Табличка повністю Відтворена табличка
Зміст
1. Загальні відомості про клас. Соціометрія класу…………………2
2. Спрямованість класу……………………………………………… 3
3. Загальні об’єктивні дані про учня……………………………….. 4
4. Здоров’я учня…………………………………………………….... 5
5. Навчальна діяльність……………………………………………… 5
6. Характеристика пізнавальної діяльності……………………….. 6
6.1 Увага…………………………………………………………… 6
6.2 пам'ять ……………………………………………………….... 7
6.3 мислення………………………………………………………. 10
6.4 Уява……………………………………………………………. 11
7. Емоційно-вольові якості учня……………………………………. 12
7.1 Почуття та емоції……………………………………………… 12
7.2 воля…………………………………………………………….. 13
8. Спрямованість особистості………………………………………. 15
8.1 Самооцінка…………………………………………………….. 16
8.2 Активність……………………………………………………… 17
8.3 Спілкування…………………………………………………….. 18
9. Індивідуально психологічні особливості учня……………………19
9.1 Характер………………………………………………………… 19
9.2 Здібності………………………………………………………… 20
10. Взаємини з колективом, дорослими, батьками…………………… 21
11. Загальні висновки……………………………………………………22
11.1 Рекомендації учневі…………………………………………. 22
11.2 Рекомендації вчителям………………………………………. 23
11.3 Рекомендації батькам………………………………………… 23
12. Аналіз уроку………………………………………………………….23
1. Загальні відомості про клас.
Щоб визначити міжособистісні відносини в класі, можна проводити декілька методів, серед них і референтометрія і соціометрія. На даний момент, думаю, що соціометрія є найбільш доречним методом.
Школа розташована в Хмельницькій області в смт Стара Синява, повна назва школи звучить так: Старосинявський навчально виховний комплекс загальноосвітня школа 1-3 ступенів, гімназія. За рекомендацією шкільного психолога, я обрала 7-А клас. У класі діти переважно 12-13 років. В класі навчається 13 учнів, раніше навчалось 16, але через певні обставини учні залишили клас. В класі майже порівну як хлопців, так і дівчат, а саме 6 хлопців та 7 дівчат. Як повноцінний колектив, клас почав формуватись лише після четвертого класу, думаю тут не аби як вплинула їх класний керівник Багінська Олена Антонівна, класний керівник та вчитель хімії. Мені було цікаво, чи важко було працювати з учнями, на що вона відповіла, що важко було лише в 5 класі, так як з*явилися нові учні, було важко впроваджувати нов. Традиції та правила, але згодом учні звикли і деякі традиції учні вони навіть вподобали. Так вийшло, що щодня в класі чергують, спершу діти не хотіли, так як не розуміли навіщо це їм, у всій школі лише декілька класів які чергують самостійно, цей клас був в тому числі.
На думку вчителів успішність в класі досить таки висока, адже серед 13 учнів, серед них 6 відмінників і лише один хлопчик в якого успішність дуже низька. Стосовно дисципліни, жалоб немає, вчитель з розумінням поставився до активності учнів, і каже, що це такий вік, коли забагато енергії.
Поспостерігавши за учнями на перерві я побачила, що клас поділений на мікрогрупи і лише один хлопчик не входив в жодну із них. Звісно ж я запитала в чому справа, але діти сказали, що все нормально, просто з ним ніхто не говорить от і все. У медсестри жодних скарг на здоров я немає, у класі не має дітей з хронічними захворюваннями. У дітей повні сім*ї, батьки мають постійний заробіток. Клас бере участь в шкільних заходах, в школі кожних два тижні проводиться художня виставка з робіт учнів на певну тематику, крім того в школі є свято квітів, свято врожаю, проводяться заходи до дня вчителя, 8 березня та багато інших.
2. Спрямованість класу як колективу.
На даному етапі клас лише стає колективом, не можна сказати, що він вже є таким. Відносини між хлопцями та дівчатами досить напружені, деякі учні відчувають себе відстороненими, загалом це одна дівчинка та хлопчик. Відмінники не відчувають себе відстороненими, так як їх достатня кількість, але й ті хто не досить хороші в навчанні теж не відстають, так як дотягують до відмінників своїм авторитетом. 10 з 13 учнів почувають себе членами колективу, 2 учні кажуть, що беруть участь в більшості класної діяльності, але при цьому, затрудняються відповісти чи вважають себе членами колективу і лише один учень сказав що відчуває себе окремо від колективу. Крім занять в школі учні ходять і на різні гуртки, деякі хлопці та дівчата ходять у спортивні секції це і на футбол і волейбол і на теніс, краєзнавчий гурток, музичні школи і танці. Тобто діти розвиваються крім школи, на жаль ще не всі визначились із майбутньою професією лише деякі точно знають чого хочуть і намагаються поступово розвиватись в цьому руслі, ті хто ще не знають чого хочуть навпаки намагаються знайти себе та побачити що їм подобається за допомогою різноманітних занять, які вони відвідують в позакласний час. Також мені було цікаво, кому ж довіряють свої таємниці учні і більшість із них довіряє своїм батькам, трохи менше друзям та зовсім мало однокласникам.
Насправді клас розділений на мікрогрупи, хлопці окремо, дівчата окремо, нічого дивного в цьому і немає, так як для їхнього віку це цілком нормально. Ставлення до праці залежить від важкості роботи. Менш важку роботу діти виконують з радістю, чого не можна сказати про роботу, яка вимагає більше зусиль. Про відносини з батьками можна сказати, що по різному, але батьки постійно цікавляться успіхами дітей і регулярно відвідують батьківські збори. Одна річ якою стурбована класний керівник – це відносини між мікрогрупами та між хлопцями та дівчатами.
