4. Гранична пропускна спроможність - при цілодобовій семиденній роботі складу.
5. Розрахунок вартості будівництва проводився в межах контуру забудови без урахування вартості землі, оснащення, вартості офісних і адміністративно.
Місце складу в логістичній системі і його функції безпосередньо впливають на технічну оснащеність складу. Склади зустрічаються в різних функціональних сферах логістики (постачальницькій, виробничій і розподільній).
Склади постачання з урахуванням їх господарської приналежності (постачальника, посередника, виробника) умовно можна поділити на дві групи:
1. Склади сировини і матеріалів (вантажі як правило, в рідкому або сипкому стані) працюють з однорідним вантажем, з великими партіями постачання, постійною оборотністю, що дає можливість ставити питання про автоматизовану складську переробку вантажу.
2. Склади продукції виробничого призначення (тарних і штучних вантажів). Як правило, це вантажі з високою масою, однорідної номенклатури, що вимагають в основному високого рівня механізації і автоматизації складських робіт.
Склади розподільної логістики, основне призначення яких - перетворення виробничого асортименту в торговий і безперебійне забезпечення різних споживачів, включаючи роздрібну мережу, складають найбільш численну і різноманітну групу. Вони можуть належати як виробникам, так і оптовій торгівлі.
Склади готової продукції і розподільні склади виробників у різних регіонах збуту (філіальні склади) займаються обробкою тарних і штучних вантажів однорідної номенклатури з швидкою оборотністю, що реалізовуються великими партіями. Це дає можливість здійснювати автоматизовану і високомеханізовану обробку вантажу. Практично це єдина категорія складів розподільної логістики, де можна ставити питання про доцільність автоматизованої обробки вантажу.
Склади оптової торгівлі товарами широкого споживання в основному забезпечують постачання роздрібної мережі і дрібних споживачів. Такі склади через своє призначення концентрують товари дуже широкої номенклатури і нерівномірної оборотності (іноді сезонні), що реалізовуються різними партіями постачання (від об'єму менш одного піддону до декількох одиниць піддонів однієї групи товарів). Усе це робить недоцільним впровадження автоматизованої обробки вантажів на таких складах, тут необхідно здійснювати механізовану обробку вантажів, і можливо навіть з ручною комплектацією.
Незалежно від спрямованості і технічної оснащеності переробки вантажів обробка інформаційних потоків має бути автоматизованою. Тим більше, що сучасні логістичні системи повинні мати єдину інформаційну систему для всіх її учасників.
6.2 Моделювання та структуризація логістичного процесу
Основу внутрішньоскладської логістики складає технологічний процес, тобто система операцій по підготовці складу до розвантаження транспортних засобів, приймання продукції, розміщення її на зберігання, організації зберігання, комплектації замовлень, підготовці до відпуску і відвантаження зі складу.
Від того, наскільки ефективно будуть виконані ці операції, залежить робота інших відділів компанії, рівень логістичного сервісу, що надається клієнтам, а отже, і рівень конкурентоспроможності компанії на ринку. У зв'язку з цим перед керівництвом складу кожного підприємства актуальним є завдання максимально оптимізувати технологічний процес.
