Ширина проходів між торговельно-технологічним

Дата: 2025-06-14; Просмотры: 1

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

обладнанням у торговельній залі, м [6,12]

Потреба в реєстраторах розрахункових операцій визна­чається за: типом магазину (асортиментним профілем, розміром площі торговельної зали); кількістю та спеціалізацією відділів; обсягом та структурою товарообороту; організацією основних торгово-технологічних процесів, передусім методом продажу товарів (з індивідуальним обслуговуванням покупців, само­обслуговування, за зразками товарів, на замовлення покупців) та формою організації розрахункового вузла (централізована, децентралізована, комбінована); інтенсивністю потоків покупців.

Потреба в реєстраторах розрахункових операцій (Пр.) може визначатися за нормами технічної оснащеності різних типів магазинів (універсальні, комбіновані, спеціалізовані, вузькоспеціалізовані та неспеціалізовані) або розрахунковим методом за формулою[12]:

; (5.9)

де Р - кількість покупців, які здійснили купівлю за годину найбільшого завантаження торговельної зали;

С - максимальна пропускна спроможність вузла розрахунку за одну годину (3600 с).

Якщо:

; (5.10)

де К - коефіцієнт використання робочого часу працівника, який

виконує розрахункові операції (у середньому К = 0,7);

Т - витрати часу в середньому на одного покупця;

f - середня кількість товарних одиниць, що припадає на

одного покупця;

t - час реєстрації вартості товарних одиниць, що припадає на одного покупця.

При проектуванні нових магазинів потреба в кількості реєстраторів розрахункових операцій (Пр) визначається за формулою:

; (5.12)

де S - площа торговельної зали, м²;

t` - час розрахунку, що в середньому припадає на одного покупця, с;

q - площа торговельної зали, що в середньому припадає на одного покупця, 2,5 м².

У зонах, де розміщується холодильне обладнання з фасованим м'ясом, м'ясною та гастрономічною продукцією, молокопродуктами тощо, вибір яких потребує більш тривалого часу, для запобігання скупчення покупців у таких місцях ширина проходів повинна становити 2,7-3 м.

Здебільшого основний маршрут збігається зі шляхом евакуації покупців у випадку пожежі. Евакуаційними проходами є ті, які безпосередньо пов'язані з евакуаційними виходами з торговельної зали (табл. 5.3)

Таблиця 5.3

Ширина основних евакуаційних проходів

у торговельній залі [6,12,15]

Висота торговельної зали приймається не менш ніж 3 м від підлоги до стелі. У деяких неторговельних приміщеннях торговельна площа допускається до 2,5 м. У торговельних залах, де є перепад висоти, встановлюється відповідно середня висота. При цьому у будь-якому випадку вона повинна бути 2,5 м. У магазинах, що вбудовані в житлових будинках, допускається прийняти висоту всіх приміщень рівною висоті приміщень житлової частини будинку.

При розподілі площі торговельної зали (рис. 5.13) між товарними групами та видами товарів площа їх викладки визначається:

v асортиментним профілем магазину;

v розміром площі торговельної зали його планувальними можливостями;

v спроможністю товару приносити прибуток та його розміром у розрахунку на 1 м площі торговельного залу;

v обсягом товарообігу та його часткою у загальному обсязі товарообігу магазину;

v особливостями товару за ознакою частоти попиту на нього;

v розміром оптимального рівня товарного запасу та розпо­ділом його між торговельною залою і місцем зберігання;

v широтою та глибиною асортиментного представниць­кого набору товарів;

v витратами часу покупців на огляд товарів та їх відбір, що обумовлюється особливостями товарів (дешевий чи іміджевий, преміум-класу, новий чи відомий тощо)

v габаритами товарів;

v способами викладки.

Перший етап технологічного проектування магазина і планування торговельного залу закінчується затвердженням і схеми «зонування».