Побажання щодо класу.
- Покращення становища між мікрогрупами
- Проведення бесід
- Допомога дітям, які мають проблеми
- Приділяти увагу поведінці учнів на уроках.
3. Загальні дані про учня.
Мартинюк Анастасія Миколаївна
7 листопада 2001р.
7 – А клас
Старосинявський НВК «Загальноосвітня школа 1 – 3 ступенів, гімназія»
смт Стара Синява Хмельницька обл.
навчається в школі з 1 класу
Характеристика родинного середовища:
Склад родини: Матір, батько, 2 дітей
Матір: Мартинюк Олена Василівна
Фармацевт
Батько:Мартинюк Микола Миколайович
Головний інженер Райавтодор
Сестра: Мартинюк Вікторія Миколаївна
Учениця 2 класу
4. Здоров ’ я учня:
Поговоривши, з шкільною мед сестрою щодо фізичного стану учня, то вона повністю здорова, не зважаючи на, те, що вона має зайву вагу. В неї немає хронічних або інших захворювань. Простуди у дівчинки не часті, активно займається на уроках фізичної культури. З психомоторикою у дівчинки все в порядку, скарг немає. Насправді думала, що це якимось чином вплине на ставлення до неї її однокласників, але ніяких косих поглядів зі сторони її однолітків я не помітила, можливо один день замало, щоб помітити такі аспекти. Дитина не вважає себе відстороненою від інших, тому, думаю, що це ніяк не вплинуло на психічний розвиток дитини.
5. Навчальна діяльність:
Вивчення особистості учня розпочалося з ознайомлення зі шкільною документацією, яка відображає успішність учня, крім того я провела бесіду з класним керівником та декількома учителями респондента. В класному журналі я подивилась успішність за рік, який майже добіг кінця.
Класний керівник сказала, що Насті дуже добре даються як точні, так і гуманітарні науки, що і було підтверджено класним журналом. Крім того, провівши бесіду з викладачами, вони в черговий раз підтвердили, що Настя досить активна на заняттях і щоразу доповнює учнів, які не знають відповіді.
Запитавши саму Настю, які предмети їй подобаються, та чому саме вона навчається, та для чого, яка мотивація навчальної діяльності учня. Вона відповіла: на перше поставлене питання вона сказала, що їй подобаються з точних наук: алгебра та хімія, а з гуманітарних – мови. Клас Анастасії з нахилом до точних наук, але крім того, в класі викладають дві мови: англійська та німецька, саме їх і вподобала моя учениця. На друге поставлене питання заради чого все таки навчається дитина, вона відповіла, що заради знань, заради того, щоб знання допомогли їй в майбутньому.
Поспостерігавши один вечір і подивившись наскільки ретельно дівчинка підходить до виконання домашніх робіт я побачила, що на виконання домашніх завдань вона тратить не менше 7 годин. Усні уроки вона готує не складаючи плану а просто перечитує декілька разів, хоча і на прохання скласти план до певного даного мною тексту дівчинка справилась. Окрім школи дитина ходить в музичну школу уже 6 рік, тому вправно грає на фортепіано.
Щодо того, чи прогулює уроки чи запізнюється, то можу сказати, що як і в більшості іноді бувають і такі випадки.
6. Характеристика пізнавальної діяльності учня.
6.1 Увага.
Для того, щоб дізнатись на скільки Анастасія вміє сконцентрувати увагу на завданні, та розподіляти увагу на уроках я вирішила використати методику відраховування.
Використовуючи методику відраховування метою було дослідити ступінь виснажливості уваги та інертність нервових процесів. Для цього мені був необхідний лише секундомір. Досліджуваному я запропонувала здійснити віднімання від 100 по 7. Віднімання проводилось вголос, а затрачений час я фіксувала секундоміром.
Правильними відповідями були: 100, 93, 86, 79, 72, 65, 58, 51, 44, 37, 30, 23, 16, 9, 2. Спершу завдання було важчим, але паузи були менші. Під кінець, коли завдання здавалося б полегшувалось, але паузи були довшими, ніж на початку завдання. Цей факт свідчить про підвищену втомленість і виснажливість уваги. Взагалі під час виконання цього завдання можна спостерігати два варіанти помилок:
1. Помилки в одиницях – свідчить про можливу інтелектуальну недостатність.
2. Помилки в десятках – є характерним для нестійкої уваги.
В даному випадку помилки робилися не в одиницях, а в десятках і то лише один раз. Респондент помилився після 58, щодо пауз, то ті робилися вже під кінець відраховування.
Говорячи про час, то на відраховування було затрачено 1 хв. 12 с. Так як, в коло захоплень респондента входить такий предмет, як алгебра, тому думаю важких трудностей це відрахування викликати не повинно.
Для того, щоб краще простежити процес розподілу уваги, я запропонувала респонденту зробити одну вправу. Вправа включає в себе дві серії. У першій серії я запропонувала Насті записати на листочку цифри від 1 до 20 у прямому порядку, називаючи їх у зворотному порядку. Пишеться 1, а вимовляється 20, записується 2, а вимовляється 19 і так далі.
З цією серією вона справилась досить швидко, так я к дія досить знайома, зупинки виникали перед написанням або приговорюванням наступної цифри.
