17.Які оптичні явища зумовлюють ефект рельєфу,шагрені та контурних ліній ?

18.Зобразити і пояснити хід світлових променів при формуванні шагреневої поверхні?

19.Зобразити схему ходу світлових променів при формуванні світлової смужки на контакті «мінерал-бальзам» або «мінерал1-мінерал2» ?

20.Групування мінералів за показниками заломлення ?

- показники заломлення мінералів

1) рельєф не помітний або майже не помітний,поверхня майже не відрізняється від поверхні канадського бальзаму. Мінерали чітко помітні тільки при вкл.. аналізаторі. Світова смужка не або слабо помітна : n=1,53-1,54 або 1,54-1,56 (кислі плагіоклази, нефелін ,халцедон,кварц)

2)Рельєф слабо помітний,поверхня слабо шершава,контурні лінії слабо помітні : n=1,48-1,53 або 1,56-1,60 (ортоклаз,плагіоклаз,мусковіт)

3)рельєф, контурні лінії ясні,шагренева поверхня ясні : n=1,41-1,48 або 1,60-1,65 (опал,флюорит,апатит, тремоліт)

4) рельєф різкий,позитивний,шагрень та контурні лінії також різкі : n=1,65-1,78 (олівін,піроксени,епідот)

5) обмежування зерен дуже темне і різке, рельєф та шагрень дуже різкі : n>1,78 (сфен,циркон,гранати)

21. Охарактеризуйте , якими є рельєф і шагренева поверхня у таких мінералів :

А) мікроклін n g = 1,544 ; n p = 1,533 Рельеф слабо заметен ,шагрень не заметна ( слабо заметна )

Б) гранат n= 1,705- 1,897 . Рельеф и шагрень очень резкие .

В)біотит n g = 1,60- 1,66 ; n p= 1,56-1,60. по n g показатели шагрени и рельефа относятся к третей группе с ясным рельефом и хорошо заметной шагренью , а по n p ко второй крупе со слабым рельефом и шагренью.

 

22. Охарактеризуйте , якими є рельєф і шагренева поверхня у таких мінералів :

А)олівін n g = 1,67 – 1,73 ; n p= 1,635 по n g показатели рель ефа и шагрени относятся к четвертой группе с різким рельефом и шагренью . , а по n p к третей с ясным рельефом и шагренью.

Б)флюорит n= 1,435 незаметны

В)кальцит n p= 1,486 незаметны , n g = 1 ,658 резкий рельеф и шагрень

 

23. Які властивості мінералів визначаються у схрещених ніколях?

При скрещиных николях определяют показатели преломления, двух приломление и

определяют оптических индикатрис ( удлинение минерала ).

 

24.поясныть поняття : « двозаломлення мынералыв»

Це різниця між n g та n p показниками заломлення . Ця величина абстрактна і за абсолютним значенням менша від одиниці. Двозаломлення мінералів визначають з точність до третього знаку після коми.

 

25. поясніть поняття « різниця ходу двох поляризованих променів у кристалі». Привести математичку формулу для обчислення.

Згідно правилу індикатриси крізь анізотропній кристал у шліфах проходять лише ті хвилі , коливання яких збігаються з напрямками осей Ng та Np еліптичного зрізу індикатриси .Швидкості цих двох хвиль у кристал будуть різними , тому на виході із кристала один із променів ( той що збігається із напрямком Np ) буду обганяти інший ) той що збігається із напрямком Ng) на деяку відстань , яку називають різницею ходу двох плоскополяризованих променів. Після проходження цих двох променів через аналізатор має місце інтерференція світла , в наслідок чого виникає відповідне забарвлення кристала.

Дельта = d(n g - n p )

27.поясныть умови за яких буде спостерігатися інтерференційне забарвлення мінералу.

Після проходження двох світлових хвиль , коливання яких збігається з напрямками осей Ng та Np еліптичного зрізу індикатрис , через аналізатор має місце інтерференція світла , внаслідок чого виникає відповідне інтерференційне забарвлення кристалу мінерала.

 

28. у яких випадках мінерали індивідів у шліфах будуть виглядати оптично ізотропними.

Оптичні властивості кожного мінерального зерна у шліфі , орієнтовані залежно до площини зрізу цього зерна відносно оптичних осей індикатриси мінерала , Мінеральни зерна зрізи яких перпендикулярні оптичним осям індикатриси , відповідають круговому перерізу. Індикатриси , вони є оптично ізотропними

31.Навидіть загальний порядок роботи при визначенні двозаломлення мінералів у шліфах.

Після вибору зерна з найвищим кольором інретференції на номограмі знаходять відповідну кольорову смугу і простежують її до перетину її горизонтальної лінією , що відповідає знайденій раніше товщині шліфа. Похила пряма лінія що проходить через цю точку показує двозаломлення мінералу ( цифра біля верхнього або правого краю номограми )

32. Як визначають порядок кольорів інтерференції.

Частіш за все це вирішується за допомогою вивчення кольорових кайомок на краях мінерального зеорна. Це відбувається завдяки різниці товщини центральної частини зерна та його крайових частин. Тут можемо спостерігати поступову зміну кольорів інтерференції від першого порядку ( тонка частина ) до більш високих порядків ( ближче до центру). Спостерігаючи чергування кольорових кайомок визначають порядок кольору певного зерна. Якщо кольори інтерференції неможливо визначити першим способом це завдання вирішують з використанням компенсатора.( Правило компенсаціі)

33. Порядок роботи при визначенні товщини шліфа

Товщину шліфа можна визначити за інтерференційним забарвленням кварцу або плагіоклазу, відповідно 0,009 та 0,010. Найчастіше у навчальних шліфах спостерігався кварт , його і.з сіре, біле ,жовте або світло.-оранжеве. Знаходимо зерно з найвищим інт. забарв. .знаходимо на номограмі точку перетину такоїж кольорової смужки з похилою прямою , яка відповідає двохзаломленю кварца. Ордината точки є показником товщини шліфа.

34. поясніть принцип дії компенсатора.

Якщо над мінералом у тубусі мікроскопа помістити компенсатор , так щоб однойменні осі оптичної індикатриси м. і компенсатора опинилися паралельно по відношенню одне до одного , то загальна різниця ходу буде дорівнювати різниці ходу мінерала компенсатора. Колір інтерференції підвищиться . У різі перехрещення положення осей індикатрис мін . та і компенсатора то різниця ходу буде зменшена. Спостерігається зниження порядку к. і. При рівності зерно мінералу при включенні аналізатора стає чорним.