Для підприємства «ЧИСТА» розрахунок середньої тривалості фінансового циклу має такий вигляд

Дата: 2025-06-14; Просмотры: 1

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

Наведені в таблиці дані дозволяють зробити досить цікаві висновки. В XX року тривалість фінансового циклу компанії була досить короткою. У наступному році все стало якось набагато гірше: на три дні збільшився період обороту дебіторської заборгованості й товарно-матеріальних засобів. І це було б ще нічого, якби на цьому фоні не скоротився період обороту кредиторської заборгованості. Це, зрозуміло, привело до “вимивання” грошей з підприємства. До речі, про це свідчить також і звіт про рух грошей. Підприємство стало відчувати потребу в залученні додаткових грошей для фінансування оборотних коштів.

7.4 Аналіз ліквідності

Показники ліквідності покликані продемонструвати ступінь платоспроможності компанії по короткострокових боргах. Зміст цих показників складається в порівнянні величини поточних заборгованостей підприємства і його оборотних коштів, які покликані забезпечити погашення цих заборгованостей.

Коефіцієнт поточної ліквідності (іноді говорять «коефіцієнт покриття») являє собою відношення поточних активів до поточних зобов'язань:

.

Цей показник демонструє захищеність власників поточних боргових зобов'язань від небезпеки відмови від платежу. Передбачається, що чим вище цей коефіцієнт, тим кращі позиції короткострокових кредиторів. Кредитори по довгострокових зобов'язаннях також зацікавлені в цьому, тому що нездатність заплатити короткострокові борги може привести компанію до банкрутства, і тоді істотно підвищується ймовірність непогашення довгострокових зобов'язань.

З іншої сторони високий коефіцієнт поточної ліквідності може означати, що менеджмент працює недостатньо вміло. Це може свідчити про наявність невикористовуваних коштів, надлишкових товарно-матеріальних запасах, які перевищують поточні потреби, і про нераціональну кредитну політику, що може привести до надмірного кредитування й наявності безнадійних боргів.

У компанії «ЧИСТА» відбулося істотне збільшення коефіцієнта поточної ліквідності:

Головна причина такого росту ліквідності полягає в збільшенні дебіторської заборгованості й товарно-матеріальних запасів з одночасним зменшенням кредиторської заборгованості, що особливо виявилося на кінець XZ року. Таку зміну варто вважати позитивною з погляду зростання ліквідності й платоспроможності підприємства. Спостерігаючи подібну динаміку, потенційний кредитор переймається довірою стосовно підприємства, як можливому позичальникові коштів. У той же час, підприємство, маючи зменшувану динаміку короткострокових заборгованостей, головну частину якої становить кредиторська заборгованість, мабуть, зазнає труднощів зі своїми постачальниками, які істотно скорочують строк відстрочки платежу або, що ще гірше, змушують підприємство розплачуватися переважно “живими” грошима за поставки відразу ж по факту їхнього одержання. Ця обставина змушує підприємство шукати нові джерела фінансування, які можуть бути більш дорогими в порівнянні з вартістю надаваного комерційного кредиту.

Коефіцієнт швидкої ліквідності - це більш тверда оцінка ліквідності підприємства. Цей коефіцієнт також називається “кислотним тестом”, і він розраховується з використанням тільки частини поточних активів – грошових коштів, легко реалізуємих цінних паперів і дебіторської заборгованості, які зіставляються з поточними зобов'язаннями:

.

Основна концепція полягає в тому, що цей показник допомагає оцінити, наскільки можливо буде погасити поточні зобов'язання, якщо стан підприємства стане дійсно критичним. При цьому виходять із припущення, що товарно-матеріальні запаси взагалі мають слабку ліквідну вартість. Для того, щоб правильно оцінити даний коефіцієнт, необхідно встановити якість цінних паперів і дебіторської заборгованості. Покупка, що не викликає довіри до цінних паперів і збільшує кількість сумнівних дебіторів, може створити сприятливе враження при розрахунку коефіцієнта швидкої ліквідності. Але велика ймовірність того, що при продажі таких цінних паперів компанія зазнає збитку, а дебіторська заборгованість не буде виплачена взагалі або ж буде погашена через досить великий проміжок часу, що рівноцінно невиплаті.