У другій серії я запропонувала виконати дві дії, які були новими. Я запропонувала написати своє прізвище та називати водночас літери, що входять до нього, у зворотному порядку, тобто від кінця до початку. Виконання завдання цієї серії було ускладненим. Досліджувана була не спроможна розподілити свою увагу, адже та була зосередженою на виконанні нової дії. Ця серія була важка тим, що Настя думала, яка буква остання, а яка перша, яка передостання, а яка друга і так далі. А крім цього їй потрібно було розподіляти увагу і на те, що писати. На другу серію було затрачено більше часу ніж на першу. Якщо протилежний порядок цифр ми вчимо ще в школі, то писати власне прізвище з кінця доводиться не щодня. Думаю ця серія викликала б труднощі і в дорослої людини.
6.2 Пам ’ ять.
Для виявлення особливостей пам’яті я вирішила використати методику заучування 10 слів. Ця методика використовується для дослідження процесу запам’ятовування іноземних слів. З матеріалів мені потрібно було лише 10 слів англійською або німецькою мовою, я вибрала англійську.
Англомовний варіант:
1. Forty 2. Monday 3. Garden 4. Cabbage 5. Jacket
6. number 7. Father 8. Square 9. Water 10. Sister
Я зачитала цей набір слів, після чого попросила респондента відтворити їх. Згідно методики слова можна зачитувати 5-6 разів, але робити цього не довелося, так як вже після 3 разу респондент відтворив усі слова. З кожним повторенням кількість відтворюваних слів збільшувалась. Спершу Настя відтворила 5 слів, після другого зачитування – 7 слів, і врешті решт повторила всі названі мною слова. Спершу вона зробила помилку, сказавши інше слово, яке мною назване не було, але я не можу сказати, що респондент ослаблений, так як відтворив 9-10 слів уже після 3-4 повторення. Тому з впевненістю можу сказати, що з пам’ятю респондента все нормально.
Для того, щоб дослідити короткочасну пам ’ ять мені необхідна лише табличка з числами, папір та ручка. Досліджуваному я показала таблицю протягом 20 секунд, таблицю з двозначними числами, їй потрібно було якомога повніше запам’ятати і після того, як я забрала таблицю записати на аркуші паперу.
Табличка повністю Відтворена табличка
13 91 27 29 13 27
65 84 98 96 84 98
17 35 56 67 67
Нормою є відтворення 6-8 чисел в даного респондента було відтворено лише 5, тому можна сказати, що результат нижче норми.
Провівши цих дві методики, мені стало цікаво, який же тип пам ’яті переважає в респондента, для того, щоб дослідити обсяг і різні типии пам’яті мені необхідно було чотири набори слів англійською мовою, які виражають конкретні поняття та один із наборів який виконаний на картках. Для того, щоб визначити переважаючий тип пам’яті потрібно демонструвати досліджуваному слова різними способами. Дослідження складається з чотирьох серій.
У першій серії слова я зачитувала з інтервалом у 3 секунди, це потрібно для визначення слухової пам’яті. Другу серію я провела через 5 хвилин суть заключалася в тому, що досліджуваному потрібно було під час прослуховування слів записувати їх ручкою в повітрі з метою забезпечення моторної форми сприймання матеріалу. Швидкість зачитування була аналогічною як і в першій серії. Тертя серія реалізується також через 5 хвилин. У зазначеній серії я показала респонденту слова, записані на окремих картках, для того, щоб перевірити зоровий тип пам’яті. Різниця лише в тому, що інтервал між демонстраціями складав 3 хвилини. Проведення четвертої серії я здійснила через 10 хвилин, її мета – забезпечити комбінований тип сприймання матеріалу. Для цього я запропонувала досліджуваному не лише прослухати, а й записати слова на окремому аркуші. Після десятого слова аркуш відразу перевертається і респондент відтворив те, що запам’ятав.
В кожній серії було по 10 слів, з першої серії, яка свідчить про слухову пам’ять, Настя відтворила 5 слів, з другої серії яка свідчить про моторну форму сприймання матеріалу було відтворено 7 слів з 10. Щодо 3 серії, серії з картками, яка відображає зорову пам’ять було відтворено найбільше слів, а саме 9 слів з 10, та щодо четвертої серії, де можна побачити на скільки розвинена комбінована пам’ять, то в цій серії було відтворено 7 слів.
Згідно цих результатів, чітко видно, що в респондента досить добре розвинена зорова пам’ять, так як було відтворено найбільша кількість слів, а саме 9 з 10, і найгірше розвинена слухова пам’ять, так як було відтворено найменша кількість слів, а саме 5, тобто половина.
6.3 Мислення
Наступне, що я вирішила дослідити – це мислення, для цього я обрала дві методики одна з яких допоможе визначити рівень розвитку аналітичності індуктивного мислення в умовах обмеженого часу та дослідити особливості логічного мислення.
Перш за все я розпочну з першої методики, яка допоможе визначити рівень розвитку аналітичності індуктивного мислення. Для цього мені потрібен був бланк із 15 рядами чисел,складеними за певною закономірністю, річка та секундомір.респондент намагався встановити закономірність, за якими складені дані числові ряди і продовжити їх ще 2 числами. На виконання було відведено 7 хвилин.
Рівень розвитку аналітичності мислення визначається за кількістю правильно дописаних рядів чисел. В даному випадку респондент дописав лише 6 рядів, решта були занадто важкими для респондента. Встановлена кількість рядів свідчить про низький рівень розвитку аналітичності мислення.
Наступну методику я обрала для того, аби дослідити особливості логічного мислення. Для цього, я дала респонденту бланк з 18 задачами , кожна із них містила два логічні посилання, та ще один прилад це секундомір. Давайте більш детально розглянемо як проходило дослідження логічного мислення в даному випадку. Досліджуваному я дала таблицю. В посиланнях букви знаходились в певній кількісній взаємодії, в якій саме – це і потрібно було виявити. Для цього було відведено певний відрізок часу, а саме 5 хвилин, цього було більше ніж достатньо.
