Рис. 3.1. Взаємозв’язок статичного та динамічного підходів до оцінки грошових коштів
Управління грошовими потоками й грошовими запасами здійснюється комплексно (рис. 3.2)
Рис. 3.2. Завдання та зміст управління грошовими коштами підприємства
Рис. 3.3. Сфери грошових потоків підприємства
За змістом доцільно виділити такі види грошових потоків:
а) фіскально-бюджетні платежі щодо сплати відповідних податків, зборів і платежів до бюджетів різних рівнів. Вони мають характер відчуження в результаті перерозподілу вартості валового національного продукту;
б) фінансово-кредитні платежі, що пов’язані з тимчасовим користуванням грошима (кредити, депозити, придбання цінних паперів, акцій);
в) фінансово-розрахункові платежі, що обслуговують господарські взаємозв’язки між підприємствами з приводу постачання й реалізації товарів, робіт, послуг, виплати заробітної плати працівникам, дивідендів, кооперативних і дисконтних виплат членам споживчих товариств.
У процесі кругообігу капіталу грошові кошти то вивільняються, то знову прямують як виплати, що здійснюються на поповнення оборотного й основного капіталу. Тому важливою їх характеристикою виступає напрям руху. За цією ознакою грошові потоки господарюючих суб’єктів поділяються на вхідні й вихідні.
До вхідних грошових потоків відносять потоки, що відображають: залучення капіталу з різних джерел; інкасацію виручки від продажів; форми розрахунків; політику знижок і відстрочок платежів покупцям; надходження орендної плати; надходження від продажу основних засобів; отримання доходів по цінним паперам. Процес управління обліковими потоками становить зміст облікової політики господарюючого суб’єкта.
До вихідних грошових потоків відносять: авансування капіталу в оборотні активи; вкладення капіталу в здійснення інноваційно-інвестиційних проектів; погашення кредиторської заборгованості; сплата податків і податкових платежів; виплата заробітної плати; погашення кредитів і сплата відсотків по ним; виплати дивідендів; короткострокові фінансові вкладення.
Окрім руху грошових потоків, який супроводжується зміною власника грошового потоку, на підприємствах виникають облікові потоки, до яких відносять нарахування, що не супроводжуються рухом грошових коштів між підприємствами і їхніми контрагентами. До облікових потоків грошових коштів відносять амортизаційні відрахування, списання витрат на собівартість продукції тощо.
У стандартній фінансовій звітності грошові потоки класифікуються за видами діяльності. За цією ознакою їх поділяють на грошові потоки від: операційної, інвестиційної і фінансової діяльності.
Співвідношення між ними відображає певні характеристики економічного потенціалу підприємства і його фінансовий стан (рис. 3.4 ).