Тема 2. Гуманістична історіографія
Соціально-політичні умови розвитку історіографії ХV – ХVІІ ст.
Реформація та контрреформація. Великі географічні відкриття. Науково-технічна революція ХVІ – ХVІІ ст.
Історичні джерела світогляду гуманістів. Антропоцентризм гуманістичного світогляду. Початок секуляризації історичних знань. Запровадження поняття історичного часу. Історична біографістика та її відмінність від середньовічної агіографії. Гуманісти про завдання і функції історії та історичних знань. Ж.Боден і його трактат “Метод легкого засвоєння історії”. Зародження історико-філологічної критики джерел.
Гуманістична історіографія в Італії. Здобутки гуманістичної історіографії у Франції. Особливості німецького гуманізму та історичної думки. Гуманістична історіографія слов’янських народів.
Розвиток ідей раціоналізму та їх вплив на історичну думку. Теорії “природного права” та “суспільного договору” та їх інтерпретація в історичних концепціях. Вплив природничих наук на розвиток методів вивчення історії. Критика ідей провіденціалізму. Протистояння гуманістично-раціоналістичної та традиційно-провіденціалістської течій. “Ерудитські” школи.
Посилення впливу церкви і держави на розвиток історичних знань у Росії. Історико-релігійна концепція “Москва – Третій Рим”. Позалітописна історіографічна традиція.
Змістовий модуль ІІІ
Тема 1. Історіографія ХVІІІ ст. Просвітництво
Передумови розвитку історичної думки та історичних знань у ХVІІІ ст. “Освічений” абсолютизм і його реформи. Раціоналістичні, матеріалістичні та атеїстичні тенденції у Просвітництві.
Занепад традиційно-провіденціалістської історіографії та критика теологічних концепцій історії у творах просвітників. Способи створення філософії історії. Раціоналізм та історичний детермінізм у просвітницькій історичній думці. Погляди просвітників на людину, суспільний устрій, виникнення приватної власності та держави. Подальша розробка та поширення теорії “суспільного договору” (Ж.Ж.Руссо). Роль географічного фактору в історії (Ш.Монтеск’є).
Початок перетворення історії в наукову дисципліну та розширення тематики історичних досліджень. Початок вивчення економічної і соціальної історії, культури, побуту та звичаїв народу.
Особливості та основні тенденції розвитку просвітницької історіографії у різних країнах світу.