Але з завданням Настя справилась не дуже добре, так як з 18 правильних вона дала лише 8 правильних відповідей, що свідчить про не дуже високий рівень логічного мислення, хоча якщо подивитись з зовсім іншої сторони, то рівень і не дуже низький, так як норма дорослої людини складає від 10 правильних відповідей, але її навряд чи можна віднести до дорослої повністю свідомої людини, так як їй всього лише 13 років. Тому на її вік, вона досить таки не погано справилась із цим завданням.
6.4 Уява.
Основним завданням цього блоку це було дослідити творчу діяльність учня. Саме це я і збираюсь зробити використавши дану методику.
Для цього мені був потрібен був бланк з трьома словами. Не дивлячись на те, що дитина любить англійську та німецьку мови, я вирішила дати їй україномовний варіант, так як не хотіла обмежувати її в словниковому бар’єрі, так як будучи ще в 7 класі, вона не може досконало знати мову, що і не дало б їй показати її творчу уяву.
Загалом, суть полягала в тому, що протягом 10 хвилин досліджуваному потрібно було скласти якомога більше речень, використовуючи ці три слова, показником творчості є сума балів, критеріями за якими оцінюються ці речення є на скільки вони оригінальні, дотепні, на скільки правильно використані комбінації, якщо ж речення не матиме ніякого змісту бали за речення не ставились.
Проаналізувавши речення написані Настею, не можна сказати, що речення оригінальні, слова використані в менш необхідній, але в логічно допустимій комбінації. За, що і вона отримала свої бали.
Насправді навіть точно і не знаю, чи можна вважати цей показник високим, чи низьким, тому що дізнатись чи показники високі, чи низькі можна визначити лише порівнявши результати декількох респондентів і у кого сума балів є більшою, в того й є більшою продуктивність творчої діяльності. Респондент склала лише 12 речень і як таким змістом, вони не відрізнялись один від одного, саме тому середній бал за виконану роботу становить 32 бали.
Другою метою було визначити особливості творчої уяви, для цього мені потрібно було лише аркуш паперу та олівці.досліджуваному я запропонувала намалювати таке прислів’я «Мій дім – моя фортеця». На жал не можу сказати, що малюнок відрізняється своєю оригінальністю, тому, що нічого оригінального я не побачила. Що може бути оригінального в картинці де намальований будинок і господар, який намагається розкрити парасольку, сонце та хмари. Нічого оригінального я тут не побачила. Використовуючи цю методику, було б доречніше також як і в минулому разі взяти зразки і інших учнів для того, щоб порівняти. Взагалі, творча уява передбачає створення образу предмета, ознаки, які не мають аналогів.
7. Емоційно-вольові якості учня
Наступне, на, що я хотіла б звернути увагу – це не менш важливий аспект, а саме – це емоційно-вольові якості учня, до яких можна включити почуття та характер.
7.1 почуття та емоції
Спершу зупинимося на почуттях, та на впливу почуттів на процес навчання. Для того, щоб більш детально розглянути та дослідити почуття мого учня, я вирішила використати дві методики, які допоможуть мені ретельніше дослідити учня. Ці дві методики допоможуть мені дізнатися про рівень емоційності та дізнатися на скільки ця особа є стресостійкою, тобто вивчити рівень стресостійкості.
Отже почнемо з першого де мені потрібно було дослідити рівень емоційності особистості. Для цього, мені потрібен лише опитувальник. На запитання в опитувальнику пропонується тільки відповідь лише так або ні. В часі обмежень немає.
Підрахувавши всі відповіді згідно методики, загальна кількість балів становить 19, це свідчить про здорове відношення до емоцій, про те, що дитині не соромно інколи показувати її відчуття. Вона вірить і прагне стати краще, за рахунок того, що позбудеться певних негативних якостей. Разом із тим, це людина, яка швидко дратується. Не дивлячись на її юний вік, побачивши грудних дітей, в неї вже виникає батьківське відчуття. Дитина розвивається нормально і не боїться показувати почуття, не зважаючи на те, які вони.
Наступне що я вирішила простежити і що здалося мені досить цікавим, зважаючи на попередню методику це рівень стресостійкості. Суть заклечається в тому, що я запропонувала також відповісти на питання з трьома варіантами відповіді: «так», «не зовсім», «ні в якому разі». Умовою було: за кожну відповідь «так» нараховується 3 бали, за відповідь «не зовсім» - 1 бал, «ні в якому разі» - о балів. Далі підраховується остаточна сума отриманих результатів і здійснюється їх інтерпретація. В даному випадку ці відповіді набрали 22 бали, що свідчить про те, що Настю не можна віднести до терплячих і спокійних людей. Її дратує все, навіть незначні речі. Вона швидко обурюється та легко виходить з себе. Звісно ж це розхитує її нервову систему, через, що й страждає як і сама Настя, так і її близьке оточення, включаючи і її батьків, і її однокласників і її друзів.
Сама ж я була свідком того, як легко можна вивести цю людину з себе, на жаль, під «гарячу руку» потрапила її менша сестра. Разом із тим, що, таке роздратування впливає на респондента, тим самим воно впливає і на її меншу сестру, роблячи її також знервованою в її зовсім малі роки, адже дитині всього лише 7 років.
7.2 Воля.