Логістичний процес на складі набагато ширше за технологічний процес і включає:
• постачання запасами. Основне завдання постачання запасами полягає в забезпеченні складу товаром (або матеріалом) відповідно до можливостей його переробки на даний період при повному задоволенні замовлень споживачів;
• контроль за постачаннями. Облік і контроль за надходженням запасів і відправкою замовлень дозволяє забезпечити ритмічність переробки вантажопотоків, максимальне використання наявного об'єму складу і необхідні умови зберігання, скоротити терміни зберігання запасів і тим самим збільшити оборот складу;
• розвантаження і приймання вантажів. Операції, що проводяться на цьому етапі, включають: розвантаження транспортних засобів; контроль документації і фізичної відповідності замовлень постачання;
• внутрішньоскладське транспортування. Внутрішньоскладське транспортування припускає переміщення вантажів між різними зонами складу;
• складування і зберігання. Складування і зберігання включає: закладку вантажу на зберігання; зберігання вантажу і забезпечення відповідних для цього умов; контроль за наявністю запасів на складі, здійснюваний через інформаційну систему;
• комплектація (комісіонування) замовлень і відвантаження. Комплектація і відвантаження замовлень включають: отримання замовлення клієнта (відбірковий лист); відбір товару кожного найменування за замовленням клієнта; комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта відповідно до його замовлення; підготовку товару до відправки (укладання в тару, на товароносій); документальне оформлення підготовленого замовлення і контроль за підготовкою замовлення;
• транспортування і експедиція замовлень можуть здійснюватися як складом, так і самим замовником. Найбільш поширена і економічно виправдана централізована доставка замовлень складом. У цьому випадку завдяки унітізації вантажів і оптимальним маршрутам доставки досягається значне скорочення транспортних витрат і з'являється реальна можливість здійснювати постачання дрібними і частішими партіями, що призводить до скорочення непотрібних страхових запасів у споживача;
• інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками і є стрижнем функціонування всіх служб складу, що пов'язує їх. Інформаційне обслуговування охоплює: обробку вхідної документації; пропозиції по замовленнях постачальників; оформлення замовлень постачальників; управління прийманням і відправкою; контроль наявності товарів на складі; прийом замовлень споживачів; оформлення документації відправки; диспетчерську допомогу, включаючи оптимальний вибір партій відвантаження і маршрути доставки; обробку рахунків клієнтів; обмін інформацією з оперативним персоналом і верхнім ієрархічним рівнем організації; різну статистичну інформацію;
• контроль за виконанням замовлень і забезпечення обслуговування клієнтів. Здійсненням послуг, що допродують, займається служба продажу (маркетингова служба).
До послуг, що надаються на складі, відносять: сортування товарів; повну перевірку якості товарів, що поставляються; фасування і упаковку; заміну замовленого товару (зміна замовлення); експедиторські послуги із здійсненням розвантаження; інформаційні послуги; укладення договорів з транспортними агентствами.
Післяпродажні послуги охоплюють спектр послуг, що надаються споживачам продукції: установку виробів; гарантійне обслуговування; забезпечення запасними частинами; тимчасову заміну товарів; прийом дефектної продукції і заміну її.
Функціонування всіх складових логістичного процесу повинне розглядатися у взаємозв'язку і взаємозалежності. Такий підхід дозволяє не тільки чітко координувати діяльність служб складу, він є основою планування і контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами. Умовно цей процес можна поділити на три частини:
1) операції, спрямовані на координацію служби закупівлі;
2) операції, безпосередньо пов'язані з переробкою вантажу і його документацією;
3) операції, спрямовані на координацію служби продажу. Координація служби закупівлі здійснюється в ході операцій по постачанню запасами і за допомогою контролю за веденням постачань. Основне завдання постачання запасами полягає в забезпеченні складу товаром (або матеріалом) відповідно до можливостей його переробки на даний період при повному задоволенні замовлень споживачів.
Облік і контроль за надходженням запасів і відправкою замовлень дозволяє забезпечити ритмічність переробки вантажопотоків, максимальне використання об'єму складу і необхідні умови зберігання, скоротити терміни зберігання запасів і тим самим збільшити оборот складу.
Розвантаження і приймання вантажів. Під час здійснення цих операцій необхідно орієнтуватися на умови постачання укладеного договору (розділ «базис постачанням». Відповідно готуються місця розвантаження під вказаний транспортний засіб (трейлер, фура, контейнер) і необхідне навантажувально-розвантажувальне устаткування. Розвантаження на сучасних складах здійснюється на розвантажувальних автомобільних або залізничних рампах і контейнерних майданчиках. Спеціальне оснащення місць розвантаження і правильний вибір навантажувально-розвантажувального устаткування дозволяють ефективно проводити розвантаження (у найкоротші терміни і з мінімальними втратами вантажу), у зв'язку з чим скорочуються простої транспортних засобів, а отже, і знижуються витрати обертання.
Операції, що проводяться на цьому етапі, включають:
- розвантаження транспортних засобів;
- контроль документальної і фізичної відповідності замовленню постачання;
- документальне оформлення через інформаційну систему вантажу, що прибув;
- формування складської вантажної одиниці.
