5. Самостійна практична частина роботи і поточний інструктаж учителя.
5.1. Самостійна робота учнів, вправи;
Зараз пропоную вам провести невеличку самостійну роботу. У своїх зошитах ви напишете з чого потрібно починати прибирання в кімнаті. Що таке щоденне, щотижневе та щомісячне прибирання.
5.1.1. Записати зміст роботи учнів (вправи – які і скільки, час на виконання); виготовлення виробу, виконання робіт – яких, за якою документацією, з використанням яких інструментів та пристроїв і т.п.);
Час для виконання самостійного завдання 20 хвилин. Після цього кожен зачитає те що він чи вона написала всій аудиторії.
5.1.2. Форми організації праці учнів (індивідуальна, фронтальна, бригадна, коли перерви, коли змінюються у виконанні робіт і т.п.);
Робота проводиться індивідуально кожним учнем.
Зміст цільових обходів робочих місць:
1-й обхід: перевірка організації робочих місць, початку роботи, особливу увагу звернути на учнів (вказати прізвища);
Кожен учень класу працює індивідуально, займається виконнам поставленого завдання.
2-й обхід: перевірка правильності виконання трудових прийомів, дій, рухів і т.п., особливу увагу звернути на учнів (вказати прізвища);
3-й обхід: перевірка правильності виконання самоконтролю, ведення проміжного (міжопераційного) контролю, особливу увагу звернути на учнів (вказати прізвища);
4-й обхід: перевірка правильності дотримання технологічних умов у процесі роботи і т.д.
6.5. Заключний інструктаж:
Отже закінчився час написання самостійної роботи.
6.5.1. Підведення підсумків практичної роботи; аналіз виконаних робіт (помилки і недоліки в роботі);
Тож прошу кожного учня зачитати що він запам’ятав на сьогоднішньому уроці.
6. Заключна частина уроку
6.1. Аналіз кращих робіт учнів;
Давайте разом проаналізуємо та оцінимо кращі роботи.
6.2. Мотивація оцінок, оцінювання виконаної роботи;
За сьогоднішню роботу всі отримають оцінки. Тож пропоную разом оцінити нашу сьогоднішню роботу і підвести підсумки уроку (підводять підсумки).
6.3. Повідомлення домашнього завдання.
Повідомлення домашнього завдання.
ВИСНОВКИ
Трудове виховання – процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно-корисної праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини, праці.
Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці, без праці вона деградує. Будь-які спроби уникнути праці призводять до негараздів і для особистості і для суспільства. З цього приводу Ушинський писав: "Якби людина винайшла філософський камінь, то біда була б ще невелика: золото перестало б бути монетою. Але якби вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком заміняє всяку працю людини, то самий розвиток людства припинився б: розбещеність і дикість полонили б суспільство. ”
Високі умови перед людиною ставлять і соціальні умови праці. Адже праця – це не лише предметно-практична діяльність, я й спілкування суб'єкта цієї праці з іншими людьми. В різноманітних дитячих трудових об'єднаннях праця, як правило, носить колективний характер і її здійснення обов'язково пов'язано з включенням школяра в широку та складну систему виробничих, моральних та інших стосунків. Учень має вміти співпрацювати з іншими учнями , підкорятися вимогам керівника, відповідати за результати не лише своєї праці, а й інших, виявляти ініціативу в доведенні справи до кінця. Загалом, він має вміти трудиться разом з іншими, спілкуватися з ними.
Трудове виховання учнів повинно бути спрямоване на виховання психологічної і практичної готовності учнів до праці: сумлінне ставлення до праці, внутрішня потреба працювати на повну силу, ставлення до праці як до необхідності й потреби людини.
У системі виховних справ розв'язуються завдання: усвідомлення мети і завдання праці; виховання мотивів трудової діяльності; формування трудових вмінь і навичок.
Зміст трудового виховання багатоликий. Воно включає в себе всю навчально-виховну роботу школи. У загальному розумінні трудове виховання в загальноосвітній і професійній школі включає в себе навчальну працю з основ наук і трудове виховання, котрі призначені для формування в учнів позитивного ставлення до розумової і фізичної праці й озброєння їх загальними політехнічними знаннями, трудовими уміннями та навичками. Але навчальна праця з основ наук і трудове виховання не обмежуються лише навчальною метою. Спільно з трудовим вихованням вони виступають найважливішою основою морального, розумового, фізичного та естетичного розвитку школярів.
