Планування приміщень й показників ефективності складу
Загальну площу складу відповідно до наданого план^ можна схематично представити у вигляді, де S1=3000 м2 ; S2=1000 м2; S3=1100 м2; Sзаг = 5100 м2 (рис. 6.18, 6.19).
 |
Рис. 6. 18. Схема складу
Рис. 6.19. Система «товар до людини». Вертикальний ліфт hanel
Передбачається одна закрита платформа, оснащена автоматичними воротами, і дві відкриті. Усього є 7 автоматичних воріт і 7 вагарень, розташованих по периметру складу.
Площа палети (1200 х 800 мм) дорівнює 0,96 м2, а їх кількість (як на стелажах, так і безпосередньо на підлозі) - 729. Таким чином, площа, зайнята безпосередньо палетами й стелажами, без проходів і підходів до них, становить близько 700 м2.
Загальна площа всіх приміщень, призначених для зберігання (включаючи проходи й коридори) - 1818 м2. Загальна кількість палетомісць - 935. Ліфти й транспортери займають до 40 м2. Є також закрита платформа, площа якої - 504 м .
На складі також існують зони, які можна віднести до допоміжних або технічних, площа яких становить ~ 900 м2
Узагальнивши всі результати, одержуємо розмір і співвідношення площ різних технологічних зон (табл. 6.3)
Таблиця 6.3
Технологічні зони складу: розмір та співвідношення
| Показники | Загальна площа | Зона упакування та маркування | Зона зберігання | Зона комплектації | Зона відвантаження (платформа) | Технічна зони (у т.ч ліфти та транспортери) | Проходи та зони, що не використовуються |
| м2 | 6500 | 0 | 700 | 0 | 500 | 900 | 4400 |
| % | 100 | 0 | 11 | 0 | 8 | 14 | 67 |
Таким чином, щоб визначити складські зони, необхідно всі товарні позиції поділити на три групи, після чого для їхнього зберігання виділяють «гарячі» і «холодні» складські зони. Щоб оптимально поділити всю номенклатуру, необхідно скористатися методиками АВС- і ХYZ-аналізу. У цьому випадку, відповідно до технологічного процесу, основним критерієм розподілу товарних позицій на групи буде кількість підходів/переміщень складського персоналу при виконанні технологічних операцій, зокрема при процедурі комплектації замовлень у виробництво або клієнтам.
Для проведення АВС- або ХYZ-аналізу необхідно зібрати статистичні дані, переважно не менше ніж за попередній рік. Інформація повинна містити: найменування по кожній товарній позиції, кількість замовлень і кількість відвантажених
універсальних вантажних одиниць щомісячно по кожній товарній позиції. Після складання статистичної бази весь асортимент товару за АВС-аналізом поділяють на три групи. Як правило, розподіл проводиться в класичних пропорціях: група А - 20%, група В - 30%, група С - 50%. Критерієм розподілу є кількість замовлень по кожній товарній позиції. Приклад розподілу товарних позицій за АВС-аналізом наведено у табл. 6.4.
Таблиця 6.4