y’, ізометричних відповідно X i Y, називається реалізацією пари (X,Y). Відстанню (X,Y) по Громову-Хаусдорфу між X i Y називається точна нижня грань чисел r, для яких існує реалізація (X’,Y’,Z) пари (X,Y) така, що
r. На множині М всіх компактних метричних просторів, які розглядаються с точністю до ізометрії, функція
(X,Y) є метрикою[1].
Метричний простір називається симплексом, якщо всі його ненульові відстані однакові. Зауважимо, що симплекс компактний, тоді і тільки тоді, якщо він скінчений. Симплекс, який складається з n точок , відстань між якими дорівнює t , позначимо через t . Якщо t=1, то простір t
будемо для стислості позначати
.
Озачення 1.1.(|2|). Для натуральних p , q і речових t , s > 0, має місце:
2 (t
, s
)=
Озачення 1.2.(|2|). Нехай М-кінцевий метричний простір, n =# M . Тоді для кожного m N , m > n , t > 0, маємо:
2 (t
, M)=max{t,diam M – t}.
Для довільного метричного простору М положимо :
(М)=inf{|xy|:x,y
M, x
y}.
Озачення 1.3.(|2|). Нехай М- кінцевий метричний простір і n =# M , тоді
2 (t
, M)=max{t-
(М),diam M – t}.
Нехай М – довільна множина, тоді через (M) позначимо сім’ю всеможливих розбиттів М на k його непорожніх підмножин. Нехай тепер М – метричний простір і D={
,
,…,
(M). Положимо diam D = max(diam
, …, diam
,
(D)=
|
,
|, а
(D)=
|
,
|’.
Озачення 1.4.(|2|). Нехай М- компактний метричний підпростір і m N , m<#M. Тоді для будь-якого t >0, виконується
2 (t
, M)=inf{max{diam D, t -
(D),
(D) – t): D
(M)}.
2.Основні результати
Відомо[1], що якщо Х-компактний метричний простір, то H(X)- також компакт. Розглянемо відображення H:M M,що співставляє кожному метричному компакту X сім‘ю всіх його непорожніх компактних підмножин. Доведемо, що відображення Н є 1-липщецевим.(и,слідовно,неперервним).
Нехай M-неізометричні метричні компакти, і
ізометрично вкладені в метричний простір Z. В силу компактності Y, для будь-якого x
X існує y’
Y таке, що |xY|=|xy’|. Введемо позначення y’=
(x), тим самим визначив відображення
: X
Y. Нехай А С X – довільна замкнута підмножина, тоді
H(Y), де
означає замкнення підмножини В метричного простору. Доведемо декілька теорем, що описують властивості компакта
.
Озачення 2.1. Для будь-якого A H ( X ) i a
A маємо | a
|=| a
|
Д-ня.В силу визначення , для будь-якого y
Y справедливо, що |ay|
|a
(a)|, тому |a
|=
|ay|=|a
|, так як
.
Озачення 2.2. Для будь-якого A H ( X ) , виконується
=
| a
( a )|.
Д-ня. Нехай . Роздивимося два випадки.
1.Якщо , то існує
таке, що y=
. Але так як |yA|=
|ya|, то |yA|
|a
(a)|.
2.Якщо
,то існує послідовність
точок из А така,що
(
)
y при n
. Так як в метричному компакті будь-яка послідовність точко має східну послідовність, то, без обмеження спільності, можно вважати ,що
a
A. Припустимо,що |a
(a)| < |ay|, тоді
:=|ay|-|a
(a)|>0. Існує номер k>0 такий, що |a
| <
i |y
(
|<
. Із нерівності трикутника для ay
отримуєм:
| (a)|
|a
(a)|+|a
|<|a
(a)|+
=|ay|-
+
=|ay| -
<|ay|-| a
|-|y
(
)|
|
(
)|, протиріччя з визначенням
(
. Отже |ay|=|a
(a)| i, слідовно, |yA|
| a
(a)|.
