2. Взаємне розташування площин.
3. Рівняння прямої в R3 .
4. Взаємне розташування прямих, прямої та площини.
5 Аналітична геометрія в економіці.
1. Рівняння площини в просторі містить змінні х, у та z в першому степені
Розглянемо, який вид має рівняння площини. Нехай М1 (х1; у1; z1) –фіксована точка площини, М (х; у; z) – довільна точка площини (змінна)
z
![]() |
0 y
![]() |
x
Заданий вектор
= (А; В; С;)
= (А; В; С;) перпендикулярний площині. Він називається
нормальним вектором площини.
М (х; у; z)
М1 (х1; у1; z1)
(х-х1; у-у1; z-z1)
![]() | Рівняння площини, яка проходить через задану т. М1 |
Загальне рівняння площини
![]() | ![]() |
Для того, щоб побудувати площину в системі координат, потрібно знайти точки перетину її з осями координат.
Приклад: Побудувати площину 3х-у+2z-6=0
![]() |
Z 1) при х=0, у=0 2z=6
z=3
2) при х=0, z=0 3x=6
- 3 x=2
-6 - 0
| | | y 3) при x=0, z=0 –y=-6
2 y=-6
x
Дослідження загального рівняння площини.
z
![]() |
1)
площина | | Ох 0 у
x
![]() |
z
2)
площина | | Оy
0 y
x
3)
z
площина | | Оz
![]() |
0
y
![]() |
x
4) z
площина проходить через початок координат
![]() |
y
x
5)
площина проходить через вісь Ох
z
![]() |
0 y
x
6)
площина проходить через вісь Оу
z
![]() |
0 y
x
7)
площина проходить через вісь Оz
z
![]() |
0
y
8) x
9)
Рівняння площини у відрізках на осях.
![]() | ![]() |
z
с
у
х
1=(А1; В1; С1)
1) Площини можуть бути паралельними.
2=(А2; В2; С2)
![]() |
Якщо площини паралельні, то їх нормальні вектори колінеарні.
![]() | - умова паралельності площин |
2) Площини можуть бути перпендикулярними.
![]() |
2
![]() |
1
![]() |
![]() | - умова перпендикулярності площин |
3) Кут між площинами обчислюється як косинус кута між
4) Відстань від точки до площини.
М0 (х0; у0; z0) Ах+Ву+Сz+D=0 - площина
3. Довільна пряма в просторі розглядається як пряма перетину двох площин, тому рівняння прямої в загальному вигляді задається як система рівнянь площин:
Канонічне рівняння прямої.
=(m; n; p)
(х-х1; у-у1; z-z1)
М1 (х1; у1; z1) М (х; у; z)
![]() |
Рівняння прямої, яка проходить через дві задані точки.
М1 (х1; у1; z1) М2 (х2; у2; z2)
![]() |
4. Взаємне розташування прямих.
1 (1) (2)
1 =(m1; n1; p1),
2 =(m2; n2; p2)
Якщо прямі паралельні, то їх
напрямні вектори колінеарні
2
![]() | - умова паралельності прямих |
Перпендикулярні.
(1)
2 (2)
1
![]() | - умова перпендикулярності прямих |
3) Кут між двома прямими дорівнює куту між їхніми напрямними векторами 1 і
2 .
Взаємне розташування прямої та площини.
- пряма
- площина
1) Паралельні.
![]() |
|
- умова паралельності
прямої і площини
2) Перпендикулярні. ||
|
- умова перпендикулярності
прямої і площини
Завдання додому
1. Конспект, підготовка до практичного заняття.
2. [1] с. 84-93
Питання для самоконтролю
1. Рівняння площини в R3 .
2. Взаємне розташування площин.
3. Рівняння прямої в R3 .
4. Взаємне розташування прямих, прямої та площини.
5 Аналітична геометрія в економіці.
Л Е К Ц І Я 12
Тема: Функція однієї змінної. Границя функції
Мета: сформувати поняття функції, розглянути способи її задання; ознайомити границею змінної величини, нескінченно малими і нескінченно великими величинами, зв’язком між ними, границею функції, односторонніми границями.
Література: [1, с. 148-164]; [6, с. 205-218].
П Л А Н
1. Означення функції, способи її задання.
2. Границя змінної величини. Нескінченно малі і нескінченно великі величини, їх зв’язок.
3. Границя функції. Односторонні границі.
1. Якщо кожному елементу х з деякої множини Х за певним правилом ставиться у відповідність єдиний елемент у з множини У, то говорять, що у є функція від х і пишуть у=f (x).*
*Це означення належить М.І.Лобачевскому і Л.Діріхле.
х – незалежна змінна (або аргумент).
у – залежна змінна (або значення функції).
Множина Х називається областю визначення функції, множина У – область значень.
Способи задання функції.
1) Аналітичний (за допомогою формули).
при
2) Графічний (за допомогою графіка).
![]() |
у
у=х2
0 х
3) Табличний
х | -2 | -1 | 0 | 1 | 2 |
у | -8 | -1 | 0 | 1 | 8 |
4) Словесний
Функція Діріхле: f (x)=1, якщо х – раціональне число; f (x)=0, якщо х – ірраціональне число.
2. Нехай в деякому процесі змінна величина х наближається до числа , тоді говорять, що х прямує до
і пишуть
. Це значить, що починаючи з деякого значення, х приймає як завгодно близькі до числа
значення, але не рівні
. Тоді говорять, що число
є границею змінної величини х, і пишуть
=
Означення Число називається границею змінної величини х, якщо для довільного числа
>0, починаючи з деякого значення, всі наступні значення х задовольняють нерівність
.
Тобто, починаючи з деякого значення, всі наступні значення х попадають
в - окіл точки
і в процесі зміни залишаються в цьому околі.
0
х