Семінар 2. Гуманістична історіографія
1. Філософсько-методологічні основи гуманістичної історіографії (антропоцентризм, ставлення до провіденціалізму, середньовічної та античної історіографії, поняття історичного часу)
2. Історико-соціологічні теорії ХVІ – ХVІІ ст. Теорії “природного права” і “суспільного договору” та їх інтерпретація в історичних концепціях
3. Російська історична думка в ХV – ХVІ ст. Теорія “Москва – Третій Рим”
4. Російська історична думка в ХVІІ ст. Пізнє літописання. Позалітописні твори. Вплив ідей гуманізму
Методичні рекомендації:
Перш за все потрібно звернути увагу на фактори, які сприяли розвитку гуманістичної думки, філософії, а на її тлі і гуманістичної історіографії. З’ясувати, чому саме Італія стала батьківщиною гуманістичної історіографії.
Чітко виділити основні ознаки гуманістичної історіографії і її основні відмінності від історіографії середньовіччя. Пояснити, чому історіографія доби гуманізму є донауковою історіографією.
З’ясувати основні риси теорії “природного права” та “суспільного договору” і її вплив на подальший розвиток суспільної думки в цілому і історіографії (в різних країнах), зокрема. Порівняти погляди Дж.Локка і Ф.Бекона, Г.Гроція та Т.Гоббса.
Виділити основні напрямки розвитку історичної думки в Росії у ХVІ – ХVІІ ст., з’ясувати причини виникнення низки теорій походження Російської держави та форм історичних творів. З’ясувати основну проблематику творів офіційного та публіцистичного характеру.
Джерела та література:
Джерела:
1. Боден Ж. Метод легкого познания истории / Пер. М.С.Бобковой. – М.: Наука, 2000. – 412 с.
2. Бэкон Ф. История правления короля Генриха VІІ. – М.: Наука, 1990. – 323 с.
3. Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів. – К., 1970. – 517 с.
4. Валла Л. Об истинном и ложном благе. О свободе воли / Пер. с лат. В.А.Андрушко. – М.: Наука, 1989. – 474 с.
5. Макиавелли Н. Государь. – М., 1991.
6. Макиавелли Н. История Флоренции. – М., 1974.
7. Мак’явеллі Н. Флорентійські хроніки. Державець. – К.: Основа, 1998. – 492 с.
8. Мор Т. Утопія. – К.: Дніпро, 1988. – 207 с.
9. Петрарака Ф. Сочинения философские и полемические. – М.: РОССПЕН, 1998. – 477 с.
Література:
1. Алпатов М.А. Русская историческая мысль и Западная Европа (ХVІІІ – п. пол. ХІХ вв.). – М., 1985.
2. Баткин Л.М. Итальянское Возрождение в поисках индивидуальности. – М., 1989.
3. Бичко А. Нікколо Мак’явеллі та його епоха // Мак’явеллі Н. флорентійські хроніки. Державець. – К.: Основа, 1998. – С. 5 - 22.
4. Бобкова М.С. Жан Боден и его трактат “Метод легкого познания истории” // Боден Ж. Метод легкого познания истории / Пер. М.С.Бобковой. – М.: Наука, 2000. – С. 332 - 360.
5. Брагина Л.М. Социально-этические взгляды итальянских гуманистов. – М., 1963.
6. Бурлацкий Ф.М. Загадка и урок Николо Макиавелли. – М.. 1977.
7. Вайнштейн О.Л. Западноевропейская средневековая историография. – М.; Л., 1964.
8. Гутнова Е.В. Историография истории средних веков. – 2-е изд. – М., 1985.
9. Зимин А.А. Пересветов и его современники. – М., 1958.
10. Историография истории России до 1917 г. – Т.1. – М.: Владос, 2004.
11. История русской литературы Х – ХVІІ вв. / Под ред. Д.С.Лихачева. – М., 1980.
12. Кассирер Э. Индивид и космос в философии Возрождения // Кассирер Э. Избранное: Индивид и космос. М; Спб.: Университетская книга, 2000.
13. Клосс Б.М. Никоновский свод и русские летописи ХVІ – ХVІІ вв. – М., 1980.
14. Косминский Е.А. Историография средних веков. – М., 1963.
15. Коплстон Ф. История средневековой философии. М., 1996.
16. Неретина С. С. Верующий разум. К истории средневековой философии. Архангельск, 1995.
17. Очерки истории исторической науки в СССР. – Т.1. – М., 1955.
18. Переписка Ивана Грозного с Андреем Курбским / Отв. ред. Д.С.Лихачев. – Л., 1979.
