Рис. 2.6. Склад неторговельної площі магазину

За завданням на проектування допускається:

¾ для малотоннажних автомобілів приймати висоту розвантажувальної платформи над рівнем площадки для автомобілів 0,6-0,8 м;

¾ розміщувати площадки для автомобілів на одному рівні з розвантажувальною платформою за наявності розвантажувально-підйомних засобів.

Площу розвантажувальної платформи включають до складу розрахункової (нормованої) площі будівлі магазину у тому випадку, коли розвантаження товарів відбувається в опалюваних приміщеннях.

Ширина платформи прямокутної форми повинна бути 4,0-4,5 м (для розвантаження малотоннажних автомобілів - З м); пилкоподібної форми - 2,5-3,5 м у найбільш вузькому місці.

За завданням на проектування допускається збільшувати ширину платформи до 6,0 м у продовольчих магазинах торго­вельною площею від 1500 м , непродовольчих магазинах (крім меблевих) торговельною площею від 4500 м2, меблевих - від 1000 м2, а також на ринках торговельною площею від 1500 м2.

Розвантажувальні платформи необхідно розміщувати залежно від кліматичного району будівництва та величини магазину:

¾ у II та III кліматичних зонах (крім ІІІБ) - під навісами для продовольчих магазинів величиною до 1000 м2; для непродовольчих магазинів - до 2500 м2. Для магазинів з великої площею - в неопалюваних або опалюваних приміщеннях (відповідно до завдання на проектування);

¾ у ІІІБ та ІVВ кліматичних зонах - під навісами, незалежно від величини магазину. Для продовольчих магазинів (гіпермаркетів) площею від 4500 м2 допускається передбачувати розвантаження у неопалюваних приміщеннях (за завданням на проектування).

Навіси повинні повністю перекривати розвантажувальну платформу і на 1 м кузов автомобіля.

У тих випадках, коли розвантажувальні місця в магазинах для нічного завезення товарів передбачаються поза основною розвантажувальною платформою, допускається заміняти платформу (при відповідних обґрунтуваннях) розвантажувально-навантажувальними пристроями.

Під час реконструкції магазинів розвантажування товарів передбачається відповідно до конкретних умов реконструкції згідно із завданням на проектування.

Для магазинів, вбудованих та вбудовано-прибудованих у житлові будівлі, розвантажувальні (навантажувальні) примі­щення та розвантажувальні платформи слід проектувати відповідно до вимог ДБН В.2.2-15.

Для магазинів, прибудованих до торців житлових будівель, коли розвантаження організоване з бокового фасаду прибудови та віддалене від житлової будівлі, розвантажувальну платформу та приміщення слід проектувати згідно з вимогами до окремо стоячих будівель відповідно до кліматичного району будівництва та величини магазину.

Розвантажувальні платформи в ринках розміщують, як правило, під навісами.

Кількість розвантажувальних місць у магазинах та в ринках слід приймати відповідно до даних додатку В.

Приміщення для приймання необхідно передбачувати в магазинах при розватаженні товарів під навісами та розвантаженні у неопалюваних приміщеннях (у ІІВ та ІІІВ кліматичних зонах).

Площу місць для приймання слід приймати у розрахунку на одне розвантажувальне місце:

¾ для магазинів торговельною площею до 150 м2 - 12 м2;

¾ для магазинів торговельною площею більше 150 м2 - 16 м2.

Нахил пандусів для автомобілів повинен бути не більше 16 % при розміщення їх у закритому приміщенні або під навісом не більше 8 % - в інших випадках.

Ширину коридорів у групі приміщень для зберігання та підготовки товарів до продажу, залежно від величини підприємств торгівлі та застосовуваних транспортних засобів, слід приймати при площі торговельної зали до 250 м2 - 1,6-1,7 м, з 250 м2 до 2000 м2 - 1,8-2 м та при використанні електрифі­кованого транспорту, а при площі більше 2000 м2 - 2,3-2,7 м.

Двері комор та приміщень для приймання товарів повинні бути противопожежними не нижче 2-го типу, з двома підлогами шириною не менше 1,3 м та висотою не менше 2,3 м. При цьому ширина одного з полотен повинна бути не менше 0,8 м.

Двері, які поєднують розвантажувальну платформу з приміщенням для розвантаження або іншими приміщеннями магазину, повинні мати дві підлоги шириною 1,6 - 2,2 м і ішсотою не менше 2,3 м.

