1 2 3 4 / 5 4 5

Методи перевірки фінансової звітності

Дата: 2025-05-25; Просмотры: 4

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Методи	Розкриття
Формальна перевірка	полягає у візуальній перевірці правильності записів усіх реквізитів звітності та виявленні наявності самостійних змін у встановлених формах звітності, необумовлених виправлень, підчисток, наявності підписів
Аналітична перевірка	полягає у виявленні суттєвих відхилень, вивчення яких за допомогою наскрізних тестів дозволяє встановити факти помилок та порушень, що призводять до перекручення звітності. Визначаються ті ділянки звітності, де аудиторський ризик є найбільшим, тобто де можливість шахрайства або наявність помилок в обліку та звітності для цього клієнта є найбільш ймовірними
Перевірка по суті та розрахункова перевірка показників звітності	полягає у встановленні достовірності показників звітності. Перевіряється правильність складання фінансової звітності (ФЗ), а саме: заповнення адресної частини; визначення виду діяльності підприємства; заповнення звітності за формами: наявність усіх передбачених показників, відсутність підчисток, виправлень тощо. Здійснюється логічний аналіз показників звітності з метою визначення ділянки у звітності із найбільш вірогідною можливістю виявлення шахрайства та помилок.
Перевірка по суті та розрахункова перевірка показників звітності	Залежно від цього визначаються ті операції та майно, які мають бути перевірені більш детально, і ті, щодо яких можна покластися на інформацію клієнта; здійснюється перевірка та співставлення взаємоузгодженості показників, які відображені у різних формах звітності Здійснюється також арифметична перевірка: узгодженості показників, відображених у різних формах ФЗ; узгодженості показників, відображених у формах ФЗ та в Головній книзі; узгодженості показників, відображених у регістрах обліку та зведених і первинних документах. Встановлюється суттєвість виявлених відхилень у показниках фінансової звітності

Особливості аудиту правильності складання Балансу (аудиторські прийоми) наступні:

Дані статей балансу на початок періоду повинні відповідати даним балансу на кінець попереднього періоду. У випадку зміни наступного балансу на початок року порівняно зі звітними даними за попередній рік мають бути надані відповідні письмові пояснення.

Дані статей балансу на кінець звітного періоду повинні бути обґрунтовані результатами інвентаризації.

Суми статей балансу за розрахунками з фінансовими, податковими органами, установами банків мають бути звірені з ними і тотожними.

Дані кінцевого балансу повинні відповідати оборотам і залишкам за рахунками Головної книги на кінець звітного періоду.

Дані балансів на початок і кінець року мають бути порівняльними. Будь-які розбіжності в методології формування однієї й тієї ж статті повинні бути письмово пояснені.

При перевірці Звіту про фінансові результати необхідно застосовувати такі аудиторські процедури:

Перевірка наданого Звіту на арифметичну точність.

Складання пробного Звіту про фінансові результати (на підставі робочих документів з інших розділів аудиту).

Порівняння пробного Звіту про фінансові результати з наданим на перевірку та аналіз відхилень.

Перевірка розрахунку прибутковості акцій.

Перевірка відповідності даних Звіту про фінансові результати в частині даних за відповідний період минулого року.

У разі зміни показників унаслідок виправлення помилок минулих періодів – ретельна перевірка характеру помилок, їхнього впливу на звітність, адекватність внесених змін.

Узгодження певних показників Звіту про фінансові результати з даними балансу.

При здійсненні аудиту загальних документів підприємства аудиторська фірма повинна виділити для себе щонайменше чотири напрями перевірки:

1) аудит установчих документів,

2) аудит формування статутного капіталу,

3) аудит розрахунків із засновниками,

4) аудит оподатковування при формуванні статутного капіталу і при розрахунках із засновниками.

Перший напрям передбачає перевірку юридичних основ на право функціонування економічного суб’єкта відповідно до чинного законодавства. Другий напрям – це перевірка правильності та своєчасності формування статутного капіталу. Третім є перевірка правильності формування статутного капіталу, проміжних і остаточних розрахунків із засновниками (учасниками). Четвертий – це перевірка нарахування і виплати податків та інших обов’язкових платежів, які виникли за розрахунками із засновниками (учасниками).

Під час аудиторської перевірки економічного суб’єкта аудитор повинен провести аудит установчих документів не тільки на відповідність чинному законодавству, а й на наявність і повноту відомостей, які дозволяють:

1) здійснювати діяльність економічного суб’єкта;

2) проводити розрахунки;

3) виконувати зобов’язання;

4) формувати статутний та інший капітал;

5) уточнювати розрахунки із засновниками;

6) визначити правові та податкові наслідки угод тощо.

Крім того, необхідно пам’ятати, що отриману під час експертизи установчих документів інформацію аудитор може використовувати при перевірці інших ділянок і операцій обліку. Тому аудиторові у своїх робочих документах варто визначити вплив отриманої інформації на формування думки при складанні аудиторського висновку достовірності звітності.

