Тест К.82. У розширеному варіанті поточний план організації може містити такі розділи: 1)...; 2)...; ... 10) ...; 11) ....
1. Економічна ефективність виробництва.
2. Норми і нормативи.
3. Планування виробництва і збуту продукції.
4. Матеріально-технічне забезпечення підприємства.
5. Персонал і оплата праці.
6. Планування витрат виробництва.
7. Фінансовий план.
8. Інновації.
9. Інвестиції і капітальне будівництво.
10. Соціальний розвиток колективу.
11. Охорона природи і раціональне використання природних ресурсів.
Тест К.83. Структура плану обсягу продажу включає:
1) дослідження кон‘юнктури ринку; 2) ...; ....
Розділ 2. Планування асортименту.
Розділ 3. Оцінка конкурентноздатності.
Розділ 4. Планування ціни.
Розділ 5. Прогнозування великими групами.
Тест К.84. Показник виробничої потужності підприємства, яке виготовляє однорідну продукцію, розраховується в ході аналізу техніко-економічного обґрунтування плану випуску продукції, його економічний зміст полягає у визначенні максимально можливого річного (добовий, змінний) випуску продукції , він виступає основою для визначення виробничих можливостей підприємства; для його розрахунку використовуються дані про : 1) дійсний фонд робочого часу одиниці обладнання;
2) кількість одиниць обладнання;
3) технічно обґрунтована (прогресивна) норма часу на обробку одиниці продукції ;
його рекомендованим значенням є значення, максимально близьке до __________, його напрямом позитивних змін є збільшення. (Остаточне рішення про збільшення виробничої потужності слід приймати з урахуванням окупності інвестицій на будівництво додаткових приміщень, на придбання і модернізацію обладнання. Потрібно також враховувати можливості збуту продукції, створення нових робочих місць, наявність необхідних матеріальних і трудових ресурсів тощо). (збільшення або зменшення; дати додаткові пояснення), він вимірюється у натуральних показниках (штуки,метри,тонни).
Тест К.85. Основне завдання оперативно-календарного планування (ОКП) на підприємствах масового типу виробництва полягає у організації і __ забезпеченні безперервного руху деталей та виконання операцій у встановленому ритмі роботи. Планово-обліковою одиницею для ОКП масового виробництва може бути: _добокомплект, умовний машинокомплект, деталь (навести повний ймовірний перелік). Для масового виробництва характерними є __ подетальні_______ системи оперативного планування виробництва. У масовому виробництві використовують такі подетальні системи ОКП: 1) за тактом потоку; 2) за термінами міжцехових подач; 3) за стандартними термінами міжцехових подач; 4) “на склад”. Календарно-планові розрахунки при масовому типі виробництва включають: 1) такт роботи ліній (r); 2) ритм передачі (R); 3) кількость робочих місць (РМ).
Тест К.86. При виборі постачальника для матеріально-технічного забезпечення виробництва застосовують такі критерії: 1) відповідність виробничої потужності постачальників потребам підприємства в матеріалах, якість і ціна останніх; 2) репутація постачальника, його територіальна віддаленість та оперативність постачання ; 3) швидкість реакції на потреби покупця ; 4) умови розрахунків, можливість надання кредиту . В договорі між підприємством і постачальником регламентуються такі умови: 1) кількість товарів, 2)якість товарів,3)ціна товарів, 4)термін доставки, 5)форма розрахунків, 6)відповідальність за порушення договору ; 7)упаковка та маркування, 8)умови транспортування, 9)страхування.
Тест К.87. Розрахунок показника вихідної виробничої потужності підприємства на початок планового періоду за допомогою складання відповідного балансу з урахуванням сукупності різних планових заходів проводиться з метою показати зміни величини потужності протягом планового періоду, для його розрахунку використовуються дані про ВП вхідну, виробничу потужність, що вводиться в плановому періоді; виведену за плановий період виробничу потужність, його рекомендованим значенням є значення, максимально близьке до __________, його напрямом позитивних змін є збільшення______ (збільшення або зменшення; дати додаткові пояснення), він вимірюється у натуральних показниках (штуки,метри,тонни); умовно-натуральних показниках;у багатономенклатурних виробництвах – у вартісних вимірниках.
Тест К.88. При плануванні підвищення економічної ефективності розглядають такі показники: 1) узагальнюючі показники (рівень задоволення потреб ринку, виробництво продукції на одиницю витрат ресурсів, витрати на одиницю товарної продукції, прибуток на одиницю загальних витрат, рентабельність виробництва, народногосподарський ефект від використання одиниці продукції); 2). Показники ефективності використання трудових ресурсів праці (трудомісткість одиниці продукції, відносне вивільнення працівників, темпи росту продуктивності праці, частка приросту продукції за рахунок росту продуктивності праці, коефіцієнт ефективності використання робочого часу, економія фонду оплати праці, випуск продукції на 1 грн. фонду оплати праці) ; 3) . Показники ефективності використання основних виробничих фондів (фондовіддача основних фондів, фондомісткість продукції, рентабельність основних фондів, фондовіддача активної частини основних фондів). 4) Показники ефективності використання матеріальних ресурсів (матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, коефіцієнт використання найважливіших видів сировини і матеріалів, витрати палива і енергії на 1 грн. чистої продукції, економія матеріальних витрат, коефіцієнт вилучення корисних компонентів із сировини) .
