3.5 Методи і прийоми педагогічного супроводження образотворчої
Г.В.Сухорукова, О. О.Дроновл, Н.М.Голота, А.А.Янцур
з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі
Г.В.Сухорукова, О.ОДронова,
Н.М.Голота, ЛАЯнцур
Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі
Підручник
| НБ ПНУС
756199 |
УДК 37.016:74(075.8) *
ББК 74.100.5я73 0-23
Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист №14/18 Г-1867 від 02.11.2007р.)
Рецензенти:
В.Г.Кузь - д-р пед. наук, проф., акад. АПН України, Уманський державний педагогічний університет ім. П.Г.Тичини;
Н.ІТТовякель - д-р психол. наук, проф., Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова;
Л.П.Загородня - канд. пед. наук, доц., Глухівський державний педагогічний університет.
0-23 Г.В.Сухорукова, О.О.Дронова, Н.М.Голота, Л.А.Янцур. Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі. Підручник. Зазаг. ред. Г.В.Сухорукової. - K.: Видавничий Дім «Слово», 2010. - 376 с.: іл.
Автори:
Г.В.Сухорукова (п. 1,4 модуля 4; п. 1-4 модуля 5), О.О.Дронова (п. 1-3 модуля 1; п. 1, 2, 4 модуля 2; п. 3-5 модуля 3; п. 2, 3, 5, 7 модуля 4),Н.М.Голота (п. 2 модуля 3; п. 6 модуля 4), Л.А.Янцур (п. З модуля 2; п. 1 модуля 3; п. 1 модуля 4).
ISBN 978-966-194-012-2
Висвітлено загальні питання теорії образотворчого мистецтва: види, жанри, засоби виразності, напрями. З погляду мистецького та особистісно-орієнтованого підходу розкрито варіативні технології різнобічного розвитку дітей раннього і дошкільного віку в процесі опанування ними різних видів образотворчої діяльності. Підручник побудовано за модульним принципом, визначено запитання і завдання для модульного й тематичного контролю знань студентів.
Для студентів вищих навчальних закладів. Може бути корисним викладачам та фахівцям у галузі дошкільної освіти.
ISBN 978-966-194-012-2
ОоШЙтЙі8 шфУЩй ^МЯИЩукова.О.О.Дрон,..«,.
" "”Г""імені Ззсипя і'ТефаИИВМ.Голота, Л.А.Янцур, 2010
KOÜ 021 25266 © Ййдадниний Дім «Слово», 2010 НАУКО^Ї|’‘^0» ТА
і не Nv
Зміст
Від авторів........................................................................................
Модуль 1. Поліфункціональність образотворчого мистецтва як основа реалізації особистісно-орієнтованої моделі
організації образотворчої діяльності дошкільнят................. 10
1.1. Культура, мистецтво й освіта — взаємовпливові чинники розвитку особистості в образотворчій діяльності.......................................................................................... '0
1.2. Функціональна природа мистецтва як основа проектування
інтегрованої педагогічної технології образотворчої діяльності 16
1.3. Види іжанри образотворчого мистецтва як джерело змісту образотворчої діяльності дошкільнят 21
Модуль 2. Теоретичні основи образотворчої діяльності дітей 100
2.1. Сепсомоторний розпиток як чинник та передумова образотворчості
в період дошкілля................................................................. '00
2.2. Поняття про художньо-творчі здібності та їхній розвиток у дітей........................................................................ 108
2.3. Розвиток у дітей інтересу до образотворчої діяльності.................................................................................. 130
2.4. Образотворча діяльність як чинник та середовище розвитку особистості ДИТИНИ 140
Модуль 3. Організація образотворчої діяльності дітей........ 149
3.1. Види образотворчої діяльності та їхній взаємозв’язок............................................................................ 149
3.2. Варіативні програми навчання дітей образотворчої діяльності................................................................................... 166
3.3. Організація особистісно-розвивального середовища для образотворчої
діяльності................................................................................ ^
3.4. Форми організації образотворчої діяльності ....................................................................................... І82
3.5 Методи і прийоми педагогічного супроводження образотворчої
... 192
діяльності дітей.......................................................................