Для того, щоб більш детально простежити вольові риси характеру, я теж підібрала певні методики. Але давайте для початку, розберемось, які саме риси ми можемо віднести до вольових рис характеру. До вольових рис характеру ми можемо віднести і цілеспрямованість, і наполегливість, і рішучість, сміливість, витримка, ініціативність.
Я запропонувала методику: графічна бесіда «Коло волі» Т. В.Кунігель. основна мета цієї методики – це розширити уявлення про вольовий компонент образу «Я». для цього мені потрібен був аркуш паперу, 8 олівців (червоний, жовтий, зелений, синій, фіолетовий, коричневий, сірий, чорний), простий олівець. Я запропонувала намалювати 8 кіл. Кожне коло означає певні вольові якості це рішучість, самостійність, дисциплінованість, наполегливість, витримка, сміливість, ініціативність та цілеспрямованість. До кожного з цих якостей є певні ознаки, на які і зважав респондент. Будь який, який вважає за потрібне респондент,олівець і колір. Цим кольором намалювати коло. Всього вийшло вісім кругів, відповідних перерахованим вольовим якостям. У кожному колі респондент замальовує ту частину кола, той сектор, який відповідає мірі вираженості цієї якості у респондента.
Що можу сказати, це те, що в жодному колі замальована частина, не переходить межу в 50%. П’ятдесят відсотків в даному випадку – це максимум який набрали лише дві вольові якості, а саме – цілеспрямованість та дисциплінованість. Трохи менше, а саме 45% вона приділила самостійності та ініціативності.
40% - витримка
37% - рішучість
35% - сміливість
25% наполегливість.
Після цього ми обговорили її вибір, ми обговорили чи дійсно її вольові якості мають таку низьку міру. Деякі висновки я все ж таки зробила, деякі з вольових якостей дійсно відповідають тому, що вибрав респондент, деякі навпаки занижені.
Що я хотіла б порадити в даному випадку – це працювати над собою, так як дівчинка дійсно дуже здібна, самостійна, але дуже невпевнена в своїх силах. Саме тому єдине, що я порадила б – це бути більш впевненій в собі, та в своїх силах.
8. Спрямованість особистості
Наступний аспект, на який варто звернути увагу це спрямованість особистості. До спрямованості особистості ми можемо віднести і активність учня, і його самооцінку, і його захоплення, спілкування, і самооцінку.
Для того, щоб розглянути спрямованість особистості, ми не можемо оминути його інтереси. Інтереси є суспільно-політичні, професійні, навчальні, естетичні, читацькі та спортивні. В Насті я побачила не аби який інтерес до навчання, вона любить мови, та точні науки. Щодо музики то з такої різноманітності стилів більше всього вона і частіше всього вона слухає класичний рок та поп музику.
Щодо фільмів та жанрів, то частіше всього вона дивиться такі жанри як комедії, віддає перевагу бойовикам та фантастиці.
Передачі – розважальні.
У вільний час вона любить слухати музику, співати, та активно проводити час з друзями.
Крім того, мені було цікаво кому ж вона довіряє та розказує про свої успіхи та невдачі, так як попередні методики та дослідження показали, що дитину дуже легко вивести із себе, і, що це спричиняє дискомфорт всім оточуючим. Але попри це, вона все ще довіряє своїм батькам та подрузі.
Ще я задала запитання як вона оцінює свою належність до класу, на що з визначених варіантів, вона, навіть не сумніваючись, чітко дала відповідь, що почуває себе членом та частиною класу.
Ще одним, досить таки провокаційним запитанням було чи перейшла б вона до іншого класу, якби в неї була така можливість, але без зміни умов. Вона навідріз відмовилась і сказала, що її клас її цілком влаштовує, і що не перейшла би до іншого класу, навіть якби і умови були кращими. Сказала, що дуже хотіла б залишитись в своєму класі.
Для того, щоб краще зрозуміти дитину, ще одним невід’ємним фактором я вважаю – це взаємини між однокласниками. На думку Анастасії їхні взаємини не можна назвати гіршими ніж в більшості класів, але й не можна сказати, що вони кращі. Вона вважає що взаємини в класі, такі ж як і в більшості класів, так само є і непорозуміння,але вони всі разом намагаються їх подолати.
Говорячи про відносини з вчителями, та її відношення до навчання, вона впевнена, що відношення як до одного, так і до іншого приблизно таке ж як і в більшості її однолітків.
8.1 Самооцінка.
Зараз я хотіла б детальніше розібратись з самооцінкою досліджуваного, для цього я теж підібрала деякі методики. Одна із них – це шкала самооцінювання Ч. Д. Спілбергера. Для проведення цієї методики мені необхідно ніщо інше як бланк з питаннями та ручка. Насті потрібно було відповіти лише на 40 запитань, в кожному із яких по чотири варіанти відповідей, серед них «ні, це не так», «мабуть так», «вірно» та «цілком вірно». Особливість цих питань в тому, що над питаннями не можна замилюватись, так як тут не може бути правильних чи не правильних відповідей. Для того, щоб обробити результати, потрібно знати певну формулу, за допомогою якої я змогла дізнатись РТ ( реактивна тривожність) та ОТ ( особистісна тривожність).