19. Репина Л.П., Зверева В.В., Парамонова М.Ю. История исторического знания. – М., 2006.
20. Семенов Ю. Гуманистическая историография. Снова Н.Макьявелли // Скепсис [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://scepsis.net/library/id_1295.html
21. Святець Ю.А., Топка Р.В. Історіографія всесвітньої історії. – Дніпропетровськ, 2007.
22. Шапиро А.Л. Историография с древнейших времен до 1917 г. – М.: Высшая школа, 1993.
Семінар 3. Просвітницька історіографія в Росії
- Філософсько-методологічні основи просвітницької історіографії
- Концепція історичного процесу в творах В.М.Татіщева
- Історичні погляди М.В.Ломоносова
- Раціоналістичні тенденції в історичних творах М.М.Щербатова та І.М.Болтіна
Методичні рекомендації:
Насамперед звернути увагу на передумови розвитку історичної думки та історичних знань у ХVІІІ ст. Роль “освіченого” абсолютизму в поширенні просвітництва. Основні вектори просвітницької філософської думки (антифеодалізм та антиклерикалізм).
З’ясувати причини занепаду традиційно-просвітницької історіографії і намагань сформулювати філософію історії. Звернути увагу на уявлення просвітників про суспільний устрій, виникнення приватної власності і держави. Розуміння просвітниками історичного процесу.
Виділити основні етапи розвитку просвітницької історичної думки в Росії. Зазначити її особливості. Звернути увагу на особливості розуміння історичного процесу В.М.Татіщевим, М.В.Ломоносовим, М.М.Щербатовим, І.М.Болтіним.
Джерела та література:
Джерела:
1. Вольтер. История Карла ХІІ, короля Швеции, и Петра Великого, императора России / Пер. и комент. Д.Соловьева. – СПб., 1999. – 304 с.
2. Гельвеций К.М. Сочинения: В 2 т. –М.: Мысль, 1973. – Т.1. – 1974. – Т.2.
3. Гельвецій К.М. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К.: Основа, 1994. – 416 с.
4. Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. – М.: Наука, 1977. – 703 с.
5. Гиббон Э. История упадка и разрушения Римской империи: В 7 т. – СПб.: Наука, 1999 – 2000.
6. Гольбах П. Галерея святых. – К.: Політвидав України, 1987. – 335 с.
7. Дидро Д. Сочинения: В 2 т. – М.: Мысль, 1986. – Т.1. – 1991. – Т.2.
8. Кант И. Сочинения: В 6 т. – М.: Мысль, 1963 – 1966.
9. Монтескье Ш.Л. О духе законов. – М.: Мысль, 1999. – 672 с.
10. Руссо Ж.-Ж. Избранные сочинения: В 3 т. – М., 1961.
11. Татищев В.Н. Избранные произведения. – Л., 1979.
Література:
1. Азаркин Н.М. Монтескье. – М., 1988. – 128 с.
2. Алпатов М.А. В.Н.Татищев и западноевропейская история // Проблемы истории общественной мысли и историографии. – М., 1976.
3. Алпатов М.А. Русская историческая мысль и Западная Европа в ХVІІ – п. пол. ХVІІІ в. – М., 1976.
4. Алпатов М.А. Русская историческая мысль и Западная Европа (ХІІІ – п. пол. ХІХ в.). – М., 1985.
5. Алексеев-Попов В.С. О социальных и политических идеях Жан-Жака Руссо // Жан-Жак Руссо. Трактаты. – М., 1969.
6. Асмус В.Ф. Иммануил Кант. – М.: Наука, 1973.
7. Барг М.А. Эпохи и идеи: Становление историзма. – М., 1987.
8. Виндельбанд В. От Канта до Ницше: История новой философии в ее связи с общей культурой и отдельными науками. – М., 1998. – 496 с.
9. Гринишин Д.М. Иммануил Кант. – Л., 1976.
10. Дербов Л.А. Исторические взгляды русских просветителей второй половины ХVІІІ в. – Саратов, 1987.
11. Зеньковский В. В. История русской философии. М., 2001.
12. Кузьмин А.Г. Татищев. – М., 1987.
13. Пештич С.Л. Русская историография ХVІІІ в. – Л., 1961 – 1971.
14. Сидоренко О.В. Историография IX −XX вв. отечественной истории (Учебное пособие). − Владивосток, 2004. − 299 с.
15. Очерки истории исторической науки в СССР. – Т.1. – М., 1955.
16. Историография истории России до 1917 г. – М., 2004.
17. История русской философии / Под ред. М. А. Маслина. М.: Республика, 2002.