5. «Чарівна мозаїка» (малювання на м’ятому папері).
6. «Що ми бачили у лісі?» (малювання несумісними матеріалами).
7. «Нитка-чарівничка» (ниткографія).
8. «Килимова доріжка» (малювання удвох на смужці паперу).
9. «Малюнок-загадка» (малювання через копіювальний папір).
10. «Клякса-малякса» (роздмухування кпякси за допомогою трубочки і подальше домальовування зображення іншими техніками).
Малювання творчих тем нетрадиційними техніками потребує суттєвих змін у методиці роботи з дітьми. В ній вдало поєднуються творчі завдання різної складності, технічні хвилинки, ігри та вправи художнього змісту, художнє експериментування. Від заняття до заняття діти здобувають унікальний досвід творчої самореалізації, вони досліджують, фантазують, поєднують знайомі елементи в нові комбінації. Діти мають почувати себе «дослідниками» і «творцями».
Досвід свідчить про певні позитивні зміни, що відбуваються в художньо-творчому розвитку дітей під впливом застосування нетрадиційних технік малювання і методів активізації їхніх особистих творчих зусиль. Якщо на початкових заняттях спостерігаються розгубленість і безпорадність в їхній діяльності, то в подальшому — самостійніші, впевненіші й активніші художньо-пошукові дії.
Активнішою і продуктивнішою стає асоціативна уява дітей, оскільки застосовувані ними техніки малювання переважно базуються на домальовуванні нанесених, розмитих, розбризканих, роздмуханих плям різної форми, величини, кольору, конфігурацій, внаслідок чого і створювалися нові образи в малюнках. У чомусь, намальованому нетрадиційним способом, діти навчилися вичленовувати та бачити предмети й об’єкти навколишнього світу. Вони практично засвоюють прийоми деталізації й акцентування в малюнку, способи вичленовування образів з початкового абстрактного зображення.
До творчих здобутків також належить урізноманітнення індивідуальних задумів малюнків як крок до подолання їхньої одноманітності та стереотипності в роботах дітей.
Інноваційний педагогічний експеримент переконує, що малювання нетрадиційними техніками — дуже цікавий і доступний для дітей вид діяльності, за допомогою якого можна створювати предметні, сюжетні й декоративні зображення. Це малювання приваблює їх більш легкими способами виконання, якісними результатами, свободою дій, швидкими темпами роботи. Щоб творчість дітей була продуктивнішою та цікавішою, давала їм багато задоволення, педагог має створювати радісну, спокійну атмосферу самодіяльності, яка сприятиме появі дитячої свободи і розкутості в малюванні (кольор. вкл., мал. 63—69).
Відомо, що мистецтво поліфункціональне в соціумі, але не всі його функції повною мірою розроблені й практично реалізуються стосовно виховання і розвитку маленьких дітей. Це особливо стосується медичної, оздоровчої арт-терапевтичної функції, досить актуальної в сьогоденні. Отже, перспективним інноваційним напрямом в сучасній дошкільній освіті є дослідження різних арт-терапевтичних форм виховного впливу на дитину. Арт-терапія — це лікування так званими візуальними мистецтвами (живопис, малюнок, ліплення, грим, боді-арт, мозаїки, колажі, ляльки, різні інсталяції з предметів) та іншими видами мистецтв. Це також зцілення за допомогою будь-якої художньої творчості. У працях сучасних провідних спеціалістів цієї галузі (О. Копитіної, Л. Лебедєвої, Т. Колоши- ноі та ін.) намічено два основні напрями в дослідженнях арт-терапевтич- ного впливу: використання готових творів професійних митців, коли знімається страх самому робити щось без спеціального навчання, і самостійна творчість учасників, де позитивним моментом є реалізація внутрішнього «Я» для поліпшення психічного і фізичного здоров’я. Ці напрями, що загалом досить розроблені в психологічному і медичному аспектах, потребують досліджень і в педагогічному плані.
Інновацією в сучасній освіті можна вважати розробку арт-терапевтичних технологій в роботі із сім’єю. У цьому плані вже є цікаві напрацюван- ня. Найпоширенішими і часто використовуваними техніками сімейної арт-терапії є створення сімейного портрета («Автопортрет родини», «Скульптура родини» або «Скульпгура сімейних стосунків»), «Герб сім’ї», «Спадщина», «Дитячі спогади», «Лінії життя», «Ігрові сімейні стосунки», «Драмо- і казкотерапія» та ін. Спілкуючись мовою мистецтва, батьки і діти краще розуміють одне одного, уникають проблем у дитячо-батьківських стосунках, негативних переживань, самостійно формують культуру внутрісімейної взаємодії, отримують досвід насолоди від спільної творчості.
Особливо цінним напрямом досліджень в цьому плані можна вважати арт-терапіюяк методику корекції в комплексі функціонально-системної медико-соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями здоров’я.
Означені напрями лише накреслюють, але зовсім не вичерпують багаті можливості інноваційних нововведень в галузі мистецької педагогіки. Пошуки тут можуть вести навіть студенти, здійснюючи дослідження в рамках бакалаврських і магістерських робіт.