Реактивна тривожність:
РТ= Е1 – Е2 + 50, де Е1 – ума цифр, які закріплені на бланку по пунктах шкали 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17, 18
Е2 – сума інших цифр по пунктах 1, 2, 5, 8, 10, 11, 15, 16, 19, 20
Особистісна тривожність:
ОТ = Е1 – Е2 + 35 де Е1 – сума цифр, які закріплені на бланку по пунктах шкали 22, 23, 24, 25, 28, 29, 31, 34, 35, 37, 38, 40
Е2 - сума інших цифр по пунктах 21, 26, 27, 30, 33, 36, 39
Згідно цих формул ми маємо:
РТ = 18 – 19 + 50 = 49
ОТ = 21 – 14 + 35 = 42
Отже, особистісна тривожність Насті – помірна, тобто Настя адекватно сприймає зовнішні ситуації. Щодо реактивної тривожності, то її рівень досить високий і перевищує норму. Високий її рівень викликає порушення уваги, тонкої координації та інших психічних проявів.
Рівень впевненості в собі ( Ф. Зімбардо ). Мета цієї методики – це визначити рівень впевненості в собі, для цього знову ж таки необхідний аркуш паперу та ручка. Методика включає 30 тверджень. Основне завдання респондента – це відповісти з якими твердженнями він/вона згодна, а з якими ні. Бали виставляються не за всі відповіді, а лише за деякі. От наприклад: один бал можна отримати за твердження 3, 6, 7, 8, 10, 18, 20, 21, 22, 24, 25, 27, 28, 29 при відповідях «так». А також при відповідях ні , за твердження 1, 2, 4, 5, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 23, 26, 30. І підраховується загальна кількість балів.
В даному випадку вийшло 18 балів, цей результат можна віднести до категорії результатів 11-21 балів. Отже, Насті властива середня міра впевненості в собі. Вона може дати відсіч тим, хто намагається ущемити її інтереси або не дотримує зобов’язання, але для цього їй потрібно відчувати себе декілька «заведеною». В іншому випадку вона вважає за краще терпіти і мовчки злитись, уникаючи конфліктних ситуацій. За бажанням вона легко може навчитися і поводитися відповідно до манер вихованої людини і жорстко досягати своїх цілей в спілкування з оточуючими.
8.2 Активніть
Активність – діяльнісний стан живих організмів, як умова їхнього існування в світі. Наступна методика, яку я обрала допоможе визначити схильність чи уподобання до певного виду професії у відповідній галузі згідно класифікації видів професій Є. О. Клімова. Тобто ця методика називається диференційно – діагностичний опитувальник. Я запропонувала Насті уявити, що після певного навчання вона зможе виконати певну роботу. Вона відповідала на запитання лише з двох запропонованих відповідей. Час дослідження не обмежувався, але й над питанням довго думати не варто було. Зазвичай на виконання йде 20-30 хвилин.
Підрахувавши всі відповіді Настя повинна керуватись наступною інтерпретацією видів професій « Людина – художній образ», та лише менше на один бал « Людина – людина». Давайте розберемося з першим « людина – художній образ» сюди можна віднести всі творчі спеціальності, напевне на це рішення не аби як вплинула музична школа, адже дівчинка з радістю відвідує її уроки. «Людина – людина» сюди входять всі професії пов’язані з обслуговуванням людей.
Мотивація до успіху має на меті дослідити сили прагнення до досягнення мети, до успіху. Для цього респонденту потрібно лише відповідати на питання, що вона і зробила. Для обробки та для виставлення 1 балу за відповідь «так» за такими пунктами опитувальника 2-5, 7-10, 14-17, 21, 22, 25-30, 32, 37, 41 і «ні» - за наступними 6, 13, 18, 20, 24, 31, 36, 38, 39. Відповіді за такими пунктами 1, 11, 12, 19, 23, 33-35, 40 не враховуються. Тепер підраховується загальна кількість балів. На даний момент кількість балів не можна сказати, що висока, так от 11 балів. Чим більша кількість балів, тим більша мотивація до досягнення успіху.
8.3 Спілкування
Досить цікавим аспектом на який варто звернути увагу мені здався спілкування. Це досить цікаво, але і важливо, тому що, щоб розуміти всю картину потрібно подивитись на неї з різних точок зору, зокрема і з цієї також. Отже, для дослідження комунікативних можливостей я обрала методику, яка називається діагностика комунікативних властивостей особистості. Основна мета цієї методики – це дослідити рівень комунікабельності і товариськості у процесі спілкування. На цьому опитувальнику як і на інших робиться установка відповідати відверто, адже тут не може бути не правильних відповідей. Після оброблення результатів, а саме за кожну позитивну відповідь тобто «так» слід поставити 3 бали. За кожну відповідь « так і ні» - 2 бали. За кожну негативну відповідь «ні» - 1 бал. Потім проводиться підрахунок всіх балів. Загальний результат респондента становить 28 балів. Отже, це означає, що Настя в міру товариська людина, але у спілкуванні зазнає певних трудностей. Друзів у неї мало, не завжди може знайти спільну мову із знайомими людьми. Іноді у розмові буває нестримана та неврівноважена. Треба бути щирою, уважною, доброзичливою у ставленні до своїх співрозмовників. Крім того, не завадило б подолати деяку невпевненість у собі.
9. Індивідуально – психологічні особливості учня
9.1 Характер
Характер — динамічна, упорядкована сукупність стійких, індивідуально психологічних особливостей, котрі формуються в процесі життєдіяльності людини і виявляються в її діяльності та суспільній поведінці: у ставленні до колективу, до інших людей, до праці, навколишньої дійсності та самої себе.
Для його визначення я обрала методику: визначення типу характеру за К. Юнгом ця методика має на меті дослідити тип характеру особистості. Досліджуваній пропонується обрати один варіант відповіді на подані запитання. Про екстраверсію учня говорять наступні варіанти відповідей: 1б, 2а, 3б, 5а, 6б, 7а, 8б, 9а, 10б, 11а, 12б, 13а, 15а, 16а, 17а, 18а, 19б, 20а. потім підраховується кількість балів відповідей які збіглись та множиться на 5. В результаті вийшло 65. Це відноситься до категорії 36 – 65 – амбіверсія.