Складування і зберігання. Процес складування полягає в розміщенні й укладанні вантажу на зберігання. Основний принцип раціонального складування – ефективне використання об'єму зони зберігання. Передумовою цього є оптимальний вибір системи складування і, передусім, складського устаткування. Устаткування під зберігання повинне відповідати специфічним особливостям вантажу і забезпечувати максимальне використання висоти і площі складу. При цьому простір під робочі проходи повинен бути мінімальним, але з урахуванням нормальних умов роботи підйомно-транспортних машин і механізмів. Для впорядкованого зберігання вантажу і економічно оптимізованого його розміщення використовують систему адресного зберігання за принципом твердого (фіксованого) або вільного (вантаж розміщується на будь-якому вільному місці) вибору місця складування.
Процес складування і зберігання включає: подачу вантажу на зберігання; зберігання вантажу і забезпечення відповідних для цього умов; контроль за наявністю запасів на складі, здійснюваний через інформаційну систему.
Комплектація (комісіонування) замовлень і відвантаження. Процес комплектації зводиться до підготовки товару відповідно до замовлень споживачів. Комплектація і відвантаження замовлень включає:
1) отримання замовлення клієнта (відбірковий лист);
2) відбір товару кожного найменування за замовленням клієнта;
3) комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта; відповідно до його замовлення;
4) підготовку товару до відправки (укладання в тару, на товароносії);
5) документальне оформлення підготовленого замовлення і контроль за підготовкою замовлення;
6) об’єднання замовлень клієнтів у партію відправки і оформлення транспортних накладних;
7) відвантаження вантажів у транспортний засіб.
Комісіонування замовлень клієнтів проводиться в зоні комплектації. Підготовка і оформлення документації здійсниться через інформаційну систему. Адресна система зберігання дозволяє вказувати у відбірковому листі місце товару, що значно скорочує час відбирання і допомагає відстежувати відпуск товару з складу.
Під час комплектації відправки завдяки інформаційній системі полегшується виконання функції об'єднання вантажів в економічну партію відвантаження, що дозволяє максимально використовувати транспортний засіб. При цьому вибирається оптимальний маршрут доставки замовлень. Відвантаження ведеться на вантажній рампі (вимога до проведення ефективного відвантаження аналогічні вимогам до розвантаження).
Транспортування і експедиція замовлень. Можуть здійснюватися як складом, так і самим замовником. Останній варіант виправдовує себе лише у тому випадку, коли замовлення здійснюється партіями, рівними місткості транспортного засобу, і при цьому запаси споживача не збільшуються. Найбільш поширена і економічно виправдана централізована доставка замовлень складом. У цьому випадку завдяки унітізації вантажів і оптимальним маршрутам доставки досягається значне скорочення транспортних витрат і з'являється реальна можливість здійснювати постачання дрібними і частішими партіями, що приводить до скорочення непотрібних страхових запасів у споживача.
Збір і доставка порожніх товароносіїв. Товароносії (піддони, контейнери, тара-устаткування) при внутрішньо- міських перевезеннях найчастіше бувають багатооборотні, а тому вимагають повернення відправникові. Ефективний обмін товароносіїв можливий лише в тих випадках, коли достовірно визначена їх оптимальна кількість і чітко виконується графік обміну ними із споживачами.
Інформаційне обслуговування складу. Припускає управління інформаційними потоками і є стрижнем функціонування всіх служб складу. Залежно від технічної оснащеності управління інформаційними потоками може бути як самостійною системою (на механізованих складах), так і складеною підсистемою загальної автоматизованої системи управління матеріальними і інформаційними потоками (на автоматизованих складах).
Інформаційне обслуговування, що охоплює раціональне здійснення логістичного процесу на складі, запорука його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу необхідно прагнути до:
1) раціонального планування складу при виділенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат і удосконаленню процесу переробки вантажу;
2) ефективного використання простору при розстановці устаткування, що дозволяє збільшити потужність складу;
3) використання універсального устаткування, що виконує різні складські операції та дає істотне скорочення парку підйомно-транспортних машин;
4) мінімізації маршрутів внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і збільшення пропускної спроможності складу;
5) здійснення унітізації партій відвантажень і застосування централізованої доставки, що дозволяє істотно скоротити транспортні витрати;
6) максимального використання можливостей інформаційної системи, що значно скорочує час і витрати, пов'язані з документообігом і обміном інформації тощо.