На шляхах проїзду автомобілів та інших транспортних засобів колони, стіни, перегородки та відкоси прорізів повинні бути захищені від механічних пошкоджень на висоту не менше 1,6 м.

Комори (склади) товарів, які є легкозаймистими рідинами, горючими матеріалами, або негорючими в упаковці з горючих матеріалів, слід розміщувати біля зовнішніх стін з віконними прорізами та відділяти їх від торговельної зали та підсобних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу, передбачати вхід у них через гамбур-шлюз. Не допускається передбачувати комори (склади), а також виробничі приміщення категорій А та Б за вибухо- пожежною загрозою за НАПБ Б.03.002.

Комори (склади) необхідно розділяти протипожежними перегородками 1-го типу на відсіки площею не більше 700 м2, допускаючи в межах кожного відсіку установку сітчастих та інших перегородок, які не доходять до стелі. Димовидалення в цьому випадку передбачається на відсік у цілому.

З комор площею до 50 м2, які мають виходи в коридори, димовидалення допускається передбачувати через вікна, які відкриваються і розміщуються в кінці коридорів, якщо відстань від дверей комори до вікна, розташованого в кінці коридору, складає не більше 15 м. З комор (складів), які примикають до розвантажувальних (навантажувальних) примі­щень та платформ, пов'язаних з ними дверними та віконними прорізами, димовидалення облаштовувати не тоеба.

З комор (складів) площею більше 50 м слід передбачувати димовидалення через віконні пройми або спеціальні шахти, а при розміщенні таких комор у підвальному поверсі - для кожного відсіку не менше двох вікон з приямками розміром не менше 1,2 м х 0,9 м. Вільну площу вказаних вікон необхідно приймати за розрахунками, але не менше 0,2 % від площі цих приміщень.

У коморах (складах) необхідно окремо зберігати продовольчі та непродовольчі товари. Допускається передбачувати зберігання в одній коморі різних груп непродовольчих товарів (за винятком целулоїдних, парфумерних, аерозольних, пахучих товарів та горючих рідин) та продовольчих товарів, за винятком продуктів, епідеміологічна характеристика яких потребує окремих приміщень (хлібобулочні, кондитерські, «Овочі-фрукти», «Молоко»), згідно з вимогами чинних нормативних документів, нормативно-правових актів.

У магазинах торговельною площею до 50 м2 допускається зберігання продуктів незалежно від їх епідеміологічної характеристики з урахуванням вказаних вище обмежень та за умови розміщення їх на окремих стелажах, полицях, відділених перегородками, екранами та ін.

Допускається укрупняти охолоджувані камери, об'єднуючи їх за ознаками розрахункової температури та характеристики продуктів.

Підготовку товарів до продажу слід передбачувати, як правило, на площі комор.

У магазинах, які працюють за методом самообслуговування, необхідно передбачувати окремі приміщення фасувальних для груп харчових продуктів, які мають однакову епідеміологічну значущість згідно з СП 5781.

У фасувальних для харчових продуктів, які швидко псуються, необхідно встановлювати холодильне обладнання.

Усі фасувальні приміщення повинні бути обладнані двома мийними ваннами з підведенням гарячої, холодної води, встановленням змішувачів та підключенням до каналізації з повітряним розривом струменя не менше 0,02 м, а також з урахуванням вимог СанПіН 4630.

Приміщення для зберігання і підготовки товарів до продажу не допускається розташовувати під туалетними, душовими і місцями з установкою трапів.

За наявності технічного поверху над вбудованими у житлові та громадські будівлі підприємствами торгівлі розташування приміщень для зберігання і підготовки до продажу товарів не обмежується за умови, що каналізаційні стояки будуть виведені за межі цих приміщень. Відмітки підлог у мийних, туалетних та душових повинні бути на 0,02 м нижче відмітки підлоги сусідніх приміщень і мати трапи для випуску води до каналізації.

Охолоджувані камери розміщують з урахуванням вимог до шумо- та віброізоляції відповідно до п.7 ДБН В.2.2- 23:2009 «Будинки та споруди. Підприємства торгівлі».

Охолоджувані камери не допускається розміщувати поряд з котельними, бойлерними, душовими та іншими приміщеннями з підвищеною температурою, вологістю, а також над такими приміщеннями і під ними.

