Жиророзчинні антиоксиданти – це токофероли, вітаміни А, каротиноїди, убіхінон, флавоноїди, стероїдні гормони та ін.
Токофероли
Серед токоферолів найбільш активним антиоксидантом є α-токоферол. Молекули вітаміну Е знаходяться в ліпідному шарі плазматичних мембран, внутрішній мембрані мітохондрій, мембранах інших органел клітини, що забезпечує захист мембранних структур від ушкодження та руйнації під дією вільних радикалів. Цей вітамін ефективно прериває ланцюги вільнорадикальних реакцій, тому токоферол відносять до головного жиророзчинного антиоксиданта клітини.
Механізм антиоксидантної дії вітаміну Е полягає у тому, що його молекули віддають атом водню вільному радикалу пероксиду ліпіду (LOO•) і відновлюють його до гідропероксиду (LOOH). Таким чином зупиняється розвиток ланцюга реакцій ПОЛ (рис. 25).
Токоферол є важливим фактором захисту від різноманітних ушкоджувальних факторів, у тому числі гемолітичних отрут.
Було встановлено, що in vitro вітамін С відновлює окислену форму токоферолу, але in vivo факт такої взаємодії вітамінів не доведений. Вітамін Е також взаємодіє з іншими компонентами АОС. Так, наприклад, він відіграє важливу роль в обміні селену – складової частини глутатіонпероксидази.
Вітамін А та каротиноїди
Молекула ретинолу містить спряжені подвійні зв’язки, що дозволяє йому взаємодіяти з вільними радикалами різних типів і бути ефективним антиоксидантом. Антиоксидантна дія вітаміну А також пояснюється тим, що він забезпечує захист сульфгідрильних груп та перетворення їх у дисульфідні. Вказана властивість досить суттева для роботи АОС, оскільки значна кількість сполук, що містять SH-групи, мають антиоксидантні властивості. Крім того, цей вітамін нормалізує структурно-функціональні властивості біомембран.
Вітамін А взаємодіє з іншими компонентами АОС. Разом з токоферолом та вітаміном С він активує включення селену до складу глутатіонпероксидази.
Рисунок 26 – Механізм антиоксидантної дії вітаміну Е
Токоферол запобігає прояву прооксидантних властивостей вітаміну А, тому що здатний захищати подвійні зв’язки ретинолу від окиснення та утворення високоактивних вільнорадикальних продуктів.
Спряжені подвійні зв’язки, що забезпечують антиоксидантні властивості, містяться також у структурі молекул каротиноїдів, найбільш активним з яких є β-каротин. Антиоксидантна властивість β-каротину приблизно у 5 разів вища, ніж у ретинолу. Цей каротиноїд здатний інактивувати синглетний кисень, супероксидний аніон радикал, перекис водню. Вважають, що β-каротин є найбільш потужним «гасником» саме синглетного кисню. Він також є активним синергістом дії вітаміну Е як мембранний антиоксидант.
Убіхінон (коензим Q )
За хімічною будовою цей жиророзчинний антиоксидант схожий на вітаміни Е та К. Антиоксидантна дія коферменту обумовлена його відновленою формою (QH2), активність якої втричі більша, ніж невідновленої. Цей кофермент, як і вітамін Е, інактивує вільні радикали фенольного типу, безпосередньо реагує з перекисними радикалами, зменшує їх кількість у клітині та стабілізує мембрани. Убіхінон підключається до роботи АОС в разі значного використання вітаміну Е. Крім того він здатний відновлювати антиоксидантну активність токоферолів.
Убіхінон входить до п’ятірки антиокисників, що захищають клітини мозку від ПОЛ та перешкоджають руйнації нейронів. Саме загибель нейронів є причиною таких дегенеративних захворювань, як хвороби Паркінсона та Альцгеймера. Як було зазначено вище, вміст убіхінону в організмі з віком зменшується і все більша його кількість використовується для знешкодження вільних радикалів, у тому числі й у мозку.
Стероїдні гормони
Серед стероїдних гормонів антиоксидантні властивості мають естрогени. Ці ліпофільні сполуки мають найбільшу антиоксидантну активність у ті періоди циклу, коли їх кількість в організмі жінки найбільша. Естрогени підтримують струк-турно-функціональні властивості мембран, регулюють мікросо-мальне окиснення, підтримуючи активність монооксигеназ.
Флавоноїди
До цих неферментних антиоксидантів належать як ліпофільні, так і водорозчинні фенольні сполуки рослин, які є компонентами їжі людини і віднесені до групи вітаміну Р. На сьогодні відомо понад 6500 флавоноїдів. Найбільший їх вміст у цитрусових, зеленому чаї, червоному вині, чорному шоколаді, цибулі тощо.
Одними з найбільш потужних флавоноїдів-антиоксидантів є катехіни. Наприклад, у зеленому чаї міститься епігалокатехін (EGC), антиоксидантна активність у 25-100 разів більша, ніж вітамінів С та Е.
З антиоксидантними властивостями пов’язують важливу роль флавоноїдів у профілактиці серцево-судинних та онколо-гічних захворювань, а також радіопротекторну дію.
 |