Докладніше: Пам'ятки архітектури Тернопільської області та Пам'ятки архітектури національного значення у Тернопільській області
На території Тернопільської області розташовано: 426 пам'яток археології (з них — 6 національного значення), 1673 пам'ятки історії (з них — 1 національного значення), 1315 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 180 національного значення), 164 пам'ятки монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 30 населених пунктів Тернопільської області: Бережани, Борщів,Бучач, Вишнівець, Гримайлів, Гусятин, Залізці, Заліщики, Збараж, Зборів, Золотий Потік, Козова, Копичинці, Коропець, Кременець, Ланівці, Мельниця-Подільська,Микулинці, Монастириська, Підволочиськ, Підгайці, Почаїв, Скала-Подільська, Скалат, Теребовля, Тернопіль, Товсте, Хоростків, Чортків, Шумське.[196]
Старе єврейське кладовище в Підгайцях
В області діє 962 кладовища, 14 — закритих. Є місця поховання євреїв, поляків, чехів, словаків, австрійців, німців та осіб інших національностей. Багато на території області є поховань учасників бойових дій періоду 1941–1944 років. Є 5 поховань (гробниць, каплиць, некрополів й мавзолеїв) XVII–XX століть, які внесені до державного реєстру національного і культурного надбання: Каплиця сім'ї Михайлівських на міському цвинтарі міста Чорткова, Усипальниця Сапігів (XVIII століття) у селі Більче-Золоте, Усипальниця Сапігів (XVIII століття) у селі Пилатківці, гробниця Марцеліни Даровської (XVII–XVIII століть) у селіЯзлівець, Мавзолей Понінських (XIX століття) у селі Нирків та Єврейський некрополь XV—XX століть у місті Підгайці[197].
На території Тернопільщини зосереджено близько 85 дерев'яних храмів[198], ще 2 храми — церкву із села Соколів Бучацького району[199] та церкву із села Зелене Гусятинського району, а також дерев'яну дзвіницю із села Кут-Товсте Гусятинського району перенесено у скансени Львова та Києва[200].
· 
Карта найкраще збережених дерев'яних церков (?)
· Церква Іоанна Богослова у Скориках, XVII століття
· 
Церква Петра і Павла, село Урмань, 1688 року
· Вознесенська церква вЧорткові, 1630 року
Засоби масової інформації[ред. • ред. код]
Від 1994 року в області зареєстровано 385 видань, регулярно виходить понад 60 газет і журналів, у тому числі 21 газета, співзасновниками яких є органи державної влади (ОДА — «Свобода», РДА — районні газети); 5 видань заснували релігійні структури — «Божий сіяч» (Тернопільсько-Зборівська архієпархія УГКЦ), «Христова скеля» (єпархіальне управління Бучацької єпархії УГКЦ), «Стяг» (релігійна громада євангельсько-лютеранського віросповідання), «Лампада Почаївська» (Почаївська духовна семінарія); 4 — газети вищих навчальних закладів («Медична академія» — ТДМУ), «Студентський вісник» (ТНПУ), «Університетська думка» (ТНЕУ),«Університетські вісті» (ТНТУ); 3 — партійні організації: «Наша Батьківщина» (обласна організація партії «Батьківщина») та ін. 3 — громадські організації — «Дзвін» (обласне товариство «Меморіал»), «Просвіта» (тижневик Гусятинської районної організації «Просвіта)», «Дзвони Лемківщини» (всеукраїнського товариства «Лемківщина»), в решті видань — засновники трудові колективи і комерційні структури. Найтиражніші газети — «Вільне життя», «Свобода», «Місто», «Нова Тернопільська газета», «РІА плюс», «У кожен дім». Більшість газет — інформаційно-рекламні.
У місті Тернополі працюють обласна державна телерадіокомпанія (телеканал «ТТБ», радіо «Лад» (71,03 MHz), обласне проводове радіо «Говорить Тернопіль»), дві комерційні телестудії («TV-4» та «ІНТБ»), а також дві комерційні радіостанції («УХ-радіо» (Українська хвиля), і «Радіо Такт»).
Туризм[ред. • ред. код]