Організація земельної ділянки торгівелього обєкта

Дата: 2025-06-14; Просмотры: 1

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

Будівлі і споруди підприємств роздрібної торгівлі слід передбачати на земельних ділянках, які розташовуються відповідно до вимог містобудівних, санітарних та норм пожежної безпеки (ДБН 360, ДБН Б.2-4-1, ДСП 173, НАПБ Б.01.005).

Площі земельних ділянок приймаються відповідно до ДБН 360, виходячи з величини підприємств торгівлі. Для магазинів - з розрахунку від 0,02 га до 0,08 га (для сільської місцевості до 0,12 га) на 100 м2 їх торговельної площі, для ринків та ринкових комплексів - з розрахунку від 7 м2 до 14 м2 на 1 м2 їх торговельної площі.

В умовах реконструкції площа земельних ділянок підприємств роздрібної торгівлі може бути скорочена на 25%.

Орієнтовну площу земельних ділянок окремо стоячих продовольчих і непродовольчих магазинів наведено в табл. 2.1.

Площа земельних ділянок торговельних центрів (ТЦ) визначається завданням на проектування відповідно до ДБН 360, табл. 6.1.

На земельній ділянці магазину слід передбачати зону для покупців і зону для під'їзду та розвантаження автомобілів. У зоні для покупців можуть розміщуватися площадки для сезонної торгівлі, кіосків, торговельних автоматів, засобів реклами, а також місця для відпочинку покупців.

Площадки для стоянки легкових автомобілів покупців і працівників підприємств (автостоянки) в зоні для покупців або закриті автостоянки та гаражі слід передбачати відповідно до ДБН 360 та ДБН В.2.3-15.

Ділянки підприємств роздрібної торгівлі повинні бути:

¾ озеленені;

¾ упорядковані;

¾ обладнані малими архітектурними формами, місцями для встановлення рекламних стендів.

На території підприємства роздрібної торгівлі необхідно передбачувати організований водовідвід, а на ділянках, де існує зливова каналізація, - відвід води в зливову каналізацію. Для прибирання території необхідно передбачати поливні крани.

Таблиця 2.1- Площі земельних ділянок магазинів

(га на 100 м² торгівельної площі)

*у дужках вказана площа ділянок для магазинів, розташованих у сільській місцевості

Під'їзні шляхи, тротуари, розвантажувальні площадки повинні бути заасфальтовані або вимощені.

У зоні для під'їзду та розвантаження автомобілів встановлюються навіси для тари (якщо зберігання тари не передбачено у складських приміщеннях будівель та споруд), а також розміщуються площадки контейнерів для сміття. Контейнери для сміття повинні бути встановлені на заасфаль­тованому або забетонованому майданчику, який повинен бути віддалений не менше 1 м від основи кожного контейнера. Майданчик сміттєзбірного контейнера повинен розташову­ватися на відстані не менше 25 м від підприємства торгівлі та вікон і дверей житлових та громадських будівель.

2.2. Вимоги до об'ємно-планувальних і конструктивних рішень приміщень магазину

Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення будівель і споруд магазинів повинні забезпечувати можливість для організації торгівлі із застосуванням різних методів продажу та комплексної механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, а також забезпечення зручності для покупців та продавців.

Конструктивні рішення слід розробляти відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7, ДНіП 2.01.01, ДБН В.1.2-2 та ДСТУ Б В. 1.2-3, ДБН В.2.1-10, ДБН В.2.6-31. В особливих умовах будівництва (ґрунти, що просідаю ть, сейсмічні раиони) пот­рібно керуватися ДБН В. 1.1 -5 та ДБН В. 1.1 -12.

Поверховість магазинів (у тому числі кількість наземних та підземних поверхів) визначається завданням на проекту­вання з урахуванням містобудівних, технологічних, санітарно- гігієнічних та протипожежних вимог.

У функціональній структурі будівель магазинів виді­ляють такі основні групи приміщень:

· торговельні та інші приміщення для обслуговування покупців (торговельні зали, зали приймання та видачі замовлень, кафетерій);

· приміщення для приймання та зберігання товарів, примі­щення для підготовки товарів до продажу (приймання, розвантаження, складування, фасування, комплектування замовлень);

· підсобні приміщення (приміщення для зберігання тари, контейнерів, пакувальних матеріалів, спецодягу та ін.);

· службові і побутові примищеня (адміністративні, конторські, пожежний пост, кімнати для персоналу, гардеробні, душові, туалети та ін.);

· технічніприміщення систем інженерого обладнання(вентиляційні камери, машинні відділення лифтів та холодильних установок, тепловий вузол, насосна станція пожежогасіння та ін.);

Обємно-планувальні та конструктивні рішення повинні забезпечувати можливість збільшення торгівельної площі у процесі експлуатації за рахунок неторгівельних приміщень на осонові принципів гнучкого плануванн таз урахуванням застосування тари-обладнання, комплексної механізації та автоматизації торгівельних та виробничих процесів за умови дотримання вимог пожежної безпеки.

