Таблиця 2.4 - Найменша ширина основних проходів у торговельних залах
| Види основних проходів між: | Мінімальна ширина в магазинах,м | |
| міст і селищ міського типу | у сільських поселеннях | |
| Торговельним оснащенням і стінами, прергородками або вітринами при розміщенні торгівельного обладнання паралельно до стін, перегородок | ||
| - у магазинах з тогівельними залами меньше 100 м2 | 2,0 | 1,5 |
| - у магазинах з тогівельними залами 100 м2 | 3,0 | 2,0 |
| Паралельно розташованими прилавками або гірками | 2,0 | 1,6 |
| Прилавками або гірками і боком тамбура без дверей | 2,8 | 2,0 |
| Прилавками або гірками і боком тамбура з дверей | 3,0 | 2,0 |
Ширина проходів у межах відділів і секцій з вільним доступом до товару, продажем за зразками і індивідуальним обслуговуванням надана у табл. 2.6.
У таблиці 2.5 наведено рекомендовану ширину проходів у межах відділів і секцій з самообслуговуванняму торгівельних залах.
Таблиця 2.5 – Найменьша ширинапроходів у межах відділів і секції з самослуговуванням у торгівельнх залах
| Види основних проходів між: | Мінімальна ширина в магазинах,м | |
| міст і селищ міського типу | у сільських поселеннях | |
| Паралельно розташованими гірками | 1,4 | 1,2 |
| Місцем регістратора розрахункових операцій або прилавком обслуговування і встановленою паралельно гіркою | 3,0 | 2,0 |
| Місцем регістратора розрахункових операцій або прилавком обслуговування і встановленою торцем до них гіркою | 2,2 | 1,4 |
| Місцем регістратора розрахункових операцій | 1,0 | 1,0 |
| Місцем регістратора розрахункових операцій і стіною, вітриною або неробочим боком обладнанням | 1,4 | 1,4 |
Таблиця 2. 6 - Найменша ширина проходів у межах відділів і секцій з вільним доступом до товару, продажем за зразками та індивідуальним обслуговуванням
| Види основних проходів між: | Мінімальна ширина в магазинах,м | |
| міст і селищ міського типу | у сільських поселеннях | |
| 1 | 2 | 3 |
| Паралельно розташованими гірками | 2,0 | 1,6 |
| Паралельно розташованими гірками, стендами, вітринами зі зразками товарів | 1,4 | 1,2 |
Продовження таблиці 2.5
| 1 | 2 | 3 |
| Прилавками і обладнаннями, встановленими паралельно до прилавку | 2,7 | 2,0 |
| Прилавок і обладнанням, всатоновленим торцем до прилвку | 1,7 | 1,2 |
| Паралельно розташованими вішалами і примірочними кабінами | 1,8 | 1,8 |
| Гірками і кріслами для примірки взуття | 1,2 | 1,2 |
| Прилвками і обладнанням за прилавком | 0,9 | 0,9 |
Мінімальну ширину експлуатаційних проходів у торговельній залі слід приймати з урахуванням розміру торговельної площі.
Площа проходів між турнікетами, кабінами контролерів- касирів (місцями реєстраторів розрахункових операцій) і проходів із зовнішнього боку від торговельної зали вздовж вузла розрахунку до площі основних евакуаційних проходів не входить.
Вітрини непродовольчих магазинів повинні мати експозиційні площадки глибиною від 1,2 до 2,5 м (залежно від асортименту товарів). Підлога експозиційної площадки повинна бути на висоті не більше 0,6 м над тротуаром. Горизонтальний розподіл рам вітрин на висоті менше 2,0 м над рівнем підлоги експозиційної площадки не допускається.
У вітринах слід передбачати заходи із захисту поверхонь охолодження від запотівання та обледеніння, а за необхідності - пристрої для захисту від сонячних променів. У продовольчих магазинах, ринках та відділах замовлень вітрин з експозиційними площадками передбачати, як правило, не треба.
Заслуговує на увагу особливість організації розміщення магазинів при АЗС. При проектуванні АЗС слід дотимуватись «Державних санітарних правил і норм розміщення, проектування, будівництва та експлуатації автозаправних станцій (комплексів). Державні санітарні правила і норми. - ДСанПіН 2.2.2.-2004». У цих санітарних правилах і нормах приймаються такі терміни, визначення та скорочення.