Отже, для будь-якого існує
|yA|
| a
(a)|, звідки
|yA|
|a
(a)|. Отже, в силу теореми 2.1,
=max{
|yA|,
|a
(a)|}=
|a
(a)|, що і потрібно було довести.
.
Наслідок 2.1. Для будь-якого A H ( X ) має місце
| x
( X )|.
Озачення 2.3. Для будь-яких A H ( X ) і В
H ( Y ) маємо
.
Д-ня. Зауважимо, що для будь-якого а А має місце |aB|=
|ay|
|ay|
|a
(a)|. Отже,
|aB|
|a
(a)|=
, тому
, що і потрібно було довести.
Наслідок 2.2. Для будь-якого A H ( X ) має місце: | AH ( Y )|=
Теорема 2.1. Нехай X i Y – метричні компакти, занурені в метричний простір Z , тоді
.
Д-ня. Зауважимо, що із наслідку 2.1 випливає обмеженість усіх відстаней величиною
|x
(X)|, а , значить,
|x
(X)|=
|xY|. Беручи до уваги наслідок 2.2, маємо що
|xY|. З іншою сторони, для будь якого x
X виконується |x
(x)|=
=
. Отже,
|xY|=
|x
(X)|
=
|
. Таким чином,
|
=
|xY|. Побудувавши аналогічне
відображення
:Y
X, отримаємо, що
|
=
|yX|. Але тоді
=
|
|
}=
|xY|,
|yX|}=
, що и треба було довести.
Теорема 2.2. Для будь-яких метричних компактів X i Y виконується : ( H ( X ), H ( Y ))
( X , Y ).
Д-ня. Із теореми 2.1 випливає, що якщо для X,Y існує реалізація (X,Y,Z) така, що g, то для H(X), H(Y) існує реалізація (H(X), H(Y), H(Z)) така, що
g. Тоді, в силу визначення відстані по Громову-Хаусдорфу,
(H(X), H(Y))
(X,Y).
Наслідок 2.3. Відображення Н неперервне.
Наслідок 2.4. Відображення Н є 1-ліпщецевим.
Д-ня. Із теореми 2.2 випливає, що відображення Н є ліпшецевим с константою С, де С 1. Покажемо, що С=1.Відомо, що відстань від одноточкового простору до будь-якого метричного простору дорівнює половині діаметра. Очевидно, що H({x})={x} і d(H(Y))=d(Y), де d(X)- діаметр простору Х. Отже, |{x}Y|=|H({x})H(Y)|. Тому С
1, отже С=1.
3.Приклади
В цьому розділі будуть побудовані декілька класів прикладів, в яких зберігається відстань Громова-Хаусдорфа між X i Y, при відображенні Н.
Означення 3.1. Відображення Н зберігає відстань між симплексами.
Д-ня. Відмітимо, що H(t =t
. Отже, згідно з формулою, що вказана в означенні 1.1, Н зберігає відстань Громова-Хаусдорфа між довільними кінцевими симплексами.
Означення 3.2. Нехай М-кінцевий простір m =# M , n m i t > 0, тоді
( t
, M )
( H ( t
, H ( M )).
Д-ня. Відмітимо, що (М)=inf{|xy|:x,y
M, x
y}=
(H(М)) i diam X = diam H(X). Із означення 1.2 і означення 1.3 випливає те, що нам потрібно.
Покажемо наступну оцінку відстані Хаусдорфа.
Означення 3.3. Нехай X ={ ,
,…
} i Y ={
,
,…
} – кінцеві метричні підпростори Z , тоді для будь-якої перестановки
|
Д-ня. Відмітимо, що для будь-якої точки маємо |
|
|, отже
|
Y|
|
. Аналогічно,
|
|
|
, значить і
|
, що і потрібно було довести.
Для побудови ще одного класа прикладів потрібно довести наступний факт (ідея доведення взята з [3]).
Означення 3.4. Якщо X - зв ’ язний метричний компакт, то H ( X ) теж зв ‘ язне.