До планувальних рішень магазину висуваються такі функціонально-технологічні вимоги:

§ торговельні зали повинні бути зручно пов'язані з примі­щеннями для зберігання та підготовки товарів до продажу;

§ з торговельних зал і приміщень для підготовки товарів до продажу не повинно бути безпосередніх входів до службових, побутових і технічних приміщень;

§ приміщення для приймання та розвантаження слід розмі­щувати поблизу від приміщень для зберігання товарів;

§ усі підсобні, службові, побутові приміщення для персо­налу повинні бути ізольовані від приміщень для зберігання товарів.

В універсамах, гіпермаркетах та інших продовольчих магазинах приміщення для зберігання та підготовки товарів до продажу слід передбачати, як правило, на одному рівні з торговельною залою.

В умовах реконструкції допускається розміщення примі­щень для підготовки товарів до продажу та торговельних зал на різних рівнях при забезпеченні зв'язку за допомогою підйомників, вантажних ліфтів та інших пристроїв для товарів, а також сходів, пандусів, пасажирських ліфтів для покупців (відвідувачів) та персоналу.

Допускається розміщення у підвальному та цокольному поверхах неторговельних приміщень магазинів, торговельні зали яких розміщені на першому поверсі і вище, а також підсобних приміщень (у тому числі для приймання скляної тари, зберігання контейнерів, пакувальних матеріалів, інвен­тарю), побутових приміщень (гардеробні, вмивальні, душові, роздягальні, кабіни особистої гігієни жінок), технічних приміщень систем інженерного обладнання будівель.

Торговельні зали, фасувальні, комплектувальні, гладильні та інші приміщення магазинів з тривалим перебуванням людей рекомендується забезпечувати, як правило, природним освітленням.

Допускається облаштовувати без природного освітлення всі приміщення, які можуть бути розміщені у підвальних поверхах відповідно до ДБН В.2.2-9 та ДБН В.2.5-28, у тому числі:

¾ торговельні зали, приміщення приймання скляної тари від населення;

¾ підсобні (комори для зберігання тари, контейнерів, інвентарю, в тому числі для прибирання);

¾ побутові приміщення для персоналу і технічні примі­щення.

У цьому випадку вказані приміщення повинні бути обладнані системою примусового димовидалення.

Висоту поверхів будівель приймають, як правило, за 3,3 м (не менше 3,0 м від підлоги до стелі).

Допускається при обгрунтуванні (механізація, обладнання, конструкції) збільшувати висоту поверхів з торговельною залою площею більше 400 м² до 3,6 м, а більше 1000 м² - до 4,2 та 4,8 м (за завданням на проектування). Висоту

двосвітлових торговельних зал допускається приймати 4,8 м за наявності антресолей, а для торговельних зал ринків - у випадках, коли внутрішній обсяг зали дозволяє передбачувати природну вентиляцію. Висоту поверху з торговельною залою гіри кондиціонуванні повітря слід приймати не більше 4,2 м.

Висоту поверху магазину торговельною площею до 250 м², вбудованого у житловій будівлі, допускається приймати за висотою поверху житлової будівлі, але не менше 2,8 м.

У коридорах, підсобних приміщеннях допускається скорочення висоти від підлоги до стелі до 2,2 м, у технічних приміщеннях без постійного перебування людей висоти проходів до обладнання в них - до 1,9 м.

Входи і сходи для обслуговуючого персоналу розташо­вують окремо від входів і сходин для покупців. Допускається облаштовувати їх суміщеними для підприємств торговельною площею до 100 м , як окремо стоячих, так і вбудованих підприємств торгівлі в будівлі іншого призначення.

Входи до комор та інших неторговельних приміщень слід розміщувати з боку виробничих груп приміщень. На підприємствах торговельною площею до 250 м допускається передбачувати додаткові входи до торговельної зали для подачі товарів із суміжних з торговельною залою комор.

Підлоги на шляхах переміщення товарів та евакуації з торговельних залів не повинні мати порогів. Асфальтові підлоги допускаються тільки у розвантажувальному примі­щенні на площадці для автомобілів. В інших приміщеннях матеріал підлог визначається проектом з погодженням з органами державного пожежного та санітарного нагляду.

У продовольчих магазинах торговельною площею 1500 м2 і більше, універмагах та непродовольчих магазинах торговельною площею 3500 м і більше допускається перед­бачувати (за завданням на проектування) місця для розміщення кіосків та торговельних автоматів.

До складу торговельної площі підприємств торгівлі входить площа торговельних зал і приміщень для додат­кового обслуговування відповідно до переліку (додаток А). Цей перелік не регламентується та визначається відповідно до завдання на проектування.