Теплоізоляцію огороджувальних конструкцій охолоджу­вальних камер слід проектувати з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1, Г2 відповідно до розрахункової внутрішньої температури повітря в камерах, але не нижче мінус 15°С в камерах для зберігання заморожених продуктів та морозива (низькотемпературні камери) і не вище мінус 2°С в інших охолоджуваних камерах.

Внутрішня поверхня охолоджуваних камер повинна передбачатися з матеріалів, які при контакті з харчовими продуктами не виділяють шкідливих речовин у концентраціях, які перевищують припустимі, регламентовані СанПіН 42-123-4240.

В огороджувальних конструкціях охолоджуваних камер не допускається прокладка трубопроводів водопроводу та каналізації, коробів вентиляції та електрокабелів.

Висота камер повинна бути не менше 2,7 м і не більше 3,5 м. При більшій висоті та розташуванні камер під житловими кімнатами та іншими приміщеннями, де постійно знаходяться люди, слід передбачувати самостійне перекриття над камерами та вентильований простір між перекриттями камер та будівлі.

Зону для приймання та зберігання тари і товарів, які не потребують охолодження, можна облаштовувати у вигляді єдиної ємності, не розчленованої перегородками. Ширину цього приміщення слід приймати не менше 6 м.

Склад приміщень для приймання, зберігання та підготовки товарів до продажу слід приймати за даними додатків Д, Е.

Площі приміщень для приймання, зберігання та підготовки товарів до продажу по типах магазинів з продажу продовольчих та непродовольчих товарів та ринків слід приймати не -менше розрахункової, яка визначається за питомими показниками площі для цієї групи неторговельних приміщень згідно з даними додатків Ж, З, К.

Склад підсобних, службових та побутових приміщень слід приймати відповідно до даних додатків Д, Е.

Площа підсобних, службових та побутових приміщень продовольчих та непродовольчих магазинів і ринків слід приймати не менше розрахункової, яка визначається за питомими показниками площі для цієї групи неторговельних приміщень (додатки Ж, З, К, Л).

Кількість санітарно-гігієнічних приборів для персоналу у побутових приміщеннях продовольчих та непродовольчих магазинів слід визначати відповідно до вимог СНІП 2.09.04.

Туалети для відвідувачів слід проектувати в магазинах класифікаційних груп ІН, ІІН торговельною площею від 2500 м2 з розрахунку один санітарний прибор на 600 м2 торговельної площі, але не менше чотирьох санітарних приборів.

Рекомендується проектувати громадські туалети для покупців у магазинах груп ІІІН, ІУН у розрахунку один санітарний прибор на 600 м2 торговельної площі, але не менше двох санітарних приборів, а також окремо для чоловіків та жінок.

Просторове розміщення і взаємозв'язок приміщень можуть бути зведені до таких рішень (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Прийоми розміщення торговельних і неторговельних приміщень за поверхами

Розміщення приміщень великого універсального продовольчого магазину на одному рівні на схемі а є неекономічним з точки зору використання території. Цей варіант є припустимим в універсальних магазинах з торговельною площею до 650 м .

Великі магазини необхідно розміщувати частково на двох рівнях (рис. 2.7 б), розташовуючи на другому ярусі адміністративно-побутові та підсобно-технічні приміщення.

Досягнення більшої компактності дає розміщення складських приміщень у підвальному (рис. 2.7 в) або напівпідвальному поверхах (рис. 2.7 г). Недоліком таких рішень є ускладнення технологічного процесу, збільшення обсягу перевантажувальних та перевалочних операцій.

Двоповерхове рішення магазинів є доцільним за умови розміру торговельної площі більше 1500 м2 (рис. 2.7 д). Ця схема забезпечує компактність обсягу та скорочення площі забудови у два рази. Розміщення торговельних зал у два рівні є менш зручним, ніж укрупнений торговельний зал на першому ярусі. Відмінністю схеми є (рис. 2.7) є розміщення основних підсобних приміщень над торговельною залою із забезпеченням завантаження на цьому рівні. Після підготовки товари дрібними партіями опускаються у торговельну залу, що створює певні незручності.

За схемою ж торговельна зала піднято на дургий ярус. Приміщення додаткового обслуговування і основні підсобно- складські приміщення розміщуються на першому ярусі. Товари подаються підйомниками на рівень другого ярусу і після підготовки надходять до торговельної зали. Основним недоліком цієї схеми є погане проглядання торговельної зали з боку вулиці.