ТЕМА 16. Економічна безпека та антикризова діяльність
Методичні поради до вивчення теми
Студенти мають усвідомити, що економічна безпека – це захищеність діяльності підприємства від негативних впливів зовнішнього середовища, здатність швидко усунути різноваріантні загрози, пристосуватися до існуючих умов, що негативно позначаються на його діяльності.
Економічна безпека пов’язана з широким спектром проблем, що зумовлюють її класифікацію.
Важливе значення для кожного підприємства має методологія оцінки рівня економічної безпеки.
Необхідність постійного дотримання економічної безпеки зумовлюється об’єктивно наявним для кожного підприємства завданням забезпечення стабільного функціонування та досягнення цілей своєї діяльності.
Рівень економічної безпеки залежить від того, наскільки ефективно власник та менеджери будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.
План семінарського заняття
1. Сутність та форми економічної безпеки підприємства.
2. Вплив держави на формування економічної безпеки підприємства.
3. Оцінка рівня економічної безпеки підприємства.
4. Резерви підвищення рівня економічної безпеки підприємства.
Термінологічний словник
Економічна безпека фірми – такий стан корпоративних ресурсів і підприємницьких можливостей, за якої гарантується найбільш ефективне їх використання.
Мета економічної безпеки – гарантування стабільного і максимального ефективного функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому.
Фінансова складова економічної безпеки – комплекс заходів та реалізація запланованих дій у процесі здійснення суб’єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.
Охорона інтелектуальної та кадрової складових – підвищення ефективної діяльності персоналу, збереження і розвиток кадрового потенціалу.
Технологічна безпека – ступінь спрацювання основних виробничих засобів, завантаження спеціалізованого устаткування і доступ ноу-хау; частка витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, уведення в дію основних виробничих засобів.
Ресурсна безпека – забезпеченість виробництва основними видами ресурсів, можливість заміщення ресурсів, якість ресурсів.
Санаційна спроможність – сукупність фінансових, організаційно-технічних і правових можливостей підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, які визначають фінансової санації.
Кредитоспроможність – наявність передумов для отримання кредиту і здатність повернути його.
Мирова угода – процедура досягнення домовленості між боржником і кредиторами відносно відстрочки.
Банкрутство умисне – свідоме доведення суб’єкта підприємницької діяльності до стійкості фінансової неплатоспроможності, до якого з корисливих мотивів вдається власних або посадова особа підприємства.
Теми рефератів
1. Проблема підвищення впливу держави на формування економічної безпеки підприємства.
2. Методологія оцінки рівня економічної безпеки підприємства.
3. Проблема оцінки та підвищення рівня соціальної безпеки підприємства.
Питання для самостійного вивчення
1. Алгоритм проведення заходів щодо аналізу рівня економічної безпеки.
2. Дії та заходи у створенні економічної безпеки.
3. Головні завдання служби безпеки підприємства.
4. Шляхи підвищення економічної безпеки.
Літературні джерела
1. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика. – К.: Ніка-Центр, 2002. – С. 466–486.
2. Шепеленко Г.И. Экономика, организация и планирование производства на предприятии. – Ростов-на-Дону: Издательский центр «МарТ», 2000. – С. 43–54.
3. Ващекин Н.П., Дзлиев М.И., Урсул А.Д. Безопасность предпринимательской деятельности. – М.: ЗАО «Издательство«Экономика», 2002. – С. 180–211.
4. Мельник Л.Г., Карінцева О.І. Економіка підприємства: конспект лекцій: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – С. 3–39.
Тести
1. Комерційна таємниця – це:
а) стан найефективнішого використання ресурсів підприємства;
б) взаємозв’язок суб’єктів господарювання з світогосподарською системою;
в) інформація, використання якої конкурентами може спричинити підприємству-власнику такої інформації прямі або опосередковані матеріальні збитки.
2. Економічна безпека підприємства являє собою:
а) стан найефективнішого використання ресурсів і підприємницьких можливостей для запобігання будь-яким негативним впливам і загрозам;
б) стан ринкової рівноваги щодо ціни та обсягу вироблюваної продукції;
в) стан відповідності рівня безробіття природній нормі.
3. Ризик, пов’язаний з необхідністю повернення боргів, пов’язаний:
а) розвитком інвестиційної діяльності підприємства;
б) з удосконаленням технологій;
в) з залученням кредитних коштів.
4. Сканування зовнішнього середовища – це:
а) простежування чинників, що безпосередньо впливають на діяльність підприємства;
б) розпізнавання, прочитання та кількісна оцінка сигналів зовнішнього середовища;
в) здійснення диверсифікації виробництва.
5. Моніторинг зовнішнього середовища – це:
а) простежування чинників, що безпосередньо впливають на діяльність підприємства;
б) розпізнавання, прочитання та кількісна оцінка сигналів зовнішнього середовища;
в) здійснення диверсифікації виробництва.
