3. Оптимізація розміру основних груп поточних запасів.
4.Оптимізація загальної суми запасів товарно-матеріальних цінностей,
що включаються до складу оборотних активів.
5.Формування ефективних систем контролю за рухом запасів на
підприємстві.
6.Реальне відображення у фінансовому обліку вартості запасів
товарно-матеріальних цінностей в умовах інфляції. .
Тест К.72.Показник календарного фонду часу розраховується в ході аналізу використання робочого часу, його економічний зміст полягає у сумі всіх явок і неявок або добутку середньоспискової чисельності на кількість календарних днів у році., він виступає основою для встановлення ____________; для його розрахунку використовуються дані про виходи і невиходи на роботу або про середньоспискову чисельність працівників та кількість календарних днів у році, він вимірюється у людино-днях.
Тест К.73. До витрат, які враховуються під час планування рекламної діяльності організації (за Зав‘яловим П.С.), але які не включаються до плану-бюджету реклами і фінансуються за статтею «Загальні витрати", входять: 1) виготовлення зразків рекламної продукції; 2) демонстрація реклами; 3) участь у виставках; 4) опитування населення; 5) оплата приміщення, у якому розміщається відділ; 6) амортизація використовуваного устаткування; 7) телефонні розмови; 8) транспорт, використовуваний для реклами продукції; 9) страхові внески; 10) премії; 11) участь в асоціаціях і інших організаціях, що відноситься до рекламної діяльності; 12) рекламування діяльності продавців продукції; 13) внески в спеціальні рекламні фонди торгових організацій; 14) науково-дослідна робота з питань реклами й ін. .
Тест К.74. Виробнича потужність підприємства – це це максимально можливий випуск продукції необхідної якості в передбаченій номенклатурі за певний час (зміну, добу, місяць рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці. Обґрунтування виробничої програми підприємства за його потужністю проходить у 2 етапи: 1) визначення максимального обсягу випуску виробів, який повинен бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства; 2) Обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства . В натуральних показниках виробничу потужність визначають на підприємствах, які виготовляють однорідну продукцію, а в вартісних показниках – на підприємствах, які виготовляють різнорідну продукцію (для багатономенклатурного виробництва). На підприємстві можуть діяти такі види потужностей: перспективна, проектна та діюча. Фактори, що формують виробничу потужність: структура і величина основних засобів; якісний склад обладнання, рівень фізичного і морального зносу; передові технічні нормативи продуктивності обладнання, використання площ; трудомісткість виробів, вихід продукції із сировини; прогресивність технологічних процесів; режим роботи підприємства; ступінь спеціалізації; рівень організації виробництва та праці; якість сировини і ритмічність поставок; фонд робочого часу обладнання. Для визначення виробничої потужності необхідно мати дані про: 1) плановий фонд робочого часу одиниці обладнання ; 2) кількість одиниць обладнання ; 3) продуктивність обладнання ; 4) трудомісткість виробничої програми; 5) досягнутий коефіцієнт виконання норми виробітку. Виробничу потужність підприємства визначають за потужністю провідних цехів, дільниць, поточних ліній, станків (агрегатів) підрозділів, які характеризуються тим, що враховуються заходи щодо ліквідації "вузьких місць" та можливої кооперації виробництва. .
Тест К.75. Коефіцієнт завантаження устаткування розраховується в ході аналізу ступеня використання виробничої потужності, його динаміка дозволяє виявити не тільки рівень використання виробничої потужності,але й свідчить про величину потенційних резервів поліпшення такого використання, його економічний зміст полягає у співвідношенні сумарної машиномісткості, необхідної для виготовлення планової або фактичної кількості продукції, до реального фонду часу роботи встановленого устаткування при заданому режимі роботи підприємства або його підрозділів , для його розрахунку використовуються дані про число робочих днів, тривалість робочого дня, кількість встановленого обладнання, виробіток продукції на 1 машино-годину, час роботи одиниці устаткування ,його рекомендованим значенням є значення, максимально близьке до 1 , тоді устаткування використовується повністю.
Тест К.76. Основне завдання оперативно-календарного планування (ОКП) на підприємствах одиничного типу виробництва полягає у забезпеченні своєчасного виготовлення різних виробів відповідно до узгоджених термінів, встановлених замовниками, а також рівномірного завантаження і роботи усіх виробничих підрозділів та ланок при більш коротких виробничих циклах та менших витратах на виготовлення продукції. Планово-обліковою одиницею для ОКП одиничного виробництва в цілому складається із одного чи декількох конструктивно-закінчених виробів одного найменування, а для цеху - замовлення являє собою товарний комплект деталей, вузлів, що входять у ці замовлення . Для цього типу виробництва характерним є взаємозв‘язок роботи виробничо-диспетчерського відділу підприємства з роботою служб технічної підготовки виробництва: відділами головного конструктора, головного механіка. Календарно-планові розрахунки у одиничному виробництві проводять у порядку, зворотному технологічному процесу, починаючи від заключної фази, тобто випробування виробу Календарно-планові розрахунки для одиничного виробництва містять показники:
1. розрахунок тривалості виробничого циклу виготовлення виробу;
2. визначення календарних випереджень у роботі окремих виробничих підрозділів із виготовлення виробу;
3. складання плану-графіка виконання замовлення;
4. складання зведеного графіка виконання замовлень, що встановленні у виробничій програмі на плановий період;
5. розрахунки завантаження устаткування і виробничих площ по календарних періодах (об'ємно-календарні розрахунки) і коригування зведеного графіка з метою вирівнювання завантаження по окремих планових періодах
Тест К.77. Під час порівняння матричних методів формування господарського портфеля організації (наприклад, методу Бостонської консалтингової групи і методу „Дженерал Електрик-МакКінсі”) слід відзначити такі переваги і такі недоліки кожного з цих методів:
До основних переваг матриці ”зростання — частка ринку”, розробленої БКГ, належать: використання об’єктивних критеріїв привабливості та конкурентоспроможності СГЦ, зменшення рівня суб’єктивізму; забезпечення поєднання видів діяльності; сприяння прийняттю обгрунтованих рішень про вибір стратегічних позицій на ринку і розподіл коштів між окремими СГЦ. Водночас застосування матриці ”зростання — частка ринку” має чимало обмежень: результати аналізу вважають обгрунтованими, якщо СГЦ у майбутньому залишатиметься в тій же фазі ЖЦП, а очікуваний рівень нестабільності буде незначним; визначення конкурентоспроможності за показником відносної частки ринку є справедливим тільки для фази зростання за умови, що технологія стабільна, попит зростає швидше від пропозиції та конкуренція не дуже гостра; матрицю можна застосовувати в галузях з масовим виробництвом (за умови наявності “ефекту досвіду”); матриця грунтується на понятті “внутрішньої” конкурентної переваги та не враховує “зовнішню”тощо.
