Тематика наукових доповідей
1. Операційний важіль та його складові.
2. Оцінка факторів, що впливають на формування й розподіл прибутку.
Література: 2, 3, 4, 5; 6, 7, 16, 17, 18.
Тема 6. Управління активами
У кредиторів пам’ять краща,
ніж у дебіторів і всі вони дуже забобонні -
надзвичайно ретельно слідкують за днями й годинами
(Бенджамін ФРАНКЛІН)
Методичні поради до вивчення теми
Під активами розуміють капітал підприємства, що перебуває у виробничій формі, як сукупність майнових цінностей, що використовуються у господарській діяльності з метою отримання прибутку. Приступаючи до вивчення означеної теми, необхідно звернути увагу на визначення активів, що дається в нових положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку й різноманітні підходи, що викладені в навчальній і методичній літературі, щодо класифікації активів. Це дасть змогу системно підійти до вивчення даної економічної категорії й всебічно обґрунтувати основні принципи формування активів підприємства
Оборотні активи – сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарський процес і повністю споживаються протягом одного операційного циклу.
Цикл кругообороту оборотних активів – це процес зміни їх матеріально-речової форми, що систематично повторюється. (рис. 6.1).
Чистий капітал визначають за даними балансу двома способами (Рис.6.3). Наявність власного оборотного капіталу у достатніх обсягах (не менше ніж 10 % від вартості оборотних активів) є свідченням високої фінансової стійкості підприємства. Важливою характеристикою оборотного капіталу виступає поточна фінансова потреба (ПФП), яка розраховується як різниця між поточними активами (без грошових коштів) і кредиторською заборгованістю. Вона показує суму нестачі власних оборотних коштів, або (що теж саме) – потребу в короткостроковому кредиті.
Рис. 6.1. Цикл кругообороту оборотних активів
Оборотний капітал неоднорідний за своїм складом. Найчастіше оперують поняттями нетто (чистий)і брутто або увесь капітал (рис. 6.2).
Рис. 6.2. Види оборотного капіталу
Політика управління поточними активами розробляється в комплексі з політикою управління поточними пасивами. Її зміст полягає:
1) 1) у визначенні достатнього рівня і раціональної структури поточних активів;
2) 2) у визначенні величини і структури джерел їх фінансування.
У теорії фінансового менеджменту розмежовують три типи політики, щодо управління оборотним капіталом (таблиця 6.1).
Рис. 6.3. Алгоритм розрахунку чистого оборотного капіталу
Таблиця 6.1. Ознаки і результат основних видів політики
щодо управління оборотним капіталом
| № п/п | Вид політики | Ознаки | Результати |
| 1 | Агресивна | Висока частка короткострокових кредитів. Поточні активи зростають швидкими темпами: значні обсяги запасів, дебіторської заборгованості грошових коштів. Питома вага оборотних активів у валюті балансу висока, а період їх оборотності – тривалий | Знімає ризик технічної неплатоспроможності, але не забезпечує підвищену економічну рентабельність активів |
| 2 | Консервативна | Зростання поточних активів утримується, їх питома вага у валюті балансу незначна; період оборотності – короткий | Забезпечує високу економічну рентабельність активів, збільшує ризик виникнення технічної неплатоспроможності |
| 3 | Поміркована | Середній рівень короткострокового кредиту в джерелах фінансування; помірний рівень оборотності оборотних активів і їхньої питомої ваги у валюті балансу | Економічна рентабельність активів і ризик виникнення технічної неплатоспроможності знаходиться на середньому рівні |