Докладніше: Клімат Тернопільської області
Клімат Тернопільщини є помірно континентальним, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від −5 °C в січні до +19 °C в липні. Найвищі показники середньої температури повітря у липні характерні для південної частини області (+18,8 °С), найнижчі — для західної і центральної частин (+18 — +18,5 °С). У січні температура повітря у центральній частині нижча (-5,4 °С) від температури в інших частинах області, що зумовлено тим, що це найвища, безліса частина височини. Вітри (найчастіше північно-західні і південно-західні, найменше — північні і південні) характерні для всіх пір року, особливо для літа. Активна циклонна діяльність зумовлює велику кількість опадів, яка в середньому за рік становить 520—600 мм. Влітку часто буваютьзливи, нерідко — грози, іноді — град. Сніговий покрив — від 2-ї половини грудня до початку березня. Товщина — 8—10 см, максимуму досягає у 2-й декаді лютого[20].
В області виділяють три кліматичні регіони — надмірно зволожений Північний, Центральний (Холодне Поділля) з найкоротшим літом, найкоротшим безморозним періодом і найбільшою кількістю днів зі сніговим покривом та Південний (Тепле Поділля), для якого характерні найдовший безморозний період і раннє настання весни. З огляду на агрокліматичне районування, Тернопільщина належить до вологої, помірно теплої зони; основна частина території — до підзони достатнього зволоження ґрунту (гідротермічний коефіцієнт — 2,0—1,3, сума температур у градусах — 2400–2600) і лише південна частина (Борщівський і Заліщицький райони) — до Передкарпатського вологого, теплого району (гідротермічний коефіцієнт — 1,6—1,3, сума температур — 2400—2600)[21].
Флора і фауна[ред. • ред. код]
Докладніше: Флора Тернопільської області , Фауна Тернопільської області , Природно-заповідний фонд Тернопільської області та Заказники Тернопільської області
| 207 / 1368 |
| В області представлені 207 з 1368 видів фауни і флори, занесених до Червоної книги |
Рослинний і тваринний світ краю представлений лісовими та степовими видами, позаяк область розташована в лісостеповій зоні. У Тернопільській області росте близько 1200 видів вищих спорових і насінних рослин. Загальна площа лісового фонду Тернопільської області становить 199,3 тис. га, тобто 13,8% території області[22] (12-та в Україні[23]). На Тернопільщині зустрічаються рослини-релікти брусниця карликова, молочай багатобарвний, осока біла, осока низька, хвощ великий тощо[24].
В області зареєстровано 412 видів хребетних тварин, які належать до 242 родів, 97 родин, 37 рядів і 6 класів. Окремі класи нараховують:круглороті — 1 вид, риби — 45, земноводні — 11, плазуни — 10, птахи — 283, ссавці — 62. До Червоної книги України занесені: із ссавців — кіт лісовий, горностай, борсук, тхір степовий, рись, видра річкова, кутора мала та інші; птахів — беркут, лелека чорний, шуліка рудий, орлан-білохвіст, скопа, змієїд, пугач звичайний та інші; плазунів — мідянка, полоз лісовий та інші; риб — стерлядь, вирезуб[25]. На територіях та об'єктах природно-заповідного фонду Тернопільщини, який займає 8,73% всієї території області, охороняється 168 рідкісних та зникаючих видів рослин та 169 видів рідкісних тварин[26]. Найважливіші заповідні території — заповідник «Медобори», національний парк «Кременецькі гори», заказники державного значення Касперівський ландшафтний, лісовий Дача Галілея, Серетський гідрологічний, Чистилівський орнітологічний, Гермаківський та Хоростківський дендропарки та інші.
Природні ресурси[ред. • ред. код]
Відслонення в Дністровському каньйоніпоблизу села Синьків, Заліщицький район
Мінеральні ресурси Тернопільської області представлені кількома видами будівельної сировини, покладами ціннихмінеральних вод і торфу. Найкраще розвідані запаси вапняків для випалювання вапна (понад 182 млн т.), сировини дляцукрової промисловості[27] (вапняки — понад 101 млн т.), для виготовлення цементу (понад 97 млн т.)[28], камінь будівельний(понад 94 млн т.), а також сировина для грубої і будівельної кераміки (глини, суглинки), пісок будівельний). Є незначні запаситорфу (всього 78 родовищ), гіпсів та ангідритів, вапняків для меліорації, будівельної крейди, каменю облицювального іпиляного, сировини для керамзиту й аглопориту, скляної промисловості.
На Тернопільщині є поклади мінеральних вод типу «Нафтуся», сульфідних вод. Відомі також виходи бромних вод, хлоридно-натрієві розсоли, води без специфічних компонентів, природні столові води[29].
Поклади бурого вугілля в області належать до так званого Кременецького району Північно-Подільської буровугільної площі. Район об'єднує ряд родовищ у Кременецькому (Ридомиль-Дзвиняцьке, Шумське, Почаївське і Майдан-Антонівецьке, у1946–1950 роках розробляли шахти тресту «Львіввугілля»), Шумському та Зборівському районах[30]. 1960 року відкрито родовище самородної сірки поблизу села Конопківка, проте її запаси незначні[31]. Усього в області розвідано 257 родовищ, із них 97 розробляють.