7.5. Аналіз рентабельності

Показники рентабельності дозволяють дати оцінку прибутковості бізнесу стосовно суми використовуваного капіталу. Дана група показників формується в залежності від фокусу інтересу керівника. Виходячи із цілей аналізу, формуються відповідні компоненти показника: величина прибутку (чиста або операційна) і величина активу або капіталу, які породжують цей прибуток. Показники рентабельності мають сенс англійського терміна «Return on …», що буквально означає «віддача від ...», наприклад, «віддача від використання власного капіталу». У нашому варіанті це буде звучати як «рентабельність власного капіталу». Нижче наведені три показники, які, як правило, перебувають у сфері інтересу власника й керівника.

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання тільки власних джерел фінансування підприємства. Даний показник має загальноприйняту абревіатуру ROE від англійського вираження Return on Equity. При розрахунку цього показника використовується чистий прибуток підприємства в сполученні з величиною власного капіталу підприємства. Розрахунок здійснюється за формулою:

.

Для підприємства «ЧИСТА» рентабельність власного капіталу має наступні значення:

Відзначається сильне зниження рентабельності власного капіталу, головною причиною якого є зниження прибутковості продажів. Інтерпретація наведеної вище динаміки рентабельності активів дозволяє керівництву підприємства зробити наступний висновок: якщо в XX року на кожну гривню власних засобів підприємство приносило в середньому 15,4 копійку прибутку, то в XY року тільки 10,75 копійок. І це є досить тривожним симптомом діяльності підприємства.

Рентабельність використовуваного капіталу (або рентабельність чистих активів) ROCE (Return on Capital Employed) розраховується шляхом зіставлення чистого прибутку підприємства, скорегованого на величину процентних платежів по довгострокових заборгованостях, із середньою величиною капіталу компанії протягом року. Зміст цього показника складається в аналізі ефективності використання капіталу компанії. Під капіталом тут розуміється зазначена в балансі сума власного капіталу й довгострокових зобов'язань. Те ж саме може бути отримане шляхом вирахування із суми активів величини короткострокових заборгованостей. Для розрахунку даного показника використовується формула:

,

де чисті активи - це різниця між сумарними активами й поточними зобов'язаннями. Чисті активи компанії в точності збігаються із сумою капіталу компанії (власного й позикового).

Пояснимо походження чисельника цієї формули. Справа в тому, що при формуванні активів використовуються два фінансових джерела - позиковий і власні засоби. Процентні платежі за використання позиковими засобами включаються в число валових витрат, у той час як дохід акціонерів (інвесторів) виплачується із прибутку у вигляді дивидендів або залишається на підприємстві, будучи реінвестований у додаткові активи. У той же час, при формуванні активів ми не розрізняємо, який долар прийшов у складі позикових засобів, а який - був внесений власником підприємства в момент покупки акцій. Суть показника рентабельності використовуваного капіталу заключається в характеристиці того, наскільки ефективно була використана кожна грошова одиниця. З цієї причини ми повинні виключити з розгляду доходи, які є винагородою власникам капіталу, як власного, так і позикового. Але винагорода власникам позикового капіталу вже була врахована при розрахунку чистого прибутку. Тому ми повинні виключити із чистого прибутку величину процентних платежів, виплачених до податку на прибуток. Цим і пояснюється поява додаткового члена в чисельнику формули для визначення рентабельності активів. Варто підкреслити, що зазначені в даній формулі процентні платежі мають відношення тільки до довгострокових зобов'язань.

Для компанії «ЧИСТА» розрахунок рентабельності використовуваного капіталу приводить до наступних значень: