Розрахунок впливу факторів, пов’язаних із забезпеченістю торговельною мере­жею та трудовими ресурсами на зміну товарообороту Глобинської райспоживспілки за 2011 рік

Дата: 2025-05-25; Просмотры: 4

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

ВСТУП

Навчання у вищому навчальному закладі забезпечує надання нашій державі молодих кваліфікованих фахівців у певній галузі. Одним із головних завдань підвищення якості підготовки фахівців є всебічне вдосконалення професійної та практичної підготовки. Задля вирішення цього завдання, яке пов’язане з інтеграцією теоретичної та практичної підготовки фахівців студенти направляються на проходження практики на підприємства торгівлі, закупівель, ресторанного господарства, промисловості, банківські установи, акціонерні товариства незалежно від організаційно-правової форми власності.

Метою виробничої практики є розширення, поглиблення, систематизація та закріплення теоретичних знань та практичних навичок і вмінь, необхідних для майбутньої фахової діяльності.

Завданнями практики є:

- здійснення згідно з наказом ректора ВНЗУ ПУЕТ у складі інвентаризаційної комісії інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у відповідному підрозділіВНЗУ ПУЕТ;

- ознайомлення з сучасними формами та методами організації обліково-аналітичної та контрольної роботи на підприємствах різних форм власності і господарювання;

- надбання вмінь та навичок за напрямками майбутньої професійної діяльності при вирішенні науково-практичних, інформаційно-пошукових та інших завдань;

- самостійне виконання усіх видів розрахунків, аналітичних, звітних та планових робіт, що входять до обов’язків бухгалтера, з подальшим формуванням кваліфікованих висновків і підготовкою відповідних управлінських рішень;

- ознайомлення з використанням сучасних інформаційних технологій в організації обліково-аналітичної роботи;

- набуття інформаційних та методичних навичок наукових досліджень, вмінь здійснення системних комплексних розробок на межі різних дисциплін та їх впровадження в практику;

- набуття досвіду ділових відносин;

- формування здатності до прийняття оптимальних управлінських рішень;

- надбання досвіду розробки пропозицій щодо поліпшення діяльності та фінансового стану підприємства;

- виховування внутрішньої потреби постійного оновлення і збагачення професійних знань та творчого їх застосування у практичній діяльності.

Виробнича практика проводиться на протязі трьох тижнів, місцем її проходження є Глобинська районна спілка споживчих товариств, що знаходиться за адресою: Україна, Полтавська область, м. Глобине, вул. Карла Маркса, 186.

Отже, виробнича обліково-аналітична практика є закріпленням теоретичних знань, які були отримані в процесі навчання, формування професійних знань, тощо. Становлення бухгалтера як такого визначається не лише знаннями теоретичних основ, а й практичних навичок.

УЧАСТЬ У РІЧНІЙ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ВНЗУ ПУЕТ

Однією з основних вимог, що ставляться до бухгалтерського обліку, єдостовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не піддаютьсяповсякденному обліку. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність у такому способі, який би забезпечив можливістьвзяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації.

Отже, інвентаризація є способом виявлення (з наступним обліком) господарських засобів і джерел їх формування, не оформлених поточноюдокументацією, для забезпечення достовірності показників обліку і звітності університету.

Здійснюється інвентаризація шляхом перевірки в натурі наявності майна(господарських засобів) університету і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто лишки або нестачі (якщо вони малимісце), які оформляють відповідними документами і відображають в обліку.

Загальні питання порядку проведення інвентаризації визначені в інструкції по інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальнихцінностей, грошових коштів і документів та розрахунків. Згідно з цим документомв ВНЗУ ПУЕТ проводиться інвентаризація.

Методика проведення інвентаризації матеріальних цінностей містить у собі перелічені далі елементи: визначення об'єкта інвентаризації;утворення інвентаризаційної комісії; інструктаж інвентаризаційної комісії;робота на місці зберігання цінностей; добір розписки.

Складання інвентаризаційного опису цінностей за місцями зберігання: придатних для використання; не придатних для використання.

Визначення загального результату: складання загального висновку; передавання інвентаризаційних описів до бухгалтерії; складання порівняльної відомості; визначення кінцевого результату; складання висновку головним бухгалтером; передавання цінностей у підзвіт матеріально відповідальній особі; відбиття результату інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.

Отже, інвентаризація цінностей — складний бухгалтерський процес.

Розглянемо окремі найважливіші елементи методики проведення інвентаризації матеріальних цінностей з погляду загальної теорії бухгалтерського обліку.

На кожному підприємстві для проведення інвентаризації створюється центральна інвентаризаційна комісія в такому складі: голови (заступник керівника підприємства) і членів комісії (головний бухгалтер, представник громадської організації та інші працівники апарату). Ця комісія відповідає за своєчасну і якісну інвентаризацію. На місцях зберігання товарно-матеріальних цінностей за потребою створюються робочі інвентаризаційні комісії, які під керівництвом центральної комісії зобов’язані у присутності матеріально відповідальної особи виявити і підрахувати в натурі фактичну наявність всіх цінностей. Результати інвентаризації записують до інвентаризаційного опису встановленої форми.

Перед початком інвентаризації від матеріально відповідальної особи беруть розписку в тому, що всі документи на оприбуткування і витрачання цінностей здано до бухгалтерії і ніяких неоприбуткованих чи несписаних цінностей у неї немає.

Якщо серед цінностей, які інвентаризуються, є предмети, що не належать підприємству, а тимчасово зберігаються в ньому, їх також слід про інвентаризувати і внести до інвентаризаційного опису, а в примітці зазначити, що вони не належать підприємству. На виявлені при інвентаризації зіпсовані чи непридатні матеріальні цінності складають акт, в якому зазначають ступінь непридатності, а також причини й осіб, з вини яких були зіпсовані цінності.

Інвентаризаційні описи підписує робоча інвентаризаційна комісія і матеріально відповідальна особа, яка до підпису має зазначити, що матеріальні цінності, перелічені в цій відомості, прийняті на відповідальне зберігання і жодних претензій до інвентаризаційної комісії у неї немає. Підписані інвентаризаційні описи здають для перевірки до бухгалтерії.

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Ефективне досягнення мети функціонування Глобинської райспожив-спілки в процесі своєї діяльності досягається шляхом застосування основних складових системи управління, а саме: планування, органі­зації, мотивації і контролю. Однією з функцій ефективної системи уп­равління є забезпечення задовільних умов для реалізації поставлених цілей. Для того, щоб досягти успіху у підприємницькій діяльності, забезпечити стабільність на ринку в умовах конкуренції, необхідно постійно проводити аналітичну роботу в усіх сферах діяльності під­приємства, в усіх його структурних підрозділах з метою з’ясування та проведення оцінки позитивних та негативних моментів. Така ситуація обумовлена перш за все тим, що лише ті суб’єкти господарювання, які володіють навичками та використовують в своїй роботі аналітичні дослідження, можуть уникнути необґрунтованого ризику при прий­нят­ті управлінських рішень та швидко адаптуватися до вимог ринко­во­го середовища.

Проведення об’єктивної оцінки результатів фінансово-господар­ської діяльності, визначення розмірів відхилень від стандартизованих параметрів, з’ясування факторів, що зумовлюють такі відхилення, ви­явлення резервів підвищення ефективності функціонування і вико­рис­тання ресурсів підприємства та розробка шляхів щодо їх мобілізації визначають необхідність проведення економічного аналізу у вигляді комплексного і взаємопов’язаного дослідження процесів і явищ гос­по­дарської діяльності підприємств, об’єднань та їх структурних підроз­ділів, визначення на цій основі причинно-наслідкових зв’язків і тен­денцій розвитку з метою обґрунтування й оцінки ефективності управ­лінських рішень за встановленими критеріями господарювання.

Економічний аналіз виступає складовою системи управління, ос­кільки виконує роль зв’язної ланки між суб’єктом управління (сукуп­ність органів управління) і об’єктом управління (господарська діяль­ність), які перебувають у постійній взаємодії. Специфіка економічного аналізу полягає в тому, що він безпосередньо не здійснює регулю­вання господарських процесів, а є необхідним етапом управлінської діяльності.

У сучасних умовах господарювання зростає роль економічного аналізу, що зумовлено наступними причинами:

· змінюються механізм господарювання, принципи та методи уп­равління;

· з’являються нові методології та організації аналітичних до­слід­жень;

· створюються нові форми господарювання;

· необхідним є встановлення основних закономірностей розвитку підприємства, виявлення зовнішніх і внутрішніх факторів, під­вищення ефективності діяльності у зв’язку із обмеженістю та зрос­танням вартості сировини, підвищенням науко- і капітало­місткості виробництва.

Для економічного аналізу використовують різноманітні джерела інформації. Потреба в конкретних матеріалах залежить від періоду, що аналізується, цільової спрямованості та завдань економічного аналізу.

Склад, зміст та якість інформації, яка залучається для проведення аналізу, мають визначальну роль у забезпеченні його дієвості. Аналіз не обмежується тільки економічними даними, а широко використовує технічну, технологічну та іншу інформацію.

У процесі проведення економічного аналізу (особливо при оцінці фінансового стану підприємства) широко використовуються:

– фінансова звітність: Баланс (ф. № 1), Звіт про фінансові результати (ф. № 2), Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3), Звіт про власний капітал (ф. № 4), Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5), Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (ф. № 6);

– статистична звітність: Звіт про товарооборот (ф. № 1-торг), Звіт про товарооборот, залишки у торговельній мережі та мережі ресторанного господарства (ф. № 3-торг), Звіт про наявність торговельної мережі та мережі торговельного господарства (ф. № 7-торг), Звіт про основні показники діяльності підприємства (ф. № 1-підприємництво), Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (ф. № 1-Б), Звіт з праці (ф. № 1-ПВ), Звіт про використання робочого часу (ф. № 3-ПВ), Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках (ф. № 3-ПН), Звіт про капітальні інвестиції (ф. №2-інвестиції), Звіт про інвестиції в основних капітал (капітальні вкладення) (ф. № 1-інвестиції), Звіт про рух основних засобів, амортизаційні відрахування (ф. № 11-ОЗ).

3. Позаоблікові джерела інформації:

• офіційні нормативні документи, якими підприємство зобов’язане користуватися у своїй діяльності – закони України, укази Президента, постанови Уряду та місцевих органів, методичні рекомендації міністерств та відомств;

• матеріали, акти, висновки внутрішнього та зовнішнього аудиту, ревізій, перевірок діяльності податковими службами, кредитних установ, територіальних агентств з фінансового оздоровлення тощо, лабораторного та лікарсько-санітарного контролю, професійних консалтингових фірм, друку, ЗМІ, Інтернету, регіональних відділів статистики, особистих контактів з виконавцями;

• господарсько-правові документи (договори, рішення арбітражу, судових органів тощо);

•технічна і технологічна документація;

•спеціальні обстеження (хронометраж);

•доповідні записки, листування з контрагентами;

•реклама.

Комплексне використання перерахованих джерел інформації та правильне їх поєднання в процесі економічного аналізу дозволяють всебічно та глибоко вивчити всі сторони діяльності та повніше виявити резерви економічного та соціального розвитку.

Основну масу матеріальних благ, що використовуються для особистих потреб, населення отримує через торгівлю. Кількісна та якісна характеристики товарної маси, яка переходить із сфери виробництва в сферу споживання, відповідно закону товарного обігу, знаходить своє відтворення в показниках товарообороту.

Аналіз товарообороту та контроль за досягненням розроблених планів виступають не тільки в якості інструмента оцінювання діяльності персоналу підприємства, насамперед – для прийняття необхідних заходів з коригування товарної стратегії підприємства, його асортиментної, цінової, маркетингової політики, політики закупівлі.

Товарооборот торговельного підприємства здійснюється в різноманітних видах та формах. Залежно від специфіки операцій з купівлі-продажу товарів товарооборот поділяється на: роздрібний, оптовий та торговельно-посередницький. Одним з ефективних способів достатньо глибоко проаналізувати процеси товарообороту та ті зміни і фактори, котрі відбуваються в процесі реалізації товарів саме на роздрібних підприємствах і впливають на ефективність його діяльності є факторний аналіз.

Оскільки одним з ключових елементів проведення такого аналізу є товарооборот, то слід відмітити, що фактори, котрі здійснюють вплив на зміну роздрібного товарообороту, ділять на зовнішні (попит споживачів на товари, пропо­зиція товарів на ринку, ціни на товари, діяльність конкурентів на спо­живчому ринку, рівень життя та реальні грошові доходи населення, що обслуговується, соціально-демографічні фактори та інше) та внутрішні (фактори, пов’язані з товарними ресурсами; з чисельністю працівників, організацією та продуктивністю праці; з ви­користанням основних засобів)

Кіль­кіс­на оцінка впливу окремих факторів проводиться методом ланцюгових підстановок на базі моделей зв’язку факторів та обсягу товарообороту підприємства.

Для зручності проведення розрахунків впливу факторів на обсяг товарообороту, вони об’єднані в такі групи: фактори, пов’язані із забезпеченістю торговельною мережею та трудовими ре­сурсами; фактори, пов’язані зі змінами цін та фізичного обсягу реалізованої продукції фактори, пов’язані із за­без­печенням товарними ресурсами та їх використанням; фактори, пов’язані з чисельністю населення та його грошо­вими доходами;.

Працівники торгових підприємств повинні сприяти появі нових товарів, залучати їх до товарообороту, впливати на асортимент і якість товарів, що виробляються промисловими і сільськогосподарськими організаціями. Безпосередньо спілкуючись з населенням в процесі продажу, торгові працівники виявляють об'єм і характер споживчого попиту, впливають на формування товарного потоку, що направляється в роздрібну торгівлю.

Чисельність торгових працівників - важливий показник торгівлі. Число

працівників, робочих місць в торгівлі зростає у зв'язку з відкриттям нових магазинів, підвищенням культури обслуговування. Проте ефективність роботи торгових організацій залежить від раціональної організації праці і підвищення його продуктивності. В якості продуктивності праці в торгівлі застосовується сума товарообороту на одного працівника. Підвищення товарообороту на одного працівника можна позитивно оцінити тільки у тому випадку, якщо це не супроводжується погіршенням якості обслуговування покупців.

До факторів, пов’язаних із забезпеченістю торговельною мере­жею та трудовими ресурсами, належать: кількість торговельних під­приємств; чисельність робітників в розрахунку на одне торго­вельне підприємство; кількість відпрацьованих днів та коефіцієнт змінності, продуктивність праці працівників торгівлі. Таку залеж­ність можна відобразити у наступному вигляді:

РТ = Кп·Рср·ПП, (1)

де РТ – роздрібний товарооборот;

Кп – кількість торговельних підприємств;

Рср – чисельність робітників в розрахунку на одне торго­вельне підприємство;

ПП – продуктивність праці працівників.

Роздрібний товарооборот на Глобинській райспоживспілці у 2011 році порівняно з 2010 р. зріс на 313,9 тис. грн. Розрахуємо вплив факторів, пов’язаних із забезпеченістю торговельною мере­жею та трудовими ресурсами на збільшення роздрібного товарообороту (табл. 1).

Методом ланцюгових підстановок встановлюємо вплив факторів, пов’язаних із забезпеченістю торговельною мере­жею та трудовими ресурсами на величину товарообороту:

∆РТ=РТ2011-РТ2010= 4004-3690,1=313,9;

∆РТКп=Р^І-Р₀=3564,78-3690,1=-125,32;

∆РТДср=Р^ІІ-Р^І =2376,52-3564,78=-1188,26;

∆РТПП=Р1-Р^ІІ=4004-2376,52=1627,48.

Таблиця 1

Розрахунок впливу факторів, пов’язаних із забезпеченістю торговельною мере­жею та трудовими ресурсами на зміну товарообороту Глобинської райспоживспілки за 2011 рік

Розрахувавши вплив факторів на зміну товарообороту Глобинської райспоживспілки, можна сказати, що у 2011 році порівняно із 2010 р. роздрібний товарооборот вцілому збільшився на 313,9 тис. грн. або на 8,5%, у тому числі: за рахунок того, що кількість торговельних підприємств зменшилася на 7 одиниць або на 26,9% роздрібний товарооборот зменшився на 125,32 тис. грн.; за рахунок зменшення кількості робітників у середньому на одне торговельне підприємство на 1 чоловіка або на 33,3% роздрібний товарооборот зменшився на 1188,26 тис. грн.; за рахунок підвищення продуктивності праці на 11,61 тис. грн. або на 18,6% роздрібний товарооборот збільшився на 1627,48 тис. грн.

Збільшення обсягу роздрібного товарообороту потребує відповідного приросту обсягів торговельної мережі (площі) або визначення шляхів та засобів раціональнішого використання наявної матеріально-технічної бази. Можливості використання наявної матеріально-технічної бази дуже різноманітні. Це впровадження нових форм та методів продажу товарів, раціоналізація товарної викладки та потоків покупців, розширення продажу фасованих товарів, раціональне використання торгового обладнання, застосування тари-обладнання тощо.

До факторів, пов’язаних з наявністю матеріально-технічної ба­зи, належать: кількість торговельних підприємств, загальна торгова площа, середня торгова площа на одне підприємство, роздрібний то­варооборот на один метр квадратний.

Для визначення впливу на обсяг товарообороту зазначених факторів таку залежність можна відобразити у наступному вигляді:

РТ = Кп·ТП^1п·РТ^1м2, (2)

де Кп – кількість торговельних підприємств;

ТП^1п– середня торгова площа на одне підприємство;

РТ^1м2– роздрібний товарооборот на один метр квадратний.

Роздрібний товарооборот на Глобинській райспоживспілці у 2011 році порівняно з 2010 р. збільшився на 313,9 тис. грн. Розрахуємо вплив факторів, пов’язаних з наявністю матеріально-технічної ба­зи на зміну роздрібного товарообороту (табл. 2).

Методом ланцюгових підстановок встановлюємо вплив цих факторів на величину товарообороту:

∆РТ=РТ2011-РТ2010= 4004-3690,1=313,9;

∆РТКп=Р^І-Р₀=2729,16-3690,1=-960,94;

∆РТТП^1п =Р^ІІ-Р^І =2366,07-2729,16=-363,09;

∆РТРТ^1м2=Р1-Р^ІІ=4004-2366,07=1637,93.

Таблиця 2