Докладніше: Релігія Тернопільської області
«Фіґури» (скульптурні зображення Діви Марії) стали дуже поширеними в селах та містах краю після виходу греко-католицької церкви з підпілля та відновлення духовного центру в Зарваниці.
Типова «фігура» на символічній могилі борцям за волю України з селаУстя Борщівського району
За віросповіданням абсолютна більшість мешканців Тернопільської области — християни. На 1 січня 2010 року 46,2% релігійних громад належали до УГКЦ (3-тя в Україні після Львівської та Івано-Франківської областей), 16,8% до УАПЦ (1-ша в Україні), до УПЦ КП, УПЦ МП та РКЦ — 14%, 7,2% та 4,9% відповідно. Крім того, 9,3% релігійних громад відносять себе до різних течій протестантизму (головно п'ятдесятники, адвентисти, харизмати та інші), а 1,3% до Свідків Єгови[42]. Всього християнських храмів: УГКЦ — 572, УАПЦ — 290, УПЦ КП — 207, УПЦ МП — 117[43].
На території Тернопільської області діють 6 єпархій різних конфесій: Бучацька єпархія УГКЦ, Тернопільсько-Зборівська архієпархія УГКЦ, Тернопільска єпархія УАПЦ, Тернопільсько-Бучацька єпархія УПЦ КП, Тернопільсько-Крем'янецька єпархія УПЦ КП, Тернопільська єпархія УПЦ[44]. Історично зумовлено поділ області за традиційною приналежністю до православних та католицьких християнських конфесій: Крем'янецький, Шумський, Лановецький та північна частина Збаразького району є переважно православними, тоді як решта районів — греко-католицькими та римо-католицькими. Поділ збігається з російсько-австрійським кордоном 1793–1914 років, позаяк греко-католицька церква в Російській імперії була офіційно заборонена з 1838 року, на Волині і Правобережжі всі унійні церкви було насильно переведено в православ'я[45].
З Тернопільщиною пов'язане походження визначних релігійних діячів Йосипа Сліпого, Любомира Гузара[46] та папи Івана Павла II[47]. З уродженців краю в УГКЦ беатифіковані: єпископи Никита Будка[48] і Григорій Хомишин, отці Микола Конрад,Микола Цегельський, Віталій Байрак, Яким Сеньківський (обидва — ЧСВВ), Зиновій Ковалик (ЧНІ). У православній церкві одним із найшанованіших є преподобний Йов Почаївський[49]. Серед 40 нині діючих монастирів — чоловічий студитський Теодора Студита в Колодіївці (1995 р., перенесений з Риму, ігумен — Григорій Планчак), відомий оздоровленнями й екзорцизмом[50], а також як єдиний осередок «глаголяшів» в Україні[51].
У Галичині від XIV століття (перший католицький храм (костел) був збудований у Бучачі 1379[52] (або 1401 року) до вересня 1939 року була римо-католицька громада, чисельність якої постійно зростала (спочатку належали головно поляки, пізніше — частина українців), а на Крем'янеччині та Шумщині розвивалися протестантські течії, зокрема, у 1919 році в селі Биківці вперше на території України у середовищі селян-емігрантів зі США зародилося п'ятдесятництво[53]. Нині в області діє 105 громад християн віри євангельської (п'ятдесятників)[54], що робить цю конфесію однією з найвпливовіших на Волині, де вона переважно зосереджена.
До Голокосту на Тернопільщині були численні юдейські громади. Проте нині збереглися лише руїни синагог та поодинокі вцілілі храми, котрі використовуються для громадсько-адміністративних цілей[55].
Загальний вигляд комплексу Зарваницького духовного центру
Панорама Свято-Успенської Почаївської лаври
Історія[ред. • ред. код]
Докладніше: Історія Тернопільської області
Археологічні знахідки[ред. • ред. код]