Модуль 4. Методика і педагогічні технології розвитку особистості дитини в процесі образотворчої діяльності................................................................................. 204
4.1. Розвиток у дітей здібностей до сприймання краси в різних її формах
як передумова образотворчої діяльності........................... 204
3 2 Образотворчість і художньо-естетичний розвиток особистості
в ранньому дитинстві.......................................................... 220
3.3. Малювання як засіб особистісного розвитку дитини....................................................................................... 238
3.4. Розвиток особистості дитини у процесі занять з ліплення.................................................................................... 254
3.5. Декоративна діяльність дошкільнят як засіб і середовище особистісного розвитку 278
З
3.6. Особистісно-розвивальна спрямованість конструктивно-моделювальної діяльності 305
3.7. Педагогічна підтримка обдарованих дітей................................................................................................... 333
Модуль 5. Вихователь як організатор, супроводжувач
і співучасник образотворчої діяльності дітей....................... 340
5.1. Альтернативні підходи до планування
образотворчої діяльності.................................................... 340
5.2. Перспективність і наступність в організації образотворчої діяльності
в дошкільному навчальному закладі та школі.................. 351
5.3. Спільна робота дошкільного навчального закладу та сім’ї
з питань розвитку дитини засобами образотворчого мистецтва 358
5.4. Інноваційно-пошукова робота педагогів у галузі методики образотворчої діяльності 365
Від авторів
Шановні студенти! Ви тримаєте підручник, який супроводжуватиме вас на шляху до професії — вихователь дітей дошкільного віку.
Складовою фаху є глибока любов до дитини, розуміння потреб її духовного світу і грамотне, дбайливе супроводження її образотворчої діяльності, плекання феномену дитячої творчості.
Для того щоб стати успішним та отримувати задоволення від процесу спілкування з дитиною у середовищі образотворчої діяльності, вам потрібна особлива фахова компетентність.
Вона складається з:
• розуміння взаємозв’язку культура — мистецтво — освіта',
• усвідомлення цінності дошкільного дитинства як самоцінного періоду життя людини;
• осмислення дитячої творчості як психолога-педагогічного феномену;
• визначення категорії «краса» як чинника особистісного розвитку дитини;
• уміння розробляти стратегію освітньої роботи, зміст образотворчої діяльності й умови її функціонування для забезпечення комплексного розвитку особистості в ній та за її допомогою;
• уміння визначати й моделювати педагогічну тактику, технологію спілкування з дитиною, методики розвитку різних видів образотворчої діяльності та дитини в них;
• постійного прагнення до самовдосконалення себе як творчого, ерудованого педагога.
Ви станете компетентним педагогом, успішним організатором і супроводжувачем образотворчої діяльності дитини, якщо:
• збагатите свої уявлення про образотворче мистецтво, осмислите його історію як джерело творчих пошуків змісту освітньої програми, розвивальних занять з дитиною;
• зацікавитесь образотворчим мистецтвом як елементом культури людства, чинником розвитку особистості;
• оволодієте художньою практикою: зображально-виражальними можливостями матеріалів, техніками зображення у різних видах образотворчого мистецтва (живопис, графіка, скульптура, архітектура, декоративне мистецтво) та особливостями творчого процесу художника в них; осмислите феномен особи художника як зразка креативної поведінки та життє- творчостідля дитини.
Це потрібно вам, щоб перейти до активної творчої роботи вже як майбутнього педагога. Ваша професійна діяльність грунтується на осмисленні філософсько-мистецького доробку, зіставленні його з можливостями дитини від одного до шести років, доборі змісту й проектуванні освітньої програми, моделюванні адекватного середовища для розгортання образотворчості, визначенні своєї місії супроводжувача як самої діяльності, так і дитини у ній, розробці інтегрованої особистісно-розвивальної педагогічної технології та методик, за допомогою яких дитина стане суб’єктом краси і творчості. Ви готуєте себедоінноваційноїдіяльності, а тому звикайте до думки, що ви є авторами і створювачами освітніх програм і технологій, адекватних освітнім стандартам для дошкілля.
Ми, автори цього підручника, створили його для вас! Сподіваємося, що ви зрозумієте і сприймете його концепцію, структуру і логіку.
Концепція підручника відпрацьована на основі культурологічного, осо- бистісно-орієнтованого, полікультурного, поліхудожнього, інтегрованого та ділльнісного підходів, за принципами культуро- та природовідповідності, здоров’язбереження з використанням педагогічної спадщини, науково- методичного доробку, досягнень практики організації образотворчої діяльності, власних експериментально-теоретичних досліджень та гіпотез авторів, осмислення сучасних тенденцій у галузі дошкільної освіти, проблем дитинства в сучасному соціумі та прогнозувань перспектив розвитку методики образотворчої діяльності.
