Водорозчинні антиоксиданти – це вітамін С, глутатіон, карнозин, сечова кислота тощо.
Вітамін С (аскорбінова кислота)
Аскорбінова кислота надходить в організм із їжею, в тому числі у вигляді окисленої форми дегідроаскорбінової кислоти. Системи «аскорбінова кислота-дегідоаскорбінова кислота» є окисно-відновною парою, яка здатна приєднувати та віддавати протони та електрони. Антиоксидантна дія вітаміну С насам-перед полягає в тому, що його молекули здатні реагувати з супероксидним аніон радикалом, перекисом водню, гідроксиль-ним аніон радикалом та інактивувати їх. Аскорбінова кислота також нейтралізує окисники, що надходять із забрудненим по-вітрям (NO, вільні радикали сигаретного диму), та перешкоджає пероксидації холестеролу ЛПНЩ і, таким чином, запобігає прогресуванню атеросклерозу. Крім того, аскорбінова кислота є потужним синергістом дії токоферолів та каротинів. Так, відомо, що вона відновлює окислену форму вітаміну Е і таким чином підтримує його необхідну концентрацію у мембранах.
Глутатіон
Для роботи АОС важливими сполуками є ті, що містять сульфгідрильні групи (SH-). Глутатіон – трипептид (Глу-Цис-Глі), що міститься у всіх клітинах організму і належить до основного мобільного фонду сульфгідрильних груп. Антиокси-дантна властивість глутатіону пов’язана з роботою таких ферментів, як: глутатіонпероксидаза (містить селен) та глутаті-онредуктаза. Глутатіон є кофактором глутатіонпероксидази, яка відновлює перекиси ліпідів та перекис водню і захищає клітинні структури від окиснення. Участь глутатіону (G-SH) у функ-ціонуванні глутатіонпероксидази наведена у такій реакції:
2GSH + H2O2 → GS-SG + 2H2O.
GS-SG – це дисульфід глутатіону, що утворюється після відновлення перекису водню.
Далі глутатіонредуктаза відновлює окислений глутатіон:
GS-SG + НАДФН + H+ → 2 GSH + НАДФ+.
Карнозин
Цей дипептид, що містить гістидин та β-аланін, також належить до природних регуляторів вільнорадикальних процесів. Карнозин виявлений у мозку, скелетних м’язах, серці. Антиоксидантні властивості карнозину обумовлені його здатністю нейтралізувати активні форми кисню та взаємодіяти з продуктами вільнорадикального окиснення. Молекули цього дипептиду можна вважати «пастками» пероксильних та гідроксильних радикалів, синглетного кисню. Карнозин здатний також нейтралізувати гіпохлорит-аніон шляхом утворення з ним стабільних хлорамінових комплексів.
Додаток А
(обов’язковий)