Українська альманахова журналістика в Росії
Альманахи як спосіб існування української журналістики в Росії в останній чверті ХІХ століття. Пожвавлення в Росії українського культурного життя на початку 1880-х років. Альманах “Луна” (1881), історія появи, основні матеріали: вірші Т. Шевченка, О. Кониського; оповідання “Приятелі” і еарис “Шевченкова могила” І. Нечуя-Левицького; участь в альманасі М.Старицького: вірші і водевіль “Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка”. Відгуки на альманах “Луна” в критиці. Альманах М. Старицького “Рада” (1883). Початкова і кінцева добірки віршів редактора. П. Куліш як автор “Ради”. Поетичний дебют в Україні Олени Пчілки і Б. Грінченка. Публікація в Україні повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”. Роман “Повія” Панаса Мирного. Драма М. Старицького “Не судилось”. Наукові матеріали: В. І. Василенка “Про хліборобські спілки”, М. Комарова “Бібліографічний покажчик нової української літератури (1798 – 1883)”. Визначні твори другого тому: поема Олени Пчілки “Козачка Олена”, розділи з повісті Панаса Мирного “Як ведеться, так і живеться”. Значення альманаху “Рада”. Альманах “Нива” (Одеса, 1885): оповідання “Чортяча спокуса” І. Нечуя-Левицького. Відгуки на альманах. Альманах “Степ” (Херсон, 1886): оповідання І. Нечуя-Левицького “Невинна”, драма І. Карпенка-Карого “Бондарівна”; наукові статті російською мовою. Альманах “Складка” (Харків, 1887). Проза: оповідання Б. Грінченка “Одна, зовсім одна”; вірші альманаху, що стали народники піснями: “Розбите серце” В. Александрова і “Дайте бо жить!” Цезаря Білиловського; сатира “Горе-піїти” В. Самійленка. Наступні випуски альманаху “Складка” (1893, 1896, 1897). Найголовніші твори: драматична поема “Маруся Чураївна” В. Самійленка. Значення альманахової журналістики.………………………….
Розділ сімнадцятий
Російськомовна українська журналістика:
“Киевский телеграф”, “Киевская старина”
Формування ідеї українського наукового журналу російською мовою. Стара громада у пошуках свого часопису. Видання газети “Киевский телеграф” за часів редактора А. фон Юнка. Придбання газети А. Гогоцькою і запрошення до її ведення членів Старої громади. Організація журналу “Киевская старина”, його програма, періодизація історії. Ф. Лебединцев як редактор. Перший період видання журналу. “Люди старої Малоросії” О. Лазаревського. Публікація В. Антоновичем “Щоденника Освецима” і “Записок Карла Хаєцького”, його власні статті. М. Костомаров в “Киевской старине”. Харківська присутність: Д. Багалій і М. Сумцов. Фольклорист І. Манжура. Авторська праця Ф. Лебединцева. Художня література в часопису, дотичність до історичної й київської проблематики. Публікації Шевченкових повістей. Фінансове становище журналу. Криза, пов’язана з відмовою Ф. Лебединцева далі видавати його. Пошук Старою громадою нового редактора. О. С. Лашкевич як редактор часопису. Реформи в журналі та його здобутки: монографічні праці П. Житецького “Нариси літературної історії Малоруського наріччя в ХVІІ столітті”, М. Сумцова “Культурні переживання”, Д. Багалія, В. Науменка, запрошення до співробітництва І. Франка. Художня література в журналі за О. Лашкевича: Г. Барвінок, Г. Мачтет, І. Франко. Зміни на краще і тривання фінансової кризи. Смерть О. Лашкевича й придбання журналу Старою громадою. Є. Кивлицький як тимчасовий редактор. Затвердження редактором В. П. Науменка. Його організаційна діяльність. Вихід журналу з дефіцитного бюджету. Дозвіл на друкування української белетристики. Проза і драматургія М. Старицького, драми М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, Л. Яновської. Проза Панаса Мирного, Б. Грінченка, М. Коцюбинського, В. Винниченка. Видатні наукові праці журналу третього періоду: П. Єфименка “Нариси з історії Правобережної України”, О. Лазаревського “Опис старої Малоросії. Історичний нарис місцевості, що складала Прилуцький полк”, Ореста Левицького “Тривожні роки. Нарис з суспільного й політичного життя м. Києва і Південно-Західного краю в 1811 – 1812 рр.”, “Нариси народного життя Малоросії у другій половині ХVІІ ст.”, М. Сумцова “Сучасна малоруська етнографія”, В. Милорадовича “Народна медицина в Лубенському повіті Полтавської губернії”, “Життя-буття лубенського селянина”. Полемічні праці в журналі. Висвітлення діяльності попередніх редакторів. Нова українська література: персоналії І. Котляревського, Т. Шевченка. Літературна критика: С. Єфремов, Л. Старицька-Черняхівська. Праці В. Науменка. Спадщина М. Драгоманова під час революції. Значення журналу.………………………………...
Розділ вісімнадцятий
Підсумки періоду.