До торговельної площі магазину не входить площа приміщень для приймання скляної тари, які мають, як правило, окремі входи для відвідувачів.

Мінімальний коефіцієнт установочної площі в торго­вельній залі слід приймати не менше 0,25.

Відділи замовлень рекомендується передбачувати у продовольчих магазинах з універсальним асортиментом товарів торговельною площею 400 м2 і більше (у сільських поселеннях - торговельною площею 250 м2 і більше).

Допускається передбачувати за завданням на проекту­вання відділи замовлень в інших продовольчих магазинах за меншої торговельної площі.

Площа приміщень відділу замовлень визначається за питомим показником мінімальної площі (табл. 2.2.)

Таблиця 2.2 - Питомі показники мінімальної площі відділу замовлень

* Площа кожного приміщення - не менше 6 м

Площу кафетерію слід приймати не менше розрахункової, яка визначається за питомими показниками мінімальної площі (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 - Питомі показники мінімальної площі кафетерію

Площі інших приміщень додаткового обслуговування слід визначати завданням на проектування з урахуванням даних, наведених у додатку Б.

При продовольчих магазинах за завданням на проекту­вання допускається передбачувати кулінарний цех з виготов­лення харчової продукції з реалізацією її у відповідному відділі (відділах) магазину. При цьому слід враховувати вимоги СП 42-123-5777.

У випадку облаштування у магазинах кафетеріїв, сокових барів, відділів кулінарії їх необхідно розміщувати (у продовольчих магазинах та відділах) з доступом для покупців із зовнішнього боку вузла розрахунку (поза контрольованою зоною) або в приміщенні з окремим входом для покупців. Взаємозвязок приміщень магазинів можна поділіти на дві групи:

¾ прямі, безпосередні , забезпечені суміжним розміщенням

¾ непрямі, забезпечені транзитними комунікаціями.

При цьому чітко виділяються два полюси з найбільшою кількістю взаємозв'язків - розвантажувальна рампа та торговельна зала. Найменшу кількість взаємозв'язків мають технічні та підсобні приміщення. Це обумовлено замкненістю технологічного процесу.

Найбільш складною системою взаємозв'язків відрізня­ються виробничо-складські приміщення. Кожна товарна група утворює групу взаємопов'язаних приміщень. Наприклад, овочі, фрукти та безалкогольні напої за своїми фізико- хімічними властивостями є товарами припустимого сусідства. Тому їх можна зберігати в одному приміщенні.

Виділяють п'ять основних варіантів планувальних схем магазинів (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Основні планувальні схеми магазинів

Розміщення неторговельних приміщень з одного боку торговельної зали (рис.2.2, варіант а) забезпечує освітленість торговельної зали, можливість різноманітного розміщення будівлі у забудові, оскільки входи в магазин можуть бути облаштовані на будь-якому з трьох боків торговельної зали.

Технологічне рішення цього варіанта є найбільш вигідним, оскільки забезпечується широкий фронт завантаження товарів та примикання неторговельних приміщень до торговельної зали.

Розміщення підсобних приміщень з двох боків торговельної зали (рис. 2.2, варіант б) дозволяє розосередити вантажні приміщення та розділити технологічний графік на два потоки або зонувати планування. Проте розділення приміщень, зв'язо між якими здійснюється через торговельну залу, призводить до незручностей в експлуатації. У цьому випадку маневреність будівлі є нижчою, вона може розміщуватися переважно на ділянках у типовій забудові.

Розміщення приміщень з двох суміжних боків торговельної зали (рис.2.2, варіант в) дозволяє позбутися недоліків попередньої схеми. Це планування забезпечує стикування приміщень, достатню освітленість торговельної зали, прогля- дування, а також розміщення будівлі на острівних, напівострівних, кутових ділянках і у типовій забудові.

Основною перевагою схеми ґ є максимально довге стикування торговельної зали і підсобних приміщень, гарний зв'язок приміщень додаткового обслуговування з рампою та іншими приміщеннями. Недоліком схеми є погіршення проглядання торговельної зали.

За схемою д торговельну залу з трьох боків оточують допоміжні приміщення, при цьому створюються зручні взаємозв'язки. Нестача площ підсобних приміщень на рівні торговельної зали може бути компенсована розміщенням їх у підвалі, але це ускладнює торговельно-технологічний процес та збільшує кількість вертикальних комунікацій.

Двоповерхові магазини в основному мають такі ж планувальні схеми, що і одноповерхові. Різниця полягає лише у появі нового конструктивного елемента - сходів (службових і призначених для покупців), від розташуванняяких значною мірою залежить організація торговельно-технологічного процесу і потоків руху покупців. Схеми розташування сходів представлено на рис. 2. 3.