Не бачачи майбутнього, Лєрмонтов звертає свій погляд до вітчизняної історії. В образах минулого він шукає ідеал і життєву опору. Поет захоплюється героями бою
під Бородіном у Вітчизняній війні 1812 року («Бородіно»):
Да, были люди в наше время,
Не то, что нынешнее племя.
Богатыри — не вы!
Любов’ю до Росії, до вітчизни перейнятий вірш «Родина». Це один із найвизначніших творів російської лірики XIX століття. Його безпосередня тема — навіть не сама любов до батьківщини, а міркування про «дивність» цієї любові. Поет холодний до того, що завжди було предметом поетичної наснаги. «Не шевелят» у ньому «отрадного мечтанья» ні слава Росії («купленная кровью»), ні «заветные преданья» російської старовини. Він любить «разливы рек ее, подобные морям», безбережні ліси, «дымок спаленной жнивы», селянські хати з різьбленими ставнями вікон — усе те, що дороге серцю росіянина і що є уособленням Росії народної.
Лермонтов звертається до природи як до одухотвореної краси, як до джерела духовних сил і щиросердного спокою. Про це вірш «Когда волнуется желтеющая нива» (1837). Але в образах природи поет часто передає трагізм життя («Тучи»), найтонші порухи людської душі («На севере диком») і філософські міркування («Выхожу один я на дорогу»). Поет захоплюється не тільки російською природою, але і природою Кавказу, що він полюбив з дитинства, коли бабуся привозила його на лікування («Кавказ», «Дары Терека»).Близька і дорога Лермонтову тема любові і дружби. Для поета любов — широке поняття. Це і любов до рідної землі («Родина»), і любов до батька («Ужасная судьба отца и сына…»), і жагуча любов до жінки («Нет, не тебя так пылко я люблю…», «А. О. Смирновой» та ін.).
Але навіть у віршах про любов завжди є незабутня лермонтовська іронія і лермонтовський сум.
Люблю в тебе я прошлое страданье
И молодость погибшую мою.
Або:
Что ж делать?.. Речью неискусной
Занять ваш ум мне не дано…
Все это было бы смешно,
Когда бы не было так грустно…
Творчий шлях Лермонтова триває трохи більше десяти років. Але за цей короткий час він устиг сказати неповторне слово в російській поезії.