Іноді резерви раціональної організації логістичного процесу, хай і не такі значні, полягають у вельми простих речах: розчищенні захаращених проходів, поліпшенні освітлення, організації робочого місця. У пошуку резервів ефективності функціонування складу немає дрібниць, все повинно аналізуватися, а результати аналізу використовуватися для поліпшення організації логістичного процесу.
Основні функції складу
1) Перетворення виробничого асортименту в споживчий відповідно до попиту – створення необхідного асортименту для виконання замовлень клієнтів. Особливого значення ця функція набуває в розподільній логістиці, де торговий асортимент включає величезний перелік товарів різних виробників, що відрізняються функціонально, за конструктивністю, розміром, формою, кольором тощо.
Створення потрібного асортименту на складі сприяє ефективному виконанню замовлень споживачів і здійсненню частіших постачань і в тому об'ємі, який потрібний клієнтові.
2) Складування і зберігання дозволяє вирівнювати тимчасову різницю між випуском продукції і її споживанням та дає можливість здійснювати безперервне виробництво і постачання на базі створюваних товарних запасів. Зберігання товарів у розподільній системі необхідне також і у зв'язку із сезонним споживанням деяких товарів.
3) Унітізація і транспортування вантажів. Багато споживачів замовляють з складів партії «менше ніж вагон» або «менше ніж трейлер», що значно збільшує витрати, пов'язані з доставкою таких вантажів. Для скорочення транспортних витрат склад може здійснювати функцію об'єднання (уніті- зацію) невеликих партій вантажів для декількох клієнтів, до повного завантаження транспортного засобу.
4) Надання послуг. Очевидним аспектом цієї функції є надання клієнтам різних послуг, що забезпечують фірмі високий рівень обслуговування споживачів. Серед них:
- підготовка товарів для продажу (фасування продукції, заповнення контейнерів, розпаковування і т.д.);
- перевірка функціонування приладів і устаткування, монтаж;
- додання продукції товарного вигляду, попередня обробка (наприклад, деревини);
- транспортно-експедиційні послуги тощо.
У сучасній практиці сформувалися типові принципи і загальна логіка організації технологічного процесу, типовий порядок, виконання операцій якого показано на рис. 6.9.
Правильно організований складський технологічний процес повинен відповідати оптимальним параметрам за швидкістю виконання операцій, забезпечувати збереження товарів, економічність витрат і високий рівень логістичного сервісу. Первинною операцією цього процесу є приймання продукції і пов'язані з нею операції по підготовці складу до приймання.
Рис. 6.9. Технологічний процес на складі
У ході аналізу фахівцями отримано такі результати: на 60% складів, що досліджувались, припускалися помилки в прийманні продукції за кількістю (масі), які призводили до відсутності більше 8% товарів. На 25% складів припускалися помилки, що приводили до 5%-ї недостачі, і на 15% складів були допущені помилки, що призводили менш ніж до 2%-ї недостачі (більшу частину складів складали термінали логістичних операторів).
На 70% складів неякісне приймання ставало причиною того, що підприємства, самі того не відаючи, приймали на зберігання і реалізацію більше 12% товарних позицій, які не відповідали товарній номенклатурі, визначеній в договорі постачання, що надалі призводило до пересортування. На більшості складів (понад 60%) здійснювалося приймання бракованої продукції (як з невідповідними споживчими властивостями, так і з порушеною оригінальною упаковкою виробника), що складало від 3 до 8% загального обсягу одноразового постачання. У сукупності ці помилки призводили до серйозних фінансових втрат і погіршення відносин з клієнтами, оскільки через виникаюче пересортування клієнтам даних компаній також частково постачалася продукція, що не відповідала умовам договору.
З метою усунення можливості виникнення подібної ситуації розроблено універсальний алгоритм здійснення процедури приймання продукції і суміжних операцій, який дозволяє істотно оптимізувати процес приймання продукції і пов'язаних з нею операцій (рис. 6.10).
