Формула інтегрування частинами
Приклад:
= .
Деякі типи інтегралів, які зручно обчислювати методом інтегрування частинами:
1)
2)
3)
4)
5)
6) , де
- поліном (многочлен цілих степенів);
і
- дійсні числа.
7)
8)
9)
10)
11) , де
- многочлен.
Зауваження: інтеграли 7-11 беруться частинами в тому випадку, якщо немає похідної від логарифмів і від обернених тригонометричних функцій.
Правило позначення через “ u ” i “ dv ”
1. Для інтегралів 1-4 через “u” позначають множник P (х) а через “dv” – вираз, що залишився.
2. Для інтегралів 5-6 немає різниці, яку функцію позначити через “u” (оборотні інтеграли).
3. Для інтегралів 7-11 через “u” позначаються логарифми або обернені тригонометричні функції, а через “dv” - Q (x) dx.
Приклад 1) =
=
=
2)
3)
4)
Завдання додому
Конспект; [1] с. 336 – 342
[2] с. 256 - 266
Питання для самоконтролю
1. Метод безпосереднього інтегрування.
2. Метод підстановки (заміни змінної).
3. Метод інтегрування частинами.
Л Е К Ц І Я 21
Тема: Інтегрування раціональних дробів.
Мета: ознайомити з розкладанням правильного дробу на суму найпростіших, нтегруванням раціонального дробу, інтегруванням виразів, які містять квадратний тричлен.
Література: [1, с. 352-355]; [6, с. 358-364].
П Л А Н
1. Розкладання правильного дробу на суму найпростіших.
2. Інтегрування раціонального дробу.
3. Інтегрування виразів, які містять квадратний тричлен.
1. Означення. Відношення двох многочленів називається раціональним дробом.
де
і
- многочлени степеня m і n відповідно.
Якщо m<n , то дріб називається правильним.
Якщо m n , то дріб називається неправильним.
Приклад: 1) - правильний дріб.
2) - неправильні дроби.
3
Щоб знайти інтеграл від неправильного раціонального дробу, потрібно виділити цілу частину шляхом ділення чисельника на знаменник:
Щоб знайти інтеграл від правильного раціонального дробу, потрібно розкласти його на суму елементарних дробів.
Є чотири види елементарних правильних раціональних дробів.
І ІІ
ІІІ IV
- дійсні числа, а тричлен
не має дійсних коренів, тобто
.
Якщо знаменник правильного раціонального дробу розкладено на множники (а всякий многочлен з дійсними коефіцієнтами можна розкласти на лінійні та квадратні (з комплексними коренями) множники з дійсними коефіцієнтами), то такий дріб можна подати у вигляді суми простіших (елементарних) дробів, чисельники яких невідомі.
Якщо в розкладі знаменника на множники є множник
, де
- дійсний корінь, то елементарних дробів буде k такого виду:
,
, ...,
.
Якщо в розкладі знаменника є множник виду ( )
, то елементарних дробів буде l такого виду:
,
, ...,
Числа А1, А2, ..., Аk, М1, N1, M2, N2, …, Me, Ne потрібно знайти.
Знаходять ці числа (чисельники) одним із методів: 1) порівнювання коефіцієнтів; 2) окремих значень аргументу або комбінують ці два методи.
Приклад: Правильний елементарний дріб розкласти на суму елементарних дробів:
+
+
+
+
1) Метод порівнювання коефіцієнтів (або метод невизначених коефіцієнтів).
Суму елементарних дробів зводять до спільного знаменника.
Прирівнюють чисельники дробів лівої і правої частини рівності.
З попередньої тотожності складемо систему лінійних рівнянь при однакових степенях х; з цієї системи знайдемо невідомі чисельники елементарних дробів.
Приклад: Розкласти дріб на суму елементарних дробів.
Прирівняємо коефіцієнти при однакових степенях х, починаючи з х в старшому степені:
х2 0=А+В+С
х 1=5А+2В+С
вільні члени – 3=6А – 3В – 2С
2) Метод окремих значень аргументу.
Якщо корені знаменника дійсні і прості, то для обчислення А, В, С можна застосувати метод підстановки коренів знаменника.
2,3. Інтеграли від елементарних дробів.
І
ІІ
ІІІ =
=
=
Перший інтеграл буде дорівнювати
Другий інтеграл – табличний.
IV
Підстановкою зводиться до двох інтегралів:
Перший інтеграл обчислюється безпосередньо.
Другий - за рекурентною формулою.
Завдання додому
Конспект; [1] с. 342 – 354;
[2] с. 267 – 271.
Питання для самоконтролю
1. Розкладання правильного дробу на суму найпростіших.
2. Інтегрування раціонального дробу.
3. Інтегрування виразів, які містять квадратний тричлен.
Л Е К Ц І Я 22
Тема: Визначений інтеграл.
Мета: ознайомити з задачами, що приводять до поняття визначеного інтеграла, з означенням визначеного інтеграла та його властивостями, теоремою Ньютона-Лейбніца.
Література: [1, с. 365-385]; [6, с. 392-400].
П Л А Н
1. Задачі, що приводять до поняття визначеного інтеграла.