2. Географічні досягнення стародавніх греків.
Урок № 2
Уявлення про Землю в давнину.
Подорожі епохи раннього Середньовіччя
Мета уроку: ознайомити учнів з історією пізнання Землі в давні часи й епоху Середньовіччя; показати, як змінювалися уявлення людини про форму й природу нашої планети; розповісти про перші карти; виховувати повагу до діяльності мандрівників, що здійснили внесок у пізнання Землі.
Обладнання: підручник, атлас, зошит для практичних робіт, фізична карта півкуль, глобус, портрети мандрівників, ілюстрації.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Очікувані результати: учні зможуть: називати імена учасників подорожей, географічних відкриттів, експедицій різних епох; добирати з різних джерел додаткову інформацію про пізнання й дослідження Землі; аналізувати карти маршрутів мандрівників та дослідників.
Географічна номенклатура: Азія, Памір, пустеля Гобі, Індія, Китай, Індійський океан, Цейлон (Шрі-Ланка).
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Вступне слово вчителя
Зазвичай, купуючи квиток на літак, пароплав або будь-який інший вид транспорту, людина сповнюється райдужних надій. Але якщо немає ні квитка, ні літака, ні надійного корабля, ні точних відомостей про країну? Тоді людина вирушає в невідомість і поринає у владу стихій, випадків, незнайомих людей, що говорять незрозумілою мовою. Тоді можна покладатися тільки на свої сили, волю та прихильність долі. Саме в такій ситуації перебували багато мандрівників Стародавнього світу й Середньовіччя.
(Учитель оголошує учням тему й очікувані результати уроку.)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Уявлення про Землю в давні часи.
2. Географічні досягнення стародавніх греків.
3. Плавання вікінгів.
4. Подорожі Марко Поло.
1. Уявлення про Землю в давні часи
Розповідь учителя
Сучасна географія добре вивчила нашу планету й готова поділитися з вами цією інформацією. Але так було не завжди: знання давніх людей про Землю обмежувалися відомостями про навколишні території, власним досвідом, впливом релігійних вірувань. Немає нічого дивного в тому, що давні жителі пустелі могли уявляти собі Землю у вигляді пустельних територій, а жителі гір — у вигляді гірських вершин і міжгірних долин. Якби хтось сказав їм, що Земля має форму кулі й на ній є не тільки пустелі або гори, але й океани, льодовики, непрохідні ліси, вони б подумали, що ця людина не сповна розуму.
Дійсно, протягом тривалого часу люди не здогадувалися про реальну форму й розміри Землі. Найчастіше вони уявляли нашу планету ділянкою суходолу у вигляді площини або півсфери, що з усіх боків оточена водою. Вавилонці бачили, що на південь від їхньої країни розміщене море, а на сході — гори. Тому їм і здавалося, що Земля — це величезна «світова» гора або височина, що нагадує перекинуту чашу, де суходіл з усіх боків омивається водою. Вони були переконані, що Вавилон розташований на захід від центральної частини землі-гори, а під землею перебуває Пекло, куди спускаються душі померлих. Давні індійці уявляли її у вигляді півсфери, що розташована на спинах трьох слонів, які стоять на черепасі. У Давньому Китаї існувало уявлення, що Земля має форму плоского прямокутника, над яким височіє кругле опукле небо, підперте стовпами. Коли розлючений дракон зігнув центральний стовп, Земля нахилилася на схід, тому всі річки в Китаї течуть на схід. Небо ж нахилилося на захід, тому всі небесні світила рухаються зі сходу на захід.
Запитання і завдання
1) Чому уявлення давніх людей про Землю були далекі від реальності?
2) Чим би ви пояснили уявлення про планету як ділянку суходолу у вигляді площини або півсфери, з усіх боків оточеної водою?
3) У чому ви вбачаєте особливості уявлень про Землю давніх індійців?
2. Географічні досягнення стародавніх греків
Розповідь учителя
Людство багато в чому завдячує відкриттям учених Стародавньої Греції. Вони не тільки описували світ, а й намагалися пояснити його устрій. Доказ кулястості Землі — одне з найзначніших досягнень античної науки. У ті далекі часи греки вже були досвідченими й спостережливими мореплавцями. Орієнтуючись за зорями і постійними вітрами, вони ходили на кораблях Атлантичним океаном, Середземним, Чорним та Азовським морями. Грецькі вчені творчо розвивали знання, запозичені в сусідніх народів — вавилонян, єгиптян, фінікійців, персів. За часів Стародавньої Греції з-поміж інших наук значного розвитку набула й географія.