Зміст підручника інтегрує дані таких наук, як філософія, естетика, мистецтвознавство, психологія, анатомія і фізіологія, педагогіка, дошкільна педагогіка та ін. Цим він реалізує ідею синтезу наук у фаховій підготовці професіоналів дошкільної освіти таких рівнів, як бакалавр, спеціаліст, магістр, здатних до активної та успішної життєтворчості у професії, яку обрали.
Шановні колеги-викладачі! Плекаємо надію на те, що ви сприймете концепцію підручника, адаптуєте його матеріал у своїх технологіях викладання і тим самим реалізуєте головну мету підготовки сучасних фахівців як творців власних успіхів.
Демократичні перетворення в державі і відповідно в системі сучасної вищої освіти України формують нове соціальне замовлення щодо підготовки фахівців, які творчо мислять у своїй професійній сфері.
Творчий розвиток особистості фахівця відбувається завдяки самоосвіті, активному самонавчанню і самовдосконаленню через засвоєння знань у процесі їх проектування, моделювання, структурування, конструювання.
Багаторівнева освіта ґрунтується на принципах демократизації, гуманізації, інтеграції, фундаменталізації та соціалізації, вона формує погляд на навчальний процес як на підготовку до оволодіння знаннями упродовж усього життя. Особливостями демократизації освіти є переорієнтація її змісту на поглиблене вивчення людини, суспільства, культури, загальнолюдських цінностей. У нашому підручнику реалізація цього аспекту забезпечується через педагогічну взаємодію змістового, методичного, технологічного компонентів.
Гуманізація освіти передусім передбачає зміну поглядів на характер навчання, в якому студенти і викладачі виступають повноправними партнерами освітнього процесу, суб’ єктами розвитку своїх індивідуальних здібностей та професійності.
Стиль викладу матеріалу підручника, авторські курсиви передбачають творчий діалог учасників навчального процесу.
Інтеграція освіти полягає в оновленні змісту кожної навчальної дисципліни з позицій досягнень більш загальної системи, якою в підручнику постають культура, освіта, мистецтво. Теорія і методика образотворчої діяльності дітей дошкільного віку — це наука, яка інтегрує філософсько-мистецтвознавчі, природничі та психолога-педагогічні знання, що забезпечує фундаменталізацію і глобалізацію професійної підготовки фахівців.
Цей підручник рекомендовано для фахової підготовки бакалаврів дошкільної освіти. Головна мета його — забезпечити підготовку вихователів дошкільних навчальних закладів до реалізації ідеї комплексного розвитку особистості засобами образотворчої діяльності.
У підручнику реалізовано принцип художньої педагогіки — організація розвитку образотворчої діяльності дітей на мистецькій основі. Оволодіння художнім досвідом, сконцентрованим утворах мистецтва, сприяє соціалізації дитини, збагаченню її художньої практики та осмисленню краси в усіх її формах, допомагає пізнати себе і гармонізувати стосунки із соціумом. Однак найціннішим є те, що мистецтво формує культуру людських почуттів, розвиває і збагачує їхню палітру в особистому досвіді самої дитини, є засобом духовного спілкування з однолітками й дорослими, встановлення взаємодії в соціокультурному та природному середовищі.
Предмет курсу інтегрує образотворче мистецтво я к форму існування краси, засіб входження дитини у світ культури, унікальний спосіб відкриття і пробудження її «сенсорних каналів», формування перцептивної культури, що становить основу художньо-творчих здібностей та образотворчу діяльність дитини в період дошкілля. Вона організується і функціонує як специфічне образне пізнання дитиною соціуму та себе в ньому, як середовище оволодіння образотворчістю, що надає дитині можливість урізноманітнювати форми комунікації із соціумом, моделювати «картину світу», передавати особисті враження про нього за допомогою різних зображувальних матеріалів і технік, переживати почуття захоплення, радості, здивування, творчого піднесення, самоцінності; позбавлятися небажаних комплексів (страх, нерішучість, невпевненість, меншовартість та інше).
Особистісно-діяльнісний, ціннісний підхід у технології образотворчої діяльності дітей дошкільного віку автори проголошують через тезу: «Образотворчість як специфічний вид діяльності має допомогти дитині увійти в соціум та бути успішною в ньому».