Д-ня. Відмітимо, що якщо X зв’язний, то зв’язна і будь-яка його степінь ( ), де
(x,x’)=
d(
,
). Роздивимося вкладення
:
H(X), певне наступним чинном:
. Очевидно, що
) є сім’єю усіх кінцевих підмножин X з не більш, чим n елементами. В силу означення 3.3 ,
є 1-ліпшицевим, а отже, неперервним. Отже
) буде зв’язним, тому що
=
, при всіх k
n. Але кінцеві множини скрізь щільні в H(X),отже, H(X)=
також зв’язане, як замикання зв’язаного простору.
Доведемо наступну властивість зв’язаних просторів
Означення 3.5. Якщо X = - з в’язаний метричний простір, то для будь-якого натурального i
n існує j
таке, що |
=0
Д-ня. Покажемо, що якщо для деякого натурального I при будь-яких j виконується |
>0, то Х не зв’язний.
Доведемо спочатку це твердження для випадку n=2. Припустимо, що X= , де |
>0. Покажемо, що |
=inf{|x₁,x₂|:x₁
>0, де
замкнення. Підмітимо, що для будь-яких x₁
існують послідовності
i
, для яких
x₁ , i
, a
, j
. Але тоді |x₁
|
|
|, отже, |x₁
|>0, тобто |
> 0. Але
=
а отже і
=
Виходить, що ми представили Х як об’єднання двох непорожніх замкнутих перетинаючихся підмножин
, а отже і Х – не зв’язний.
А зараз нехай n>2. Роздивимося будь-яке 1 . Припустимо, що для будь-якого j
, маємо |
>0. Але тоді |
)|>0, так як у нас скінченне число множин. Використовуючи випадок n=2, отримаємо, що Х знову не зв’язний.
Означення 3.6. Нехай Х – зв’ язний метричний компакт, тоді для будь-якого дійсного числа t такого, що t diam X , ш будь-якого натурального р маємо:
( t
, X )
( H ( t
, H ( X )).
Д-ня. Покажемо, що (t
,X)=
t =
(H(t
,H(X)). Для цього використаємо формулу із означення 1.4: 2
(t
, M)=inf{max{diam D, t -
(D),
(D) – t): D
(M)}. Відмітимо, що для будь –якого розбиття D виконується diam D
diam X
t і
=
|
’
diam X
t. В силу означення 3.5, маємо
=
|
=0, тому t -
(D)=t. Отже, max{diam D, t -
(D),
(D) – t)=t, а отже,
(t
,X)=
t.
В силу того, що Н зберігає зв’язність (означення 3.4) і діаметр, для Н(Х) вірні ті ж міркування, тому (H(t
,H(X))=
t, що і потрібно було довести.
4.Додаткові властивості відображення Н
В цьому розділі наводяться міркування, які можуть допомогти в доведенні ( або в знаходженні контр-прикладу) ізометричності Н.
Означення 4.1. Припустимо, що відображення Н зберігає відстань між точками деякої скрізь щільної підмножини . Тоді Н ізометрична на всій М.
Д-ня. Так як Н є 1-ліпщецевим( наслідок 2.4), то воно, очевидно, зберігає збіжність. Тепер нехай X i Y – деякі метричні компакти, тоді, в силу скрізь щільності K в M, існують послідовності метричних просторів } i {
} із К такі, що
при i
. Тоді H(
, а H(
, більше того, в силу нерівності трикутника,
(
(
, а
(
(
при i
. Якщо Н зберігає відстань між компактами із К, то для будь-якого натурального і має місце
(
(
, отже
(
=
(
для будь-яких метричних компактів X і Y, що і було потрібно.
Наслідок 4.1. Якщо обмеження Н на множині усіх кінцевих метричних просторів ізометричне, то воно ізометричне на всій М
Кінцевий метричний простір назвемо простором загального положення, якщо всі його відстані попарно різні, а нерівність трикутника завжди строге.
Наслідок 4.2. Якщо Н зберігає відстань між просторами загального положення з однаковим числом точок, то воно ізометричне на всій М.
Список літератури