16. Картка обліку виконання договорів відвантаження.

Дата: 2025-06-14; Просмотры: 1
Оценка:
0.00 из 5.00 — оценок
Скачиваний: 0

17. Книга оперативного обліку поставки товарів покупцям. Ведеться товарознавцем оптового підприємства для обліку поставки товарів за покупцями і товарними групами на підставі картки обліку виконання договорів відвантаження.

 

6.3. Функціональне зонування складських приміщень

та розрахунки їх техніко-економічних характеристик

Складські зони класифікують за такими критеріями:

1. За призначенням (зони обробки товаропотоку, зони розмі­щення товару, комбіновані зони).

2. За принципом сполучення й поглинання (роздільні зони, сполучені зони, зони, розбиті на сектори).

3. За спеціальними вимогами до зберігання, обробки, товарному сусідству (загальні зони, зони, що забезпечують спеціальні умови зберігання й обробки товару).

4. За напрямом руху товаропотоків через зони (зони із прямоточної, реверсивної або верифікаційної схеми руху).

При визначенні необхідних складських зон необхідно використати їхню класифікацію за основними логістичними принципами:

Класифікація за призначенням. Оскільки товар у складській системі може мати два стани – або в обробці, або в очікуванні обробки, складські зони поділяються за домінуючим призначенням. Наприклад, зони обробки товаропотоку - зона розвантаження, приймання, контролю тощо. Зони розміщення товару - зона зберігання браку, зберігання конфліктного товару, зона експедиції тощо. Комбіновані зони - зона збері­гання й відбору, митної обробки тощо.

Класифікація за принципами сполучення. Залежно від топології складського будинку, умов зберігання й обробки товару, а також вимог до товарообробки, складські зони можуть поділятися за принципом сполучення й поглинання. Наприклад, якщо розвантаження/приймання товару й відвантаження виконуються в різний час, рекомендується призначати сполучені вантажно-розвантажувальний фронт і зону приймання/відвантаження. При зберіганні товарів, що мають сильно розрізнені обсяги зберігання, різних артикулів, доцільно зону зберігання поділяти на сектори за типами зберігання (палетної на фронтальних стелажах, палетної на гравітаційних стелажах, у коробках, штучно тощо).

Класифікація за спеціальними вимогами до зберігання, обробки, товарного сусідства. За наявності таких вимог до зберігання необхідно створити спеціальні зони, що забезпе­чують дані умови. Наприклад, зони, де підтримується певний температурно-вологий режим (охолодженого зберігання, глибокої заморозки та ін.), зони, що забезпечують обмеження доступу (зона зберігання особливо коштовного товару, експедиції особливо коштовного товару та ін.).

Класифікація за напрямом руху товаропотоків. Напрямок руху товаропотоку через зони передусім залежить від призначення зони й враховується при розміщенні зон на плані. Наприклад, зони з прямоточною схемою руху - зона приймання, відвантаження, експедиції тощо. Зони з реверсив­ною схемою руху - сумісні зони приймання/відвантаження, сумісна зона експедиції/тимчасового розміщення не прий­нятого товару тощо. Зони з верифікаційною схемою руху - зона контролю тощо. Приклад переліку основних зон у складі складського комплексу представлено у табл. 6.2.

 

Таблиця 6.2

Перелік основних зон складу та їх призначення

 

Найменування зон та приміщень Основні функції Основні операції, що виконуються
Зона розвантаження, скомбінована з розвантажувальним фронтом Розвантаження Подача автотранспорту. Перевірка збереження пломб, огляд кузова. Вивезення товару з кузова автотранс­порту. Перерахування вантажних місць та звірення із супроводжувальними документами
Зона приймання товару Приймання за кількістю та якістю Розміщення товару для приймання. Перевірка кількості одиниць товару у вантажних місцях. Перевірка якості товару
Зона зберігання та відбору товару Складування. Зберігання. Відбір замовлень Розміщення на місці зберігання. Відбір товару
Зона контролю та комплектації готових замовлень Контроль відпо­відності відбору. Комплектації замовлення Перевірка відповідності відібраного товару документам. Консолідація замовлення. Палетування
Зона транспортної експедиції Експедиція Консолідація готових замов­лень по маршрутах доставки. Зберігання замовлень до моменту відвантаження
Зона відвантаження, що сумісна з відван­таженим фронтом Відвантаження Подача автотранспорту. Перерахування вантажних місць та звірення із супро­відними документами. Завантаження замовлень до автотранспорту

Після визначення основних операційних зон та вико­нання в них операцій потрібно визначити навантаження на технологічні зони. Цей параметр необхідний для розрахунку потреб у ресурсі й попереднього визначення площ зон обробки товаропотоку.