6. Технологічна безпека являє собою:
а) ступінь спрацювання основних виробничих засобів, завантаження спеціалізованого устаткування, доступ до «ноу-хау»; частка витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи; введення у дію нових виробничих засобів;
б) забезпеченість виробництва основними видами ресурсів за рахунок власних джерел; можливість заміщення ресурсів; якість ресурсів;
в) розмір мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата; чисельність працівників; витрати працівників на харчування; тривалість робочого тижня.
7. Ресурсна безпека являє собою:
а) ступінь спрацювання основних виробничих засобів, завантаження спеціалізованого устаткування, доступ до «ноу-хау»; частка витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи; введення у дію нових виробничих засобів;
б) забезпеченість виробництва основними видами ресурсів за рахунок власних джерел; можливість заміщення ресурсів; якість ресурсів;
в) розмір мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата; чисельність працівників; витрати працівників на харчування; тривалість робочого тижня.
8. Соціальна безпека являє собою:
а) ступінь спрацювання основних виробничих засобів, завантаження спеціалізованого устаткування, доступ до «ноу-хау»; частка витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи; введення у дію нових виробничих засобів;
б) забезпеченість виробництва основними видами ресурсів за рахунок власних джерел; можливість заміщення ресурсів; якість ресурсів;
в) розмір мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата; чисельність працівників; витрати працівників на харчування; тривалість робочого тижня.
9. Розмір мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата; чисельність працівників; витрати працівників на харчування; тривалість робочого тижня являє собою:
а) технологічну безпеку;
б) ресурсну безпеку;
в) соціальну безпеку.
10. Забезпеченість виробництва основними видами ресурсів за рахунок власних джерел; можливість заміщення ресурсів; якість ресурсів являють собою:
а) технологічну безпеку;
б) ресурсну безпеку;
в) соціальну безпеку.
11. Ступінь спрацювання основних виробничих засобів, завантаження спеціалізованого устаткування, доступ до «ноу-хау»; частка витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи; введення у дію нових виробничих засобів являють собою:
а) технологічну безпеку;
б) ресурсну безпеку;
в) соціальну безпеку.
12. Рівень економічної безпеки залежить від:
а) того, наскільки ефективно власник та менеджери будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища існування підприємства;
б) ступеня спрацювання основних виробничих фондів;
в) впровадження систем та засобів маркетингу на підприємстві.
13. Спроможність власника та менеджерів ефективно уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища існування підприємства визначається як:
а) конкурентний статус підприємства;
б) рівень економічної безпеки;
в) рівень ефективності виробництва.
14. Серед головних функціональних цілей економічної безпеки слід назвати:
а) удосконалення законодавства з економічних питань;
б) забезпечення фінансової стійкості та незалежності підприємства; оптимізацію використання інтелектуального потенціалу; мінімізацію руйнівного впливу на стан навколишнього середовища;
в) підвищення рівня кадрового потенціалу підприємства.
15. Забезпечення фінансової стійкості та незалежності підприємства; оптимізація використання інтелектуального потенціалу; мінімізація руйнівного впливу на стан навколишнього середовища належать до:
а) головних функціональних цілей економічної безпеки;
б) заходів розвитку кадрового потенціалу;
в) принципів ведення господарства.
16. Створення економічної безпеки включає такі основні заходи:
а) формування необхідних ресурсів; оптимізацію виробничо-господарської діяльності; удосконалення системи менеджменту;
б) забезпечення підприємства інформацією;
в) проведення роз’яснювальної роботи щодо безпеки праці.
17. Формування необхідних ресурсів; оптимізація виробничо-господарської діяльності; удосконалення системи менеджменту сприяють:
а) забезпечення підприємства інформацією;
б) проведення роз’яснювальної роботи щодо безпеки праці;
в) створенню економічної безпеки.
18. Серед головних завдань служби безпеки підприємства є:
а) охорона виробничо-господарської діяльності, захист комерційної таємниці; організація допуску до конфіденційної інформації;
б) проведення роз’яснювальної роботи щодо безпеки праці;
в) створенню економічної безпеки.
19. Охорона виробничо-господарської діяльності, захист комерційної таємниці; організація допуску до конфіденційної інформації визначаються як:
а) головні завдання служби безпеки підприємства;
б) сукупність заходів з охорони довкілля;
в) напрями соціальної діяльності підприємства.
20. До основних шляхів підвищення економічної безпеки належать:
а) закриття низькорентабельних та збиткових підприємств; підвищення продуктивності праці; запровадження ресурсозберігаючих технологій;
б) створення баз відпочинку для працівників підприємства;
в) формування позитивного іміджу підприємства на ринку.
[До змісту] [Попереднє] [Наступне]