Він грунтується на таких провідних положеннях:
• діяльність організується як поліхудожня на основі взаємодії та синтезу мистецтв для забезпечення цілісного світосприйняття і самовираження;
• діяльність є засобом розвитку всіх сфер особистості дитини;
• діяльність розглядається в сукупності усіх її структурних компонентів: мотиваційних, операційних, творчих і контрольно-оцінювальних;
• розвиток образотворчої діяльності зумовлений ознайомленням дітей із кращими зразками національного й світового образотворчого мистецтва, творчістю митців;
• дитина є суб’єктом діяльності, автором і власником її продукту;
• педагог є організатором і супроводжувачем діяльності дитини в ній, виступає як співучасник творчого процесу, надихає дітей на творчість,
створює проблемно-пошукові ситуації вибору, навчає дітей робити свій вибір та відповідати за нього;
• індивідуальний підхід в образотворчості полягає у визнанні за дитиною права на вибір способу пізнавання світу (логічно-мисленнєвий, художньо-естетичний), зображення його таким, яким вона його бачить і відчуває, у врахуванні індивідуальних особливостей характеру, темпераменту, психічних процесів, здібностей.
Вивчення курсу забезпечує формування саме тих професійних особис- тісних рис і характеристик, ерудиції та вмінь фахівців, які визначені стандартами вищої педагогічної освіти для освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності «Дошкільне виховання» напряму «Образотворче мистецтво». Йдеться про комунікативні, гностичні, діагностико-прогно- стичні, художньо-компетентнісні, методичні, проектувальні, педагогічно- пропагандистські, контрольно-корекційні, дослідницькі, рефлексивні та. інші характеристики.
Зміст у підручнику структуровано за блочно-модульним принципом. Він
є способом ефективного навчання й самоосвіти. Блоки-модулі — це самостійні частини цілого. Вони містять конкретну дозу інформації і надають можливість студентам і викладачам як суб’єктам освітнього процесу встановлювати логічні діалектичні взаємозв’язки між частинами курсу, уникати тавтології та інформаційного перевантаження. Полегшується процес здійснення контролю знань і рівнів професійного розвитку фахівців. Модулі дають змогу ефективно організовувати самостійну роботу студентів, адже передбачають їхню активність, спонукають до саморозвитку особистості, самовивчення, самоаналізу, самооцінки і самоконтролю. Для цього зміст блоків-модулів супроводжують виділені курсивом «сигнальні речення». Вони спрямовують мислення, орієнтують на пошук інформації та виконання завдань.
Розпочинається курс з мистецтвознавчого блоку «Поліфункціональність образотворчого мистецтва як основа реалізації особистісно-орієнтованої моделі організації образотворчої діяльності дошкільнят», де у студентів формуються системні знання про специфіку відображення світу в образотворчому мистецтві, його функції в соціумі, види, жанри та засоби виразності візуальних мистецтв: живопису, графіки, скульптури, архітектури та декоративного мистецтва, оволодівають способами їхнього мистецького та психолого-педагогічного аналізу, навчаються визначати критерії, показники, за якими можна встановити цінність творів образотворчого мистецтва для сприймання дітьми дошкільного віку і здійснити добір змісту для образотворчої діяльності та освітньої програми розвитку дитини в ній.
Модуль «Теоретичні основи образотворчої діяльності дітей» висвітлює анатомо-фізіологічні особливості та психологічні механізми розвитку образотворчої діяльності дітей, загальні засади методики образотворчої діяльності. Домінантою в цьому модулі є проблема розвитку творчості дітей в зображувальній діяльності. Студенти вивчають роль інтересу, діалектику зображувальності і виразності у розвитку образотворчої діяльності.
У модулі «Організація образотворчої діяльності дітей» дається характеристика видів образотворчої діяльності та їхній взаємозв’язок у процесі створення художніх образів. Тут студенти дізнаються про сучасні альтернативні програми навчання дітей образотворчоїдіяльності, форми, методи й прийоми розвитку дитини в ній. Важливою проблемою, що висвітлюється в цьому модулі, є організація освітньо-розвивального середовища для образотворчої діяльності в сучасному дошкільному навчальному закладі.
