Точка «байдужості» - це точка географічного розділення двох населених пунктів (районів міста), в якій покупцям однаково, до якого населеного пункту (району) їхати за покупками.
За законом Рейлі, велике місто (чи район) приваблює до себе більше покупців, тому що в ньому знаходиться більше магазинів і відповідно, представлений більш різноманітний асортимент товарів, вища якість обслуговування, що виправдовує більші витрати часу на поїздку до магазину.
Закон Рейлі математично описується за такою формулою:
де Дав - межа торговельної зони міста (району) А, виражена в милях (км), вздовж дороги в бік міста (району) В; d - відстань у милях (км) вздовж дороги між містами (районами) А і В; Ра, Рв - чисельність населення міст (районів) А і В.
Закон Рейлі ґрунтується на таких припущеннях:
– обидві торговельні зони магазинів-конкурентів однаковою мірою доступні покупцям з головної дороги;
– роздрібні торговці в обох торговельних зонах функціонують приблизно однаково ефективно. Інші фактори (зокрема, щільність населення) вважаються постійними або ігноруються.
Слід враховувати те, що закон Рейлі має й певні обмеження.
| Приклад розрахунку точки «байдужості» За законом Рейлі, місто А з населенням 90 тис. осіб притягуватиме споживачів з утричі більшої відстані, ніж місто В з населенням 10 тис. осіб.Якщо ці міста знахлдяться на відстані 20 миль (32 км) одне від одного, то точка «байдужості» для великого міста знаходитиметься на відстані 15 миль (24 км), а для меньшого – на відстані 5 миль (приблизно 8 км). |
По-перше, відстань визначається вздовж головних доріг і не враховуються вулиці, що перетинають основну магістраль, тоді як споживачі можуть доїхати до магазину по них, скорочуючи відстань. По-друге, час поїздки при однаковій відстані може бути різним. Сьогодні багатьох людей більше- хвилює не відстань, а затрати часу. По-третє, реальна відстань може не відповідати сприйняттю людьми тієї відстані, що вони проїхали. Так, переповнений покупцями магазин з невеликим набором послуг сприйматиметься людиною як більш віддалений, ніж магазин з привабливою атмосферою (хоча насправді відстань до цих двох магазинів однакова).
Більш досконалим є закон Хаффа, який дає змогу встановити зв'язок між розміром торговельної зони і декількома (а не одним) змінними параметрами.
Закон Хаффа про залучення покупців визначає розміри торговельної зони на основі показника насиченості асортиментом товарів (потрібних споживачу), які пропонуються в різних торговельних об'єктах, витрат часу на поїздку до цих об'єктів та показника «чутливості» покупців до затрат часу на поїздку за товаром певного виду (наприклад, меблі, одяг чи продукти харчування).
Закон Хаффа виражається такою формулою:
де Рij - імовірність того, що споживач поїде з дому «і» до торговельного об'єкта «у»;
Sj - розмір торговельної площі в торговельному об'єкті (j), який виділяється під певну категорію (вид) товару, м2;
Тij - витрати часу на поїздку по товар від дому споживача «і» до торговельного об'єкта (j), хв;
λ- параметр, що використовується для оцінки показника «чутливості» покупців до витрат часу на поїздку по товар певної категорії чи виду (визначається за допомогою досліджень та відповідних комп'ютерних програм);
n- кількість різних торговельних об'єктів, що реалізують аналогічні категорії (види) товарів.
Після вивчення співвідношення розмірів торговельних зон проводиться оцінка потенціалу та вибір місця розташування магазину.
1.3.. Оцінка потенціалу та вибір місця розташування магазину
Вибір місця розміщення магазину - це одне із найважливіших стратегічних рішень, що приймає будь-який суб'єкт господарювання, сферою діяльності якого є роздрібна торгівля. Від місця розміщення магазину залежать витрати часу покупців на придбання товарів та послуг, частота відвідування, а у підсумку - рівень рентабельності його діяльності.
Процес прийняття рішення щодо вибору місця розміщення магазину є складним, оскільки передбачає врахування багатьох факторів. Крім того, витрати на відкриття магазину є достатньо значними, а після його відкриття залишається мало можливостей для маневру та виправлення помилок.
фактором, який впливає на розмір торговельного підприємства, є місце розташування у забудові. Воно може розглядатися залежно від чисельності мешканців, які проживають у радіусі обслуговування, або інтенсивності потоків руху населення у цьому місці.
При розміщенні магазину у глибині забудови у радіусі обслуговування може проживати приблизно у два рази більше мешканців, порівняно з розташуванням його на вулицях з односторонньою забудовою, та в чотири рази більше, ніж при розміщенні на кутових ділянках (рис. 1.5)
