Питання 2. Загальні принципи організації та обліку безготівкових розрахунків

Література: 19, с. ЗО - 39; 9, с. 369 - 373.

Безготівкові розрахунки - це перерахування грошових коштів з рахунка підприємства-платника на рахунок підприєм-ства-отримувача. Фінансовим посередником у цих розрахунках є банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам.

Основним нормативним актом з обліку безготівкових розрахунків є Інструкція № 7 "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затверджена постановою Прав­ління НБУ від 21.01.04.

Принципи організації безготівкових розрахунків відби­вають реальний стан національної економіки і визначають спо­соби І форми розрахунків.

Виділяють такі головні принципи організації безготівко­вих розрахунків:

Перший принцип стосується обов'язкового зберігання підприємствами та установами грошових коштів на рахунках в установах банку (за винятком перехідних залишків у касі). Пра­вовою базою для реалізації цього принципу ? угода між підпри­ємством і банком про розрахунково-касове обслуговування.

Другий принцип полягає в тому, що підприємствам нада­ється право вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів (за згодою банку).

Третій принцип - принцип самостійного (без участі бан­ків) вибору підприємствами форми розрахунків і способу пла­тежу та широкого використання їх у своїх договорах і угодах.

Четвертий принцип. Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки з доручення власників цих рахунків, як звичай­но, за згодою (акцептом) платника (власника рахунка) після пе­ревірки виконання постачальником договірних умов.

П'ятий принцип - поточні рахунки підприємствам -суб'єктам підприємницької діяльності відкривають установи бан­ків тільки за умови повідомлення про це податкового органу.

Шостий принцип полягає в максимальному наближенні моменту проведення платежу до терміну відвантаження товарів.

Сьомий принцип: платежі здійснюються в межах залиш­ків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківсь­кого кредиту.

Восьмий принцип: розрахунки між суб'єктами підприєм­ницької діяльності проводяться переважно в безготівковій фор­мі. Готівкові розрахунки можуть застосовуватися в міжгоспо­дарських взаємовідносинах, якщо це невеликі за сумою платежі (до десяти тисяч), а також у разі витрат на внутрішньогосподар­ські потреби. Розмір таких витрат обмежений.