У модулі «Методика і педагогічні технології розвитку особистості дитини в процесі образотворчої діяльності» студенти усвідомлюють процес створення педагогічної технології розвитку особистості в різних видах образотворчої діяльності, ознайомлюються з конкретними методиками розвитку в дітей здібності сприймати красу в різних її формах, організації різних видів образотворчоїдіяльності в групах раннього і дошкільного віку, вивчають індивідуально-типологічні вияви дітей у процесі спілкування з творами мистецтва та художньої творчості.
Модуль «Вихователь як організатор, супроводжувач і співучасник образотворчої діяльності дітей» забезпечує ознайомлення студентів з альтернативними підходами до визначення педагогічної стратегії і планування образотворчоїдіяльності. Студенти осмислюють проблему забезпечення перспективності й наступності в організації образотворчої діяльності в дошкільному навчальному закладі і початковій школі, визначають способи і напрями роботи із сім’єю, аналізують зміст й організацію пошукової діяльності в галузі естетичного виховання та образотворчоїдіяльності, визначають власний шлях в інноваційних науково-дослідних пошуках.
Наприкінці кожного модуля подано: систему творчих завдань для студентів, завдання та запитання для контролю і перевірки знань з модуля, літературу.
Сподіваємося на вашу активну і самостійну творчу роботу. Бажаємо успіхів у професійному зростанні для щастя наших дітей.
З повагою до вас авторський колектив.
Модуль 1
Поліфункціональність образотворчого мистецтва як основа реалізації особистісно-орієнтованої моделі організації образотворчої діяльності дошкільнят
1.1. Культура, мистецтво й освіта — взаємовпливові чинники розвитку особистості в образотворчій діяльності
Культура як феномен
Вихідними теоретичними положеннями у створенні особистісно-орі- єнтованих програм і педагогічних технологій організації образотворчої діяльності дошкільнят є взаємозв’язок між поняттями «культура» — «мистецтво» — «освіта».
|
|
Спробуємо осмислити кожне з понять і визначити проблему діалектичного (взаємопрониклого, динамічного) зв’язку між ними. Якщо це зробити, то ми зрозуміємо філософію сучасної освіти і зможемо стати активними співучасниками цього процесу, впроваджувачами ідей особистісно- орієнтованого навчання у практику образотворчої діяльності дошкільнят.
Сучасна педагогіка оперує поняттям культура як категорією формування людини в дитинстві. Індивідуально-творчий розвиток особистості неможливий поза зв’язком понять «дитина» і «культура». Саме культура виступає чинником зв’язку між соціальним та генетичним в особистості і формує людину як члена цивілізованого суспільства.
Державні документи й стандарти дошкільної освіти визначають культуру як одну зі сфер життєдіяльності особистості, як спосіб входження дитини у світ, комплекс специфічних способів і форм соціальної інтеграції дитини, регуляції нею власної поведінки та діяльності, якконцентрований досвід особистості, який підносить її свідомість, збагачує почуття, дає практичні вміння.
З позиції релігії, духовності, основу культури утворює «культ» (від лат. сиІШБ — шанування), один з головних елементів релігії; до «культу» належать дії (рухи тіла, читання або співання певних текстів та ін.), які виражають релігійне поклоніння або закликають «сили» Бога на допомогу здійснювачам цих дій; «культом» вважають надмірне звеличення чогось або когось (культ особистості); існує поняття «культ предків» (віра в їхню здатність впливати на життя нащадків) [Советский энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. М. Прохоров. — М., 1983. — С. 668]. Філософія «культу» є головною частиною духовного спадку П. Флоренського. У його розумінні «культ» — місце зустрічі двох світів (матеріального й духовного, реального й потойбічного, внутрішнього й зовнішнього) [Флоренский П. А. Иконостас: Избр. труды по искусству.—СПб., 1993].
Звертаючисьдо одвічного смислу слова «культура», М. Реріх розшифрував його як «шанування світла» («культ» — шанування, «Ра» — сонце) і дав похідні визначення культури: шанування світла, любов до людини; сполучення життя й краси, синтез підвищених і витончених досягнень; зброя світла, порятунок, двигун, серце [РерихН. К. Врата в будущее. — Рига, 1991].
Коли розглядати термін з позиції «сиКига» (від лат. — оброблення, вирощування, виховання), стає зрозумілим зв’язок культури і цивілізації. Простежується ідея зовнішнього впливу на людину, ідея «культивування»
І Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М.,
1983]. Можна сказати, що культура є змістом цивілізації, а цивілізація є формою існування культури.