Спочатку стародавні греки уявляли Землю у вигляді опуклого диска. Але поступово накопичуючи знання, вони дедалі більше наближалися до істини. Учені античності вважали, що світ гармонійний, ідеально влаштований, а найбільш ідеальне тіло — куля. Таким чином, наша планета має бути кулею.
Хто ж першим запропонував ідею про кулясту форму Землі? Учені ще не дійшли згоди в цьому питанні. Одні вважають автором ідеї математика Піфагора (бл. 570–500 рр. до н. е.), інші — філософа Парменіда (VI–V ст. до н. е.). Але довів це Арістотель. У трактаті «Про небо» він писав: «Спостереження за зорями доводять, що Земля має форму кулі. Варто трохи переміститися на північ або на південь, як картина зоряного неба змінюється: у різних районах ми бачимо не одні й ті самі зорі». Крім того, вчений звернув увагу на колоподібну тінь, що падає від Землі на поверхню Місяця під час місячних затемнень. Визнання кулястості Землі було грандіозним потрясінням базових уявлень про світ. Воно передбачало відмову від багатовікових традицій, освячених досвідом поколінь і релігією.
Запитання і завдання
1) Як змінювалися уявлення стародавніх греків про Землю?
2) Які докази кулястої форми Землі навів Арістотель?
3) Яке геометричне тіло ви б назвали найбільш досконалим (ідеальним, гармонічним) з точки зору його форми?
(Після обговорення школярі дійдуть висновку, що це куля.)
Розповідь учителя (продовження)
Приблизно так само міркував математик Піфагор, основою учення якого була світова гармонія. Представники його школи — піфагорійці — уважали кулю (сферу) найбільш досконалим геометричним тілом. Якщо люди живуть саме на Землі, тож вона обов’язково повинна мати найбільш досконалу форму. До того ж Земля у формі опуклого диска (щита) не гармоніювала зі сферичним небом.
Як бачите, ідея про кулясту форму Землі вперше була висловлена на основі теоретичних умовиводів. Іншими словами, в піфагорійців не було доказів того, що Земля має кулясту форму.
(Учитель ознайомлює учнів із зображеннями Землі на картах Ератосфена, Птолемея.)
Розквітом Стародавньої Греції вважається ІІІ — початок ІІ ст. до н. е. Саме в цей період жив Ератосфен (276–194 рр. до н. е.), якого часто називають «батьком географії». Саме він першим назвав географію географією.
У той час, коли існували різноманітні точки зору про розміри нашої планети, Ератосфен зміг досить точно обчислити окружність Землі. Він не тільки «обміряв» нашу планету, але й написав книгу «Географічні записки» і склав одну з перших карт світу.
Карта, створена рукою Ератосфена, до наших часів не збереглася. Але її змогли відтворити. І сьогодні ми знаємо, що земна поверхня на ній була розділена на кілька зон. Територію, освоєну людьми, Ератосфен розташував у північній частині.
Давньогрецький учений Птолемей систематизував усі відомі на той час географічні знання. На їхній основі він створив знамениту географічну працю «Посібник з географії» і склав 26 карт окремих ділянок земної поверхні, а також одну зведену карту світу. Птолемей визнавав кулястість Землі, однак помилково вважав, що її розміри значно менші, ніж насправді. У південній частині планети він розмістив невідомий материк, думаючи: якщо в північній частині планети багато суходолу, то й у південній також повинна існувати велика ділянка суходолу — Південний материк. В епоху Великих географічних відкриттів його називали Terra Аustralis Incognita — Південна Невідома Земля. Цю легендарну землю мореплавці безуспішно шукали протягом багатьох століть.
Запитання і завдання
1) Чи всі об’єкти, які зображені на сучасній карті півкуль, є на картах світу Ератосфена, Птолемея?
2) Яких об’єктів на цих картах немає?
3) Які географічні об’єкти на карті Птолемея позначені найбільш точно?
4) Як ви вважаєте, чому саме ці об’єкти?
5) Чому на картах немає Америки, Австралії, Антарктиди, Тихого океану?
3. Плавання вікінгів
Розповідь учителя
У VIII—IX ст. великих успіхів у мореплаванні досягли вікінги (нормани). Ці давньоскандинавські морські розбійники й торговці не боялися виходити в море під час шторму й піднімалися руслами річок у глиб суходолу, нерідко захоплюючи великі області. Зразки усної народної творчості — саги (героїчні народні сказання) свідчать: ці відважні й войовничі мореплавці відкрили найбільший острів Землі — Гренландію і побували в Північній Америці за 500 років до Х. Колумба. Проте у християнській Європі майже нічого не знали про мандрівки вікінгів та їхні відкриття, тому вони не вплинули ані на розвиток географічної науки, ані на розширення знань людей про різноманіття світу.