Тест К.89. Виробничою програмою називають плановий обсяг виробництва продукції, який характеризується. відповідністю номенклатури, асортименту і якості вимогам плану продажу. Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їх ресурсів та отриманні максимального прибутку. Вона розробляється для задоволення реальної потреби в конкретній продукції у відповідності з такими планами: із планом праці і заробітної плати, планом по витратах виробництва, прибутку і рентабельності, фінансовим планом.
Тест К.90. Коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства розраховується в ході аналізу ступеня використання виробничої потужності, його динаміка дозволяє виявити причини зміни та саму зміну ступеня використання виробничих потужностей, його економічний зміст полягає у співвідношенні фактичного річного випуску продукції в натуральному вираженні (визначається виробничою програмою підприємства) до середньорічної величини виробничої потужності., для його розрахунку використовуються дані про:
1)обсяг випуску продукції в натуральному вираженні;
2) вхідну потужність на початок року, зниження виробничої потужності в результаті виведення з експлуатації основних фондів, кількість повних місяців роботи введених потужностей, кількість повних місяців, коли виведені протягом року з експлуатації потужності не працювали(для обчислення середньорічної ВП)
його рекомендованим значенням є значення, максимально близьке до 1, коефіцієнт використання виробничої потужності відображає рівень залучення виробничих потужностей на підприємстві. Повна завантаженість дорівнює одиниці або 100%. Як правило, підприємства не використовують виробничу потужність на всі 100%, оскільки має місце ремонт обладнання, відпустки робітників., його напрямом позитивних змін є або збільшення або зменшення, оскільки низький коефіцієнт свідчить про наявність резервів збільшення випуску продукції без уведення додаткових потужностей і нових капітальних вкладень. А при відносно високому коефіцієнті використання виробничої потужності збільшення випуску продукції досягається за рахунок підвищення змінності ліквідації непродуктивних витрат часу, модернізації устаткування і заміни його новим, більш продуктивним.
Тест К.91А. Планування виробничої програми в натуральному вимірі передбачає: 1) визначення номенклатури й асортименту продукції, яка випускається; 2) розрахунок потреби у продукції ,обсягу виробництва по календарних періодах року (у головному плані); 3) обґрунтування забезпечення планованих обсягів виготовлення продукції виробничою потужністю, матеріальними і трудовими ресурсами.
Тест К.91. План матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) виробництва – це один з пріоритетних розділів плану економічного і соціального розвитку підприємства . При формуванні планів МТЗ розраховують потребу в матеріальних ресурсах, необхідних для: потрібних для виробництва продукції, експериментальних та ремонтних робіт, виготовлення технологічних інструментів. План МТЗ формує відділ матеріально-технічного забезпечення , але при цьому він координується з відділами головного механіка, головного енергетика, технічним та планово-економічним відділами . Основне завдання плану МТЗ полягає у визначенні оптимальної потреби підприємства в матеріальних ресурсах для здійснення виробничо-господарської і комерційної діяльності. План МТЗ формується на основі 2-х потреб: потребі до витрачання і потребі до постачання.
Тест К.92. Коефіцієнт нормативної величини виробничої потужності підприємства розраховується в ході аналізу рівня використання середньо-розрахункової або нормативної величини виробничої потужності. З а результатами такого аналізу можна судити про правильність вибору провідної ланки, за якою прийнята потужність підприємства, і про величину резервів збільшення випуску продукції окремими цехами, його динаміка дозволяє виявити резерви покращення виробничої потужності, а також ступінь напруженості планових завдань підприємства., його економічний зміст полягає у відношенні виробничої потужності підприємства до нормативної виробничої потужності підприємства., для його розрахунку використовуються дані про плановий фонд робочого часу одиниці обладнання; кількість одиниць обладнання;продуктивність обладнання; трудомісткість виробничої програми; (для розрахунку виробничої потужності) та нормативне значення виробничої потужності. його рекомендованим значенням є значення, максимально близьке до 1 ?, його напрямом позитивних змін є збільшення,оскільки це означатиме наближення виробничої потужності підприємства до нормативного результату. (збільшення або зменшення; дати додаткові пояснення).
