Розділ 7. Фінансовий аналіз діяльності підприємства
7.1. Інструментарій фінансового аналізу.
7.2. Аналіз прибутковості.
7.3.Аналіз оборотності.
7.4 Аналіз ліквідності
7.5. Аналіз рентабельності
7.6 Аналіз структури капіталу
7.7. Аналіз вартості бізнесу
7.8. Контрольні питання та завдання для самостійного рішення
Одним з найважливіших завдань підприємства в процесі реалізації інвестиційної стратегії є забезпечення фінансової стійкості його функціонування. Своєчасний та якісний аналіз фінансового стану надає достовірні, переконливі та узагальнюючі результати для прийняття рішень щодо розробки та впровадження необхідних проектів з урахуванням поточного стану та перспектив фінансового розвитку.
Суть розділу – обгрунтування методичних аспектів фундаментальної діагностики та оперативного моніторингу поточної діяльності підприємства для цілей підготовки інвестиційних рішень.
Вивчаючи даний розділ, студенти повинні знати:
-методичний інструментарій фінансового аналізу;
- схему групування системи фінансових показників та методи їх розрахунку;
а також уміти:
- здійснювати розрахунки показників, характеризующих фінансовий стан підприємства;
- робити адекватні аналітичні висновки щодо фінансового стану підприємства та перспектив його розвитку.
7.1. Інструментарій фінансового аналізу.
Важливим завданням фінансово-економічного аналізу є побудова послідовного набору даних та вибір такої системи показників, яка була б спроможна найбільш ефективно оцінити ті чи інші економічні рішення, фінансовий стан підприємства, результати діяльності та перспективи розвитку бізнесу. В процесі планування здійснюється вибір тих інвестицій, які дадуть бажаний економічний результат. Наразі інвестиційна політика має проводитися в контексті загальної фінансової та виробничої політики підприємства. Завданням фінансово-економічного аналізу в такій системі є відображення численних взаємозв’язків між її елементами для формування єдиної узгодженої політики. Тобто, в процесі інвестиційного проектування не можна обмежуватися аналізом самого проекту як такого, його необхідно розглядати в контексті всієї господарської системи підприємства.
На рисунку 7.1 представлено складові інструментарію фінансового аналізу підприємства, які будуть нами розглянуті.
Рис 7.1. Інструментарій фінансового аналізу підприємства
Зупинимося коротко на змісті кожної зі складових. Безпосереднє використання даних фінансової звітності є першим етапом структурного упорядкування фінансової інформації у вигляді звітних форм. Чи можна зробити докладний аналіз підприємства за допомогою цих даних? Принципово, так. Але для цього необхідний певний аналітичний досвід. Споживачем результатів аналізу є вище керівництво підприємства, якому, як свідчить практика, необхідна якась більш узагальнено представлена й лаконічна система даних. У той же час одержати відповіді на деякі уточнюючі питання можна тільки на підставі первинних фінансових звітів. Це, по-перше, сума основних і оборотних коштів підприємства, величина його заборгованостей і власного капіталу. Далі, звіт про прибуток надає дані про величину операційного й чистого прибутку. І, нарешті, який є результат грошових потоків від операційної, інвестиційної й фінансової діяльності зі звіту про рух грошових коштів.
Вертикальний і горизонтальний аналіз фінансової звітності є наступною стадією упорядкування фінансової інформації. Його зміст надзвичайно простий. У горизонтальному аналізі зіставляються (в абсолютному й процентному співвідношенні) основні статті балансу, звіту про прибуток і звіт про рух грошових коштів за декілька періодів. Визначаються обсяги та напрямки зміни показників, тенденції. Цей метод ще називають аналізом трендів (тенденцій).
У вертикальному аналізі всі дані фінансових звітів представляються у відносному (процентному) вираженні, визначається питома вага окремих статей та здійснюється їх співставлення. Ці два види аналізу дозволяють представити звітні форми в більш корисному для прийняття рішення вигляді.
Третій інструментарій фінансової діагностики – це традиційний набір фінансових коефіцієнтів, або Ratio Analysis. Схема групування системи показників, яка сфокусована за ознакою операційної діяльності і орієнтована на вартість бізнесу, ілюструється на рис.7.2.
Рис. 7.2. Структура фінансових показників підприємства
Система фінансових коефіцієнтів - це спосіб узагальнити велику кількість фінансових даних і порівняти результати діяльності різних фірм. Самі по собі фінансові коефіцієнти допомагають власникам компанії, її керівництву сфокусувати увагу на слабких і сильних сторонах діяльності компанії. Переважна більшість фінансових показників носить характер відносних величин, що дозволяє порівнювати підприємства різного масштабу діяльності. Для проведення аналізу потрібно мати повний фінансовий опис підприємства за визначену кількість періодів (років або місяців).
Загальна кількість фінансових показників, що використовуються для аналізу діяльності підприємства досить велика, їх можна нарахувати більше сотні. З метою більш впорядкованого розгляду й аналізу фінансових показників їх прийнято підрозділяти на групи. Такий поділ можна зробити різними способами. Ми будемо використовувати групи показників, представлені на рис.7.2, а саме:
1. Показники прибутковості
2. Показники управління активами (оборотності)
3. Показники ліквідності
4. Показники рентабельності
5. Показники структури капіталу
6. Показники вартості бізнесу.
Надалі ми будемо послідовно давати характеристику основним фінансовим коефіцієнтам. По кожному коефіцієнту буде наведена розрахункова формула, проведений розрахунок значення цього коефіцієнта для конкретного приклада і зроблена інтерпретація отриманої кількісної величини. Як приклад вихідних даних будуть, як і раніше, використовуватися баланс і звіт про прибуток компанії «ЧИСТА».
7.2. Аналіз прибутковості.
Показники прибутковості в сукупності повинні оцінити результативність компанії в частині валового, операційного й чистого прибутку. Коефіцієнт зміни валових продажів по своїй суті не є показником прибутковості, він тільки демонструє ріст продажів, як потенційне джерело одержання додаткового прибутку. Розрахунок даного показника здійснюється за формулою:
Особливістю використання даного показника є вплив інфляції. Інфляція спотворює його значення, тому що розмір виручки за поточний рік у порівнянні з попереднім містить інфляційний компонент. Варто мати на увазі, що інфляція є об'єктивним відображенням економічних закономірностей поточного періоду, тобто її присутність закономірно позначається на зміні показників підприємства. У деяких випадках підприємство може навіть “заробити” на інфляції. І в цьому сенсі використання формули без коректувань на інфляцію має сенс.