Таким чином, використання портфельного аналізу дає змогу оцінити різні види діяльності організації, вибрати інвестиційні стратегії для кожного із них, прийняти рішення щодо коригування виробничої структури організації.
Матриця Бостонської консалтингової групи ґрунтується на двох критеріях, що не завжди забезпечує задовільний результат. Більш детальний варіант матриці Бостонської консалтингової групи був запропонований компанією "General Еlectric" у співпраці з консультативною компанією "МсКіп s еу", яку називають матриця "привабливість-конкурентоспроможність"
Особливістю матриці є те, що її можна застосовувати в усіх фазах життєвого циклу товару за різних умов конкуренції.
Проміжні зони матриці займають менш чіткі позиції, їх важче інтерпретувати тому, що середня оцінка може означати поєднання високої оцінки для одного критерію з низькою оцінкою для іншого або ж середні оцінки для двох критеріїв.
Загалом дана матриця є довершенішою, оскільки в ній розглядається істотно більше чинників, внаслідок чого вона не призводить до спрощених висновків, як Бостонська матриця. Вона гнучкіша, оскільки показники вибираються, виходячи з конкретної ситуації. Однак, на відміну від матриці БКГ, в ній відсутній логічний зв'язок між показниками конкурентоспроможності і грошовими потоками. Оскільки даний метод не виходить із будь-якої окремої гіпотези, то його застосування ширше. Разом із тим, деякі дослідники зазначають, що на противагу матриці БКГ, результати, які отримуються, засновані на суб'єктивних оцінках. Для підвищення об'єктивності оцінок рекомендується залучати групу незалежних експертів [20].
Основні загальні недоліки методів портфельного аналізу, які властиві і матриці " G eneral E lectric – МсКіп s еу" ("привабливість - конкурентоспроможність): труднощі обліку ринкових відносин (кордонів і масштабу ринку); дуже велика кількість критеріїв; при зростанні чинників більш складною проблемою стає їх вимірювання.
Тест К.78. Показник номінального фонду часу розраховується в ході аналізу використання робочого часу, його економічний зміст полягає у різниці між календарним фондом і кількість святкових і вихідних днів, він виступає основою для встановлення середньої кількості робочих днів,які максимально можна використати впродовж планового періоду; для його розрахунку використовуються дані про ___________, його рекомендованим значенням є значення, максимально близьке до __________, його напрямом позитивних змін є ________ (збільшення або зменшення; дати додаткові пояснення), він вимірюється у людино-днях.
Тест К.79. Бізнес-план рекламної діяльності організації повинен включати такі документи:
1. бюджет рекламування,
2. план рекламування окремих груп продукції,
3. макети рекламних звернень,
4. розрахунок обсягів рекламних звернень,
5. розрахунок сум контрактів та видів робіт у розрізі окремих засобів масової інформації.
Тест К.80. Основне завдання оперативно-календарного планування (ОКП) на підприємствах серійного типу виробництва полягає у забезпеченні періодичності виготовлення виробів відповідно до плану при повному та рівномірному завантаженні устаткування, площ, робітників. ОКП серійного виробництва передбачає розрахунок таких планово-календарних нормативів:
ü розмір партій (серій) виготовлення виробів;
ü нормативний розмір партій деталей і періодичність їх запуску-випуску;
ü тривалість виробничих циклів виготовлення деталей, вузлів і серій виробів;
ü випередження запуску-випуску партій деталей і складальних одиниць;
ü запаси.
Для крупносерійного виробництва характерними є подетальна системи оперативного планування виробництва (СОПВ), для дрібносерійного – позамовна СОПВ. Планово-обліковою одиницею для ОКП серійного виробництва може бути:
1. Виробниче замовлення
2. Вузловий комплект
3. Груповий комплект
4. Машинокомплект
5. Деталь
6. Умовний машинокомплект
Тест К.81. Показник ефективного фонду часу розраховується в ході аналізу використання робочого часу, його економічний зміст полягає у різниці між номінальним фондом і кількістю неявок на роботу з різних причин, він виступає основою для оцінки таких показників ____________; для його розрахунку використовуються дані про ___________, його рекомендованим значенням є значення, максимально близьке до __________, його напрямом позитивних змін є ________ (збільшення або зменшення; дати додаткові пояснення), він вимірюється у людино-днях.