Планування приміщень й показників ефективності складу

Загальну площу складу відповідно до наданого план^ можна схематично представити у вигляді, де S1=3000 м2 ; S2=1000 м2; S3=1100 м2; Sзаг = 5100 м2 (рис. 6.18, 6.19).

 

 

Рис. 6. 18. Схема складу

 

 

Рис. 6.19. Система «товар до людини». Вертикальний ліфт hanel

 

Передбачається одна закрита платформа, оснащена автоматичними воротами, і дві відкриті. Усього є 7 автоматичних воріт і 7 вагарень, розташованих по периметру складу.

Площа палети (1200 х 800 мм) дорівнює 0,96 м2, а їх кількість (як на стелажах, так і безпосередньо на підлозі) - 729. Таким чином, площа, зайнята безпосередньо палетами й стелажами, без проходів і підходів до них, становить близько 700 м2.

Загальна площа всіх приміщень, призначених для збері­гання (включаючи проходи й коридори) - 1818 м2. Загальна кількість палетомісць - 935. Ліфти й транспортери займають до 40 м2. Є також закрита платформа, площа якої - 504 м .

На складі також існують зони, які можна віднести до допоміжних або технічних, площа яких становить ~ 900 м2

Узагальнивши всі результати, одержуємо розмір і співвідношення площ різних технологічних зон (табл. 6.3)

Таблиця 6.3

Технологічні зони складу: розмір та співвідношення

Показники Загальна площа Зона упакування та маркування Зона зберігання Зона комплектації Зона відвантаження (платформа) Технічна зони (у т.ч ліфти та транспортери) Проходи та зони, що не використовуються
м2 6500 0 700 0 500 900 4400
% 100 0 11 0 8 14 67

Таким чином, щоб визначити складські зони, необхідно всі товарні позиції поділити на три групи, після чого для їхнього зберігання виділяють «гарячі» і «холодні» складські зони. Щоб оптимально поділити всю номенклатуру, необхідно скористатися методиками АВС- і ХYZ-аналізу. У цьому випадку, відповідно до технологічного процесу, основним критерієм розподілу товарних позицій на групи буде кількість підходів/переміщень складського персоналу при виконанні технологічних операцій, зокрема при процедурі комплектації замовлень у виробництво або клієнтам.

Для проведення АВС- або ХYZ-аналізу необхідно зібрати статистичні дані, переважно не менше ніж за попередній рік. Інформація повинна містити: найменування по кожній товарній позиції, кількість замовлень і кількість відвантажених

універсальних вантажних одиниць щомісячно по кожній товарній позиції. Після складання статистичної бази весь асортимент товару за АВС-аналізом поділяють на три групи. Як правило, розподіл проводиться в класичних пропорціях: група А - 20%, група В - 30%, група С - 50%. Критерієм розподілу є кількість замовлень по кожній товарній позиції. Приклад розподілу товарних позицій за АВС-аналізом наведено у табл. 6.4.

 

Таблиця 6.4