Проектування внутрішніх технологічних зон складу ґрунтується на забезпеченні раціонального використання ємності кожної зони, людського й технічного ресурсу при оптимальній технології обробки й зберігання товару. Об'ємно-планувальні рішення проектування складських зон залежать від характеристик, що поступають у кожну зону й виходять з неї товаропотоком (обсяги, періодичність, кількість артикулів, вид впакування, тип товароносіїв тощо), параметрів обладнання (стелажного, докового), характерис­тик працюючої у зоні техніки, складу робочих місць персоналу й прийнятої технології виконання операцій.

 

Основними характеристиками стелажного обладнання при проектуванні технологічних зон є: тип стелажного облад­нання; кількість ярусів зберігання; габарити місць зберігання; розміри необхідних технологічних проходів і проїздів.

При проектуванні технологічних зон потрібно врахову­вати такі його характеристики: висоту підйому вил із заван­таженим товароносієм; ширину проходу для маневрування із завантаженим товароносієм; швидкість руху й маневрування з вантажем і час захоплення й встановлення товароносія

Основні характеристики докового обладнання, які потрібно враховувати при проектуванні технологічних зон: висота й ширина прорізів воріт; якість безперешкодного переміщення товару з кузова автотранспорту (залізничного транспорту); рівень захисту товару від атмосферних впливів при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт.

Розміщення товару у відповідній зоні залежить від технології зберігання й обробки товаропотоку, а також статусу товару в момент розміщення. Раціональне розміщення товару для зберігання або обробки мінімізує тимчасові витрати персоналу й використання техніки на обробку товаропотоку, запобігає псуванню товару й помилки при його обліку, забезпечує дотримання техніки безпеки на складі.

Після визначення складу й оснащення технологічних зон потрібно розрахувати (поки попередньо) необхідні площі зон обробки товаропотоку й зон розміщення товару.

Необхідні площі зон обробки товаропотоку обчислю­ються за формулою:

(6.1)

де S - площа одного поста товарообробки, м2 ;

N - необхідна кількість постів товарообробки, од.

Sп = Sроб. місця + Sпроходів + Sтовара, (6.2)

де Sроб. місця – площа стаціонарного робочого місця (за наявності такого), м2 ;

Sпроходів – площа технологічних проходів/проїздів для забезпечення роботи одного поста, м2;

Sтовару – площа, займана товаром, що очікує обробки й вже обробленим, м.

 

Формула для попереднього визначення необхідних площ зон зберігання товару має дещо інший вигляд:

(6.3)

де Sзбер – необхідна площа зони зберігання, м ;

Vзбер – необхідний обсяг одноразового зберігання, вира­жений в одиницях зберігання (палет, лотків, коробів та ін.);

Nярусів - кількість ярусів розміщення одиниць зберігання (ярусів);

kвик.пл - коефіцієнт використання площі зони зберігання, що є відношенням площі, на якій розміщений товар, до загальної площі зони з урахуванням технологічних проїздів. У першому наближенні для палетного зберігання на фронтальних стела­жах k приймається в межах 0,31-0,36.

Для попереднього визначення необхідних площ зон доцільно, а в деяких випадках необхідно, робити схематичні промальовування складу елемента (поста) зони із вказівкою габаритних характеристик. Наприклад, за передбачуваною технологією товарообробки кожний пост контролю повинен мати:

- стаціонарний стіл контролю - 1,3 х 0,8 м;

- два місця для розміщення палет із замовленнями, що очікують контролю (площа палети - 1,2 х 0,8 м);

- два місця для розміщення палет із проконтрольованими замовленнями (площа палети - 1,2 х 0,8 м);

- технологічні проходи шириною - 0,6-1,2 м;

- технологічний проїзд шириною - 2,5 м.

Після попереднього визначення площ основних зон необхідно визначити розміщення технологічних зон на плані складської будівлі. При зонуванні складу розглядаються всі принципові варіанти рішень, що відповідають встановленим вимогам і прийнятим технологіям товарообробки. По кожному варіанту готуються графічні матеріали (креслення), експлікація основних зон. Після розроблення принципових варіантів рішень проводиться їхня порівняльна оцінка за основними логістичними показниками:

1. Ємність складу (запас ємності стосовно планових обсягів зберігання).

2. Пропускна спроможність складу при прийнятому графіку робіт (запас пропускної здатності стосовно планових обсягів товарообробки).