· Автозаправна станція (АЗС) - комплекс будівель, споруд та технологічного обладнання з наземним чи підземним розміщенням резервуарів та паливороздавальними колонками, що розміщуються на вулицях населеного пункта, на дорогах загального користування за його межами або на території підприємств і призначається для заправки автотранспортних засобів рідким паливом і мастильними матеріалами.
· Автозаправний комплекс (АЗК) - комплекс будівель, споруд та технологічного обладнання АЗС, доповнений приміщеннями і окремими об'єктами сервісного обслуговування автотранспортних засобів, а також сервісного обслуговування водіїв та пасажирів.
При плануванні та забудові територій повинно бути забезпечено врахування думки громадськості (громадських інтересів) (ст. 18 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 5 Закону України «Про основи містобудування»).
Відповідно до Державних будівельних норм «Планування і забудова міських та сільських поселень» (ДБН 360-92**), АЗС у населених пунктах слід розміщувати на земельних ділянках, що відокремлені від кварталів житлової та громадської забудови, з врахуванням загальних потреб населеного пункту залежно від рівня автомобілізації, інтенсивності руху, споживчого попиту.
У великих містах АЗС слід розміщувати вздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення, в середніх та малих містах - вздовж магістральних вулиць та доріг,а також вулиць та доріг промислових та комунально-складських зон та на їх тєриторіях. Розміщувати АЗС на вулицях та проїздах всередині кварталів забороняється (п. 7.57 ДБН 360-92**). Норми щодо розміщення АЗС за межами житлової території містяться також у Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів від 19 червня 1996 р. та Державних санітарних правилах охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) від 9 липня 1997 р.
Необхідно приділити увагу розміщенню магазинів при АЗС. У цілому для магазинів на АЗС важливі ті ж технології, що і для звичайної роздрібної мережі. Так, площа торговельного об'єкта при АЗС, який може пропорційно поділятись на три частини: кафе, касову зону і магазин, складає всеред- ньому 200-300 м. Асортимент, який пропонується для продажу у магазинах при АЗС - це витратні матеріали для автомобіля, друкарська продукція (карти доріг, книги, газети), аудіо-, відеокасети і деякий невеликий продуктовий набір: напої, закуски, продукти харчування тривалого зберігання. На Заході в таких магазинах продають ще квіти і лотерейні білети, але в Україні ці товари не користуються попитом. Так, у Західній Європі, наприклад, торгівля супутніми товарами на автозаправках приносить їх власникам до 70% прибутку, близько третини міських мешканців здійснюють покупки в магазинах на АЗС не рідше ніж один раз на тиждень. На АЗС доцільно пропонувати тільки те, на вибір чого у потенційного покупця не піде багато часу: преса, напої і снеки, базові товари для автомобілістів (рідина для обмивання скла, щітки,ремені тощо). Хорошим доповненням може стати розміщення об'єктів громадського харчування, де пропонують гарячі напої, випічку і легкі закуски типу «хот-догів».
За рахунок організації додаткового сервісу при АЗС виручка збільшується на 20-30%, причому ціни в автозаправних магазинах дійсно вищі, ніж у су пер- чи гіпермаркетах, оскільки покупці готові платити за зручність. В Україні, наприклад, надбавка у таких магазинів може досягати близько 50-60%.
Таким чином, комплексний підхід до оформлення АЗС включає розроблення фірмового стилю заправної станції,підготовку проекту з урахуванням вимог пожежної і електробезпеки, проведення робіт і після продажне обслуговування. Зовнішнє оформлення будівель виготовлення написів, маркування бензоколонок і ємностей, виготовлення покажчиків, схем руху по території АЗС, освітлення – усі ці роботи здійснюються відповідно до спеціальних вимог.
2.4. Проектування неторговельної площі магазину. Трансформація приміщень магазину.
Склад приміщень для приймання, зберігання та підготовки до продажу товарів, підсобних та службово-побутових приміщень зображено на рис. 2.6.
Розвантажувальні платформи повинні бути, як правило, вище рівня площадки, де розміщені автомобілі, на 1,1-1,2 м.