Отже, амброверти (поєднання) володіють обома якостями, домінування якоїсь залежить від того, наскільки сильний вплив із-зовні (екстраверсія) або натрій (інтроверсія).
Екстраверт або інтроверт. Має на меті дослідити тип характеру особистості. Для цього досліджуваному пропонується вибрати запропонований варіант відповіді на подані запитання. В кінці я підрахувала бали згідно таблиці.
Отже, відповіді Насті набрали 28 балів. Відповідно цим балам, Настя ні закінчений інтроверт, ні абсолютний екстраверт. Вона любить проводити час з друзями і веселитись, але інколи буває занадто сором’язлива.
9.2 Здібності.
Для виявлення здібностей я підібрала дві методики, основна мета першої – виявити комунікативні та організаторські здібності особистості ( уміння чітко та швидко встановлювати ділові та товариські стосунки з людьми, намагання розширювати контакти, участь у групових заходах, вміння впливати на людей, бажання виявляти ініціативу), на меті ж у другої методики стоїть виявити творчі здібності особистості. І так, почнемо з першої методики.
Методика дослідження комунікативних і організаторських здібностей. Для цього респондентам вноситься пропозиція дати відповідь на кожне питання «так» або «ні». Час виконання методики – 10-15 хвилин. Після цього за ключем визначається рівень комунікативних і організаторських здібностей. Комунікативні та організаторські здібності визначаються окремо. Тому хочу підсумувати комунікативні здібності.
(+) так: 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37
(-) ні: 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39
Згідно з цими результатами рівень комунікативних здібностей низький.
Організаторські здібності:
(+) так: 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38
(-) ні: 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40
Говорячи про організаторські здібності, то тут ситуація дещо краща. Відповіді набрали 12 балів, що відповідає середньому рівню організаторських здібностей.
Творчий потенціал
Основне завдання яке стоїть перед цією методикою це виявити творчі здібності особистості. Саме тому досліджуваному пропонується дати відповіді на запитання вибравши варіанти відповідей, найбільш відповідний для неї. І ось, що з цього вийшло. Насамперед бали підраховуються таким чином: за відповідь «а» - 3 бали, за відповідь «б» - 1 бал, та за «в» - 2 бали. В результаті виявилось, що у Насті сповна нормальний творчий потенціал. Вона володіє тими якостями, які дозволяють їй творити, але у неї є також і проблеми, які гальмують процес творчості. В усякому разі, її потенціал дозволить їй проявити себе, звісно якщо вона цього захоче.
10. Взаємини з колективом, дорослими, батьками.
Спілкування – це складний багатоплановий процес встановлення та розвитку контактів між людьми та групами. Настя в міру товариська людина, але у спілкуванні зазнає певних трудностей. Друзів у неї мало, не завжди може знайти спільну мову із знайомими людьми. Іноді у розмові буває нестримана та неврівноважена. Треба бути щирою, уважною, доброзичливою у ставленні до своїх співрозмовників. Крім того, не завадило б подолати деяку невпевненість у собі. В сім*ї в Насті стосунки нормальні, як і у всіх бувають і непорозуміння, але вони швидко забуваються. Батьки постійно цікавляться як в Насті справи і в школі і з друзями, що не аби як зближує сім*ю. Про свої успіхи та невдачі дівчинка розповідає батькам, іноді друзям, залежить від того, що розповідати, різні важкі ситуації сім*я намагається вирішити разом, не підвищуючи голос, щоб не травмувати психіку ні Насті, ні її сестри Віки. Взагалі проблем у спілкуванні з дорослими у Насті немає, принаймні вона старається щоб їх не було, вона старається все виконувати, що попросять її батьки, якщо вона цього не хоче виконувати, вона пояснить чому.
11. Загальні висновки
Підводячи фінішну пряму, можна сказати, що дівчинка досить розумна, в неї є нахили як до точних, так і до гуманітарних наук, але що вона захоче в собі розвивати вирішить вона. В класі вона не є лідером, але в неї є організаторські здібності. В неї склалися чудові відносини з вчителями, що надає їй наснаги вчитися далі і вчитися не заради оцінок, а заради знань і заради майбутнього, яке вона хоче пов*язати з мовами, батьки її повністю в цьому підтримують, і надають їй можливість уже готуватися до вступу, якого вона вже не може дочекатись.
11.1 Рекомендації учневі:
- займатись тим, що їй подобається
- бути впевненою в собі
- бути впевненою в своїх знаннях
- більше відпочивати з друзями
- продовжувати розвиватись
- заводити більше нових знайомств
- перестати думати, що про неї подумають інші.
11.2 Рекомендації вчителям:
- Проводити більше бесід з учнями та їх батьками
- Давати більше можливості розвиватись
- Давати учням більше відповідальності
- Допомогти дитині розкрити свій потенціал
- Залучати до активної класної роботи.
11.3 Рекомендації батькам:
- Допомогти Насті відчути себе самостійною
- Розвивати в дівчинці впевненість в собі
- Поділяти її точку зору
- Намагатись зрозуміти вчинки Насті
- Залучати її до суспільної діяльності
-
12. Аналіз уроку.
1. Діяльність школярів.
