Питання 2. Загальні принципи організації та обліку безготівкових розрахунків
Література: 19, с. ЗО - 39; 9, с. 369 - 373.
Безготівкові розрахунки - це перерахування грошових коштів з рахунка підприємства-платника на рахунок підприєм-ства-отримувача. Фінансовим посередником у цих розрахунках є банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам.
Основним нормативним актом з обліку безготівкових розрахунків є Інструкція № 7 "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.04.
Принципи організації безготівкових розрахунків відбивають реальний стан національної економіки і визначають способи І форми розрахунків.
Виділяють такі головні принципи організації безготівкових розрахунків:
Перший принцип стосується обов'язкового зберігання підприємствами та установами грошових коштів на рахунках в установах банку (за винятком перехідних залишків у касі). Правовою базою для реалізації цього принципу ? угода між підприємством і банком про розрахунково-касове обслуговування.
Другий принцип полягає в тому, що підприємствам надається право вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів (за згодою банку).
Третій принцип - принцип самостійного (без участі банків) вибору підприємствами форми розрахунків і способу платежу та широкого використання їх у своїх договорах і угодах.
Четвертий принцип. Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки з доручення власників цих рахунків, як звичайно, за згодою (акцептом) платника (власника рахунка) після перевірки виконання постачальником договірних умов.
П'ятий принцип - поточні рахунки підприємствам -суб'єктам підприємницької діяльності відкривають установи банків тільки за умови повідомлення про це податкового органу.
Шостий принцип полягає в максимальному наближенні моменту проведення платежу до терміну відвантаження товарів.
Сьомий принцип: платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківського кредиту.
Восьмий принцип: розрахунки між суб'єктами підприємницької діяльності проводяться переважно в безготівковій формі. Готівкові розрахунки можуть застосовуватися в міжгосподарських взаємовідносинах, якщо це невеликі за сумою платежі (до десяти тисяч), а також у разі витрат на внутрішньогосподарські потреби. Розмір таких витрат обмежений.