Запитання і завдання
1) Використовуючи фізичну карту півкуль, знайдіть райони світу, у яких побували вікінги.
2) Як ви вважаєте, які труднощі в них виникали під час цих далеких плавань?
Цікаві факти
У суперечці про те, хто першим висунув ідею про кулястість Землі, зазвичай віддають перевагу Піфагору. По-перше, у Парменіда це твердження міститься в тій частині його поеми «Про природу», де викладаються «думки смертних», а не його власні ідеї. По-друге, на відміну від Піфагора, що був його старшим сучасником, Парменід займався більш загальними питаннями й навряд чи прагнув до «революції» в астрономії. Піфагор же мав причини для цього. Примітно, що Парменід і деякі його сучасники були піфагорійцями. Саме їм належать і ранні гіпотези про рухливість Землі.
4. Подорожі Марко Поло
Розповідь учителя
У 1271 р. сімнадцятирічним юнаком Марко Поло разом з батьком і дядьком, венеціанськими купцями, вирушив до Китаю. Шлях був далекий і небезпечний, знадобилося чотири роки, щоб подолати тисячі кілометрів й, пройшовши через маловивчені області Азії, опинитися в Китаї. Згадуючи про перехід через «Дах світу» (так часто називають гірську систему Памір), венеціанець розповідав: «…в усі часи немає ані житла, ані трави; їжу потрібно нести із собою. Птахів тут немає через те, що високо й холодно». Оповідає мандрівник і про пустелю Гобі, розташовану в серці Азії: «А пустеля та, скажу вам, велика… Усюди гори, піски та долини; і немає ніякої їжі».
У Китаї Поло прожили довгі 17 років. Кмітливий та енергійний Марко служив у імператора, який відправляв європейця з дорученнями в різні райони своєї країни. Досить точно відомі два основних маршрути Марко Поло: один — уздовж приморської смуги на південь, інший — у східний Тибет і на північ Індокитаю. Подорожуючи Китаєм, допитливий венеціанець познайомився із природою та культурою загадкового велетня Сходу. У 1295 р. він повернувся в Європу, обігнувши морем Південну Азію і пройшовши суходолом через територію Південно-Західної Азії.
Про свої пригоди в малознайомих європейцям землях Марко Поло написав «Книгу про розмаїтість світу…». Часто її називають Книгою Марко Поло. Книга вийшла захоплююча й користувалася великою популярністю. Однак багато відомостей про чудові країни були сприйняті сучасниками з недовірою. Та і як європейцям повірити, наприклад, у те, що «чорні камені» можуть горіти жаркіше за дрова; що за товар можна розплатитися папірцями, а не дзвінкою монетою. Адже вони тоді не знали про властивості вугілля й про існування паперових грошей.
Варто сказати, що до свого оповідання мандрівник додавав фантастичні перекази й легенди, які йому довелося почути в далеких мандрівках. От як він описує острів Чипанго (Японія), на якому сам не був. «Острів дуже великий: жителі білі, гарні й чемні… Золота, скажу вам, у них великий достаток: надзвичайно багато його тут, і не вивозять його звідси; з материка ні купці і взагалі ніхто не приходить сюди, тому-то золота в них, як я вам казав, дуже багато. …палац тут великий і критий чистим золотом… Перлів тут достаток; вони рожеві і дуже гарні, круглі, великі; дорогі вони так само, як і білі. Є в них і коштовні камені. Багатий острів, і не злічити його багатств».
Згодом книгою зацікавилися вчені, і виявилося, що поряд з елементами вимислу вона містить дуже важливі й точні відомості. Книгу використали для складання нових, більш точних карт світу: на них з’явився острів Чипанго (Японія), більш точно були зображені обриси Азії. Надалі й Книга, й карти відіграли велику роль у підготовці багатьох подорожей.
Запитання і завдання
1) Чому співвітчизники Марко Поло з недовірою поставилися до його розповідей про країни Сходу?
2) Через які природні райони проходив маршрут подорожі Марко Поло?
3) Деякі середньовічні тлумачі географічної науки стверджували, що якщо біла людина опиниться на екваторі, вона обов’язково стане чорношкірою. Чи згодні ви з таким твердженням? Поясніть свою відповідь.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Прийом «Мікрофон»
Учитель пропонує учням висловитися з приводу одного із запитань.