Інноваційна дослідницька діяльність навчає педагогів бачити пріоритетні напрями розвитку освіти, шукати власні шляхи і способи розв’язан-
ня актуальних педагогічних проблем, виявляти ініціативу, ухвалювати не стандартні педагогічні рішення: сприяє формуванню професійних умінь творчого спрямування; допомагає педагогу отримати задоволення від професійної діяльності, надає відчуття самоцінності та самореалізації у професії. Вона переконує педагогів, що для створення нового і руху вперед важливо ніколи не зупинятись у власному творчому пошуку, бо, незважаючи на всі муки творчості, немає вищої насолоди, ніжта, яку дає сам творчий процес і його результат.
Рекомендована література
1. Базовый компонент дошкільної освіти в Україні. — К., 1999. — 68 с.
2. Державний стандарт початкової загальної освіти // Почат. шк. — 2001. — № 1. —
С. 28—55.
3. Дичківськи /. М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посіб. — К„ 2004.
' ,
4. Дронова О. О. Дитячий малюнок як засіб збагачення педагогічної компетентності
батьків // Вісн. Глухів. держ. пед. ун-гу. Серія: Педагогічні науки. Вип. 2. — Глухів: ГДПУ, 2003. - С. 45-50.
5. Дронова О. О., Мезіна О. О. Діагностика та корекція внутрішньосімейних стосунків засобами дитячого малюнка //Гуманізація навчально-виховного процесу. 36. наук, праць. Вип. IX / Заг. ред. J1. JI. Льогенського, В. І. Сипченко. — Слов’янськ, 2000. - С. 126-130.
6. Калмыкова Л. О. Сучасні проблеми наступності й перспективності та шляхи їх упровадження // Дитинство: Наступність і перспективність: 36. — Переяслав-Хмель- ницький, 2000. — 189 с.
7. Комплексные занятия по развитию творческих способностей дошкольников: Метод, пособие / Abi.-coci.: Н. В. Корчаловская, F. Д. Посевина. Ростов н/Д, 2003.
288 с. .
8. Крок за кроком в Україні: Посіб. для батьків дошкільнят та соціальних педагогів / Л. в. Артемова, О. I. Кулъчицька, Н. М. Голота, Г. В. Сухорукова; Наук. ред. JT. В. Артемовой За заг. ред. С. Чередниченко. — К., 2003. — 384 с.
9. ПіЬкурганнаГ. О Художньо-педагогічна підготовка фахівців дошкільного виховання в педагогічному університеті: (Системний підхід). — СПб., 1998. — 211 с.
10. Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності // Дошк.
виховання. — 2002. — № 3. — С. 24—28. _
1 1. Попова О. В. Становлення і розвиток інноваційних педагогічних ідей в Україні у XX ст. - X.. 2001. --255 с.
12. Сім'я в умовах становлення незалежної України (1991—2003 рр.): Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2003 p. — К., 2004. — 254 с.
13. Хоментаускас Г. П. Использование детского рисунка для исследования внутрисемейных отношений // Вопр. психологии. — 1986. — № 1. — С. 160—170.
14. Шульга Л. М. Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на заняттях з малювання: конспект лекцій і занять (за матеріалами власного досвіду). — К„ 1995. - 236 с.
Запитання і завдання для контролю
1 Проаналізуйте важливість планування освітньої роботи з образотворчої діяльності в дошкільному навчальному закладі.
2. Які чинники забезпечують педагогам альтернативу у плануванні педагогічної роботи?
<хххххххххх>с<хх><хх>с><ххххххххх><хх^
3. Гіерелічітьі поясніть найважливіші принципи планування роботи з образотворчої діяльності.
4. Дайте характеристику видів планування і змісту планів кожного виду.
5. Складіть план роботи гуртка з малювання на рік.
6. Поясніть терміни: «неперервність освіти», «перспективність і наступність ланок освіти».
7. Перелічіть і дайте характеристику показників готовності дитини до школи у художньо-творчій сфері.
8. Які державні документи офіційно забезпечують реалізацію наступності?
9. Поясніть, як впливає культура сім’ї на художньо-естетичний розвиток дитини.
10. Що повинні знати батьки про дитячий малюнок?
11. Складіть для батьків пам’ятку: «Як удома забезпечувати інтерес дитини до образотворчого мистецтва і художньої діяльності».
12. Розробіть план лекторію для батьків на тему: «Цей чарівний світ образотворчого мистецтва».
13. Що таке педагогічні інновації і за якими показниками їх оцінюють?
14. Дайіе характеристику основних напрямів інноваційно-освітньої роботи в галузі організації образотворчої діяльності дітей.
15. Обгрунтуйте власну інноваційну ідею, розробіть алгоритм інноваційних пошуків
для її реалізації.
min
| mu |
756199
Навчальне видання
Сухорукова Г.В., Дронова 0.0., Голота Н.М., Янцур ЛЛ.
Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі
Підручник
Відповідальний за випуск Кальченко Н.
Підписано до друку 01.02.2010 Формат 60x84/16. Папір офсетний. Гарнітура всооІВоокАС. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 23,8. Обл.-вид. арк. 42,8. Наклад 1500 прим.
Зам. № 36
TOB «Видавничий Дім «Слово»
04071, м. Київ, вул. Олегівська, 36, оф. 310 Свідоцтво про реєстрацію №1289 від 20.03.2003 Тел. 463-64-06, тел./факс 462-48-63 E-mail: vd_slovo@ukr.net Підготовлено до друку та надруковано у видавництві ПП «Медобори-2006»
32343, Хмельницька обл., Кам’янецьПодільський р-н, с. Довжок, пров. Радянський, 6а.
Тел./факс: (03849) 2-20-79.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК 25 від 09.11.2007 р.