Докладніше: Археологічні культури на території Тернопільської області
Мідний клин сокири добиенеоліту, знайдений у Великих Бірках
Територія, де тепер розташована Тернопільська область, давно обжита людьми. Сліди існування людини на її території сягають доби раннього палеоліту (понад 100 000 років тому)[56], про що серед інших свідчать знахідки поблизу Великого Глибочка[57] та Буглова[58]. У IV—II тис. до н. е. територію краю населяла землеробськатрипільська культура[59], пам'ятки якої були виявлені вперше саме на Тернопільщині 1822 року у печері «Вертеба»[60] за 74 роки до знаменитого відкриття Вікентія Хвойки у селі Трипілля. Нині в області відомо понад 300 поселень цієї культури, 122 з них внесено до державного реєстру[61].
У III—V століттях на території області проживали племена черняхівської культури, котрі належали до антського племінного союзу — ймовірних праукраїнців[62]. Серед близько 200 знайдених пам'яток і 50 поселень на Тернопільщині, найвідоміші могильник уЧернелеві-Руському[63] Тернопільського та поселення в Кобиллі Збаразького районів[64].
Княжий період[ред. • ред. код]
Докладніше: Теребовлянське князівство , Шумське князівство та Галицько-Волинське князівство
Збруцький ідол зіЗбручанського культового центру — осередку язичництва IX-XIII століть[65]
У IX столітті східнослов'янські землі об'єдналися в єдину державу Русь. Про інтенсивність заселення в цей час території області свідчать понад 300 давньоруських городищ та селищ, понад 100 некрополів X—XIII століть. 988 року Володимир Святославович запровадив у Русі державну релігію — християнство, тоді ж до Київської Русі увійшли землі білих хорватів — територія сучасної Галичини та Прикарпаття, в тому числі нинішня Тернопільщина. Територія сучасної області розподілялася між адміністративними одиницями — Галицької, Волинської і Київської землями, посадниками в яких були сини великого князя київського.
Наприкінці XI століття на території сучасної Тернопільщини виникли удільні князівства Теребовлянське та Шумське. У XII столітті Руську державу охопили численні війни між руськими удільними князями, одна з великих міжусобних битв відбулася в лютому 1154 року під Теребовлею. Згодом територія краю увійшла в Галицько-Волинське князівство[66]. Міста Теребовля і Шумськ перетворилися на значні політичні, економічні та культурні центри.
Під час татаро-монгольської навали більшість міст краю зазнали спустошення, проте 2 міста, Крем'янець і Данилів, єдині в усій Русі змогли вистояти, про що свідчить Галицько-Волинський літопис:
| …А коли [Батий] побачив, що Крем'янець і город Данилів неможливо взяти йому, то й відійшов од них»[67] |
Польсько-литовський період[ред. • ред. код]