Тест К.93. Під час формування одного з розділів поточного плану діяльності організації „Норми і нормативи” відбувається розрахунок і обґрунтування таких нормативних величин:
1) норми витрат живої праці (норми часу за видами виробів та робіт, коефіцієнт виконання норм, співвідношення чисельності різних категорій робітників тощо);
2) норми витрат предметів праці (витрати сировини та основних матеріалів, допоміжних матеріалів для технологічних потреб, напівфабрикатів, палива, відходів і втрат і т.д.);
3) норми та нормативи використання засобів праці (коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності, питома вага встановленого обладнання, норми зняття продукції з одиниці обладнання, годинна продуктивність, норми трудомісткості ремонту і одиниці обладнання в плановому періоді тощо);
4) норми і нормативи вдосконалення організації виробництва, включаючи тривалість виробничого циклу, обсяг незавершеного виробництва, норми виробничих запасів сировини, матеріалів, палива...;
Тест К.94. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів має важливе значення для одержання найбільш інформативних ключових параметрів, які дають об'єктивну й точну оцінку наявності в підприємства різних видів матеріальних ресурсів з погляду забезпечення його конкурентоспроможності, уможливлюють оцінку ефективності управлінських рішень щодо формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси, виявлення резервів підвищення ефективності використання ресурсів, розробку заходів для їх мобілізації. Ефективність використання матеріальних ресурсів можна оцінити за допомогою 2-х груп показників: загальних і конкретних. До загальних показників оцінки використання матеріальних ресурсів належать такі: матеріалоємність, матеріаловіддача, питома вага матеріальних ресурсів у собівартості продукції, співвідношення темпів росту обсягу продукції і матеріальних витрат, оборотність матеріальних запасів. До конкретних показників оцінки використання матеріальних ресурсів належать такі: сировино ємність продукції, металоємність продукції, паливо ємність продукції, енергоємність продукції ,коефіцієнт використання сировини та матеріалів, коефіцієнт розкрою, коефіцієнт вилучення, витратий коефіцієнт тощо..
Тест К.95. Коефіцієнт змінності роботи устаткування підприємства розраховується в ході аналізу рівня ефективності використання основних фондів, його динаміка дозволяє виявити : високий коефіцієнт – означає зменшення втрат часу роботи обладнання, що, в свою чергу, призводить до збільшення обсягу продукції,низький коефіцієнт – означає неукомплектованість робітниками, несправність устаткування, наднормативний ремонт, недоліки у забезпеченні матеріальними ресурсами і т. д. його економічний зміст полягає у відношенні загальної кількості верстато - годин до кількості одиниць обладнання , для його розрахунку використовуються дані про _кількість відпрацьованих верстато-годин та кількість одиниць устаткування, його рекомендованим значенням є значення, максимально близьке до встановленої на підприємстві кількості змін, в які щодня працює кожна одиниця устаткування незалежно від тривалості зміни в годиннику.
Тест К.96. Процес формування річної виробничої програми в ідеальному випадку має враховувати такі фактори: 1) сезонність збуту продукції;
2) встановлені договорами строки поставки продукції споживачам;
3) збільшення випуску продукції за рахунок приросту і поліпшення використання виробничих потужностей, а також за рахунок заходів, передбачених планом інновацій;
4) термін введення в експлуатацію нових потужностей та обладнання;
5) забезпечення рівномірного завантаження всіх виробничих підрозділів;
6) підвищення серійності (масовості) виробництва;
7) числа робочих днів у кожному кварталі;
8) можливе вибуття основних виробничих засобів, а також зупинення окремих агрегатів, ділянок та цехів для ремонту обладнання;
9) зняття з виробництва застарілих видів продукції, які не відповідають своїми техніко-економічними показниками сучасному рівню науки і техніки, та таких, що не мають попиту, і заміна їх новими;
10) сезонність та змінність роботи
Тест К.97. Недоліками формування виробничої програми у натуральних вимірниках є таке: Натуральними показниками виробничої програми є обсяг виробництва продукції, у натуральних одиницях (штуки, тонни, метри тощо) по відповідній номенклатурі і асортименту .Основний недолік застосування натуральних показників полягає у тому, що їх складно застосувати для порівняння виробничо-господарської діяльності підприємств різних сфер і галузей виробничої діяльності.
Тест К.98. Коефіцієнт виробничої потужності, що враховує пропускну спроможність відповідного виробничого підрозділу розраховується в ході аналізу виробничої потужності в умовах серійного виробництва з широкою номенклатурою випуску виробів а також у одиничному та дрібносерійному виробництвах ,його динаміка дозволяє виявити зміну ефективного фонд часу по кожній групі устаткування та зміну трудомісткості програми по даному виду робіт, його економічний зміст полягає у співвідношенні пропускної спроможності групи устаткування до трудомісткості її виробничої програми ,
для його розрахунку використовуються дані про :
1)пропускну спроможність( для її розрахунку використовують дані про ефективний річний фонд часу роботи одиниці устаткування та середньорічну кількість устаткування)
2)трудомісткість виробничої програми (для її розрахунку використовують дані про кількість продукції за виробничою програмою та коефіцієнт виконання норм часу )
його рекомендованим значенням є значення, максимально близьке до ????.
Тест К.99. Валова продукція включає вартість всієї виготовленої продукції і виконаних робіт чи послуг, в тому числі незавершеного будівництва, розраховується за формулою валова продукція визначається як сума товарної продукції (ТП) і різниці залишків незавершеного виробництва (інструментів, пристосувань) на початок і кінець планового періоду:
,
де 
- залишки незавершеного виробництва у вартісному вираженні на кінець і початок планового періоду;
- залишки спеціального технологічного оснащення у вартісному вираженні на кінець і початок планового періоду;
- вартість сировини й матеріалів замовників.
, відрізняється від обсягу товарної продукції на суму на величину зміни залишків незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду. .