Коли я прийшла в школу я не знала ні того, який клас мені дадуть, ні тим більше того, на якому уроці мені дозволять посидіти. Спершу звісно ж хотіла, щоб це був урок іноземної мови, не важливо англійської чи німецької, але думаю мені було б легше спостерігати і потім аналізувати той урок, в якому я хоча б щось розумію. Але мені дозволили бути присутньою на уроці фізики. Важкий урок, я і в школі не дружила з фізикою. Але деякий час подумавши, я вирішила, що урок фізики буде навіть цікавіше, в тому плані, що урок дійсно важкий, і мені стало цікаво, на кільки діти серйозно сприймають цей предмет, як вони готуються до нього, та що в свою чергу робить вчитель, щоб зацікавити дітей, щоб діти дійсно розуміли цей предмет.
Взагалі, цей урок був підготовкою до контрольної роботи, тому можна було відразу побачити, як і на кільки добре діти орієнтуються в матеріалі. Перше було зроблено опитування домашнього завдання. Діти були досить активні, та не дуже посидючі. Вони спершу підіймали руку, але якщо питали не їх, вони ледь не підстрибували зі стільців, з вверх піднятою рукою. Потім вони викрикували. Тобто на мій погляд поведінка досить нормальна на їхній вік, у них дуже багато не розтраченої енергії, саме тому вони і викрикують і ледь не вистрибують зі штанів, аби їх тільки помітили. Хоча мені здається, що вони зрозуміли систему опитування. Вчитель задає лише одне питання на учня, і якщо вони підіймуть руку і дадуть відповідь на те, що вони знають, то вчитель їх більше запитувати не буде. Саме тому більшість хлопців саме так і робили.
Наступне, що робили в класі, це вчитель запропонував гру, клас умовно поділили на дві групи, так вийшло, що в одній групі було більше хлопців, а в іншій навпаки більше дівчат. Суть гри заклечалась в тому, що один із команди задає питання опоненту з іншої команди і якщо той відповідає, то тоді вже той запитує, якщо опонент не знає відповіді тоді цій команді зараховується гол, а на питання відповідає той, хто його і задавав. Наскільки я побачила, діти були зацікавлені грою команди підтримували своїх членів, а до своїх супротивників були налаштовані вороже. Що мені дуже не сподобалось.
Наступним етапом підготовки до контрольної роботи був розв*язування задач, тут уже було чітко видно кого ж насправді цікавить фізика. Як не дивно такою людиною виявилась Кравчук Діана, дівчинка дуже розумна, крім Насті я ще й подивилась на оцінки цієї дівчинки, виявилось вона відмінниця, крім того дочка вчителя історії, але вона розуміє, що на ній велика відповідальність і вона все вчить, вона була дуже активною.
2. Аналіз діяльності вчителя
Основним завданням, яке стоїть перед вчителем є передача інформації, але яка ця передача залежить лише від вчителя. Даним уроком я була більше ніж задоволена. Вчитель вміє організувати урок так, щоб дітям не було нудно, він часто змінював діяльність. Дітям важко виконувати одноманітну роботу протягом тривалого часу, вони досить таки швидко втомлюються і їм хочеться рухатись, їм хочеться чогось активного, їм набридає сидіти на одному місці і якщо вчасно не змінити діяльність, вони починають зривати урок. Нікому не секрет, що у підлітків часто змінюється настрій і від великого піднесення настрій швидко може змінитись на протилежний при найменшому конфлікті.
Вчитель не використовував багато жестів, голос не був монотонним, щоб не дати дітям нудьгувати, вчитель досить вміло керує жестами. Стиль спілкування спокійний, вона лише один раз підвищила голос на дітей, коли ситуація почала виходити з-під контролю і діти відразу заспокоїлись, вона не зловживає таким прийомом. Був постійний контакт між учнями і вчителем.
Вчитель повинен вміти залучити дітей до класної діяльності, вчитель фізики, як показала практика робити це вміє прекрасно. Протягом усього уроку дисципліна була чудовою, тому що дітям було цікаво, а що ж далі, але вже лише під кінець уроку діти почали розмовляти, було видно вони виснажені. Учитель вміє створити сприятливу атмосферу в колективі. В кінці уроку вчитель виставив оцінки, вони були об*активними. Протягом уроку було видно хто готовий, а хто ні, але й до тих учнів, котрі відстають вчитель ставиться лояльно, вона не раз підходила та допомагала їм зрозуміти важкий матеріал.
Діяльність учителя, була спрямована як на розвиток, так і на те, щоб зацікавити дітей, і непомітно втягнути їх в класну діяльність.
3. Взаємодія вчителя та учнів.
Вчитель та учні досить добре взаємодіяли, вони не дозволяли собі перебити вчителя, так звісно були випадки коли вони перебивали один одного, але це все було на емоціях. Клас розділений на мікрогрупи, хлопці окремо, дівчата окремо, але й дівчата теж поділені на дві групки, це відмінники і ті, хто навчаються на хороший бал. Вчитель доброзичливий, толерантний з учнями, саме це і створює його авторитет. Діти слухали вчителя, принаймні намагались, тому що вже в такому віці розуміють, що ці знання знадобляться їм в майбутньому.
4. Рекомендації щодо удосконалення уроку
У вчителя у якого я була присутня на уроці досить великий стаж роботи, вона прекрасно веде урок, вона вміє зацікавити учнів, зробити так, щоб учні самі захотіли дізнатись про ту чи іншу річ. Урок був проведений на відмінно, вона не зловживала ні підвищеним тоном, ні іншими речами.
Єдина річ, яка мене дійсно турбує – це відносини між однокласниками, я звісно розумію, що пізніше цих мікрогруп не буде, але хотілось, щоб це сталось якнайшвидше.