Під час експертизи установчих документів необхідно встановити:

-структуру керування економічним суб’єктом і повноваження керівників усіх рівнів при прийнятті відповідних управлінських рішень;

-своєчасність внесення змін в установчі документи (якщо вони були);

-види діяльності економічного суб’єкта;

-засновників економічного суб’єкта;

-розмір статутного капіталу і частки кожного засновника;

-адекватність методів оцінки внесених засновниками часток у статутний капітал у натуральній і нематеріальній формах;

-своєчасність внесення засновниками своїх часток до статутного капіталу;

-розмір і вид внесення засновниками своїх часток до статутного капіталу;

-правильність оформлення документів по внесках до статутного капіталу;

-організаційно-правову форму економічного суб’єкта (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю і т. д.);

-чи належить до малих підприємств економічний суб’єкт, що перевіряється;

-чи передбачено в статуті здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

-чи визначено рахунки, які має право відкривати економічний суб’єкт в установах банків;

-чи передбачено в статуті створення резервного й додаткового капіталу;

-чи має право економічний суб’єкт створювати на території України і за кордоном філії та інші структурні підрозділи, виділені на самостійний баланс;

-наявність чинної ліцензії на здійснення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства;

-порядок розподілу прибутку, що залишився в розпорядженні економічного суб’єкта за підсумками року після сплати обов’язкових платежів;

-правильність нарахування доходів засновникам і акціонерам, порядку утримання податку з доходів фізичних осіб;

-правильність оформлення бухгалтерської документації та складання бухгалтерських проведень з формування статутного капіталу;

-відповідність записів у первинних документах записам у регістрах бухгалтерського обліку по рахунках і відповідність даним звітності.

Експертизу облікової політики, як правило, необхідно проводити на етапі ознайомлення з діяльністю підприємства і вона має передувати всім іншим етапам аудиторської перевірки. Тому аудитор насамперед повинен з’ясувати, чи має підприємство Наказ (розпорядження) керівника про облікову політику на підприємстві.

Термін «облікова політика» зустрічається в основних документах з нормативного регулювання бухгалтерського обліку, що свідчить про важливість і значимість цього елемента.

Основні положення облікової політики стосуються різних аудиторських документів.

Аудитори повинні звертати увагу на правильність формування і використання економічним суб’єктом положень з облікової політики і їхню відповідність П(С)БО. Отже, завдання аудитора – проаналізувати й оцінити як загальні, так і конкретні елементи облікової політики і відобразити все це в аналітичній частині висновку (Додаток Р).

До основних елементів облікової політики можна віднести організаційні, технічні й методичні.

Для проведення експертизи основних елементів облікової політики доцільно розробити шаблоновий варіант і подати його в таблиці. Після заповненні таблиці здійснюється аналіз зафіксованих у ній даних і робляться відповідні висновки. За даними аналізу аудитор може зробити висновки про загальний рівень облікової політики, що застосовується економічним суб’єктом.

Основні помилки, що зустрічаються при аудиті облікової політики організації:

-відсутність в організації єдиної облікової політики;

-відсутність в обліковій політиці окремих положень, що мають важливе значення для організації системи бухгалтерського обліку;

-помилки у визначенні ставок податків і внесків;

-здійснення господарських операцій і наявність бухгалтерських записів (проводок), що суперечать законодавчим, нормативним та іншим документам, які регулюють діяльність даної організації (установчі документи, рішення акціонерів тощо).

Аудиторська фірма "Аудитор – Л"

Глобинська районна спілка споживчих товариств

План

аудиту грошових коштів у касі та інших коштів

Глобинської райспоживспілки

За період 01.01.2011 – 31.12.2011

В термін з 01.03.2012 по 16.03.2012

№ з/п	Завдання аудиту	Термін проведення	Виконавці	Примітки
1	Оцінка облікової політики щодо обліку грошових коштів в касі та інших коштів	01.03.2012 р.	Чередник В. О.
2	Порівняння показників звітності та їх оцінка щодо обліку грошових коштів в касі та інших коштів	02.03.2012 р.	Шамало С. Ю.
3	Порівняння показників звітності з даними синтетичного та аналітичного обліку	03.03.2012 р.	Шамало С. Ю.
4	Перевірка правильності віднесення грошових коштів в касі та інших коштів до групи рахунків 30 «Каса»,33 «Інші кошти»	05.03.2012 р.	Чередник В. О.
5	Ознайомлення з матеріалами інвентариза-ції грошових коштів в касі та інших коштів	06.03.2012 р.	Шамало С. Ю.
6	Аналіз операцій щодо надходження гро-шових коштів в касу та інших коштів	07.03.2012 р.	Чередник В. О.
7	Аналіз операцій щодо вибуття грошових коштів з каси та інших коштів	12.03.2012 р.	Шамало С. Ю.
8	Узагальнення матеріалів аудиту	13-16.03. 2012 р.	Чередник В. О.

___________ ____________________________

(підпис) (розшифровка підпису)

01.03.2012 р.

Програма аудиту є набором інструкцій для асистентів аудитора, що виконують аудиторську перевірку, а також засобом контролю за виконання роботи. Єдиної програми аудиту не існує – кожна аудиторська фірма або аудитор розробляють її самостійно для кожного об’єкта аудиту і вона залежить від багатьох факторів. У процесі аудиту до неї можуть вноситися зміни. Але складена програма має бути зрозумілою і доступною для всіх (від асистента до керівника підприємства).