Основні поняття: психосфера , наука, парадигма, наукова школа, лідер наукової школи, діахронічні методи, біохронічні методи, синхронічні методи, організаційні методи, історико-психологічне джерело.
Методичні вказівки: при виконанні завдань студентам необхідно проаналізувати загальні підходи до методологічного самовизначення психологічної науки, характеристики ідентифікації наукових шкіл загалом та у психології конкретно. Студенти мають засвоїти методи історико-психологічного дослідження, особливого значення надавши методам вивчення джерельної бази, наукових шкіл та напрямків у психології та методиці наукового вивчення ролі вченого у становленні психологічної школи.
Основна література:
1.Шевчук В.В. Історико-культурні передумови становлення Полтавської психологічної школи у ХVІІІ–ХХ століттях : монографія / В.В. Шевчук, М.-Л.А. Чепа. – Видавничій Дім «Слово», 2015. – 256 с. (С.12–80).
2. Марцинковская Т.Д. История психологии / Т.Д. Марцинковская. – М. : Издательский центр «Академия», 2007. – 544 с. (С.3–23).
3. Ждан А.Н. История психологии: от Античности до наших дней. - М. : Академический Проект, 2012. – 587 с. (С.4–28).
4. Роменець В.А. Історія психології: Стародавній світ. Середні віки. Відродження / В. А. Роменець. – К. : Либідь, 2005. – 916 с. (С.42–140).
Творчі завдання та проблемні ситуації:
Завдання 1. Заповніть таблицю, використовуючи знання про етапи становлення психологічної науки (зокрема, за Т. Д. Марцинковською).
| Етап становлення | Часовий проміжок | Період | Предмет вивчення | Домінуючі методи дослідження |
| донауко-вий | до VII-VI ст. до н.е. | міфологічні уявлення |
............. | немає |
| ................ вчення | ||||
| ..................... | VII-VI ст. до н.е. – кін. XVIII-поч. XIX ст. | Античність | душа як джерело .............. | методи філософії, медицини та ........... |
| Середньовіччя | ............. | метод .............. | ||
| Відродження та Новий час | Свідомість – її .............. і шляхи її ............. | інтроспекція та методи логіки – .........., .........., ......... | ||
| психологія як самостійна наука | початок ХІХ ст. – і дотепер | асоціативна психологія (кін. XVIII-поч. XIX ст. – сер. XIX ст. | Свідомість, що складається з відчуттів, уявлень і ........... | інтроспекція, логіка, методи ............. наук |
| ........ психологія, середина XIX – поч. XX ст. | Елементи психіки, ототожнювані головним чином з ....................... | ................... метод, а також інтроспекція | ||
| Методологічна криза ...-.....-ті роки XX ст. | Поява декількох предметів психології: елементи психіки, ............ психіки, ......... структури психіки та ............. поведінка | психоаналіз, ..............., експериментальні та інструментальні методи | ||
| психологічні школи, 40-60-ті рр.XX ст. | внутрішня сутність особистості | .................... | ||
| Сучасна психологія, ....-ті рр. - кінець XX ст. | Розвиток предмету психології в рамках окремих психологічних шкіл | Вдосконалення .................. методів дослідження психіки, поява різноманітних ............ методик |
Завдання 2. Вставте пропущені слова в наступні твердження:
1. Сучасна психологія перебуває у методологічній кризі, яка проявляється у ................... ; .................; ....................
2. М. Ярошевський, базуючись на трьохаспектному підході до науки, пропонує потрійне розуміння поняття „………”:
– …………… , що формує майбутніх дослідників за допомогою включення їх в певну ідейно-теоретичну та …………. традицію наукового дослідження;
– ……. -дослідницький колектив, яка представляє собою групу вчених, які спільно розробляють під керівництвом ……….вису нуту ним дослідницьку програму;
–……… на уці , що виникає завдяки встановленню певної традиції, яка охоплює цілий ряд учених і колективів .
3.У психології існує традиція виділяти наукові школи за географічним принципом (….., ….., ……., ……, ….., ……), ……… (школа Л. Виготського, Г. Костюка, В. Моляко, С. Рубінштейна, Д. Узнадзе) та …………….. (наукова школа соціальної психології; історії психології та психології вчинку; інженерної психології та психології праці; теорії практики психологічної оцінки тощо).
4.