3. Максимально можлива пропускна здатність складу (при цілодобовій роботі сім днів на тиждень).
4. Одноразові інвестиції в реалізацію проекту.
5. Вартість створення одного палето-місця.
Під час розроблення рішень складської будівлі враховуються такі принципи:
1. Раціональне використання складських площ.
2. Раціональне використання висотності будинку.
3. Послідовність і технологічність виконання складських операцій.
4. Максимальна універсальність використання обладнання в зонах.
5. Можливість поетапного нарощування потужностей.
6. Можливість використання вже наявної техніки й обладнання.
За результатами порівняння робляться висновки про раціональність використання того або іншого компонувального рішення, даються рекомендації з етапності реалізації варіантів, визначається один або кілька базових варіантів для детального розроблення.
Після визначення основних варіантів компонувальних рішень проводиться детальне розроблення логістичного проекту, а саме:
1. Технологічне проектування.
2. Розрахунок персоналу й техніки з урахуванням технології товарообробки й штатної структури.
3. Детальне зонування й проектування складських зон на кресленнях.
При створенні технології обробки товаропотоків необхідно спиратися на основні принципи організації внутрішньо- складських бізнес-процесів:
1. Планомірність і ритмічність складських робіт.
2. Реалізація ефективних схем товарообробки.
3. Реалізація ефективної системи зберігання й обліку товару.
4. Ефективне використання персоналу й техніки.
5. Оптимізація системи інформаційного обміну.
За результатами технологічного проектування складається організаційно-штатна структура, технологічні карти й діаграми процесів, розробляються внутрішні документи й регламенти взаємодії складу із суміжними підрозділами компанії, формалізуються в посадових інструкціях права й обов'язки співробітників.
Визначення необхідного ресурсу персоналу й техніки проводиться окремо для кожної зони. Загальна формула визначення потреб у ресурсі має такий вигляд:
Nрес = Vзм/(Qрес * Троб), (6.4)
де Nрес - необхідна кількість обумовленого ресурсу за зміну (людей, бригад, техніки);
Vзм - обсяг навантаження на дану ділянку за зміну (палет, м3, т, шт. та ін.);
Qрес - продуктивність ресурсу при виконанні цього типу операцій (палет/рік, м3/рік, т/ч, шт/рік та ін.);
Троб - часовий інтервал робіт на ділянці за зміну (ч).
При використанні се–редніх значень обсягів навантаження на ділянку в представлену формулу необхідно додати коефіцієнт нерівномірності навантаження (це відношення максимального обсягу навантаження на даній ділянці за розглянутий період до середнього з можливим наступним коректуванням).
Продуктивність ресурсу доцільно визначати на підставі даних, отриманих у результаті хронометражу операцій. Якщо провести хронометраж неможливо, то слід використати показники продуктивності ресурсу на аналогічних складах зі схожою технологією товарообробки, структурою товаропо- токів і подібними параметрами зон.
Під час проведення детального зонування на кресленнях розміщуємо обране стелажне устаткування й стаціонарні робочі місця персоналу з урахуванням кроку відстані між колонами, ширини технологічних проїздів і проходів, архітектурних та інших обмежень і вимог.