♦ Подумайте над цим і доведіть, що освіта є елементом культури й ознакою цивілізації.
А тепер давайте згадаємо такі принципи освіти й виховання, як приро- довідповідністьтакультуровідповідність. їхнє осмислення є важливим для педагога — організатора образотворчої діяльності дітей дошкільного віку. Реалізація принципу природовідповідності в педагогічній технології означає, що педагог має розуміти процес становлення людини як розкриття її сутнісних сил (існує індивідуальна генетична програма розвитку особистості). Принцип культуровідповідності потребує визнання того, що становлення людини відбувається через засвоєння нею певних навичок і форм життєдіяльності під впливом сім’ї та суспільства (створюється певна со- ціокультурна програма розвитку особистості). Таким чином може відбуватися осмислення взаємозв’язку між культурою та освітою.
Кожна людина є «людиною культури», власної специфічної культури, яка змінюється в часі й просторі.
♦ Спробуйте, наприклад, осмислити себе як носія певної культури і поміркуй - те над поняттям «творча особистість».
Творча особистість виявляє себе в тому, що вона переймає і засвоює елементи іншої культури, осмислює їх і перероблює в елементи власної культури. Розгортаються процеси освіти й самоосвіти, відбувається саморух особистості як явища культури.
У науці склалося уявлення про культуру як специфічний світ, який створює людина, щоб підтримати себе у своєму штучному людському існу-
ванні; це необхідна складовалюдини, її друга природа, не менш важлива, ніж її біологія чи фізіологія. Не можна об’єктивно сказати щось про людину без осмислення суті її особистої культури і тих механізмів, які породжують її природу.
В освіті як явищі сучасної цивілізації відбувається орієнтація на індивіда, розвиток особистості. Поряд з цим існує проблема взаємозв’язку освіти й культури.
♦ Знайдіть цей взаємозв’язок з огляду на різні визначення культури. Поміркуйте також над поняттям «цивілізація», знайдіть приклади з історії цивілізацій і визначте проблему взаємозв’язку у поняттях «культура» й «цивілізація». Спробуйте описати свої роздуми у вигляді «есе» (відфр. essai — досвід, начерк, нарис) на тему: «Освіта: цивілізація чи культура?» [Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М., 1983. —
С. 1552].
Освіта як елемент культури
Освіта є специфічною сферою соціального життя. Вона передбачає створення зовнішніх і внутрішніх умов для розвитку індивіда (дитини й дорослого у їхній взаємодії, а також в автономному режимі) у процесі освоєння цінностей культури. Тому освіта є синтезом навчання та учіння, індивідуальної пізнавальної діяльності, виховання й самовиховання, розвитку й саморозвитку, дорослішання й соціалізації. У метафоричному звучанні освіта визначається як творіння образу Людини в індивіді. Осмисленню поняття «освіта» допомагають знання курсу «Педагогіка» (загальна й дошкільна). На цьому підгрунті досягається усвідомлення мети, змісту і технології педагогічного супроводження образотворчої діяльності дошкільнят як елемента освіти.
У навчанні та самостійному учінні відбувається опанування технологічних навичок, набуття знань. У вихованні й самовихованні приймаються традиційні і випрацьовуються власні системи цінностей.
Виховання в широкому значенні є процесом спеціально організованого передавання від покоління до покоління соціально-культурного досвіду і створення умов для вияву внутрішньої мотивації дитини. У вузькому значенні виховання — це конкретна діяльність дорослого щодо включення дитини у конкретні ситуації життя спільноти, формування умов для її внутрішнього зростання.
Усі ці процеси неподільні, саме тому в парадигмі особистісно-орієнто- ваної педагогіки освіта розглядається як багаторівневий простір, як складні процеси, що створюють умови для саморозвитку особистості.
Освіченість у новому розумінні виступає якрозвинутість різноманітних здібностей системного характеру і високий ступінь їхньої продуктивності («вростання дитини в культуру», за висловом психолога JI. Виготського).
Освіта в контексті культури (у взаємозв’язку з культурою, як явище та феномен культури) передбачає орієнтацію на загальнолюдські цінності, світову й національну духовну культуру, гуманітаризацію свого змісту, опанування гуманістичних технологій освіти й виховання, створення у дошкільних освітніх закладах сприятливого середовища для розвитку особистості, здатної до творчої самореалізації в сучасній освітній соціокультурній ситуації.