Основою всієї системи трудового виховання є суспільно-корисна праця учнів. Вона включає:
- суспільну роботу – таку діяльність, яка сприяє досягненню мети організації учнівського колективу культурно-масового обслуговування населення;
- самообслуговування;
- виробничу працю – суспільно-корисну трудову діяльність учнів, пов'язану з створенням матеріальних цінностей суспільного використання як в умовах школи, так і в сфері виробництва.
Самообслуговування в школі та сім'ї – це найбільш доступний і повсякденний вид праці. З нього розпочинається виховання у дитини працелюбності, залучення її до все більш складних видів трудової діяльності. Досвід показує, що педагогічно правильна організація цієї праці стає доброю звичкою, не тільки обов'язком, а й потребою школярів.
Привчання дітей до самообслуговування розпочинається в сім'ї. Яким чином організувати цю працю, щоб вона найефективніше сприяла в загальній системі виховання сприяє тому, що праця з самообслуговування вирішенню задач трудового виховання?
Першим етапом трудового виховання є поступове привчання дітей до невеликих та посильних для їхнього віку трудових завдань. В цей період краще привчати дітей до самообслуговування. Наступним етапом є розширення видів праці від самообслуговування до обслуговування сім'ї в цілому. Уже молодший школяр може пришити ґудзик до сорочки молодшого брата чи сестри, випрасувати рушники і т.д. Важливим у трудовому вихованні є і врахування індивідуальних особливостей учнів. Так, фізично ослабленим дітям, не звільняючи їх від праці, слід доручати нескладну роботу, бажано на свіжому повітрі.
Важко дати рекомендації на всі випадки життя. Але вчителям слід пам'ятати, що при використанні праці як засобу виховання головним є те, що потрібно обмірковано ставитись до трудових справ, частіше радитись з колегами, вожатими, класними керівниками.
Суспільно корисна, виробнича праця на благо суспільства – це праця найвпливовіша за своїм виховним впливом на учнів. Крім того, вона найбільш розповсюджена, застосовується як в сільських, так і в міських школах. Різноманітні і форми праці, які отримали назву трудових об'єднань школярів. Вони грають виключно важливу роль не тільки в трудовому, але й розумовому, моральному, естетичному, фізичному, економічному, екологічному вихованні. Не менш важливе значення їх в підготовці учнів до свідомої і творчої участі в суспільному виробництві, а також у професійній орієнтації. Методичні питання організації роботи в трудових об'єднаннях відображено в багатьох навчальних посібниках. В них звертається увага на те, що трудові об'єднання учнів – це перша школа їх самостійного трудового життя, школа виховання високої відповідальності за доручену справу.
Особливості роботи учнівської бригади викликають необхідність надання навчально-виробничих знань з фізики, біології, хімії, математики, що розглядається як найважливіший засіб поєднання навчання з працею.
Другим важливим трудовим об'єднанням є шкільні лісництва, які також досить поширені. Мета їх створення – виховання в учнів позитивного ставлення до праці і природи рідного краю, формування трудових умінь і навичок з охорони, використання і відновлення трудових ресурсів, підготовка до свідомого вибору професії.
Для роботи шкільному лісництву виділяються певні ділянки на території державної зони. На цій території учні виконують такі роботи: посадка і посів лісу, виявлення пошкодження лісу шкідниками і хворобами, збір насіння дерев та кущів тощо. На базі деяких шкільних лісництв організовуються табори праці та відпочинку для учнів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексєєва М.І. Мотиви навчання учнів / М.І.Алексєєва – К., Рад. школа, 2002. – 154 с.
2. Антонович Є. А. Російсько-український словник-довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури: Навч. Посібник / Антонович Є. А., Василишин Я. В., Шпільчак В. А. – Львів: Світ, 2001. – 240 с.
3. Бєліков А.О. Підвищення самостійності учнів на практичних заняттях / А.О.Бєліков – Радянська школа, 2003. – №2.
4. Богуш А.М. Українське народознавство в дошкільному закладі: навчальний посібник / Богуш А.М. Лисенко Н.В. – 2-е вид, перероб. І доп. – К.: Вища школа, 2002, – 407с.
5. Буров О.Ю. Інформаційне забезпечення ергономіки України: Концепції розвитку / О.Ю.Буров / НТІ. Науково-технічна інформація.–2000.–№4.–с.5-6.
6. Вишневський О. Сучасне українське виховання / О.Вишневський Педагогічні нариси. – Київ – 2003., с. 159
7. Вишневський О. Сучасне українське виховання. / О.Вишневський Педагогічні нариси, Львів, 2004, – 236 С.